Списання заборгованості в іноземній валюті

Цю статтю присвячено особливостям списання безнадійної заборгованості в іноземній валюті. У статті розглядається списання лише кредиторської заборгованості у валюті, оскільки безнадійна дебіторська заборгованість у валюті — це досить рідкісне явище. Адже за непогашення дебіторської валютної заборгованості передбачено жорсткі санкції щодо обох сторін договору. Такі санкції визначено Законом України від 23.09.94 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Особливості списання валютної заборгованості

Згідно з п. 5 П(С)БО 21,¹ операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат). Пунктом 4 П(С)БО 21 визначено, що валютний курс — це установлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.

Отже, первісне визнання заборгованості в іноземній валюті відбулося за тим валютним курсом, що діяв на дату її виникнення.

Далі, згідно з п. 7 П(С)БО 21, на кожну дату балансу:

а) монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на дату балансу;

б) немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю і зарахування яких до балансу пов'язано з операцією в іноземній валюті, відображаються за валютним курсом на дату здійснення операції.

Згідно з п. 8 П(С)БО 21, визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення господарської операції та на дату балансу. Тобто валютна сума заборгованості перераховується у гривні щоразу, коли погашається її сума (або частина), а також коли настає чергова дата балансу. Курсові різниці від перерахунку коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат). У бухобліку це субрахунки 714 «Дохід від операційної курсової різниці» та 945 «Втрати від операційної курсової різниці» відповідно.

У податковому обліку такі курсові різниці обліковуватимуться так само, як і в бухгалтерському, згідно з пп. 153.1.3 ПКУ. Доходи, пов'язані з курсовими різницями, відображаються у податковому обліку, згідно з пп. 135.5.11 ПКУ, у складі інших доходів. Витрати, пов'язані з курсовими різницями, відображаються у податковому обліку у складі інших операційних витрат згідно з пп. «а» пп. 138.10.4 ПКУ. Відповідно до цього додатні та від'ємні курсові різниці відображаються у декларації з податку на прибуток² у рядках 03 та 06.4 відповідно, а також деталізуються у рядку 03.19 додатка IД до декларації та у рядку 06.4.12 додатка IВ до декларації.

¹ Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом МФУ від 10.08.2000 р. №193.

² За формою, затвердженою наказом МФУ від 28.09.2011 р. №1213.

Отже, із наведеного вище видно, що немонетарна заборгованість в іноземній валюті списується у тій самій сумі, в якій її було визнано (тобто за курсом на дату її виникнення), а монетарна — з урахуванням валютного курсу, який діяв на дату списання заборгованості. Курсові різниці щодо монетарної кредиторської заборгованості буде відображено у складі доходів або витрат минулих звітних періодів, протягом яких в обліку підприємства була така кредиторська заборгованість.

Як і під час списання будь-якої кредиторської заборгованості, підприємство-боржник при списанні такої заборгованості в іноземній валюті відображає дохід. Цей дохід визнається в бухобліку згідно з п. 5 П(С)БО 15¹, адже при цьому зменшується зобов'язання і його суму може бути достовірно визначено — це сума списуваної кредиторської заборгованості. При цьому щодо немонетарної заборгованості її сума обчислюватиметься за валютним курсом на дату її виникнення, а щодо монетарної — на дату її списання.

¹ Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом МФУ від 29.11.99 р. №290.

У податковому обліку при списанні кредиторської заборгованості в іноземній валюті також виникає дохід згідно з пп. 135.5.11 ПКУ як інші доходи, визначені згідно зі ст. 159 ПКУ. При цьому сума заборгованості у гривнях визначається так само, як і в бухобліку. У декларації з податку на прибуток дохід від списання кредиторської заборгованості відображається у складі інших доходів, у рядку 03 декларації та у рядку 03.11 додатка IД. Заповнення рядка 03.11, своєю чергою, потребує заповнення додатка СБ до декларації. Додаток СБ заповнюється окремо щодо кожного договору, за яким відбулося списання кредиторської заборгованості. У рядку 03.11 табличної частини додатка СБ слід зазначити суму доходів у розмірі списаної кредиторської заборгованості, а далі зазначити реквізити відповідного договору та інших документів (за потреби).

Списання немонетарної валютної заборгованості

Приклад 1 У січні 2010 р. підприємство отримало аванс у сумі 10000 дол. США від іноземного покупця за продукцію. Курс НБУ на дату отримання авансу — 7,9 грн за 1 долар. Відповідно гривневий еквівалент цього авансу становить 7,9 х 10000 = 79000 грн. Продукцію у рахунок цього авансу не було поставлено вчасно, і за цією кредиторською заборгованістю у березні 2013 р. минув строк позовної давності. Отже, цю кредиторську заборгованість слід списати у березні 2013 р. Оскільки це немонетарна заборгованість (її погашення передбачалося провести шляхом постачання продукції), то її списання здійснюється за тим самим курсом, за яким її було отримано.

У податковому обліку з податку на прибуток слід визнати інший дохід у сумі списаної заборгованості. Бухгалтерський та податковий облік цієї операції подано у таблиці 1.

Таблиця 1

Списання немонетарної заборгованості в іноземній валюті

Списання монетарної валютної заборгованості

Тепер розглянемо особливості списання монетарної валютної заборгованості. Монетарна заборгованість — це заборгованість, яка має бути погашена коштами. Як зазначалося вище, такі суми слід перераховувати у гривні за поточним курсом до іноземної валюти, зокрема на кожну дату балансу. Списання монетарної заборгованості здійснюється за валютним курсом, що діє на дату такого списання.

Приклад 2 У лютому 2010 р. підприємство отримало товар вартістю 10000 дол. США від іноземного продавця. Офіційний курс долара на дату отримання товару — 7,9 грн за 1 долар США. Відповідно вартість товару у гривнях становила 7,9 х 10000 = 79000 грн. Цей товар не було оплачено протягом строку позовної давності, який минув у березні 2013 р. Це монетарна кредиторська заборгованість, яка після закінчення строку позовної давності підлягає списанню. Відомо, що на 31 грудня 2012 р. курс долара становив 8,1 грн за 1 долар США. Для наочності прикладу вважаємо, що з лютого 2010 р. до грудня 2012 р. курс долара не змінювався. Отже, на 31.12.2012 р. сума монетарної заборгованості за курсом 8,1 грн за 1 долар становила 8,1 х 10000 = 81000 грн. Відповідно від'ємна курсова різниця буде 79000 - 81000 = -2000 грн. Цю різницю слід включити до складу витрат.

У березні 2013 р., а саме 18.03.2013 р., підприємство списує цю заборгованість, але курс долара становить вже 8,05 грн за 1 долар США. Тож сума заборгованості у гривнях буде вже 8,05 х 10000 = 80500 грн. Ця сума і підлягає списанню у гривневому еквіваленті. На цю дату слід розрахувати також і курсову різницю, що виникла за період від дати балансу до списання заборгованості: 81000 - 80500 = 500 грн. Це додатна різниця, яку буде включено до складу доходів.

У бухгалтерському обліку та податковому обліку з податку на прибуток визнається дохід у сумі списаної заборгованості, а також обліковуються суми курсових різниць щодо обліку цієї заборгованості. Бухгалтерський та податковий облік цих операцій подано у таблиці 2.

Таблиця 2

Списання монетарної заборгованості в іноземній валюті

Юлія ЄГОРОВА, фахівець з оподаткування та бухгалтерського обліку