Законом №55031 запроваджено новий вид перевірок платників податків — документальна невиїзна позапланова електронна перевірка (далі — електронна перевірка). Цей вид перевірок має запрацювати з 1 січня 2014 року. Яким буде механізм їх здійснення? I з чим реально зіткнуться платники податків? Спробуймо з'ясувати.
Нагадаємо, що згідно з пп. 75.1.2 ПКУ електронною перевіркою є перевірка, яка проводиться на підставі заяви, поданої платником податків із незначним ступенем ризику2, визначеним відповідно до п. 77.2 ПКУ, до контролюючого органу за місцем обліку. Отже, на цьому етапі, попри те, що це позапланова перевірка, жодних несподіванок бути не повинно.
1 Закон України від 20.11.2012 р. №5503-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів».
2 Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка проведення документальних планових перевірок не частіше, ніж раз на три календарних роки.
3 Набирає чинності 01.01.2014 р.
Заяву на проведення електронної перевірки платник податків подає за 10 календарних днів до очікуваного початку її проведення. Форму заяви, порядок її подання, а також прийняття рішення про проведення електронної перевірки затверджено наказом Міндоходів від 03.06.2013 р. №1433.
Електронні перевірки проводяться: для платників єдиного податку з 1 січня 2014 року, для суб'єктів господарювання мікро-, малого та середнього бізнесу — з 1 січня 2015 року; для всіх інших платників податків — з 1 січня 2016 року (п. 1.2 Наказу №143 та п. 17 підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ). Отже, з 1 січня 2014 р. цей вид перевірок буде актуальним виключно для платників ЄП.
Пунктом 85.2 ПКУ визначено, що для проведення електронної перевірки платник податків забезпечує подання до контролюючого органу в електронній формі документів, які відповідно до ПКУ пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів, якщо такі документи створюються таким платником податків в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації. Тож навздогін до Наказу №143 з метою забезпечення механізму проведення електронної перевірки Міндоходів розробило проект наказу «Про затвердження формату та порядку подання документів в електронній формі для проведення електронної перевірки» (далі — проект).
Виходячи з норм, викладених у проекті, а також у п. 2.2 Порядку №143, можна дійти висновку, що не матимуть права на проведення електронних перевірок платники податку, які складають первинні документи на паперових носіях. Згідно з п. 2.5 Порядку №143 платник податків повинен надати документи в електронній формі. Орган Міндоходів за потреби має право отримати від платника податків копії таких документів, засвідчені підписом платника податків або його посадової особи, скріплені печаткою за її наявності (п. 2.6 Порядку №143). Такі електронні документи повинні зберігатися та можуть бути використані під час судового розгляду спорів. Загальні вимоги щодо подання електронних документів, накладення цифрового підпису тощо у разі проведення електронної перевірки аналогічні до вимог, викладених у наказі ДПСУ від 10.04.2008 р. №233 «Про подання електронної податкової звітності». Проте є певні особливості.
Як і заява на проведення перевірки, документи для неї мають бути надіслані засобами телекомунікаційного зв'язку не пізніше ніж за 10 к. д. до очікуваного початку електронної перевірки (п. 3.1 проекту). У разі порушення 10-денного терміну територіальний орган Міндоходів має право відмовити у проведенні електронної перевірки.
Пунктом 3.4 проекту передбачено, що документи приймають лише у робочий час, тобто з 9-ї до 18-ї години, крім вихідних та святкових днів.
Перед передачею до органів Міндоходів електронні документи шифруються, на них накладається цифровий підпис, другий примірник електронного документа зберігається у платника. Отримавши документи для електронної перевірки, орган Міндоходів розшифровує їх, перевіряє цифровий підпис, а також відповідність до затверджених стандартів. Після цього орган Міндоходів має надіслати підтвердження про одержання, а також повідомлення про приймання (або ж неприймання із зазначенням причини) відправлених платником примірників електронних документів. Таким чином, як і у випадку з електронною податковою звітністю, платнику слід чекати на дві квитанції. А в разі якщо документ було відправлено кілька разів, то оригіналом вважатиметься документ, який було надіслано останнім до завершення 10-денного терміну до початку електронної перевірки. Звісно, за умови що платнику податків надійшло підтвердження прийняття такого документа.
За результатами електронної перевірки орган Міндоходів, відповідно до п. 86.11 ПКУ, складає довідку у двох примірниках, що підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у ньому протягом трьох робочих днів з дня закінчення установленого для перевірки строку. Після реєстрації довідка про електронну перевірку вручається особисто платнику або його законним представникам. Для ознайомлення та підписання довідки платнику податків надається п'ять робочих днів з дня її вручення.
Якщо ж платник податків або його законний представник не згоден із висновками перевірки або фактами, викладеними у довідці, він все одно зобов'язаний підписати таку довідку, проте має право подати свої заперечення до неї. Ці заперечення є невід'ємною частиною довідки. Вони мають бути розглянуті відповідним контролюючим органом протягом п'яти робочих днів з дня їх отримання. Про це платнику надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Зверніть увагу: ця відповідь також є невід'ємною частиною довідки про проведення електронної перевірки.
Як ми знаємо, за підсумками перевірок, як правило, мають місце донараховані податкові зобов'язання та штрафні санкції (ст. 123 ПКУ). Головною відмінністю електронних перевірок є той факт, що за їх результатами податкові зобов'язання контролюючим органом не донараховуються та штрафні санкції не застосовуються. Зміни, які були внесені Законом №5503, стосуються також пп. 54.3.2 ПКУ, який, власне, вимагає від органу Міндоходів самостійно визначити суму грошового зобов'язання, якщо дані перевірок результатів діяльності платника свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань. Тож електронні перевірки наразі вилучені з цього загального переліку перевірок, за результатами яких податковий орган визначає грошове зобов'язання.
Проте у порядку, встановленому п. 50.1 ПКУ з доповненнями, також внесеними Законом №5503, платник, у разі якщо за результатами електронної перевірки буде виявлено помилки та порушення, подає уточнюючий розрахунок. Як і у випадку зі звичайним самостійним уточненням, уточнюючий розрахунок можна подати як самостійний документ або як додаток до податкової декларації за податковий період, протягом якого такі порушення виявлено. Крім того, невиконання платником податків вимог щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5% від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати) на підставі п. 120.2 ПКУ.
Також наголосимо: у разі якщо платник не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний орган Міндоходів має право на позапланову перевірку платника за відповідний період, за який не подано уточнюючого розрахунку (п. 50.3 ПКУ).
Попри досить лояльні санкції, механізм проведення електронних перевірок викликає ще багато запитань. Як насправді запрацює цей алгоритм перевірок на місцях, покаже час.
Михайло СТЕПАНОВ, «Дебет-Кредит»