Для платника ПДВ, який надає послуги (виконує роботи), що належать до інжинірингових, має значення, хто є отримувачем таких послуг. Адже від місця реєстрації покупця залежить наявність чи відсутність ПДВ. Спробуймо з'ясувати, як відображаються згадані послуги у продавця, якщо покупцем є нерезидент та першою подією у такій операції було отримання передоплати у валюті.
Отримання передоплати
Сума попередньої оплати й авансів, отримана у рахунок оплати виконаних робіт, наданих послуг, не враховується до складу доходів платника для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток (пп. 136.1.1 ПКУ). Але цей факт потрібно врахувати для визначення суми доходу у майбутньому, а точніше у періоді виконання робіт (надання послуг). Для визначення доходів діє принцип нарахувань (п. 137.4 ПКУ). У разі виконання робіт (надання послуг) до уваги береться період складення акта чи іншого документа, що підтверджує факт надання послуги. Доходи, отримані платником податку в іноземній валюті, у частині раніше отриманої оплати визнаються за курсом, що діяв на дату її отримання (пп. 153.1.1 ПКУ). Отже, робимо висновок: датою визнання доходів буде дата підписання підтвердних документів, але для обчислення величини доходу використовується валютний курс НБУ на дату отримання валюти.
У бухобліку аналогічно — за надходженнями у вигляді авансу дохід не виникає (п. 6.3 П(С)БО 15). У разі отримання передоплати така операція у бухобліку відноситься до немонетарних статей. Тож дохід від реалізації послуг у бухобліку визнається за сумою отриманих авансових платежів за курсом на дату їх отримання (п. 6 П(С)БО 21), а курсові різниці за такою статтею балансу, як заборгованість перед покупцем, в обох видах обліку не визначаються (пп. 153.1.3 ПКУ та п. 7 — 8 П(С)БО 21).
Місце постачання
Наявність чи відсутність ПДВ залежить від місця постачання інжинірингових послуг. Відповідно до пп. «в» п. 186.3 ПКУ, місцем постачання зазначених послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання (або у разі відсутності такого місця — місце постійного чи переважного його проживання). У нашому випадку покупцем є нерезидент. Тож з метою оподаткування ПДВ вважається, що ці послуги було надано за межами митної території України, а отже, ця операція не підпадає під об'єкт оподаткування ПДВ згідно з п. 185.1 ПКУ (надання послуг за межами митної території України не є об'єктом оподаткування ПДВ). Але це не означає, що платник ПДВ не повинен відображати таку операцію у Реєстрі ПН та декларації з ПДВ.
Відображення у декларації з ПДВ
За умовами ситуації, яка розглядається, першою подією було отримання передоплати. За загальним правилом, для визначення дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ діє правило першої події. Тож постає запитання: в якому періоді відображати операцію у Реєстрі ПН та декларації з ПДВ, яка не є об'єктом оподаткування? Чи діє тут правило першої події? Звертаємо увагу, що ПКУ не встановлює застосування правила першої події за операціями, які не є об'єктом оподаткування ПДВ. На погляд автора, коректніше відображати цю операцію у декларації за датою підписання акта чи іншого документа, який підтверджує факт надання послуг.
Надання інжинірингових послуг відображаємо у графі 13 розділу I Реєстру ПН. Графа 4 міститиме позначку «БО» (документ бухобліку), адже така операція відображається на підставі акта чи іншого підтвердного документа. А графа 6 «Iндивідуальний податковий номер» міститиме позначку «0», у графах 7, 13 показується вартість наданих нерезиденту послуг у гривнях, обчислена за курсом НБУ на дату отримання передоплати (за нормою пп. 153.1.1 ПКУ).
Якщо надання послуг нерезиденту не є об'єктом оподаткування ПДВ, таку операцію відображаємо у колонці А рядка 4 декларації з ПДВ. Заповнення цього рядка потребує подання додатка Д6, у якому буде заповнено таблицю 2.
Розподіл ПК
Пам’ятаймо: якщо придбані товари, послуги (це може бути складова вартості інжинірингових послуг) частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, до ПК включається та частка сплаченого (нарахованого) ПДВ, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях. Відповідно платнику ПДВ не уникнути розподілу ПК за нормами ст. 199 ПКУ.
Пункт 2.10 розділу IV Порядку №1340 уточнює, що платник ПДВ, у якого протягом попереднього календарного року не було неоподатковуваних операцій, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять такий розподіл сум ПК в останній день звітного (податкового) періоду та коригують записи ПН (тобто за ПН, які відображалися у Реєстрі ПН у цьому періоді за датою отримання). У графі 5 до виду документа додається літера «Р». На суму коригування, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в операціях, що не є об'єктом оподаткування, роблять такі записи: зі знаком «-» у графах 9, 10 та одночасно зі знаком «+» у графах 11, 12.
Той платник ПДВ, який вже здійснював розподіл ПК у попередніх звітних періодах, а отже, має розрахований коефіцієнт для такого розподілу, відображає отримані ПН (та інші документи, які їх замінюють згідно із п. 201.11 ПКУ) інакше. У день отримання ПН сума, що відповідає частці використання товарів (послуг) в оподатковуваних операціях, записується у графах 9, 10 Реєстру ПН розділу II, а сума, що відповідає частці використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування, — у графах 11, 12 (п. 2.10 розділу IV Порядку №1340).
У декларації з ПДВ придбання, пов'язані з розподілом ПК, відображаємо у рядку 15 (із заповненням рядків 15.1 щодо частки, яка припадає на ПК з ПДВ, та 15.2 — на другу частину ПН, яка до ПК не потрапляє за розподілом). Заповнення цього рядка потребує подання додатка Д7. У цьому додатку буде заповнено рядок 1 або 2 таблиці 11 для визначення частки використання товарів (послуг) в оподатковуваних операціях при заповненні рядка 15.1 декларації з ПДВ.
1 Заповнення рядка 1 або 2 залежить від того, вперше чи ні у звітному періоді декларуються «спільні» операції з ПДВ. Рядок 1 — якщо платник у попередньому календарному році мав «спільні» операції, рядок 2 — якщо такі операції задекларовані вперше у цьому звітному періоді.
Усі вищезазначені дії виконуються та відображаються у декларації з ПДВ у періоді придбання товарів, послуг, якщо платнику заздалегідь відомо, що таке придбання буде пов'язане з операціями, за якими слід розподіляти ПК з ПДВ.
Звичайно, якщо відомо, що придбання товарів, послуг пов'язане тільки з операцією, яка буде здійснюватися з місцем надання за межами митної території України, така операція не буде оподатковуватися ПДВ. Суми ПДВ, сплаченого при придбанні таких товарів (послуг), не належать до складу ПК. Тому вся вартість таких товарів (послуг) має бути відображена у декларації з ПДВ у рядку 10.2.
Але якщо ПК було відображено у попередніх звітних періодах (коли здійснення операцій, які оподатковуються ПДВ та не є об'єктом оподаткування, не планувалося), потрібно виконати вимоги п. 198.5 ПКУ. А це означає, що платнику ПДВ за товарами (послугами), під час придбання яких суми ПДВ були раніше включені до складу ПК, слід нарахувати ПЗ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ. Таке нарахування ПЗ з ПДВ відображаємо у рядку 1 декларації з ПДВ звітного періоду здійснення операції, яка не є об'єктом оподаткування.
Нормативна база
- П(С)БО 15 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну від 29.11.99 р. №290.
- П(С)БО 21 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Мінфіну від 10.08.2000 р. №193.
- Порядок №1340 — Порядок ведення Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений наказом Мінфіну від 17.12.2012 р. №1340.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»