ПН складена на аванс 03.01.2014 р., зареєстрована в ЄРПН із запізненням — 22.01.2014 р. Згодом — 03.02.2014 р. — до ПН складено Розрахунок коригування, який зареєстровано вчасно. Підставою для коригування є неправильно зазначені у ПН кількість та ціна товару. Розрахунок коригування з нульовим значенням (загальна сума та сума ПДВ не змінюються, лише коригуються кількість та ціна). Чи може покупець у такій ситуації включити до складу ПК суми ПДВ за ПН, яка в Єдиному реєстрі зареєстрована із запізненням, без подання додатка 8?
Згідно з п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, з 01.01.2012 р. включенню до Єдиного реєстру податкових накладних (далі — ЄРПН) підлягають податкові накладні:
— у яких сума ПДВ становить понад 10 тис. грн;
— незалежно від суми при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України.
Податкова накладна має бути зареєстрована в ЄРПН у терміни, зазначені в абзаці сьомому п. 201.10 ПКУ, — не пізніше 15-ти календарних днів, наступних за датою її складання. Виняток становлять ПН (які не підлягали реєстрації під час складання документа), до яких було виписано Розрахунок коригування до податкової накладної (далі — РК), який підлягає реєстрації в ЄРПН за згаданими вище критеріями. У цьому разі ПН, до якої виписано РК, реєструється без дотримання встановленого терміну, а на її підставі реєструється РК до неї вже з урахуванням цього терміну (п. 3 Порядку №12461).
Отже, на підставі зазначеного порядку нескладно зробити висновок, що право на відображення сум ПДВ у складі ПК є лише за вчасної реєстрації ПН в ЄРПН. Відсутність реєстрації ПН або порушення порядку реєстрації (реєстрація із запізненням) позбавляють покупця права на ПК.
На практиці деякі продавці використовують зазначений вище виняток для реєстрації ПН, щоб мати можливість внести до ЄРПН податкову накладну, щоправда, із запізненням. Формально така ПН вважається зареєстрованою. Але якщо покупець звірить дані отриманої ПН на відповідність із даними з ЄРПН, факт невчасної реєстрації буде підтверджено. Нагадаємо: на свій запит про надання інформації, що міститься в ЄРПН, особа отримує витяг, у якому наводяться відомості щодо податкової накладної, зокрема дата внесення відомостей до ЄРПН продавцем та дата виписування ПН (запит складається за правилами пунктів 13 — 17 Порядку №1246). Тому звірити невчасну реєстрацію зовсім не складно.
Отже, не рекомендуємо продавцям використовувати метод реєстрації «із запізненням». Права на ПК з ПДВ за такою ПН покупець однаково не матиме, і порушення строків реєстрації ПН така операція не виправить.
Тому право на ПК у покупця залишається, якщо він за звітний податковий період разом із декларацією з ПДВ подасть заяву зі скаргою (додаток 8 до декларації з ПДВ) на такого постачальника2.
1 Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1246.
2 Крім заяви, додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати ПДВ у зв'язку з придбанням товарів/послуг, або копії первинних документів, що підтверджують факт отримання товарів/послуг (п. 201.10 ПКУ).
Отже, наголошуємо: у ситуації, яка викладена у запитанні, право на ПК у покупця виникає не за ПН, яка коригується, і не на підставі РК, а тільки з поданням додатка 8.
Враховуючи позитивні зміни з 01.01.2014 р. до п. 201.10 ПКУ, таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, наступних за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому порушено порядок реєстрації в ЄРПН. Відповідно платник має змогу подати додаток 8 у складі декларації з ПДВ за січень, лютий або березень 2014 року.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»