Мабуть, в Україні не знайдеться бухгалтера та директора, які б не займалися весь кінець 2012 року скрупульозним вивченням механізму сплати авансових внесків з податку на прибуток у 2013 році. Наразі маємо офіційний погляд податківців на сплату авансових внесків у 2013 році — УПК №11711. Крім того, як ми всі й очікували, початок 2013 року ознаменувався появою оновленої форми декларації з податку на прибуток2, яку податківці мають намір приймати вже з річної звітності за 2012 рік3.
Нова декларація з податку на прибуток
Законом №50834 доповнено новими абзацами пункт 57.1 ПКУ щодо щомісячної сплати платниками податку на прибуток авансових внесків. У складі річної податкової декларації платник податку повинен подавати розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена у розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань. Певна річ, для того щоб узгодити суму своїх ПЗ, підприємству потрібно задекларувати їх у податковій звітності. Форма декларації з прибутку, затверджена наказом Мінфіну від 28.10.2011 р. №1213, не передбачала такого декларування. Тож податківці пішли найлегшим шляхом, видавши лист від 31.12.2012 р. №12918/0/71-12/15-1317, у якому пропонують місцевим ДПI рекомендувати платникам податків подавати декларацію з прибутку за 2012 рік уже за оновленою формою! Але ж ми розуміємо, що таку «рекомендацію» податківці на місцях будуть реалізовувати як настанову приймати декларації тільки за новою формою. Вибирати не доводиться. Тішить лише те, що нововведення оновленої форми звітності не надто кардинальні та широкі.
1 Узагальнююча податкова консультація щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, затверджена наказом ДПСУ від 21.12.2012 р. №1171 (з документом можна ознайомитися в «ДК» №3/2013).
2 Затверджена наказом Мінфіну від 05.12.2012 р. №1281 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України».
3 Лист ДПСУ від 31.12.2012 р. №12918/0/71-12/15-1317 «Про подання податкової звітності».
4 Закон України від 05.07.2012 р. №5083-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні».
Основну частину декларації доповнено двома рядками:
рядок 33 — «Загальна сума нарахованого до сплати податку на прибуток за звітний (податковий) рік (рядок 14 + рядок 20)»;
рядок 34 — «Авансовий внесок (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний (податковий) рік), що підлягатиме сплаті щомісяця у березні — грудні 20____ року та січні — лютому 20___ року (рядок 33/12)».
Як зазначено у виносці 4, ці два рядки річної декларації заповнюють усі платники податку на прибуток, крім тих, хто авансові внески не сплачує.
З переліку додатків вилучено додаток ОК, який фактично не було потреби подавати ще зі звітності за 9 місяців 2012 року.
Крім того, у додатку СБ до рядка 03.11 додатка IД та рядка 06.4.24 додатка IВ до Декларації з податку на прибуток додано два рядки показника П:
П1 — пеня, нарахована на виконання вимог пп. 159.1.2 ПКУ або п. 5 підрозділу 4 розділу XX ПКУ за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень;
П2 — пеня, нарахована на виконання вимог пп. 159.1.2 ПКУ або п. 5 підрозділу 4 розділу XX ПКУ за результатами останнього календарного кварталу звітного (податкового) періоду (рядок П — рядок П1).
А це означає, що з урахуванням доповнень платник податків зможе відображати нараховану пеню розгорнуто: окремо ту, що припадає за останній звітний квартал, і окремо за попередні звітні періоди. Навіщо податківцям бачити пеню за останній квартал окремо від іншої пені, коли більшість підприємств застосовує річне декларування податку на прибуток, — незрозуміло.
Авансові внески з податку на прибуток за підсумками року враховуються на зменшення нарахованої суми податку на прибуток. Тож доповнення окремим рядком 13.7 рядка 13 додатка ЗП є досить логічним.
Авансові внески з податку на прибуток у 2013 році: позиція податківців
Зміна механізму сплати податку на прибуток шляхом його розстрочення щомісячними авансами схвилювала бізнес-спільноту. Ми всі сподівалися, що довгоочікувана УПК хоч якось розтлумачить чимало питань, відповіді на які платники податків вимушені були шукати самостійно. I ось, коли в інтернет-просторі вже досить глибоко та широко було проаналізовано прописаний ПКУ механізм сплати авансових внесків та озвучено безліч питань, які все ще залишалися без чітких відповідей, податківці підготували УПК №1171. Ця УПК складається з відповідей на 19 запитань. Розглянемо коротко відповіді податківців:
1. Для обчислення показника доходу в 10 млн грн береться до уваги показник рядка 01 декларації з прибутку за рік, затвердженої наказом №1213.
2. Підприємства, дохід яких за 9 місяців 2012 року становить менше 10 млн грн, на думку податківців, авансові внески у січні-лютому 2013 року не сплачують. Аналогічно нині консультують податківці платників податків «на місцях». I дарма, що п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ зобов'язує сплачувати у січні — лютому 2013 року авансовий внесок з податку на прибуток всі підприємства, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію.
Та все ж таки податківці чітко висловилися: дохід не перевищує 10 млн — сплачувати авансові внески за січень — лютий 2013 року не треба. Це позитивний момент. I тут саме час згадати про норми п. 53.1 ПКУ: «Не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована».
3. Для обчислення 1/9 податку на прибуток для сплати авансового внеску у січні — лютому 2013 року підприємства враховують сумарне значення рядків 14 та 20 Декларації №1213 за 9 місяців 2012 року. Такі авансові внески, на думку податківців, є узгодженими ПЗ1, і нараховуються вони у картках особових рахунків платників податку в автоматизованому режимі. Зверніть увагу: тут немає жодних обмежень чи прив'язок до того, скільки фактично пропрацювало підприємство у 2012 р., алгоритм єдиний. Але є один виняток. Підприємства, зареєстровані у III кв. 2012 р., аванси у січні — лютому не платять, адже для них перший звітний період — 2012 рік, тобто вони просто не мають бази для обчислення.
1 Такі суми ніде не декларуються, тому узгодженими їх назвати важко.
Якщо підприємство сплатить аванси у січні — лютому 2013 року, проте через відсутність прибутку чи отримання збитку за підсумками 2012 року аванси за 2013 р. не платитиме, аванси, сплачені у січні — лютому 2013 р. будуть зараховуватися у рахунок майбутніх розрахунків з цього податку (зменшення ПЗ з податку на прибуток у декларації за 2013 рік).
4. У відповіді на запитання, хто не повинен сплачувати авансових внесків з податку на прибуток у 2013 році, податківці (крім загальновідомих новостворених підприємств, неприбуткових організацій, сільгоспвиробників та тих СГ, чиї доходи у 2012 році не перевищують 10 млн грн) долучають до цієї категорії також СГ, що стали на облік у IV кв. 2012 р., а також тих платників податків, у кого дохід за останній річний звітний податковий період перевищує 10 мільйонів гривень, але за підсумками такого звітного періоду вони не отримали прибутку або отримали збиток, податкові зобов'язання не нараховували і не мали базового показника для визначення авансових внесків у наступному році. Мабуть, щодо створених у IV кв. 2012 р. підприємств податківці керуються нормами пп. 152.9.2 ПКУ і тим, що для них неможливо визначити базу обчислення авансових внесків на 2013 рік: адже перша декларація з податку на прибуток ними буде здана щойно за підсумками 2013 року.
5. Не слід забувати, що платник податку, який виявив помилки у декларації з податку на прибуток за 2012 рік, які призвели до збільшення чи зменшення задекларованих зобов'язань з податку на прибуток, має право подати уточнену річну декларацію і змінити задекларовані зобов'язання та відповідно суми авансових внесків. Але пам'ятайте: змінені в уточненій річній декларації зобов'язання змінюють (збільшують або зменшують) суми авансових внесків за всі періоди їх нарахування. I якщо в уточненій декларації збільшується сума зобов'язань з податку на прибуток за 2012 рік, платник податку зобов'язаний сплатити суму недоплати та штраф відповідно до п. 50.1 ПКУ, але тільки за кожен звітний період, термін сплати авансових внесків за яким на дату подання уточненої декларації настав. Не варто тут забувати і про нарахування пені.
6. ДПСУ все-таки наполягає, що перший авансовий внесок (за січень) платники податків повинні сплатити до 18 січня 2013 року. У лютому — до 20.02. А вже протягом року — до 30 числа звітного місяця (детальніше див. в УПК). Пам'ятайте: якщо граничний день сплати припадає на вихідний, то граничний строк не відстрочується та не переноситься на наступний робочий день. У 2013 році варто бути уважними зі сплатою авансів у березні (граничний строк — 29.03), червні (27.06) та листопаді (29.11). Зверніть увагу: за підсумками календарного року платник податку обчислює податок на прибуток за мінусом тих авансових внесків, які сплатив протягом звітного року, а різницю має доплатити у бюджет не пізніше 11 березня.
7. Щодо строків подання річної декларації різними категоріями платників податку на прибуток, то, на думку податківців, тут є варіанти:
— у загальному порядку, якщо підприємство протягом року декларацій не подавало, строк на річне звітування для такого платника податків становить 60 к. д., наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року:
— якщо платник податку на прибуток все-таки подавав податкові декларації з податку на прибуток за I квартал, півріччя, 9 місяців звітного року, то річну податкову декларацію за такий рік подає протягом 40 днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Такий висновок, напевно, ґрунтується на аналізі норм п. 49.18 та 49.19 ПКУ. Відповідно до п. 49.19 ПКУ, якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), зазначена податкова декларація подається за рік протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Якщо ж протягом року звітність з податку на прибуток подається тільки річна, на підставі норми пп. 49.18.3 ПКУ строк для такого звітування — 60 к. д., наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Можливо, логіка податківців розвивалася саме у такому руслі. Проте не варто забувати, що базовим податковим періодом для розділу III ПКУ є саме квартал (п. 152.9 ПКУ).
8. Виплачуючи дивіденди, варто пам'ятати, що такі дії тягнуть за собою сплату авансу з податку на прибуток, який, до речі, може бути зарахований на зменшення ПЗ з податку на прибуток тільки за підсумками року, адже показати такі виплати можна лише у звітності за рік.
9. Важко дібрати слів, аби прокоментувати позицію податківців стосовно заборони враховувати переплати попередніх періодів з податку на прибуток на зменшення суми авансів. I це попри той факт, що левова частка такої переплати була сформована саме «за дзвінками» податківців на місцях. Не варто забувати і про те, що нараховуються авансові внески за січень та лютий 2013 року в картках особових рахунків платників податку в автоматизованому режимі, тож логічно, що такі суми нарахувань та фактичних переплат мали би згортатися. До речі, у зв'язку з цим постає запитання: за яким кодом здійснювати платежі за щомісячними авансовими внесками? Логічно, що підходить код 101, але тоді такі суми можуть фактично згортатися зі сумами вже наявних переплат. Податківці на місцях радять сплачувати аванси за кодом 125. У будь-якому разі пам'ятайте: норма абз. 2 п. 87.1 ПКУ дозволяє сплату грошових зобов'язань також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі заяви платника) до відповідних бюджетів. Як бачимо, найкращий висновок — той, що лежить у рамках правового поля!
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор «Дебету-Кредиту»