Особа — одна, рахунки — різні

Юридична особа купила товар у приватного підприємця на умовах післяплати. Продавець просить здійснити оплату на його поточний рахунок у банку, відкритий для його власних потреб як фізособи. Чи може юрособа виконати таке прохання? Які будуть наслідки?

Поточні рахунки фізосіб

Спробуємо з'ясувати, чи є різниця між рахунком, відкритим для ведення підприємницької діяльності, та рахунком, відкритим для особистих потреб фізособи. Питання відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземній валюті врегульовані Iнструкцією №492.¹

Пунктом 1.2 Iнструкції №492 фізособи-підприємці віднесені до суб'єктів господарювання (далі — СГ). Фізичні особи — резиденти визначені як громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні (до них належать також особи, які тимчасово перебувають за кордоном). Згідно з п. 1.3 Iнструкції №492, фізособи можуть відкривати у банках рахунки для провадження підприємницької та незалежної професійної діяльності, а також для власних потреб. При цьому НБУ чітко розмежовує сфери використання рахунків фізособами.

Так, згідно з п. 7.7 Iнструкції №492, заборонено використовувати поточні рахунки фізосіб для проведення операцій, пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності. Мало того, для відкриття рахунка у банку з метою здійснення підприємницької діяльності фізособа подає заяву за формою, затвердженою додатком 3 до Iнструкції №492, в якій чітко зазначається: «для здійснення підприємницької діяльності». А для відкриття непідприємницького рахунка у банку фізособа подає заяву за формою, затвердженою додатком 5 до Iнструкції №492, в якій, крім усього іншого, уточнюється: «Мені відомо про те, що цей рахунок забороняється використовувати для проведення операцій, пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності». Повідомити, для чого відкривається рахунок, та про наявність у неї статусу підприємця, фізособа зобов'язана під час його відкриття (для цього банку подається копія виписки з Єдиного державного реєстру юросіб і фізосіб-підприємців, див. п. 3.4 Iнструкцій №492).

Пунктом 1.5 Iнструкції №492 передбачено, що умови договору банківського рахунка, що укладається між банком та його клієнтом, не повинні суперечити вимогам цієї Iнструкції. Отже, банк не має права відкрити фізособі єдиний рахунок для здійснення підприємницької діяльності і для власних потреб, інакше умови договору суперечитимуть Iнструкції №492.

Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків², кошти до запитання клієнтів — суб'єктів господарювання обліковуються на субрахунку 2600, а на рахунку 2605 — кошти до запитання суб'єктів господарювання для здійснення операцій з використанням платіжних карток. Кошти фізосіб до запитання обліковуються банком на субрахунку 2620, а кошти для здійснення операцій із використанням платіжних карток — на субрахунку 2625. Тож чотири перші цифри номера поточного рахунка завжди будуть 2600 (2605) — для фізосіб-СГ, і 2620 (2625) — для фізосіб, не зареєстрованих як СГ. Відповідно, перші чотири цифри номери рахунка дадуть нам інформацію про те, до якого типу належить цей рахунок — для здійснення підприємницької діяльності чи для власних потреб фізособи.

¹ Iнструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. №492.

² План рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджений постановою Правління НБУ від 17.06.2004 р. №280.

У ст. 69 ПКУ також містяться вимоги до процедури відкриття та закриття рахунків платників податків у банках та інших фінустановах. Так, згідно з п. 69.2 ПКУ, банк зобов'язаний повідомити орган Міндоходів за місцем реєстрації клієнта про відкриття і закриття його поточного рахунка. Проте це стосується не всіх клієнтів, а лише перерахованих у цьому пункті. З клієнтів-фізосіб там згадані тільки самозайняті особи. Самозайняті особи згідно з пп. 14.1.226 ПКУ — це приватні підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність. Для рахунків, що відкриваються фізособам для власних потреб, така процедура не передбачена. Видаткові операції за рахунком можуть здійснюватися лише тоді, коли банк отримає від органу Міндоходів повідомлення про взяття рахунка на облік.

Таким чином, між поточними рахунками фізосіб, які відкриваються для підприємницької (а також незалежної професійної) діяльності і для власних потреб, є досить чіткі відмінності. I якщо фізособа-підприємець пропонує вам оплатити її товари (роботи, послуги), надані вам у межах її підприємницької діяльності, на особистий рахунок, у такому разі слід запитати в неї реквізити рахунка, відкритого з підприємницькою метою.

Якщо фізособа-підприємець не має поточного рахунка для здійснення підприємницької діяльності, то заборгованість перед нею потрібно погасити у готівковій формі, щоб не порушувати вимоги Iнструкції №492. При цьому, з погляду автора, така фізособа не має права відмовитися від приймання такої оплати, якщо інший спосіб розрахунків (наприклад, взаємозалік) не було встановлено у договорі. Згідно з ч. 2 ст. 1087 ЦКУ¹, розрахунки між суб'єктами господарювання можуть проводитися також в готівковій формі, якщо інше не встановлено законом. Жодних застережень про те, що форма розрахунків може бути обмежена договором, ЦКУ не містить.

¹ Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.

Крім того, суб'єкт господарювання зобов'язаний прийняти виконання зобов'язання боржником згідно зі ст. 527 ЦКУ. Якщо ж фізособа-підприємець (кредитор) відмовляється прийняти оплату в готівковій формі, така дія вважається простроченням кредитора згідно зі ст. 613 ЦКУ.

Таблиця

Відображення в обліку сплати ПДФО з доходу, виплаченого фізособі

Наслідки виплати доходу на особовий рахунок СПД-ФО для підприємства

Як сказано вище, пункт 7.7 Iнструкції №492 забороняє фізособам використовувати особисті рахунки у банках для отримання доходів від підприємницької діяльності.

Якщо підприємство намагається виплатити дохід підприємцю на його особистий рахунок, можуть виникнути проблеми зі здійсненням цього платежу — фахівці банку, як правило, помічають невідповідність виду рахунка та призначення платежу і вказують на це клієнтові. Оскільки є пряма заборона НБУ, то, певно, у цьому разі банк не ризикуватиме і відмовиться проводити платіж.

До речі, при готівкових розрахунках такої проблеми не виникає, бо щодо них немає аналогічних обмежень. Видатковий касовий ордер, виписаний на ім'я фізособи-підприємця, підтверджуватиме виплату йому готівки у межах його господарської діяльності, якщо міститиме посилання на господарський договір, накладну або акт, згідно з яким проводиться платіж.

Отже, якщо з якоїсь причини юрособа або фізособа-підприємець все ж таки здійснила платіж на особистий рахунок фізособи-підприємця, при цьому платіж пов'язаний з її підприємницькою діяльністю, то при виконанні вимог п. 177.8 ПКУ (надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності) ПДФО не утримується. Тільки за умови виконання норм п. 177.8 ПКУ, навіть при перерахуванні коштів на особистий рахунок підприємця (який зазначено ним самостійно у первинних документах), покупець має можливість уникнути нарахування і сплати ПДФО. За таких умов підприємець самостійно повинен оподаткувати такі отримані суми, і не виключено, що за нормами п. 177.6 ПКУ.

Якщо ж підприємець не надасть документ, що підтверджує його державну реєстрацію як підприємця, то ПДФО утримується з такого доходу податковим агентом за ставками, встановленими п. 167.1 ПКУ (15% — 17%), і сплачується у терміни, встановлені п. 168.1 ПКУ. Операцію виплати доходу фізособі на її особистий рахунок повинні контролювати і банки, адже згідно з пп. 168.1.2 ПКУ вони приймають платіжні документи на виплату доходів фізособам тільки за умови одночасного перерахування ПДФО до бюджету.

Якщо все ж таки сталося так, що підприємство перерахувало підприємцю кошти за товар на його особистий рахунок, при цьому не перерахувавши ПДФО, то підприємство — податковий агент несе відповідальність за ст. 127 ПКУ — сплачує штраф у розмірі 25% від суми ПДФО, що підлягає сплаті. Штраф сплачується на підставі податкового повідомлення-рішення, яке буде складено за наслідками податкової перевірки, під час якої буде виявлено це порушення. Якщо такі дії будуть здійснені повторно протягом 1095 днів, то штраф уже становитиме 50%, а якщо втретє і більше, — то вже 75%. Також сплачується пеня згідно з нормами глави 12 ПКУ.

Звичайно, податковому агентові доведеться сплатити і несплачену вчасно суму ПДФО. I в цьому разі одержувач доходу звільняється від обов'язку сплачувати ПДФО, за нього це робить за свій рахунок порушник — податковий агент. З цієї причини сума виплаченого доходу не збільшується згідно з п. 164.5 ПКУ, а визначається в тому розмірі, в якому її потрібно було утримати під час виплати доходу.

Якщо податковий агент не утримав та не перерахував ПДФО з виплати доходу на особистий рахунок фізособи-підприємця та/або не відобразив цю виплату у податковій звітності за формою №1ДФ¹, то він повинен внести виправлення до податкової звітності з ПДФО, подавши уточнюючий розрахунок.

¹ Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), затверджений наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. №1020.

Приклад Підприємство погасило заборгованість за раніше відвантажені товари перед фізособою-підприємцем на загальній системі оподаткування. Сума заборгованості — 9000 грн, ці кошти були сплачені на особистий рахунок фізособи у банку через підзвітну особу підприємства готівкою. При погашенні заборгованості ПДФО не було утримано і сплачено до бюджету, у формі №1ДФ не відображено (підприємець не надав копію документа про держреєстрацію). Надалі підприємство вирішило самостійно виправити цю помилку та сплатити ПДФО. Сума ПДФО, яку потрібно було утримати з виплаченого доходу, — 9000,00 грн х 15% = 1350,00 грн, сума штрафу у розмірі 25% становить 1350,00 грн х 25% = 337,50 грн. Підприємство сплачує суму ПДФО та суму штрафу, вносить виправлення до звітності за формою №1ДФ — додає рядок із кодом доходу 157 (див. зразок).

Зразок

Відображення виплати фізособі на особистий рахунок в уточнюючому розрахунку за формою №1ДФ

Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»