• Посилання скопійовано

Оновлена персоніфікація-2013

У зв'язку із торішними змінами у законодавстві Пенсійний фонд встиг оновити Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого ЄСВ1. Зміни, що відбулися завдяки Постанові ПФУ від 10.12.2012 р. №24-12, зачепили всі аспекти заповнення та подання персоніфікації (строки, форми, нові коди тощо) та стосуються всіх — і роботодавців, і підприємців.

Масштабні зміни для СПДФО

По-перше, змінилися строки подання персоніфікації. Так, фізичні особи — підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, подають оновлений додаток 5 до Пенсійного фонду строком до 10 лютого 2013 року (а не до 1 квітня). Як бачимо, ПФУ вирівняв строки подання своєї звітності зі строками подання податкової звітності3.

1 Постанова Правління ПФУ від 08.10.2010 р. №22-2 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

2 Набирає чинності з дня офіційного опублікування. З документом можна ознайомитися в «ДК» №3/2013.

3 Мається на увазі насамперед податкова декларація про майновий стан і доходи, форму якої затверджено наказом Мінфіну України від 07.11.2011 р. №1395. Цю декларацію підприємці на загальний системі оподаткування повинні подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного календарного року (пп. 49.18.5 ПКУ). У такий самий термін (згідно з п. 294.1 та пп. 49.18.2 ПКУ) подають податкову декларацію підсумково за рік і підприємці — платники єдиного податку 3-ї та 5-ї груп. Нагадаємо, що форму такої декларації затверджено наказом Мінфіну України від 21.12.2011 р. №1688.

По-друге, відтепер підприємці подають персоніфікацію тільки за себе! Відповідно додаток 5 і всі його оновлені таблиці більше не заповнюються на членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності. Отже, підприємцям більше не потрібно заповнювати таблиці 4 і 5, зазначаючи відомості про дохід (прибуток) членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності. Цих таблиць, власне, вже й немає. Як звітувати за таких осіб, наразі невідомо. Сподіваємося, Пенсійний фонд допоможе з вирішенням цього питання.

По-третє, відповідно до оновленої редакції п. 2.14 Порядку №22-2, підприємці зобов'язані подавати звіт незалежно від того, чи провадять вони підприємницьку діяльність.

Раніше такої вимоги у законодавстві не було. Отже, якщо підприємець не провадив діяльність у 2012 р., він все одно повинен подати до 10 лютого 2013 року порожній звіт.

По-четверте, не подають взагалі жодних звітів до Пенсійного фонду підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування і звільняються від сплати єдиного внеску за себе, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

По-п'яте, у таблицях 1 — 3 додатка 5, які заповнює кожен підприємець окремо, більше не буде скасовуючої форми. Залишилися тільки «Початкова» і «Призначення пенсії». I якщо підприємець протягом року подає заяву на призначення пенсії, відтепер разом із заявою він повинен подати додаток 5 з позначкою «Призначення пенсії» за період до дати формування заяви на призначення пенсії.

Також у таблицях 1 — 3 підприємці тепер повинні зазначати номер договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (за наявності), а також окремо дати укладання та закінчення договору, дати початку та закінчення дії договору. Так, для всіх підприємців (як на загальній системі, так і «спрощенців») у довіднику 1 Порядку №22-2 додано коди страхувальників як окремих платників єдиного соціального внеску, які беруть участь на добровільних засадах (тобто за умови добровільної сплати ними внеску):

— у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві;

— у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні з тимчасової втрати працездатності;

— у всіх видах загальнообов'язкового державного соціального страхування.

По-шосте, підприємці, яким за результатами проведеної перевірки (звірки) збільшено або зменшено зобов'язання, відтепер зобов'язані протягом одного календарного місяця після здійснення відповідних розрахунків сформувати і подати до Пенсійного фонду нову таблицю 4 додатка 6 з використанням у рядку 9 нового коду «40». Фактично і сама таблиця 4 додатка 6 є новою і дозволить підприємцям виправляти зобов'язання з ЄСВ.

Якщо ж звіт подається за кілька років одночасно, формується один титульний аркуш і окремо за кожен рік таблиця 4 додатка 6. Такі зміни прописані у новому п. 4.18 Порядку №22-2.

I, по-сьоме, у новому п. 4.19 Порядку №22-2 тепер прописано таке: підприємці, які протягом звітного року змінювали систему оподаткування, формують та подають до Пенсійного фонду один звіт з наявним титульним аркушем, який включає дві таблиці: таблицю 1 та таблицю 2 додатка 5. Ця новина є актуальною для тих, хто протягом звітного року переходив із загальної системи оподаткування на спрощену та навпаки.

Масштабні зміни для роботодавців

Коли персоніфікація не подається. Відтепер оновлений п. 2.13 Порядку №22-2 дозволяє не подавати персоніфікацію до Пенсійного фонду, у разі якщо юридичні особи не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Фактично так і було на практиці останні роки. Але до Пенсійного фонду треба було подати заяву у довільній формі, в якій зазначити: або підприємство не має найманих працівників і виплат цивільно-правового характеру на користь фізосіб не здійснює, або підприємство не здійснює підприємницької діяльності. На нашу думку, Пенсійний фонд залишить практику написання подібних заяв принаймні на перші півроку.

Оновлено таблицю 5 додатка 4. У порядку заповнення таблиці 5 додатка 4 відбулося дві зміни:

1) вилучено старий п. 2.12 Порядку №22-2, який зобов'язував у таблиці 5 додатка 4 зазначати про зміну відомостей про застраховану особу (наприклад, прізвища або громадянства). Отже, починаючи з 2013 року більше не треба вносити до таблиці 5 додатка 4 інформацію про зміну відомостей про застраховану особу. Таким чином, заповнювати персоніфікацію за звітний період, в якому у застрахованої особи змінились особисті дані, потрібно буде, просто вписуючи такі оновлені дані у відповідні таблиці 6 — 7 додатка 4;

2) з'явилася нова колонка 11, куди проставляється дата створення нового робочого місця (штатної одиниці), на яке у звітному періоді працевлаштований такий працівник. Ця колонка виникла завдяки Закону про зайнятість, що набрав чинності з 01.01.2013 р., який дає підприємствам та підприємцям право отримувати певні пільги з ЄСВ1. Отже, якщо роботодавець хоче скористатися цими пільгами, він повинен виконати всі умови, прописані у п. 3 ст. 24, або у ст. 26, або у ст. 27 Закону про зайнятість, і заповнити нову колонку 11 таблиці 5 у разі працевлаштування особи на нове робоче місце, утворене у зв'язку зі:

— створенням нового суб'єкта господарювання (крім того, що створений шляхом припинення)

— або збільшенням штатної кількості працівників за умови відсутності скорочення (зменшення) середньомісячної кількості за попередні 12 місяців,

а також утворене шляхом модернізації або зміни технології виробництва, що потребують нових знань та вмінь працівника.

Оновлено таблицю 1 додатка 4. У таблиці 1 додатка 4 відбулося три зміни, й одна з них — найочікуваніша. З неї і почнемо.

До таблиці 1 більше не буде додатка! Відтепер оновлена таблиця 1 до додатка 4 наприкінці звіту більше не має додатка до таблиці 1. Нарешті бухгалтери дочекалися його скасування, оскільки необхідність його заповнення жодним чином не впливала на розрахунки з ЄСВ і він мав лише інформаційний характер (цей додаток навіть не підписувався директором та не завірявся печаткою).

Другою зміною є новий реквізит, доданий до шапки таблиці 1. У зв'язку із зазначеною вище можливістю скористатися певними пільгами з ЄСВ (завдяки Закону про зайнятість) до шапки таблиці 1 додано реквізит «Кількість створених нових робочих місць», який заповнюється на підставі даних, зазначених у новій колонці 11 таблиці 5 додатка 4.

Також до шапки таблиці 1 окремим рядком до переліку страхувальників додано категорію страхувальників «Підприємство суднобудівної промисловості (клас 30.11 групи 30.1 розділу 30, клас 33.15 групи 33.1 розділу 33 КВЕД ДК 009:2010)», які, відповідно, роблять відмітку в такій клітинці. Для них також додано окремі рядки у розрахунковій таблиці для нарахування ЄСВ (рядки 2.1.7, 2.2.3, 3.1.7, 3.2.3). Це, власне, і є третьою зміною, яка з'явилася завдяки пільгам з ЄСВ для таких компаній, передбаченим у ст. 5 Закону №5209 на період з 2013 р. до 2023 р.

Оновлено таблицю 6 додатка 4. Таблиця 6 додатка 4 зазнала суттєвих змін, які відбулися у таких колонках:

10 «Код типу нарахувань» — доповнено новим кодом «10», який відтепер необхідно застосовувати для перехідних відпускних. Суми, нараховані за дні щорічних та додаткових відпусток, вносяться до колонки 16 «Загальна сума нарахованої заробітної плати (доходу) (усього з початку звітного місяця)» із зазначенням відповідного місяця тільки в сумі, що припадає на дні відпустки у цьому місяці, та з проставлянням коду типу нарахувань «10». Суми, що припадають на дні відпустки наступних місяців, включаються до поля наступних місяців і відображаються в окремих рядках за першим рядком з тим самим кодом типу нарахувань «10»;

11 «Місяць та рік, за який проведено нарахування» — цей реквізит залишився обов'язковим до заповнення, якщо зазначено минулі періоди у зв'язку з нарахованою сумою допомоги з тимчасової непрацездатності, відпусткових (припадає на майбутній місяць), а також у разі застосування типів нарахувань 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10. Але і тут відбулися певні зміни та доповнення. Цю колонку із зазначенням місяця та року також заповнюють при відображенні не тільки сторнованих сум відпусткових та допомоги з тимчасової непрацездатності, нарахованих у попередніх періодах, але й кількості календарних днів тимчасової непрацездатності та днів без збереження заробітної плати (очевидно, що за минулі періоди);

— з огляду на зазначене вище у колонці 13 «Кількість календарних днів тимчасової непрацездатності» замість колишніх двох клітинок тепер є три клітинки, які, на нашу думку, дозволяють проставляти дні тимчасової непрацездатності зі знаком «-» (у разі сторнування)2;

1 Пільги передбачено п. 3 ст. 24 та ст. 26 Закону про зайнятість.

2 Зверніть увагу: ні у змінах до порядку складання цього звіту, ні у самій таблиці 6 немає згадки про те, як саме буде (і чи взагалі буде) використовуватися ця додаткова клітинка (на відміну від колонки 14, пояснення до заповнення якої наведено під таблицею 6 із позначкою ****). Сподіваємося, що Пенсійний фонд скоро надасть роз'яснення з цього приводу.

— у зв'язку зі згаданим вище доповнено й умови заповнення колонки 14 «Кількість календарних днів без збереження заробітної плати». Відтепер до цієї колонки також можна проставляти дні зі знаком мінус «-» у разі необхідності зменшення кількості таких днів, відображених у попередніх звітних періодах1. Отже, очевидно, що без зазначення місяця та року у колонці 11 не обійдеться (про що ми й зазначили вище);

1 Але чи справді це має практичне застосування і чи справді потребувало змін у колонці 14? Напевно, Пенсійному фонду видніше.

з'явилася нова колонка 15 «Кількість днів перебування у трудових/ЦП відносинах протягом календарного звітного місяця». Вона ніби повернулася з минулих часів (до 2004 р.), коли у щорічній персоніфікації бухгалтери щодо кожної застрахованої особи на кожен місяць проставляли кількість днів 30, 31, 30, 31 і т. д. для зарахування страхового стажу для пенсії. Напевно, Пенсійному фонду важко визначити ці дні самостійно (навіть при автоматизованій системі персоніфікації). Таким чином, постала необхідність перекласти цю функцію на бухгалтерів підприємств. Отже, починаючи з 2013 р. щодо кожної застрахованої особи слід проставляти календарні дні для визначення страхового стажу (30, 31 і т. д.). Одне тільки незрозуміло: ці дні проставляються для кожного окремого виду доходу — зарплата, лікарняні, відпусткові, цивільно-правові відносини? Чи лише для зарплати та цивільно-правових відносин? Сподіваємося, що у день виходу програмних оновлень Пенсійний фонд допоможе страхувальникам вирішити це питання;

з'явилася нова колонка 21 «Ознака нового робочого місця (1-так, 0-ні)» — її поява є очевидною у зв'язку зі згаланою вище можливістю скористатися певними пільгами з ЄСВ (завдяки Закону про зайнятість). У будь-якому разі заповнювати цю нову колонку відтепер слід обов'язково, незалежно від того, хоче підприємство скористатися пільгою чи ні.

Ще одне суттєве доповнення в оновленому пункті 4.9 Порядку №22-2 — це порядок внесення від'ємних значень сум нарахованої заробітної плати (доходу), який допускається лише:

— при відображенні сум перерахунків заробітку (доходу), що пов'язані з уточненням кількості відпрацьованого часу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю;

— при відображенні сторнованих сум відпусткових та допомоги з тимчасової непрацездатності, нарахованих у попередніх періодах.

Отже, нарешті у 2013 р. Пенсійний фонд чітко визначив випадки, коли можна включати до персоніфікації від'ємні суми (при цьому жодних типів у колонці 10 таблиці 6 проставляти не потрібно). Нагадаємо, що досі у Порядку №22-2 не передбачалися окремі умови заповнення рядків персоніфікації із використанням від'ємних сум. Тому чимало підприємств наприкінці 2012 р. мали клопіт із виправленням від'ємних сум доходів, які виникли у місяцях звільнення працівників, яким сторнували суми надміру використаних днів відпустки.

Оновлено додаток 7 «Звіт про настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання». Додаток 7 зазнав трьох змін:

1) змінено строк та умову подання додатка 7 до Пенсійного фонду — відтепер страхувальники формують та подають звіт протягом п'яти робочих днів (раніше — двох робочих днів) після дати складання акта настання нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, або з дати складання акта розслідування професійного захворювання за формою №П-4 (раніше — після настання страхового випадку). Зверніть увагу: термін у п'ять днів для подання додатка 7 відлічується після дати складання акта;

2) у зв'язку зі згаданим вище оновленням у таблиці до додатка 7 додано два рядки, в яких тепер потрібно зазначати дату складання акта про настання нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, або дату складання акта розслідування професійного захворювання;

3) розширено перелік страхувальників, які зобов'язані подавати додаток 7, — до них додано і членів фермерського господарства, особистого селянського господарства, які зазначені в п. 3.5 Порядку №22-2.

Подання даних за період до 01.01.2010 р. Відтепер відомості про застрахованих осіб та звіти щодо сум нарахованих пенсійних внесків за період до 1 січня 2010 р. з типом форми «Коригуюча» або «Скасовуюча» подаються лише за результатами перевірки ПФУ, до того ж здійсненої за заявою платника ЄСВ.

Вимоги до подання персоніфікації. Оновлений Порядок №22-2 включив нові вимоги як до Пенсійного фонду, так і до страхувальників, — але лише до тих, хто подає персоніфікацію у паперовому вигляді (разом з електронним файлом).

Так, відповідно до п. 2.17 Порядку №22-2, під час приймання звіту, що подається страхувальником особисто, відповідальна особа Пенсійного фонду зобов'язана візуально перевірити (що, власне, і робилося постійно) на паперових носіях наявність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених новим пунктом 2.8. Тимчасом як новий п. 2.8 Порядку №22-2 прописав, що звіт повинен містити такі обов'язкові реквізити:

— тип документа (початкова, скасовуюча, призначення пенсії, додаткова);

— звітний період, за який подається звіт;

— повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) страхувальника згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців;

— для юридичних осіб зазначається код за ЄДРПОУ;

— для фізичних осіб зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) (далі — реєстраційний номер облікової картки);

— код основного виду економічної діяльності, відповідно до якого встановлено клас професійного ризику;

— клас професійного ризику виробництва;

— місцезнаходження (місце проживання) страхувальника;

— код органу Пенсійного фонду України, до якого подається звіт;

— дата подання звіту;

— ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб страхувальника;

— середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період (за наявності);

— кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати (за наявності);

— штатна кількість працівників (за наявності);

— підписи страхувальника — фізичної особи та/або посадових осіб страхувальника, засвідчені печаткою страхувальника (за наявності).

Проаналізувавши наведений перелік реквізитів, ми не знайшли нічого нового з того, що і так є у додатку 4. Виходить, що саме для Пенсійного фонду заповнення реквізитів кожної таблиці додатка 4 є дуже важливим, оскільки закінчується п. 2.8 Порядку №22-2 такою фразою: «Зазначені вище реквізити мають бути обов'язково заповнені в усіх таблицях додатків до звітів, де вони передбачені».

Отже, якщо хоча б в одній таблиці додатка 4 будь-якого реквізиту бракуватиме, Пенсійний фонд має право відмовити у прийманні звіту. А відповідно до оновленої редакції п. 2.10 Порядку №22-2, звіт, складений з порушенням, у т. ч. без обов'язкових реквізитів, передбачених п. 2.8, та поданий без всіх необхідних таблиць, не вважається звітом і вважається таким, що не подавався. Нагадаємо, раніше Пенсійний фонд мав право відмовити у прийманні звіту, тільки якщо у ньому бракувало необхідних таблиць.

З огляду на зазначене оновлено й пункт 2.9 Порядку №22-2, відповідно до якого у разі якщо страхувальник подає паперовий звіт разом з електронною формою, електронна форма звіту має бути ідентичною до звіту на паперових носіях (раніше була умова тільки щодо відповідності таких звітів).

Заборону на подання персоніфікації поштою залишено без змін.

Приведено у відповідність. У термінах Загальних положень п. 1.1 Порядку №22-2 приведений у відповідність до діючої таблиці 5 додатка 4 новий термін «додатковий документ» — це звіт страхувальника (таблиця 5) з позначкою «Додаткова», який подається у разі, якщо страхувальник не зазначив застраховану особу, з якою було укладено або розірвано трудовий договір за попередній період. Нагадаємо, що раніше, коли Пенсійний фонд встановив у таблиці 5 ознаку «Додаткова», він забув прописати у Порядку №22-2 (та взагалі де-небудь, навіть у своєму листі), коли подається така додаткова форма. Також зверніть увагу, що таблиця 5 із позначкою «Додаткова» більше не подається у разі зміни персональних даних застрахованої особи (про це ми писали вище).

Тетяна МОЙСЕЄНКО, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру