Реєстрація платником ПДВ, навіть обов'язкова, завжди викликала чимало запитань. З 01.01.2014 р. порядок реєстрації платників податку на додану вартість не кардинально, але змінено. Пропонуємо ознайомитися з оновленою процедурою реєстрації платником ПДВ1.
Про зміни загалом
З 01.01.2014 р. почали діяти нові норми ПКУ, зокрема зміни з питань реєстрації платників ПДВ. Відразу зауважимо, що сам порядок реєстрації та терміни, пов'язані з такою процедурою, не змінено (про них ми нагадаємо далі). Розглянемо зміни:
1) заява про реєстрацію особи як платника ПДВ (за ф. №1-ПДВ, додаток 1 до Положення про реєстрацію платників ПДВ) платниками податків, які уклали з органом Міндоходів договір про визнання електронних документів2, може подаватися тепер не лише у паперовому вигляді, але й в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб3 (зміни до п. 183.7 ПКУ);
2) новостворений суб'єкт господарювання відразу під час процедури держреєстрації має право на добровільну реєстрацію платником ПДВ (зміни до п. 183.7 ПКУ). У цьому випадку заява на добровільну реєстрацію подається як додаток до реєстраційної картки. Заява подається у паперовій формі, а вже держреєстратор одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення держреєстрації передає заяву до територіального органу Міндоходів в електронній формі;
3) враховуючи зазначену вище зміну, зауважимо, що з 01.01.2014 р. в осіб є право на добровільну реєстрацію навіть за відсутності оподатковуваних операцій (зміни до ч. 1 п. 180.1 та 182.1 ПКУ);
4) за відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ контролюючий орган зобов'язаний внести до Реєстру платників податку4 запис про реєстрацію такої особи як платника податку (зміни до п. 183.9 ПКУ). Отже, обов'язку видати заявникові Свідоцтво платника ПДВ немає, такий документ з дати набрання чинності змінами відсутній (докладно про цей документ — далі);
5) дані з Реєстру платників ПДВ (із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера та терміну дії реєстрації платника ПДВ), інформація про осіб, реєстрацію яких анульовано (із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин та підстав для анулювання реєстрації) оприлюднюються тепер щодня5 (зміни до п. 183.13 ПКУ). До речі, така інформація оприлюднюється тепер не лише на сайті Міндоходів (http://minrd.gov.ua/), але й на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (http://www.drsu.gov.ua/). Як зазначено у п. 7.1 розділу VII проекту Положення про реєстрацію платників ПДВ (далі — проект Положення), інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.
1 На дату підписання номера до друку цей документ мав статус проекту, див. http://minrd.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2013-rik/125132.html, а попереднє Положення про реєстрацію платників ПДВ, затверджене наказом Мінфіну від 07.11.2011 р. №1394, не враховує змін, внесених до ПКУ з 01.01.2014 р.
2 Для цього можна використовувати безкоштовне програмне забезпечення «ДПС Захист звітності» або онлайн-сервіси (перелік наведено на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК IДД Міндоходів за посиланням acskidd.gov.ua у розділі «Програмне забезпечення»), додатково див. http://kpp.minrd.gov.ua/Publish/PublishedApp.aspx.
3 Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу.
4 У реєстрі платників податку, зокрема, міститься інформація про індивідуальний податковий номер, код ЄДРПОУ, податковий номер, який надають контролюючі органи, реєстраційний номер облікової картки платника податків, а також найменування — для юросіб та прізвище, ім'я, по батькові — для фізосіб-підприємців, дані про реєстрацію, перереєстрацію, анулювання (п. 2.2 проекту Положення).
5 Поновлення інформації тепер відбувається набагато оперативніше, раніше це робилося щодекади.
Порядок формування і надання витягів та довідок
Отже, починаючи з 01.01.2014 р. свідоцтва платників ПДВ особі, яка зареєструвалася платником ПДВ, не видаються. Підтверджує факт реєстрації інформація, розміщена на офіційних веб-порталах. Крім того, платник ПДВ на підтвердження даних щодо реєстрації або анулювання реєстрації може отримати Витяг з Реєстру платників ПДВ (документ, який безпосередньо підтверджує дані самого платника), інформацію щодо даних інших платників ПДВ — контрагентів у вигляді довідки.
Право на отримання Витягу з Реєстру платників ПДВ (за ф. №2-ВР, додаток 12 до проекту Положення) передбачено п. 7.4 проекту Положення. Такий Витяг діє до внесення змін до Реєстру платників ПДВ щодо реєстраційних даних платника ПДВ. Витяг отримують за запитом платника ПДВ (ф. №1-ЗВР, додаток 11 до проекту Положення) безоплатно та безумовно протягом 2-х робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту. Надання Витягу в електронній формі не передбачено. Підпунктом 7.4.1 розділу VII проекту Положення також не передбачено подання запиту в електронній формі. У ньому сказано, що такий документ подається особисто платником ПДВ або уповноваженою на це особою або надсилається поштою до контролюючого органу за основним місцем обліку платника.
Якщо платник податку бажає отримати інформацію щодо інших платників ПДВ, він має право на отримання довідки. Як передбачено п. 7.5 розділу VII проекту Положення, можливо подати запит в електронній формі (таке право надається платникам, які подають декларації в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб), який надсилається платником на офіційний веб-портал Міндоходів. У цьому випадку контролюючі органи надають безоплатно протягом 5-ти робочих днів від дати надходження такого запиту (за ф. №1-ЗДР, додаток 13 до проекту Положення) інформацію у вигляді довідки. Зверніть увагу: отримана інформація може надаватися за кількома платниками ПДВ, але при формуванні запиту слід зазначити щодо кожного контрагента — об'єкта запиту його індивідуальний податковий номер. Міндоходів надсилає довідку (за ф. №2-ДР, додаток 14 до проекту Положення) засобами телекомунікаційного зв'язку на адресу електронної пошти платника податку, з якої надійшов запит.
Враховуючи наявні зміни у платників ПДВ, зареєстрованих платниками цього податку до зазначених вище змін, логічно постають запитання: яка доля свідоцтв про реєстрацію платника ПДВ та чи є вони чинними? Чи треба їх повертати до територіального органу Міндоходів? У листі від 09.01.2014 р. №150/7/99-99-18-02-01-17 Міндоходів повідомляє, що всі дійсні на момент набрання чинності змінами свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ можуть застосовуватись як Витяги з реєстру платників ПДВ (до моменту виникнення змін у даних про платників ПДВ, відповідно внесення змін до Реєстру платників ПДВ чи отримання Витягу з такого реєстру). Крім того, при першому зверненні платника ПДВ за отриманням Витягу з реєстру свідоцтва підлягають поверненню до органу Міндоходів. Застосування штрафних санкцій за неповернення свідоцтв Кодексом та проектом Положення не передбачено, але, зі свого боку, рекомендуємо не зловживати цим.
Порядок реєстрації
Процедура реєстрації, перереєстрації та анулювання реєстрації платника ПДВ відбувається за нормами Положення про реєстрацію платників ПДВ. Зареєструватися платником ПДВ особа може:
1) п. 181.1 ПКУ — в обов'язковому порядку;
2) п. 182.1 ПКУ — за добровільним рішенням.
У всіх випадках реєстрації (як добровільної, так і обов'язкової) у реєстраційній заяві за ф. №1-ПДВ (додаток 1 до проекту Положення) зазначаються підстави для реєстрації особи як платника ПДВ із зазначенням дати та підпису заявником. Як і раніше, заява подається особисто фізособою або безпосередньо керівником чи представником юрособи-платника. В обох випадках — з документальним підтвердженням особи та повноважень: наказом про призначення, довіреністю (на наш погляд, достатньо довіреності підприємства, адже ні ПКУ, ні проект Положення цього не уточнюють). Під час реєстрації платника ПДВ обов'язково перевіряються його реєстраційні дані. Незалежно від причини реєстрації платником ПДВ (добровільної чи обов'язкової) особі, що реєструється як платник ПДВ, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати податку.
Реєстраційна заява може подаватися не лише особисто чи поштою, але і надсилатися в електронній формі. За умови укладення з контролюючим органом договору про визнання електронних документів за платником зберігається таке право. Якщо реєстраційна заява подається безпосередньо особою держреєстраторові як додаток до реєстраційної картки під час здійснення реєстрації суб'єктом господарювання, у цьому випадку заяву буде подано у паперовій формі. Зверніть увагу: незалежно від способу подання реєстраційної заяви порядок та строки реєстрації платником ПДВ залишаються однаковими. А от терміни подання заяви залежать від обов'язку реєстрації платником ПДВ чи добровільного рішення особи.
Обов'язкова реєстрація
Відповідно до п. 181.1 ПКУ, особа зобов'язана зареєструватися платником ПДВ у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у т. ч. з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12-ти календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн (без урахування ПДВ). Ця норма не поширюється на осіб, які є платниками єдиного податку. Зауважимо: під оподатковуваними операціями розуміють операції, які підлягають оподаткуванню ПДВ (пп. 14.1.186 ПКУ). Крім того, слід взяти до уваги визначення термінів постачання товарів та послуг, наведених у пп. 14.1.185 та 14.1.191 ПКУ.
До граничного обсягу належать операції, до яких застосовуються ставки 20%, 0%, а от щодо звільнених та тимчасово звільнених від оподаткування операцій (ст. 197 ПКУ та підр. 2 р. ХХ ПКУ) питання є дискусійним. Одні фахівці вважають (така позиція простежується і в роз'ясненнях податківців та деяких судових рішеннях), що для визначення обсягу граничної суми для реєстрації ПДВ операції, що звільнені від оподаткування, враховуються. Адже такі операції є просто пільгованими, згідно з п. 30.9 ПКУ податкова пільга надається шляхом звільнення від сплати ПДВ. Додатковим підтвердженням є алгоритм підрахунку рядка 6.1 декларації з ПДВ. До операцій, які є об'єктом оподаткування, належать операції, що оподатковуються за ставками 20%, 0% та звільнені від оподаткування.
Iнші — що звільнені операції (за якими ПДВ не нараховується) не належать до обсягу 300 тис. грн. Тому рекомендуємо звернути увагу на таку неоднозначну ситуацію.
Важливим є фактичний момент здійснення операцій, сума яких перевищує 300 тис. грн. Наприклад, укладення договорів на постачання товарів/послуг у сумі, що перевищує 300 тис. грн, або наявність наміру провадити діяльність, за результатами якої буде перевищено такий обсяг, не є підставою для обов'язкової реєстрації.
У разі обов'язкової реєстрації реєстраційна заява подається до територіального органу Міндоходів не пізніше 10-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому вперше досягнуто межу у 300 тис. грн (без урахування ПДВ).
Протягом 5-ти робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви контролюючий орган вносить запис до реєстру платників ПДВ про реєстрацію такої особи (п. 183.9 ПКУ)1. Згідно з п. 183.10 ПКУ, будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації та не подала вчасно реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. А це означає — якщо особа підпадає під обов'язкову реєстрацію платником ПДВ і не подала вчасно заяву (подала з помилками і заяву повернено платникові) та здійснює постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, починаючи з 11-го числа календарного місяця і до моменту реєстрації платником ПДВ, їй будуть нараховані ПЗ з ПДВ без права на податковий кредит за цей період. Пам'ятайте, що ст. 123 ПКУ передбачено відповідальність за ненарахування або несплату податку, що може бути наслідком невчасної реєстрації платником ПДВ. Контролюючий орган самостійно за результатами документальної перевірки визначає суму ПЗ без урахування сум податку, нарахованих під час придбання товарів/послуг, та застосовує штраф у розмірі 25% (50% — у разі повторного порушення) суми такого зобов'язання. Особа, яка вчасно не встигла зареєструватися платником ПДВ, може уникнути штрафів за ст. 123 ПКУ, якщо самостійно сплатить обчислену суму податку (додатково див. УПК від 06.07.2012 р. №5882). Тому рекомендуємо не відкладати подання заяви на останній день — 10 число місяця, що настає за місяцем, у якому вперше досягнуто граничного обсягу. Як свідчить практика, податкові інспектори доволі упереджено ставляться до пакету документів на реєстрацію. Пройти реєстрацію за першим поданням заяви — справа з нелегких. Поширеною причиною неприймання документів з першого разу є помилки або незаповнення рядків реєстраційної заяви. Як наслідок, реєстрація не відбувається, і доводиться з 11-го числа місяця нараховувати ПЗ з ПДВ без права на ПК.
1 Перебіг строку у 5 робочих днів, установленого для податкової реєстрації, розпочинається з першого календарного дня, що настає за днем отримання контролюючим органом заяви про реєстрацію платника ПДВ (п. 3.11 проекту Положення).
2 Порядок сплати ПЗ у разі самостійного нарахування ПДВ рекомендуємо узгодити з податковим інспектором для уникнення помилок за карткою особового рахунка.
Добровільна реєстрація
Позитивні зміни стосуються осіб, які з 01.01.2014 р. бажають добровільно стати до лав платників ПДВ. Завдяки Закону №4431 критерії для добровільної реєстрації платником ПДВ з 01.01.2014 р. змінено. Тепер згідно з п. 182.1 ПКУ, якщо особа вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник ПДВ за відсутності обсягів оподатковуваних операцій або якщо обсяги оподатковуваних операцій є меншими ніж 300 тис. грн, вона має на це право.
1 Закон України від 05.09.2013 р. №443-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації осіб як платників податків».
А це означає, що новостворений суб'єкт господарювання може бути добровільно зареєстрований платником ПДВ відразу після його держреєстрації в автоматичному режимі. Для цього заяву про добровільну реєстрацію платника ПДВ (за ф. №1-ПДВ, додаток 1 до проекту Положення) слід подати держреєстраторові як додаток до реєстраційної картки на проведення держреєстрації юридичної особи або фізичної особи — підприємця. Скановану електронну копію такої заяви держреєстратор передає до органів Міндоходів одночасно з відомостями з реєстраційної картки. Виходячи з вимоги пп. 3.5.3 р. III проекту Положення, усі розділи реєстраційної заяви підлягають заповненню. Хоча, наприклад, для юросіб поле 2 буде з прочерками, адже за таких умов реєстрації у платника немає податкового номера.
Якщо добровільно реєструється СГ, який уже провадить госпдіяльність і бажає стати платником ПДВ, строки подання заяви інші. Суб'єкт господарювання має право подати заяву на добровільну реєстрацію платником ПДВ не пізніше ніж за 20 к. д. до початку податкового періоду, з якого він вважатиметься платником ПДВ (п. 183.3 ПКУ). За загальним правилом, податковим періодом є календарний місяць (ст. 202 ПКУ).
У разі добровільної реєстрації у заяві можна зазначити бажаний (запланований) день реєстрації платником ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого заявник вважатиметься платником податку та матиме право виписувати податкові накладні (п. 183.5 ПКУ).
Завдяки змінам у п. 183.9 ПКУ, у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи платником ПДВ контролюючий орган вносить до Реєстру платників ПДВ запис про реєстрацію такої особи з бажаного дня реєстрації (у разі добровільної реєстрації бажаний день відповідає 1-му числу календарного місяця), але не раніше 5-ти робочих днів з дати надходження реєстраційної заяви (якщо бажаний день реєстрації у заяві не зазначено чи такий день настає раніше).
Отже, дані з Реєстру, які оновлюються щодня, свідчитимуть про факт здійснення реєстрації особи платником ПДВ із засвідченням дати реєстрації. Як було зазначено вище, за запитом платника ПДВ можна отримати Витяг, у формі якого буде зазначено, зокрема, індивідуальний податковий номер платника ПДВ та дату податкової реєстрації. Фактично, враховуючи зміни з початку року, Витяг якоюсь мірою є документом, подібним до колишнього Свідоцтва платника ПДВ.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»