Наш працівник належить до військовослужбовців запасу, його призвали на навчальні військові збори. Як оформити таку відсутність працівника? Чи слід його в цьому разі звільняти? Чи треба працівникові робити якісь виплати?
Спочатку пригадаймо, що, згідно з п. 2 ст. 36 КЗпП, підставою припинення трудового договору є, зокрема, призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу. Проте тут ідеться лише про навчальні збори, а не про призов на військову службу.
Додатково варто звернути увагу на ст. 119 КЗпП, де зазначено, що на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. А от працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених Законом про військовий обов'язок, надаються гарантії та пільги відповідно до згаданого закону. Додатково в п. 7 Інструкції №80 зазначено, що військовозобов'язані, які призвані на навчальні збори, не підлягають звільненню з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу незалежно від підпорядкування і форм власності з дня отримання повістки про призов і до повернення.
Спочатку зазначимо, що військовозобов'язаними вважаються особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави (ч. 9 ст. 1 Закону про військовий обов'язок).
Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону про військовий обов'язок, виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
Військовозобов'язані (крім резервістів) з числа осіб офіцерського складу запасу, які не проходили військову службу як офіцери або звільнені з військової служби до набуття права на пенсію за вислугу років, та особи рядового, сержантського і старшинського складу можуть бути призвані районними (міськими) військовими комісаріатами на навчальні збори (ч. 1 ст. 29 Закону про військовий обов'язок):
— першого розряду1 — до п'яти разів строком до двох місяців кожного разу;
— другого розряду — до трьох разів строком до одного місяця кожного разу.
1 Розряди запасу визначені у ст. 28 Закону про військовий обов'язок.
При цьому такі військовозобов'язані (крім резервістів) у період між навчальними зборами можуть залучатися до перевірочних зборів строком до 15 днів як без відриву від виробництва, так і з відривом.
Відповідно до ч. 9 ст. 29 Закону про військовий обов'язок, військовозобов'язані, яким надійшла повістка районного (міського) військового комісаріату (органу СБУ) на прибуття для призову на збори, зобов'язані прибути в пункт і в строк, які зазначено в повістці. Керівники підприємств, установ, організацій незалежно від підпорядкування та форми власності на вимогу військових комісаріатів забезпечують своєчасне прибуття військовозобов'язаних до визначених пунктів збору. Фактично виходить, що забезпечити прибуття працівника підприємство має, лише коли буде відповідна вимога від військового комісаріату. Таке забезпечення може полягати у застосуванні керівником своїх службових повноважень до працівника, яке найчастіше здійснюється у вигляді наказу, в якому працівникові буде наказано прибути до пункту збору. У більшості випадків працівники самостійно добираються до комісаріату свого району.
А тепер про головне. Так, згідно з ч. 11 ст. 29 Закону про військовий обов'язок, за призваними на збори військовозобов'язаними на весь період зборів, включаючи й час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності.
Виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з п. 13 Інструкції №80 та пп. «ї» п. 1 Порядку №100 (ч. 13 ст. 29 Закону про військовий обов'язок).
У Постанові №1644 додатково роз'яснено, що середній заробіток, який виплачує підприємство, в подальшому компенсується підприємству за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міноборони та інших центральних органів влади (див. п. 2 Постанови №1644).
Працівникам, які призвані на збори, виплачується заробітна плата за час, відпрацьований до дня припинення роботи у зв'язку з від'їздом на збори, а також середня заробітна плата за перші півмісяця зборів (п. 8 Інструкції №80). Решта ж середнього заробітку виплачується у звичайному режимі, встановленому на підприємстві.
Як ми зазначали вище, підприємство отримає компенсацію середнього заробітку, що буде виплачений у зв'язку зі зборами. Таку виплату здійснює військовий комісаріат (п. 11 Інструкції №80). Для цього слід подати до військового комісаріату, у якому перебуває на обліку військовозобов'язаний працівник, рахунки (на думку автора, довільної форми), котрі акцептуються першими відділами (відділеннями) військових комісаріатів і передаються до фінансово-господарчих відділень для оплати (п. 12 Інструкції №80). До рахунку слід додати й відомість на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов'язаним, призваним на збори. Її форма встановлена Інструкцією №80.
На думку автора, документи для отримання компенсації від військкомату слід подавати після завершення зборів військовозобов'язаного працівника, адже саме тоді буде встановлено фактичну суму витрат підприємства.
Податковий облік
У розділі IV ПКУ не передбачено звільнення від оподаткування ПДФО виплат у вигляді середнього заробітку військовозобов'язаним, призваним на навчальні збори.
На думку автора, таку виплату все-таки слід оподатковувати ПДФО в загальному порядку як оплату праці. Адже, по суті, це є оплата праці за невідпрацьований час для виконання державних обов'язків (а відповідно до ст. 2 Закону про оплату праці такі суми потрапляють до фонду додаткової зарплати).
ЄСВ утримується з суми такої виплати і нараховується на неї так само, як і ЄСВ із заробітної плати згідно із Законом про ЄСВ.
Податок на прибуток. Витрати підприємства на виплату середньої заробітної плати за час військових зборів включаються до податкових витрат згідно з п. 142.1 ПКУ у періоді їх нарахування. Надходження з бюджету в рахунок компенсації такої заробітної плати слід включати до доходу підприємства на дату фактичного отримання такої компенсації (пп. 135.5.15 ПКУ).
Бухгалтерський облік середньої заробітної плати за час військових зборів ведеться за загальними правилами для обліку заробітної плати, а отримання компенсації з бюджету відображається проведенням Д-т 31 К-т 719.
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
- Закон про військовий обов'язок — Закон України від 25.03.92 р. №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу».
- Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці».
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Інструкція №80 — Інструкція про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, затверджена наказом Міноборони України від 12.03.2007 р. №80.
- Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений Постановою КМУ від 08.02.95 р. №100.
- Постанова №1644 — Постанова КМУ від 23.11.2006 р. №1644 «Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів».
Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»