Суб'єкти господарювання, що створюють програмні продукти та відповідно застосовують норми п. 26-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, уже давно очікували від податківців роз'яснення щодо правильності застосування згаданої норми. I ось настав довгожданий момент: Міндоходів України оприлюднило УПК №5361.
В УПК №536 фахівці Міндоходів України частково повторили твердження з попередніх листів податківців, а частково навели і нові роз'яснення. Далі спинимося на найцікавіших моментах.
1 Узагальнююча податкова консультація щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції, затверджена наказом Міндоходів України від 07.10.2013 р. №536 (див. «ДК» №42/2013).
Чимало бухгалтерів пам'ятають роз'яснення, наведене у листі ДПСУ в м. Києві від 02.10.2012 р. №6239/10/06-408 (див. «ДК» №46/2012). У ньому столичні податківці зазначили, що «звільнення від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції поширюється на суб'єктів господарювання, які включені до реєстру суб'єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції, та мають свідоцтво про реєстрацію такого суб'єкта як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування».
Натомість в УПК №536 (відповідь на запитання 2) наголошується, що звільнення від ПДВ операцій з постачання програмної продукції не залежить від реєстрації платника ПДВ як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування податком на прибуток підприємств (згідно з п. 15 підрозділу 10 розділу XX ПКУ). Адже звільнення за п. 26-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ застосовується саме до операцій, а не суб'єктів господарювання.
У відповіді на запитання 4 УПК №536 фахівці Міндоходів роз'яснюють, що у ситуації, коли техпідтримка (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп'ютерних програм), що здійснюється її виробником, є складовою постачання програмної продукції, то операція з постачання програмної продукції, до складу вартості якої входять послуги з технічної підтримки (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп'ютерних програм), звільняється від оподаткування ПДВ. А ось у разі якщо послуги з техпідтримки програмної продукції (комп'ютерних програм) не входять до складу вартості програмної продукції та постачаються не її виробниками, то вони оподатковуються ПДВ на загальних підставах, без застосування згаданої пільги.
Немає сумніву, що техпідтримка програмної продукції (комп'ютерних програм), яка постачається окремо від програмної продукції, буде об'єктом оподаткування ПДВ — це випливає із загальної норми п. 26-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ. Але ось, на думку автора, якщо техпідтримку програмної продукції здійснює постачальник такої продукції, який не є її безпосереднім виробником, то навіть у такому разі операція з постачання програмної продукції, до вартості якої входять послуги з техпідтримки комп'ютерних програм, також повинна звільнятися від ПДВ. Тож відповідь на запитання 4 в УПК №536 є неоднозначною й обмежує права постачальників програмної продукції, які не є її виробниками.
Хоча у відповіді на запитання 5 фахівці Міндоходів переконливо стверджують: навіть при постачанні програмної продукції, яка є результатом комп'ютерного програмування третіх осіб, а не особи, що безпосередньо постачає цю програмну продукцію, така операція звільняється від оподаткування ПДВ. При цьому немає значення кількість етапів постачання програмної продукції від особи, яка її створила, до останнього покупця (споживача), якщо на цих етапах відбувається перехід права власності на програмну продукцію. На всіх етапах постачання така операція звільняється від ПДВ. Тож, на думку автора, відповідь на запитання 4 суперечить відповіді на запитання 5, до того ж з незрозумілої причини — адже ПКУ не містить відповідних обмежень.
Аналізуючи УПК №536, можна знайти певну невідповідність і між відповідями на запитання 8 та 10. Так, у відповіді 8 зазначається, що операції з постачання окремих компонентів програмної продукції, на основі або за допомогою яких створюється певна програмна продукція, або які можуть діяти як самостійні комп'ютерні програми, звільняються від оподаткування ПДВ. I водночас у відповіді 10 стверджується, що у разі постачання послуг (виконання робіт) з розроблення програмної продукції чи її компонентів така операція оподатковується ПДВ. Щоправда, за умови що виконавці таких послуг (робіт) не набувають права власності на таку програмну продукцію у процесі її створення, а після завершення виконання таких послуг (робіт) право власності на готову програмну продукцію (її компоненти) отримує замовник.
До речі, особи, які створюють компоненти програми чи саму програму під замовлення, є авторами, а отже, мають авторські права на такі компоненти і передаватимуть замовнику авторські майнові права на застосування компонента програми чи частини програми. Адже, якщо вони не передадуть такі права, ці самі розробники таку модель програми (її платформу, архітектуру, конфігурацію) можуть продати конкурентам замовника. Тож при замовленні послуг з розроблення програмної продукції чи її компонентів варто укладати договір з умовою про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності (стаття 1107 Цивільного кодексу України та статті 11, 12, 15, 16 Закону України від 23.12.93 р. №3792-ХII «Про авторське право і суміжні права»). А якщо так, то передача авторських прав на результати послуг (робіт), за якими було розроблено програмну продукцію чи її компоненти, є, по суті, операцією з постачання такої програмної продукції і повинна, на думку автора, потрапляти під норми п. 26-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
I насамкінець зазначимо, що надання права на користування програмною продукцією (не плутати з переданням майнових авторських прав на програмну продукцію загалом) за винагороду у грошовій формі не буде об'єктом оподаткування ПДВ (див. відповідь на запитання 9). Тут діятиме правило пп. 196.1.6 ПКУ. Адже за своєю суттю плата за користування програмами належатиме до роялті (пп. 14.1.225 ПКУ) .
Тлумачення з ПКУ
Роялті — будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торговельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Підпункт 14.1.225 ПКУ
Також варто звернути увагу на відповідь на запитання 12. У ній фахівці Міндоходів наголошують, що не підлягає оподаткуванню ПДВ операція з постачання примірників комп'ютерної програми, яка здійснюється одночасно з наданням (постачанням) ліцензій на право використання комп'ютерної програми. Тобто передання права власності на авторські права щодо самої програмної продукції не відбувається1, але Міндоходів вважає, що така операція також є пільговою. Можливо, автори УПК №536 вважають, що у цьому випадку плата за передачу примірника комп'ютерної програми та ліцензії до неї буде не чим іншим, як роялті (пп. 14.1.225 ПКУ), і тут діятимуть норми пп. 196.1.6 ПКУ.
1 Див. п. 1 ст. 12 Закону України від 23.12.93 р. №3792-ХII «Про авторське право і суміжні права»: відчуження матеріального об'єкта, в якому втілено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки.
Та все-таки головним позитивним моментом для продавців програмної продукції є те, що звільнення від ПДВ операцій з постачання примірників програмної продукції схвалив контролюючий орган. А отже, ті з них, які скористаються таким висновком, згідно з п. 53.1 ПКУ, не можуть бути притягнуті до відповідальності, навіть якщо згодом податківці передумають.
Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»