Кожному з нас іноді трапляється десь не встигнути: на автобус, до магазину перед закриттям чи до податкової в останній день прийняття звітності. З'ясуймо, що чекає тих, хто не встиг своєчасно подати заяву про реєстрацію платником ПДВ після виникнення обов'язку такої реєстрації.1
Згідно з п. 181.1 ПКУ, якщо загальна сума від проведення операцій з постачання товарів/послуг2, що підлягають оподаткуванню відповідно до р. V ПКУ (у т. ч. з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі), нарахована (сплачена) підприємству протягом 12 календарних місяців, загалом перевищує 300000 грн (без ПДВ), то у такому разі підприємство зобов'язане зареєструватися платником ПДВ.
Під оподатковуваними операціями слід розуміти операції, які підпадають під оподаткування ПДВ (пп. 14.1.186 ПКУ). На перший погляд виходить, що це операції, які оподатковують ПДВ за ставкою 20% або 0%. А ось операції, які не є об'єктом оподаткування чи звільнені від нарахування та сплати ПДВ, до визначення суми у 300000 грн не включаються (статті 196 та 197 та п. 2 р. ХХ ПКУ). Зверніть увагу: спеціалісти ДПСУ в ЄБПЗ, підкатегорія 130.02, зазначають, що при визначенні загального обсягу оподатковуваних операцій звітного періоду для реєстрації платником ПДВ враховуються обсяги операцій, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, нульовою ставкою ПДВ, звільнені та тимчасово звільнені від оподаткування ПДВ. У Порядку №1492, а саме в його абз. 2 п. 3.7 розділу V, сказано, що обсяг операцій, які є об'єктом оподаткування, проставляється у рядку 6.1 декларації з ПДВ3 і застосовується при розрахунках загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню.
1 У статті розглядаються лише випадки обов'язкової реєстрації платником ПДВ осіб, які є платниками податку на прибуток або підприємцями на загальній системі оподаткування.
2 За мінусом повернутих товарів/послуг, які були раніше поставлені, або повернутих продавцем сум попередньої оплати за товари/послуги (див. ЄБПЗ, підкатегорія 130.02).
3 Форма якої затверджена наказом Мінфіну України від 25.11.2011 р. №1492.
Тож у загальному обсязі оподатковуваних операцій слід врахувати операції, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками 20% або 0%, а також операції, звільнені (ст. 197 ПКУ) і тимчасово звільнені від оподаткування ПДВ (п. 2 р. ХХ ПКУ та міжнародні договори).
Крім того, виходячи з норми п. 183.4 ПКУ, а також пп. 3.6.1 Положення №1394, заяву для реєстрації платником ПДВ приватному підприємцю, який переходить зі спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на загальну систему оподаткування, слід подати не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому було здійснено перехід на загальну систему оподаткування, за умови, що особа зобов'язана зареєструватися платником ПДВ згідно з вимогами п. 181.1 ПКУ.
Реєстраційну заяву платника ПДВ за формою №1-ПДВ (додаток 1 до Положення №1394) подають до ДПI за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем, в якому обсяг оподатковуваних операцій сукупно перевищує 300000 грн (без ПДВ) (п. 183.2 ПКУ та пп. 3.5.2 Положення №1394).
Якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останній день строку подання заяви переноситься на наступний за вихідним (святковим або неробочим) робочий день (п. 183.6 ПКУ).
Відповідно до приписів п. 3.8 Положення №1394, для підтвердження достовірності відомостей про здійснення особою постачання товарів/послуг у сумі, що перевищує граничну межу, така особа подає до податкового органу документи, які підтверджують такі відомості. Такими документами згідно з консультаціями в ЄБПЗ, підкатегорія 130.02, є будь-які копії первинних документів бухгалтерського обліку, що засвідчують факт здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню (акти виконаних робіт (наданих послуг), звітність, пов'язана із застосуванням РРО, платіжні доручення тощо). Фактично зазначені документи можуть подаватися разом із заявою для реєстрації платником ПДВ.
Відповідно до п. 183.9 ПКУ, після подання відповідної заяви1 та за відсутності зауважень і заперечень орган ДПСУ зобов'язаний видати або ж надіслати поштою (з повідомленням про вручення)2 свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ не пізніше наступного робочого дня після бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у заяві, або протягом 5 робочих днів з дати надходження реєстраційної заяви, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено чи такий день настає раніше дати, що припадає на останній день строку, встановленого для реєстрації платника податку органом ДПС. Якщо бажаний (запланований) день реєстрації, зазначений у заяві особи, настає після завершення 5 робочих днів з дати надходження реєстраційної заяви, орган ДПС зобов'язаний видати свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві.
Якщо особа зобов'язана зареєструватися платником ПДВ, згідно з вимогами п. 181.1 ПКУ, але не подала до органу ДПС реєстраційну заяву в строк (не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем досягнення граничної межі), то виникає відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ (п. 183.10 ПКУ). При цьому особа позбавлена права на нарахування податкового кредиту з ПДВ та отримання бюджетного відшкодування.
Тож у суб'єкта господарювання обов'язок нараховувати і сплачувати податкове зобов'язання з ПДВ виникатиме з наступного дня після закінчення 10 календарних днів (тут додатково слід враховувати приписи п. 183.6 ПКУ, див. вище), відведених для подання відповідної заяви про реєстрацію платником ПДВ. Такий висновок офіційно підтверджено ДПС в УПК №588 (див. запитання-відповідь 1).
Отже, вже з 11 числа (у загальному випадку3) суб'єкти господарювання, які своєчасно не подали заяву на реєстрацію платником ПДВ, несуть відповідальність за ненарахування та несплату ПДВ.
Може виникнути запитання: «Чи вважається несвоєчасно зареєстрованим суб'єкт господарювання, який заяву про реєстрацію подав вчасно, але отримав відмову в податковій вже після закінчення граничного строку реєстрації?».
Уважно читаючи п. 183.10 ПКУ, можна дійти висновку, що негативні наслідки (прописані у згаданому пункті) несвоєчасної реєстрації платником ПДВ, коли це є обов'язком, поширюються на тих осіб, які несвоєчасно (до закінчення 10 календарного дня, наступного за місяцем, коли перевищено граничну межу) подали заяву на реєстрацію платником ПДВ. Якщо ж ви своєчасно подали заяву на реєстрацію платником ПДВ, то, на думку автора, навіть отримавши відмову в реєстрації, все-таки не потрапляєте під вимоги п. 183.10 ПКУ.
Звичайно, такий платник податку повинен ще раз подати заяву на реєстрацію — адже його ніхто не звільняв від обов'язкової реєстрації платником ПДВ. Мало того, згідно з п. 3.9 Положення №1394, якщо у заяві про реєстрацію не зазначено обов'язкових реквізитів, надано недостовірні або неповні дані4 або ж її не скріплено печаткою заявника, не підписано заявником (для фізосіб), відповідальною особою заявника (для юросіб), відомості про заявника не включені до Єдиного державного реєстру, то протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією подати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої). Тож фактично у такому разі процедура реєстрації платником ПДВ розпочалася вчасно, проте через певні обставини за першою заявою було відмовлено, але у платника залишається можливість подати ще одну заяву.
1 Реєстраційна заява обов'язково має бути підписана заявником (заявниками) із зазначенням дати. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають заповненню (пп. 3.5.3 Положення №1394).
2 Спосіб отримання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість вказується у заяві особою при її поданні.
3 За умови що останній день обов'язкової реєстрації платником ПДВ не припадає на вихідний (святковий або неробочий) день. Адже тоді останній день строку подання заяви переноситься на наступний за вихідним (святковим або неробочим) робочий день (п. 183.6 ПКУ).
4 Поширеною помилкою при поданні заяви є зазначення неповної назви особи згідно з реєстраційними документами або якщо у заяві не зазначено, наприклад, поточного рахунка, яким підприємство не користується (відкрили і згодом про нього забули).
Але деякі бухгалтери і спеціалісти дотримуються іншої позиції щодо цього питання. Вони вважають: у разі отримання відмови у реєстрації платником ПДВ у зв'язку з тим, що заява неправильно складена, обов'язки платника податку зі своєчасного подання заяви будуть невиконані. А отже, особа повинна з 11 календарного дня після місяця, в якому було досягнуто граничної суми поставок для обов'язкової реєстрації, почати нараховувати ПЗ з ПДВ за оподатковуваними поставками товарів/послуг, згідно з приписами п. 183.10 ПКУ.
Враховуючи можливі наслідки з боку ДПС, рекомендуємо не відкладати заяву на реєстрацію платником ПДВ на останній день та подавати по змозі завчасу.
На жаль, питання є неврегульованим, тож тим, хто отримав відмову в реєстрації платником ПДВ, варто додатково звернутися за роз'ясненням ситуації до своєї ДПI та отримати індивідуальну податкову консультацію (ст. 52 ПКУ).
При несвоєчасній реєстрації постає запитання: як подавати звітність з ПДВ та сплачувати нараховані ПЗ з ПДВ (за період, коли ПЗ нараховували, але факту реєстрації платником ПДВ немає).
За загальним правилом, якщо підприємство реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним періодом буде період, який розпочинається з дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця (пп. «а» п. 202.1 ПКУ). Тож якщо, попри несвоєчасну реєстрацію, особа все ж таки зареєструється платником ПДВ у місяці, в якому вона повинна була подати заяву на обов'язкову реєстрацію, то, на думку автора, у цьому разі особа у першій декларації (за правилами п. 202.1 ПКУ) звітуватиме і за період нарахування ПЗ з ПДВ згідно з приписами п. 183.10 ПКУ. А саме: такі самонараховані ПЗ можна включити до першої декларації. Для нарахування таких ПЗ можна оформити бухгалтерську довідку довільної форми. Важливо, щоб такий документ мав усі ознаки первинного документа, себто відповідав вимогам, передбаченим ст. 9 Закону про бухоблік та п. 2.4 Положення №88.
Якщо ж при несвоєчасній реєстрації особу зареєстрували платником ПДВ у наступному місяці за місяцем, у якому вона повинна була подати заяву на обов'язкову реєстрацію, то, на думку автора, показники нарахування ПЗ з ПДВ (згідно з приписами п. 183.10 ПКУ) за період першого місяця не варто показувати у першій декларації з ПДВ: адже вона не охоплюватиме цього місяця згідно з п. 202.1 ПКУ. У такій ситуації ПЗ нарахують податківці самостійно.
Декілька слів про можливі санкції за несвоєчасну реєстрацію (нереєстрацію) платником ПДВ. Так, за неподання у визначені строки заяви (в нашому випадку — заяви на реєстрацію платником ПДВ) до органу ДПСУ до юросіб застосують санкцію у розмірі 510 грн, для приватних підприємців — 170 грн (п. 117.1 ПКУ). До речі, на практиці цю санкцію використовують нечасто.
Якщо нереєстрація платником ПДВ призведе до нарахування ПЗ з ПДВ податківцями, то, крім сплати нарахованої суми ПЗ, особі слід готуватися і до штрафу в розмірі 25% від суми нарахованих ПЗ (п. 123.1 ПКУ).
Нормативна база
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Порядок №1492 — Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну України від 25.11.2011 р. №1492.
- Положення №1394 — Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Мінфіну України від 07.11.2011 р. №1394.
- Положення №88 — Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. №88.
- УПК №588 — Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань, пов'язаних з обов'язковою реєстрацією осіб як платників податку на додану вартість, затверджена наказом ДПСУ від 06.07.2012 р. №588.
Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»