Реклама та благодійність

Реальні умови бізнесу диктують і його соціальну складову. Часто підприємства в рекламі (власної торгової марки, продукції) зазначають, що частина від вартості одиниці товару (наприклад, 1 — 2% від вартості) іде на благодійні (спонсорські) цілі. Постає запитання: суми допомоги, які буде перераховано на зазначені в такій рекламі цілі, слід відображати в обліку як рекламні витрати чи це все ж таки благодійна (спонсорська) допомога?

Визначення термінів

У статті 1 Закону про рекламу наводиться визначення термінів «реклама» та «спонсорство».

Визначення термінів

Реклама — інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Спонсорство — добровільна матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними та юридичними особами будь-якої діяльності з метою популяризації виключно свого імені, найменування, свого знака для товарів і послуг.

Стаття 1 Закону про рекламу

У теле-, радіопередачах, матеріалах в інших засобах масової інформації, видовищних та інших заходах, які створені і проводяться за участю спонсорів, інформація про спонсора може наводитися лише у вигляді імені або найменування та знака для товарів і послуг спонсорів — див. ст. 5 Закону про рекламу. Але це стосується лише ЗМI та заходів. Виходячи з норм Закону про рекламу спонсору не заборонено, зокрема, у рекламі власних товарів/послуг зазначати, що частину виручки від їх реалізації буде спрямовано на благодійну допомогу.

Оскільки інформацію про перерахування особою частини виручки від реалізації як благодійної допомоги буде розміщено безпосередньо у рекламі, такі дані будуть інформацією рекламного характеру. Часто такий маркетинговий хід сприяє збільшенню продажів: адже, придбаваючи такі товари/послуги, покупець допомагає потребуючим. А от уже якщо частину виручки продавець передасть на фінансування будь-якої діяльності з метою популяризації власного імені (найменування, товарного знака), така фінансова допомога, інформацію про яку він надав через рекламну акцію, належатиме до спонсорства.

За своєю суттю спонсорство у більшості випадків є одним із видів реклами, хоча є й певні застереження. Так, відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону про рекламу, на телебаченні і радіо оприлюднення, виголошення у програмі, передачі імені, найменування спонсора не є рекламою.

Зауважимо, що спонсорство часто плутають із благодійною діяльністю.

Благодійна діяльність

Благодійна діяльність — добровільна особиста та/або майнова допомога, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Частина 1 статті 1 Закону про благодійність

Але зверніть увагу — благодійницька діяльність не має на меті отримання благодійником якогось прибутку, зиску. А спонсорство, навпаки, має мету — популяризацію імені, найменування та/або товарного знака спонсора (а якщо копати глибше — така інформація насамперед спрямована на потенціальних покупців та партнерів і потрібна спонсору не просто так, а для збільшення прибутків у майбутньому). Втім, межа між цими видами діяльності є досить тонкою. Але для оподаткування важливо визначити суть операції перерахування коштів — це спонсорство у розумінні реклами чи це благодійництво — адже від цього залежатиме порядок визнання витрат.

Витрати на рекламу

Для того щоб витрати на рекламу (замовлення виробництва реклами та її розміщення) СГ були обґрунтованими, попередньо такий маркетинговий хід слід зафіксувати у наказі керівника. Саме цей документ підтверджуватиме намір організувати рекламну акцію та згодом спрямувати частину виручки від реалізації товарів на благодійну допомогу.

Радимо у наказі вказати, в які строки відбуватиметься акція, коли буде перераховано допомогу (після закінчення рекламної акції частина виручки від реалізації) та яким саме особам. При цьому, на думку автора, необхідно назначити відповідальну особу (наприклад, керівника відділу маркетингу), яка власне і контролюватиме проведення такого рекламного заходу. А після його завершення варто, щоб відповідальна особа склала звіт про проведений рекламний захід (у довільній формі). Усі ці документи допоможуть вам підтвердити зв'язок із госпдіяльністю та рекламний характер такого заходу. Крім того, не забувайте про первинні документи від сторонніх організацій, якщо такі були залучені для рекламного заходу.

Підпункт 140.1.5 ПКУ відносить рекламні витрати до витрат подвійного призначення. Вартісних обмежень щодо витрат на рекламу, які ми маємо право віднести до податкових витрат, у ПКУ не встановлено (крім витрат на рекламу, придбану у нерезидента, за пп. 139.1.13 ПКУ¹). Але слід пам'ятати вимогу п. 138.2 ПКУ — витрати можуть потрапити до податкових витрат лише за наявності належного документального підтвердження.

¹ Додатково про особливості замовлення рекламних послуг у нерезидента ви можете прочитати у «ДК» №37/2013.

Відповідно до пп. «г» пп. 138.10.3 ПКУ, затрати на рекламу слід враховувати у складі податкових витрат на збут. Збутові витрати визнають у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ПКУ). У декларації з податку на прибуток підприємства, форму якої затверджено наказом Мінфіну України від 28.09.2011 р. №1213, витрати на збут фіксують у рядку 06.2 «Витрати на збут».

Спонсорська або благодійна допомога

Аналізуючи пп. 138.10.6 ПКУ, можна дійти висновку, що з погляду податкового законодавства витрати на спонсорство, так само як витрати на благодійну допомогу, за певних обставин можна віднести до податкових витрат.

Зокрема, у пп. «а» пп. 138.10.6 ПКУ зазначено, що до інших витрат звичайної діяльності потраплять сума коштів, вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до держбюджету України або місцевих бюджетів, до неприбуткових організацій, визначених у ст. 157 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Зазначимо, що у випадку зі спонсорством і благодійною допомогою перерахування (передача) відбувається лише добровільно. Вимоги не зазначати ім'я (найменування) особи, яка надає таку допомогу, у пп. 138.10.6 ПКУ не встановлено. Це, напевно, тому, що, як зазначалося вище, за ч. 6 ст. 13 Закону про рекламу таке оголошення само собою не є рекламою. А от зазначення торгового знака — є. Але актів про надання рекламних послуг отримувач спонсорської допомоги не надасть: адже він бажає отримати саме допомогу, а не винагороду за надані послуги. Тому щоб мати можливість віднести суму наданої допомоги до податкових витрат і щоб такі витрати не бралися під сумнів під час податкової перевірки (через отримання СГ певних зисків шляхом популяризації свого товарного знака), радимо такої популяризації уникати. А в наказі про надання такої допомоги ліпше зазначати, що це благодійна, а не спонсорська допомога.

Згідно з п. 138.2 ПКУ, витрати можуть потрапити до податкових витрат за ПКУ лише за наявності належного документального підтвердження. У разі перерахування коштів у вигляді допомоги це буде виписка з банку та платіжне доручення з певним призначенням платежу. Крім того, потрібно отримати від набувача допомоги копію витягу з реєстру неприбуткових організацій.

Такі витрати відображають у податкових витратах за датою фактичного перерахування коштів (пп. 138.5.3 ПКУ). У декларації з податку на прибуток такі витрати потрібно відобразити в рядку 06.4, із заповненням рядка 06.4.1 додатка IВ.

Варто також згадати і про інші випадки (з якими не надто часто стикаються бухгалтери), коли виникає право на витрати (як інші витрати звичайної діяльності) під час безкоштовної передачі товарів (робіт, послуг) чи коштів. Їх, зокрема, прописано в пп. «д» та «е» пп. 138.10.6 та у пп. 138.12.3 ПКУ.

Звісно, у разі перерахування коштів як благодійної допомоги доходу не буде, адже жодної компенсації підприємство не отримує.

Бухгалтерський облік

Відповідно до п. 6 П(С)БО 16 «Витрати», витратами звітного періоду визнається або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати може бути достовірно оцінено. Витрати, понесені на рекламу, відображаються за дебетом рахунка 93 «Витрати на збут». Адже до витрат на збут, зокрема, відносять витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг) (п. 19 П(С)БО 16 «Витрати»).

Якщо суми у вигляді допомоги розглядаються як благодійна допомога, то такі понесені затрати відображаються за дебетом субрахунку 977 «Iнші витрати звичайної діяльності» (п. 29 П(С)БО 16).

Приклад ТОВ «Золоте курча» у серпні 2013 року провело рекламний захід. У ЗМI було розміщено рекламу про виробника продукції з інформацією, що 10 коп. від продажу кожної одиниці продукції буде спрямовано благодійній організації, яка на отриману суму закупить шкільне приладдя для учнів шкіл-інтернатів.

На рекламу у ЗМI було витрачено 150000 грн (з ПДВ). Підтвердженням понесених витрат є акт виконаних робіт. Сума благодійної допомоги, яку вдалось акумулювати від реалізації продукції, становила 120000 грн. Підтвердженням перерахування цих коштів благодійній організації є виписка з банку та платіжне доручення з певним призначенням платежу. Але щоб мати право на визнання витрат за пп. 138.10.6 ПКУ, потрібно отримати від набувача благодійної допомоги копію витягу з реєстру неприбуткових організацій.

За рішенням керівника, що підтверджено наказом, витрати на благодійність було показано у податковому обліку згідно з пп. «а» пп. 138.10.6 ПКУ. Оскільки оподатковуваний прибуток за 2012 рік становив 11500000 грн, а ліміт на віднесення витрат за такою нормою становить 11500000 х 4% = 460000 грн, усю суму допомоги можна віднести до податкових витрат.

Бухгалтерський і податковий облік відображено в таблиці.

Таблиця

Облік рекламних витрат та витрат як благодійної допомоги

Нормативна база

• Закон про рекламу — Закон України від 03.07.96 р. №270/96-ВР «Про рекламу».
• Закон про благодійність — Закон України від 05.07.2012 р. №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації».
• П(С)БО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. №318.

Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»