З 1 січня 2015 року адміністрування ПДВ планується перевести на принципово нову систему. Його визначальним елементом стануть ПДВ-рахунки. Попри великий спротив бізнесу, Кабмін не полишає надії поламати схеми нарощування фіктивного ПК з ПДВ, що має стати умовою зростання платежів до бюджету з цього податку, саме завдяки запровадженню ПДВ-рахунків. 16 жовтня 2014 року Кабмін затвердив основний документ, який визначає алгоритм взаємодії Держказначейства, ДФС та бізнесу щодо обчислення та сплати ПДВ — Порядок №5691 (див. «ДК» №45/2014).
Відкриття ПДВ-рахунків
ПДВ-рахунки відкриватимуться не в комерційному банку ПАТ «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках», як передбачалося попереднім проектом коментованого документа та змінами до ч. 5 ст. 15 Закону про депозитарну систему, а в Держказначействі. Строк відкриття ПДВ-рахунків чітко визначено — до 25 грудня 2014 року. Головний податковий орган до 15 грудня подасть Держказначейству реєстр платників ПДВ, а він, своєю чергою, до 25 грудня має кожному суб'єкту господарювання з цього реєстру відкрити ПДВ-рахунок. Фактично від платників ПДВ жодних додаткових рухів у цьому питанні не вимагається: рахунки їм буде відкрито автоматично та безоплатно.
Формула ПДВ
З 01.01.2015 р. з'явиться нова понятійна категорія «сума податку, на яку платник має право видати податкові накладні» та запрацює законодавчо встановлена формула її розрахунку. У пункті 9 коментованого Порядку №569 наведено формулу з п. 200-1.3 ПКУ, за якою обчислюватиметься сума ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати ПН та РК в ЄРПН. Зверніть увагу: показники формули обчислюються наростаючим підсумком з 01.01.2015 р. або з дати реєстрації платником ПДВ (п. 11 Порядку №569). Тому ключове питання на цьому етапі — як бути з перенесенням накопиченого на 01.01.2015 р. податкового кредиту з ПДВ в обліку (усе дебетове сальдо рах. 641 та кредитове сальдо рах. 644)? Фактично ці суми повністю мають право бути відображеними в декларації з ПДВ на загальних підставах (якщо ПН були своєчасно зареєстровані та з моменту їх виписування не минуло 365 днів)2.
1 Набирає чинності з 1 січня 2015 року.
2 Підприємствам, які на кінець року матимуть в обліку значний накопичений ПК з ПДВ, можливо, є сенс показати від'ємне значення ПДВ, включивши всі наявні ПН до складу ПК. У наступних періодах ці суми можна буде використати в рахунок зменшення ПЗ, погашення податкового боргу з ПДВ. Наразі немає інформації, чи буде та яким саме чином цей момент враховано у програмних продуктах.
Крім того, ПН, які будуть складені до 01.01.2015 р., але зареєстровані вже після цієї дати, до складових показників формули для обчислення ПДВ щодо реєстрації ПН в Єдиному реєстрі не потраплять (п. 19 Порядку №569).
Ще один момент: усі складові формули орієнтовані не на місячний/квартальний період їх обчислення (з чіткою орієнтацією на період звітності з ПДВ), а наростаючим підсумком з 1 січня 2015 року до дати анулювання реєстрації платником ПДВ.
Зверніть увагу: обчислюють ПДВ за цією формулою не платники податків, а податківці (п. 10 Порядку №569). ДФС має не лише оприлюднювати на офіційному веб-сайті власне алгоритми обчислення показників формули та джерела їх формування, а й обчислювати конкретні суми податку, на яку кожен конкретний платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі ПН. Чи це відбуватиметься автоматично, чи все-таки буде передбачено механізм ручного коригування податківцями цих сум, — наразі невідомо.
Своєю чергою, платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунку. Як ця взаємодія буде реалізована? Очевидно, продавцю слід буде моніторити стан свого ПДВ-рахунку майже онлайн, адже йому в режимі реального часу потрібно знати суму ПДВ, на яку він має право зареєструвати ПН та РК. Тож очевидно, що доступ до даних рахунку підприємство мусить мати в постійному режимі, без будь-яких технічних збоїв та негараздів, спричинених великою кількістю запитів до електронних систем ДФС.
Перерахування ПДВ до бюджету
Сума ПДВ, обчислена за даними регістрів податкового обліку та нарахована за декларацією до сплати до бюджету, автоматично списуватиметься Держказначейством з ПДВ-рахунку платника податків. Алгоритм такий: підприємство обчислює ПЗ та ПК звітного періоду, відображає їх у декларації з ПДВ, яку має подати у визначені законодавством строки. Не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку щодо самостійної сплати ПЗ ДФС надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначається, зокрема, і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок (для спецрежимників). На підставі таких реєстрів Казначейство не пізніше десятого дня після граничного строку подання ПДВ-звітності перераховує суми податку до бюджету з їх електронних рахунків (п. 21 Порядку №569).
У разі коли коштів на ПДВ-рахунку забракне, підприємство може поповнити його переведенням коштів зі свого рахунку. Відповідальність за несвоєчасне погашення ПЗ перед бюджетом повністю покладається на платника податків.
Особливості реєстрації РК
Нормами п. 201.10 ПКУ передбачено, що РК в Єдиному реєстрі реєструє продавець. У п. 16 Порядку №569 ця норма набула певної особливості: у разі зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) їх постачальнику (коли матимемо ситуацію з поверненням передоплати або товарів), РК реєструватиме покупець. Для цього постачальник виписує РК та надсилає засобами електронного зв'язку покупцю, а він уже реєструє РК у Реєстрі ПН. Тільки після цього обидві сторони мають право відобразити таке зменшення суми компенсації в регістрах податкового обліку. Причому саме після факту реєстрації дані за РК потрапляють до обрахункової формули. Важливо, щоб у програмному продукті була реалізована можливість підписати електронними ключами покупця РК, складений продавцем.
У разі збільшення суми компенсації РК у загальному порядку, без будь-яких винятків, реєструє продавець.
Що йде повз ПДВ-рахунок
Якщо у платника податків має місце уточнення (зокрема, сплата штрафів та пені), коригування показників обліку та звітності або ж визначення ПЗ контролюючим органом (наприклад, за підсумками податкової перевірки) чи внаслідок набрання судовим рішенням законної сили, — усі донарахування з таких підстав мають бути сплачені до бюджету з поточного банківського рахунку. Помилково та/або надміру зараховані кошти до бюджету, знову ж таки, повертатимуться платнику податку на поточний рахунок, навіть якщо були сплачені з ПДВ-рахунку в загальному порядку протягом 1095 днів (п. 25, 26 Порядку №569).
Замість висновків
Запровадження ПДВ-рахунків, на думку уряду, має стати дієвим бар'єром для не забезпечених коштами поставок товарів, робіт, послуг: маєш гроші на ПДВ-рахунку — держава отримує гарантію того, що ПДВ у сумі такої поставки потрапить до держбюджету, тож маєш право зареєструвати ПН та здійснити поставку. Очевидно, слід очікувати перегляду строків оплат та скорочення обсягів поставок на умовах відстрочення платежу, товарного кредиту та післяплати: будь-яка поставка товарів, робіт, послуг на таких умовах змусить продавця вивести шосту частину суми таких поставок зі складу своїх обігових коштів до бюджету, а відтак досить довго очікувати оплати від покупця.
Голова ДФС І. Білоус заявляє, що тестування електронних ПДВ-рахунків розпочнеться у другій половині листопада. Які компанії візьмуть участь у цьому процесі, чи можна буде внести конкретні пропозиції, чи будуть якісь адаптаційні навчальні рекомендації для бухгалтерів, — наразі невідомо. За словами І. Білоуса, найближчим часом світ побачить податкове роз'яснення, яким чином перейти на нову систему адміністрування. Наскільки цінним воно буде з практичного погляду — побачимо незабаром.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор «Дебету-Кредиту»