Усю бізнес-спільноту вже майже півтора року лихоманить від нововведень законотворців та Міндоходів стосовно щоденного електронного звітування РРО. Бажання Міндоходів розширити свої контрольні функції можна зрозуміти. Проте технічна база суб'єктів господарювання і Міндоходів та неузгодженість роботи між головним податковим органом і центрами сервісного обслуговування не дозволяють впровадити повноцінне електронне звітування так швидко, як хотілося б Міндоходів.
Відповідно до норми п. 7 ст. 3 Закону про РРО1, СГД, які використовують РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, або електронні контрольно-касові реєстратори, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, повинні подавати до територіальних органів Міндоходів дротовими або бездротовими каналами зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці у пам'яті РРО або у пам'яті модемів, які до них приєднані. Суб'єкти господарювання, які використовують РРО, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, за винятком електронних контрольно-касових реєстраторів, повинні подавати до органів доходів і зборів дротовими або бездротовими каналами зв'язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься у їхній фіскальній пам'яті.
Додатково до цієї норми були розроблені Вимоги №10572 та Порядок №10573, мета яких — врегулювання всіх гострих питань створення та передачі звітної інформації з РРО до податкової.
За практичну реалізацію порядку передачі інформації відповідає Міндоходів, а за саму технологію розроблення такого порядку — НБУ.
1 Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
2 Вимоги стосовно створення контрольної стрічки в електронній формі в реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджені наказом Мінфіну від 08.10.2012 р. №1057.
3 Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів ДПС, затверджений наказом Мінфіну від 08.10.2012 р. №1057.
Спочатку на «обкатку» механізму електронного звітування РРО без штрафних санкцій законодавець відвів перше півріччя 2013 року. Проте вже у червні стало зрозуміло, що до повноцінного електронного звітування ще далеко. I насамперед проблема була у технічній базі як Міндоходів, так і суб'єктів господарювання. Центри сервісного обслуговування працювали на межі своїх можливостей, проте і вони не дуже розуміли нову схему роботи, реалізувати яку їм потрібно було у співпраці з головним податковим органом.
Саме тому дату, після якої за всі помилки або відсутність електронного звітування РРО передбачено штраф, було перенесено на 1 січня 2014 року: норма п. 9 ст. 17 Закону про РРО, яка передбачає штраф у розмірі 170 грн за неподання до органу Міндоходів звітності щодо РРО в електронному вигляді, запрацює саме з цієї дати.
Оскільки основну проблему тут становить саме технічний бік питання, Міндоходів вирішило піти досить радикальним шляхом — маємо новий Реєстр РРО1, який діє вже з 1 жовтня. Як ми пам'ятаємо, відповідно до п. 3 ст. 3 Закону про РРО СГ мають застосовувати лише ті РРО, що включені до Держреєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
На перший погляд, штрафів за використання РРО, модель якого тепер не передбачена Реєстром РРО, немає: прямої норми у ст.17 Закону про РРО не передбачено. Проте судова практика у більшості випадків все-таки говорить про наявність штрафних санкцій за ч. 2 ст. 17 Закону про РРО. ВАСУ ухвалами від 21 лютого 2013 року К-24295/10 (р/н рішення в ЄРСР 29964070) та 13 червня 2013 року К-23159/10 (р/н рішення в ЄРСР 31922471) сказав, що РРО, не внесений до Державного реєстру, є таким, що не переведений у фіскальний режим роботи. I хоча ця норма на сьогодні вилучена, таке правопорушення, як «непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи», міститься у ч. 1 ст. 17 Закону про РРО. Тож не виключено, що при вирішенні спорів податковий орган все-таки буде застосовувати у таких ситуаціях штрафні санкції за нормами ч. 1 ст. 17 Закону про РРО.
Отже, новий реєстр РРО прямо визначає можливість СГ використовувати той чи інший РРО у касових розрахунках у своїй госпдіяльності. Крім нового Реєстру РРО, маємо ще низку документів, що регулюють використання РРО у госпдіяльності, зокрема і новий Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) (далі — Порядок №4172). Так, ч. 2 ст. 2 розділу 2 вищеназваного нормативного акта говорить про те, що реєстрації в органі доходів і зборів підлягають лише ті РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Державним реєстром РРО. Як бачимо, порядок реєстрації РРО чітко прив'язаний до реєстру РРО, а оновлений реєстр та вилучення з нього великої кількості застарілих (з погляду Міндоходів) РРО призводить до неможливості їх використання. З якої дати такі РРО не можна використовувати?
1 Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом Міндоходів від 01.10.2013 р. №522, див. на нашому сайті www.dtkt.ua у розділі «Довідники».
2 Затверджено наказом Міндоходів від 28.08.2013 р. №417 «Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (на день підписання номера до друку не набрав чинності, орієнтовно має набрати чинності 18.10.2013 р., див. на нашому сайті www.dtkt.ua у розділі «Документи для роботи. — Додатки до друкованого «ДК».
На сайті Міндоходів http://kyiv.minrd.gov.ua/media-ark/news-ark/114071.html розміщена інформація про те, що «реєстрацію касових апаратів, моделі яких не входять до оновленого Держреєстру РРО, до 30 листопада 2013 року буде скасовано. Усі суб'єкти господарської діяльності, у яких касова техніка не відповідає новим вимогам, отримають відповідні повідомлення до 1 листопада цього року. Таким чином, суб'єкти господарювання до отримання відповідного попередження від органу Міндоходів та протягом місяця після його отримання матимуть можливість використовувати при проведенні розрахункових операцій наявну касову техніку та здійснити заходи щодо її доопрацювання з метою виконання норм чинного законодавства».
Очевидно, тут Міндоходів керується п. 5 ч. 1 ст. 4 розділу II Порядку №417, за яким підставою для скасування реєстрації РРО є виявлена невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Державного реєстру РРО.
Юлія КЛОВСЬКА,
головний редактор «Дебету-Кредиту»