Підприємці, які оперують під час господарської діяльності лише власними коштами, — рідкість. Більшість рано чи пізно стикаються з браком оборотних коштів та змушені позичати. Меншість — має вільні та може надати позику іншим: підприємцям, підприємствам, власним працівникам тощо. Усе це стосується і підприємців — платників ЄП. Про право на такі операції та їх облік на спрощеній системі поговоримо нижче.
Глава 1 Розділу XIV Податкового кодексу «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» (далі — ПКУ) встановлює для платників ЄП низку особливостей, пов'язаних із наданням та передачею коштів у борг. Але насамперед визначимося з термінами.
Якщо говорити про відносини, коли сума коштів надається у користування на певний строк із умовою повернення, то мова може іти (у контексті понять, визначених ПКУ) або про поворотну фінансову допомогу, або про позику. Згідно з визначенням, наведеним у пп. 14.1.267 ПКУ, позикою називаємо тільки кошти, надані резидентами-фінустановами1 позичальнику на визначений строк із зобов'язанням повернути їх та сплатити проценти за користування сумою позики.
А поворотна фінансова допомога — це сума коштів, що надійшла платникові податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення (пп. 14.1.257 ПКУ).
Отже, коли йдеться про відносини без втручання фінансових установ, оперуємо терміном «поворотна фінансова допомога» (далі — ПФД). I робимо наголос на доцільності письмового оформлення договору про надання ПФД з такої причини.
Згідно з ПКУ, безповоротною фінансовою допомогою вважається, зокрема, сума коштів, передана платникові податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів (пп. 14.1.257 ПКУ). Отже, якщо про обов'язок повернення коштів та безвідсотковість не буде зазначено письмово, передачу коштів можуть кваліфікувати як безповоротну фінансову допомогу (подарунок) із відповідним оподаткуванням (про це — нижче).
До речі, згідно зі ст. 1049 ЦКУ договором вважатиметься будь-який письмово оформлений документ, де зазначається сума коштів, яку передано, та зобов'язання повернути їх (наприклад боргова розписка). Договір між фізособами про надання позики (ПФД) не потребує обов'язкового нотаріального посвідчення.
Отримуємо ПФД
Правила спрощеної системи дозволяють не включати до складу доходів «суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів» (част. 3 п. 292.11 ПКУ).
Таким чином, сума коштів, що надійшла за договором ПФД, не буде оподатковуватися єдиним податком, за умови що вона буде повернута протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. Зверніть увагу: навіть якщо у договорі прописано строк більше 12 місяців, а фактично ПФД була повернута раніше, вона також не включається до складу доходів.
Зауважимо: якщо договором не встановлено строк повернення коштів або цей строк визначено моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів з дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це (ст. 1049 ЦКУ2), якщо інше не встановлено договором.
1 Або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус.
2 Зауважте, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (ст. 2 ЦКУ).
При отриманні коштів, що надійшли згідно з договором про надання ПФД, підприємець не відображає їх ані у Книзі обліку, ані у Декларації «єдинника» за відповідний період, бо ці суми не є доходом.
У разі якщо ПФД не повернено через 12 місяців після її отримання, неповернена фіндопомога (або її неповернена частина, якщо допомога була частково повернена) включається до складу доходів того періоду, коли закінчилися 12 місяців з дня отримання коштів.
Але ця подія не впливає на суму ЄП, яку сплачують «спрощенці» 1-ї та 2-ї груп, — неповернена фіндопомога тільки включається до суми доходу, що розраховується з метою дотримання межі, допустимої для перебування у статусі «спрощенця» відповідної групи. А групи 3 та 5 «спрощенців» не лише включають до доходу, а й нараховують на ці суми ЄП за ставкою, встановленою для відповідної групи (3% або 5% для 3-ї групи та 5% та 7% для 5-ї групи «спрощенців»).
Ці суми повинні бути відображені у Книзі обліку і в декларації у тому періоді, коли закінчилися 12 місяців з дня отримання коштів. Окремої колонки, де мають бути відображені ці суми, не передбачено. Так, у колонці 6 відображають суми боргу після закінчення терміну позовної давності, а закінчення 12 місяців після дати отримання поворотної допомоги аж ніяк не пов'язане із закінченням цього строку. А в колонках 8 — 9 відображають суми доходу, отримання яких є порушенням правил перебування на спрощеній системі:
— дохід від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника ЄП, віднесеного до 1-ї або 2-ї груп;
— дохід, отриманий при застосуванні негрошового способу розрахунків;
— дохід від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Оскільки перехід ПФД у статус «доходу» «спрощенця» не тягне за собою обов'язку сплатити 15% податку з цих сум (як то вимагається у разі доходів від видів діяльності, не зазначених у Свідоцтві, доходів, які не дають права застосовувати спрощену систему, тощо), ми вважаємо, що такі суми слід відобразити у колонках, які не передбачають нарахування 15% податку (зокрема — колонка 5 Книги). Тоді ці суми не будуть включатися до рядків Декларації, які передбачають нарахування податку за ставкою 15%. Аналогічної позиції дотримується ДПСУ в листі від 27.09.2012 р.
Щодо коштів, які кваліфікуються як безповоротна фінансова допомога, то вони:
1) мають бути включені до доходу в періоді отримання (для всіх груп «спрощенців»);
2) на них має бути нараховано ЄП («спрощенцями» 3-ї та 5-ї груп) за ставкою, встановленою для відповідної групи.
Надаємо ПФД (позику)
При наданні ПФД слід узяти до уваги моменти, на яких наголошує ДПСУ в листі від 11.02.2013 р. №1990/6/17-1216.
1. ДПСУ стверджує, що згідно з нормами ЦКУ ПФД відповідає договору позики, умови якого повинні відповідати ст. 1046 — 1053 ЦКУ. Щодо видачі коштів під відсотки ДПС стверджує: надати кошти у позику під відсотки мають право лише фінансові установи.
2. ДПСУ вважає, що ПФД є позикою і, згідно з пп. 6.1 п. 1 ст. 4 Закону України від 12.07.2001 р. №2664 «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі — Закон), є фінансовою послугою.
Поряд із цим ДПСУ нагадує, що не можуть бути платниками ЄП, зокрема, підприємці, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва1. Від себе додамо, що до посередницьких послуг на ринках фінансових послуг належить діяльність, яка включає консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу з підготовки, укладення та виконання (супроводу) договорів про надання фінансових послуг, інші послуги, визначені законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг (п. 7 частини першої статті 1 Закону). Отже, це обмеження не має стосунку до практики позичання грошей.
1 Крім сфери страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними відповідно до пп. 6 пп. 291.5.1 Кодексу Законом України «Про страхування», сюрвеєрами, аварійними комісарами й аджастерами, визначеними розділом III Кодексу.
Щодо оподаткування та обліку, то надання коштів платником ЄП та повернення їх позичальником не відображаються ні у Книзі обліку, ні у Декларації «спрощенця».
Наталія КАТЕРИНЕЦЬ, «Дебет-Кредит»