Хоча підприємства сплачують авансові внески з податку на прибуток уже порівняно давно, проте запитання щодо їх нарахування та сплати весь час з'являються на нашому форумі та на «гарячій лінії». Ми зібрали відповіді на найпоширеніші запитання на цю тему.
Наше підприємство працює на загальній системі оподаткування вже 5 років, але в 2015 році ми тимчасово господарської діяльності не провадимо. Чи треба нам нараховувати та сплачувати авансові внески з податку на прибуток?
Відсутність господарської діяльності в 2015 році жодним чином не визначає обов'язку сплати авансових внесків у цьому році. Для відповіді на запитання про необхідність сплати авансових внесків з березня 2015 слід проаналізувати рядки 01 та 23 декларації з податку на прибуток1 за 2014 рік. У разі якщо оподатковуваний дохід за 2014 рік (рядок 01 декларації) становить менше 10 млн грн, авансові внески з березня 2015 можна не сплачувати. Якщо за підсумками 2014 року суб'єкт господарювання не отримав доходу чи отримав збиток (рядок 07 декларації), то бази для обчислення внесків (рядок 23) немає. Але будьте уважні при обчисленні фінансового результату за підсумками I кварталу 2015 року. Навіть якщо через збитковість за підсумками 2014 року обов'язку сплачувати аванси з березня 2015 року немає, але за підсумками I кварталу 2015 року буде отримано прибуток, норми абз. 8 п. 57.1 ПКУ змусять перейти з І півріччя 2015 року на поквартальне звітування, що означає і поквартальну сплату ПЗ.
Для коректного обчислення авансових внесків з березня 2015 року до травня 2016 року слід у декларації суму податку на прибуток від усіх видів діяльності поділити на 12 — ось ця сума і буде обов'язковою до сплати у вигляді авансових внесків у 2015 році, навіть якщо на сьогодні суб'єкт господарювання не провадить діяльності (ряд. 23 декларації з податку на прибуток за попередній звітний період).
Яким чином обчислюється 20-мільйонний вартісний поріг у межах п. 57.1 ПКУ?
З 1 січня 2015 року платники податку, в яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 20 мільйонів гривень, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до контролюючих органів за звітний (податковий) рік, і не сплачують авансових внесків2. Для визначення 20-мільйонного вартісного порогу слід орієнтуватися на всі суми, що проходять через рах. 7-го класу та закриваються на рах. 79: не просто кредитові обороти за рах. 70 за мінусом усіх сум непрямих податків, знижок, повернень, транзитних сум тощо. Ця сама сума відображається в рядку 2000 Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма 2) та Звіті про фінансові результати (форми №2м та №2мс) — у цьому рядку показують лише чистий дохід від реалізації. Для обчислення суми 20-мільйонного вартісного обмеження треба аналізувати показники рядків 2000, 2120, 2200, 2220, 2240.
1 Форма декларації, що подавалася за 2014 р., затверджена наказом Міндоходів від 30.12.2013 р. №872.
2 Зверніть увагу: поріг у 20 млн грн застосовується зі звітності за 2015 рік.
Підприємство за підсумками 2014 року нарахувало та сплатило дивіденди своїм учасникам. Чи можливо суми авансу з податку на прибуток, сплачені при виплаті дивідендів, зарахувати на зменшення щомісячних авансів?
Відповідно до норм абз. 1 пп. 57.1-1.2 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), має нарахувати та сплатити до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. Такі суми не підлягають поверненню або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов'язань з інших податків і зборів (обов'язкових платежів), але вони можуть бути зараховані на зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік. Зверніть увагу: не на зменшення щомісячних авансових внесків, а тільки за підсумками звітного року при поданні декларації з податку на прибуток! У разі якщо у звітному році за рішенням власників розподіляється нерозподілений прибуток одразу за декілька попередніх років, то з метою визначення суми дивідендів, на яку нараховується авансовий внесок, нерозподілений прибуток, який припадає на кожен із цих років за даними фінансової звітності, порівнюється з об'єктом оподаткування податком на прибуток за відповідний рік.
У зв'язку з цим норми пп. 57.1-1.2 ПКУ регламентують обчислення авансового внеску при виплаті дивідендів не з усієї суми дивідендів, а зі суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди. Окремо підкреслимо, що зазначене правило застосовується лише у разі, якщо грошові зобов'язання за відповідний рік погашені. У листі від 29.01.2015 р. №2707/7/99-99-19-02-01-17 (далі — лист №2707, див. «ДК» №7/2015) податківці звертають увагу на той факт, що ця норма застосовується починаючи з виплат дивідендів у 2015 році за підсумками попередніх років.
На сьогодні наше підприємство перебуває в стані ліквідації. Уже півроку немає оборотів, але звітність наразі подаємо. З якого моменту можна не сплачувати авансових внесків з податку на прибуток?
Відповідно до абз. 4 п. 57.1 ПКУ, розмір щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менш ніж 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилася не зарахованою на зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації. Тобто показники декларації за попередній звітний рік будуть базою для обчислення авансових внесків на наступні періоди. Жодних обмежень у частині підприємств, що ліквідовуються, та сплати ними авансових внесків (по суті, кредитування бюджету, адже можливості зарахувати собі ці суми в рахунок річних підсумків підприємство вже не матиме) норми п. 57.1 ПКУ не містять. Ключовим фактором тут є те, за який останній період звітність містила показники об'єкта оподаткування податком на прибуток. Якщо звітність за 2014 рік містила додатне значення об'єкта оподаткування, то це мало би знайти своє відображення у вигляді обчисленого авансового внеску з податку на прибуток у ряд. 23 декларації — саме цю суму підприємство має сплачувати протягом березня 2015 — травня 2016 р., допоки не подасть ліквідаційний баланс (додатково див. лист ДФСУ від 22.08.2014 р. №2758/7/99-99-19-02-02-17, «ДК» №39/2014). Факт подання підприємством ліквідаційного балансу зумовить те, що наступного місяця авансові внески сплачувати вже не треба.
Наше підприємство в 2014 році перебувало на консолідованій сплаті податку на прибуток. Яким чином у 2015 році маємо сплачувати авансові внески з податку на прибуток?
Відповідь на це запитання дають податківці у вищезгаданому листі №2707. Отже, авансові внески слід платити таким чином:
— у січні — лютому 2015 року, як і у минулому році, — за місцем реєстрації головного підприємства (юридичної особи) та його відокремлених підрозділів у сумі, розрахованій відповідно у консолідованій податковій декларації з податку на прибуток та Розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за звітний (податковий) період — 2013 рік;
— починаючи з березня 2015 року — тільки за місцем реєстрації головного підприємства (юридичної особи) у сумі, розрахованій у податковій декларації за звітний (податковий) період — 2014 рік.
Підприємство-«єдиноподатник» має намір з II кварталу 2015 стати платником податку на прибуток на загальних підставах. Чи має воно сплачувати авансові внески в 2015 році?
Ні, такого обов'язку немає, адже базою для обчислення щомісячних авансових внесків є нарахована сума податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшена на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів. У наведеному випадку, аби мати обов'язок сплачувати авансові внески в періоді березень 2015 р. — травень 2016 р., платник податків мусив би відобразити у звітності з податку на прибуток за 2014 рік об'єкт оподаткування та обчислити авансові внески, за умови що оподатковуваний дохід за 2014 рік був би більшим за 10 млн грн. А такого немає і бути не може, адже у 2014 році підприємство перебувало на спрощеній системі оподаткування.
Підприємство ухвалило рішення з III кварталу 2015 року перейти на спрощену систему оподаткування. Як бути з авансовими внесками до кінця року?
Перебування в 2014 році на загальній системі оподаткування та відображення в обліку об'єкта оподаткування зобов'язує платника податків заповнити у звітності за 2014 рік рядок 23 і сплачувати зазначену суму щомісяця з березня до червня 2015 року. Оскільки І півріччя таке підприємство перебуватиме на загальній системі оподаткування, сплачуватиме авансові внески з податку на прибуток, є всі підстави стверджувати, що за І півріччя 2015 року цей платник податків повинен відзвітувати шляхом подання декларації з податку на прибуток за цей період та зарахувати сплачені авансові внески до підсумкових результатів діяльності за І півріччя 2015 року. Звітувати слід уже за новою формою декларації, адже чинна на сьогодні форма декларації (в редакції наказу Мінфіну від 30.12.2013 р. №872) не відповідає оновленим з 1 січня 2015 року алгоритмам ведення податкового обліку в розрізі податку на прибуток. За період липень — грудень 2015 року, певна річ, авансові внески сплачувати не треба, адже в цьому періоді суб'єкт господарювання уже перебуватиме на єдиному податку.
Чи передбачено відповідальність за несвоєчасну сплату авансових внесків? Чи діє на ці платежі мораторій відповідно до п. 31 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ?
Ні, мораторій щодо цих сум не діє. Відповідно до п. 31 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються. Йдеться тільки про операції, що фактично мали місце у 2015 році, а не за підсумками 2014 року.
До несвоєчасно сплачених сум авансових внесків застосовується в загальному порядку ст. 126 ПКУ зі штрафними санкціями залежно від кількості днів прострочення:
— при затримці до 30 к. д. включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, — у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;
— при затримці понад 30 к. д., наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, — у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор