Працівник звільняється, але напередодні звільнення приніс лікарняний листок на 14 календарних днів і вимагає його оплатити. Чи може працедавець — платник ЄП оплатити такий лікарняний листок самостійно, не чекаючи на надходження фінансування від ФСС з ТВП або зовсім не звертаючись за фінансуванням?
Порядок оплати лікарняного листка
Загальні правила виплати лікарняних добре відомі більшості працедавців. Лікарняний листок, оформлений відповідно до вимог Iнструкції №5321, є підставою для оплати перших 5-ти календарних днів тимчасової непрацездатності працедавцем, а починаючи з 6-го календарного дня працівникові виплачується допомога з тимчасової непрацездатності за рахунок ФСС з ТВП (ст. 35 Закону №22402). Оплата лікарняного листка здійснюється за робочі дні, що припадають на період тимчасової непрацездатності, й оплачуються такі дні виходячи зі середньоденної зарплати, розрахованої відповідно до Порядку №12663. Витрати на виплату лікарняного списуються на ті самі рахунки і види податкових витрат, на які списуються витрати з оплати праці працівника, якому лікарняні виплачуються. Оподатковується сума лікарняних ПДФО за ставкою 15% — 17% і ЄСВ (33,2% — за рахунок працедавця, 2% — за рахунок працівника, для працедавців інвалідів встановлено спеціальні знижені ставки ЄСВ).
1 Iнструкція про порядок заповнення лікарняного листка, затверджена наказом МОЗ України, Мінпраці України, ФСС з ТВП і ФНВ України від 03.11.2004 р. №532/274/136-ос/1406.
2 Закон України від 18.01.2001 р. №2240-III «Про обов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими похованням».
3 Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266.
Але потрібно виконувати і вимоги Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів ФСС з ТВП, затвердженого постановою правління Фонду від 22.12.2010 р. №26 (далі — Порядок №26). Цією ж постановою затверджено форму заяви-розрахунку, що подається страхувальником до робочого органу ФСС з ТВП для здійснення фінансування матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду. У заяві-розрахунку слід зазначати повну нараховану суму допомоги з урахуванням обов'язкових утримань (ПДФО, ЄСВ, які утримуються з суми допомоги з ТВП).
Після надходження суми коштів, зазначеної у заяві-розрахунку на окремий рахунок, працедавець-страхувальник зобов'язаний виплатити допомогу у строки, визначені ст. 52 Закону №2240 (не пізніше найближчого встановленого на підприємстві строку виплати зарплати). Частина страхових коштів, отриманих на окремий рахунок, спрямовується на сплату ПДФО та ЄСВ.
Правила розрахунків у разі звільнення
Згідно зі статтею 116 КЗпП, у разі звільнення працівника виплата всіх сум, що підлягають виплаті працедавцем, здійснюється у день звільнення. Але у ситуації, що розглядається у запитанні, працедавець опиняється між двох вогнів:
— він не має права виплатити всю суму лікарняних за рахунок власних коштів;
— він не має права затримувати розрахунок із працівником у день звільнення.
У листі від 01.04.2011 р. №03-28-738 ФСС з ТВП висловив свій погляд на цю проблему. Фонд вважає, що ст. 116 КЗпП потрібно застосовувати лише у частині сум, які належать працівникові, що звільняється, від підприємства (тобто які підприємство може виплатити із власних коштів або вже отриманого на момент звільнення цільового фінансування від Фонду). Оскільки суму допомоги з ТВП працедавець має ще тільки отримати від Фонду, а на день звільнення вона ще не надходила, то й виплата матеріального забезпечення застрахованим особам має здійснюватися після надходження коштів від Фонду.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»