• Посилання скопійовано

Про розгляд листа [щодо оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність]

Лист ДПАУ від 10.02.2011 р. №1377/К/17-0714

Про розгляд листа [щодо оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність]

Суттєво. До вартості будь-яких об'єктів спадщини, одержаних у 2011 році нерезидентами в Україні від спадкодавця-резидента незалежно від їх ступеня споріднення зі спадкодавцем, застосовуються ставки податку 15%.

! Суб'єктам незалежної профдіяльності та суб'єктам господарювання

<...>

Щодо питання 1. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема приватну нотаріальну, регулюється ст. 178 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), якою встановлено (п. 178.2), що доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу.

Відповідно до п. 178.3 цієї статті Кодексу оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання свідоцтва особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності, без урахування витрат.

Згідно із п. 178.5 ст. 178 Кодексу під час виплати суб'єктами господарювання — податковими агентами фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов'язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії свідоцтва про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Якщо у випадку виплати суб'єктами господарювання доходу на користь особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема приватну нотаріальну, остання з будь-яких причин не надає зазначеної копії свідоцтва, такий суб'єкт господарювання — податковий агент повинен виконати всі покладені на нього Кодексом функції податкового агента відповідно до п. 176.2 ст. 176 Кодексу, зокрема нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок з виплаченого на користь такого платника доходу за ставками податку, встановленими п. 167.1 ст. 167 Кодексу (15% та/або 17%, тобто якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2011 р. — 9410 грн), ставка податку становитиме 17% суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за 15%-ю ставкою).

Також повідомляємо, що Кодексом (п. 178.6 ст. 178) на фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, покладено обов'язки ведення обліку доходів і витрат від такої діяльності (п. 178.6 ст. 178), форма такого обліку та порядок його ведення затверджено наказом ДПА України від 24.12.2010 р. №1025, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.12.2010 р. за №1425/18720.

Разом із тим відповідно до п. 49.1 ст. 49, п. 65.1 ст. 65, п. 178.1 та п. 178.4 ст. 178 Кодексу фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані подати податкову декларацію за результатами звітного року до 1 травня, що настає за звітним, до податкового органу за місцем своєї податкової адреси (основним місцем обліку). Крім того, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом (пп. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 Кодексу), та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу, подати податкову декларацію, а також сплатити податок з таких доходів за ставками, встановленими п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Щодо питання 2. Пунктами 172.4 та 173.4 статей 172, 173 Кодексу встановлено, що приватний нотаріус щокварталу подає до органу державної податкової служби за місцем розташування свого робочого місця інформацію про посвідчені ним договори щодо проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна між фізичними особами та продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого податку.

Для цілей зазначених підпунктів платник податку — фізична особа самостійно визначає суму податку та сплачує його до бюджету через банківські установи.

При цьому згідно із пп. 168.4.8 п. 168.4 ст. 168 Кодексу відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе фізична особа у випадках, визначених розділом IV Кодексу. Відповідно до п. 171.2 «б» ст. 171 зазначеного розділу Кодексу особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету, є платник податку.

Крім того, відповідно до п. 172.5 ст. 172 Кодексу фізична особа зобов'язана відобразити дохід від відчуження об'єктів нерухомості у річній податковій декларації.

Відповідно до п. 172.7 ст. 172 Кодексу одночасно з дією п. 172.4 цієї статті Кодексу, якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об'єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа — підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну).

Аналогічна норма Кодексу (абз. перший п. 173 ст. 173) діє при укладенні договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна.

Щодо питання 3. Згідно із ст. 715 та ст. 716 гл. 54 Цивільного кодексу України до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. За договором міни кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Тобто сутністю договору міни майна є купівля-продаж майна.

Враховуючи зазначене, порядок оподаткування доходу платника податку від обміну об'єктів рухомого майна аналогічний порядку оподаткування доходу з продажу такого майна, встановленому ст. 173 Кодексу.

Відповідно до п. 172.3 ст. 172 Кодексу при обміні об'єкта нерухомості на інший (інші) дохід платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, не оподатковується.

При обміні інших об'єктів нерухомості (об'єктів, не зазначених у абз. першому п. 172.1 ст. 172 Кодексу) дохід платника податку у вигляді грошової компенсації від відчуження таких об'єктів оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу (5%).

При укладенні договору міни у разі отримання протягом звітного податкового року однією зі сторін договору міни доходу від продажу (обміну) більш ніж одного з об'єктів нерухомості, перелічених в абз. першому п. 172.1 ст. 172 Кодексу, такий дохід тієї сторони договору, що його отримує, підлягає оподаткуванню за ставкою податку, визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу.

При обміні об'єкта нерухомого майна на рухоме чи навпаки оподаткування таких доходів здійснюється з урахуванням норм ст. 172 та ст. 173 Кодексу відповідно.

Щодо питання 4. Порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, регулюється п. 170.10 ст. 170 Кодексу, яким установлено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV Кодексу для нерезидентів).

Пунктами 172.9 та 173.6 статей 172 та 173 Кодексу зазначено, що дохід від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості та об'єктів рухомого майна, що здійснюються фізичними особами — нерезидентами, оподатковується згідно із зазначеними статтями Кодексу в порядку, встановленому для резидентів, за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Щодо оподаткування доходу, отриманого платником податку — нерезидентом в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, то оподаткування цього доходу регламентується пп. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 Кодексу, згідно з яким при отриманні будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, такий дохід оподатковується за ставками, визначеними у п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Тобто до вартості будь-яких об'єктів спадщини, одержаних у 2011 році нерезидентами в Україні від спадкодавця-резидента незалежно від їх ступеня споріднення зі спадкодавцем, застосовуються ставки податку, передбачені п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Щодо питання 5. Пунктом 173.2 статті 173 Кодексу зазначено, що, як виняток з положень п. 173.1 цієї статті Кодексу, під час продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою 1%. Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року другого та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною у п. 167.2 ст. 167 цього Кодексу.

Відповідно до п. 173.5 ст. 173 Кодексу органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані повідомляти органи державної податкової служби за місцем розташування про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, а також про їх власників (наказ ДПА України від 23.12.2010 р. №995, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 р. за №1424/18719).

Кількість продажів об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера протягом звітного податкового року визначається фізичною особою — платником податку виключно на підставі самостійного визначення в заяві, в якій він самостійно зазначає черговість такого продажу, що також зазначається у відповідному пункті договору купівлі-продажу.

Якщо фізична особа здійснила продаж рухомого майна протягом звітного податкового року більш ніж одного із зазначених у п. 173.2 ст. 173 Кодексу об'єктів і при цьому сплатила податок до бюджету за меншою ставкою податку, ніж визначено у п. 167.2 ст. 167 Кодексу (5%), то така особа несе відповідальність згідно із пп. 168.4.8 п. 168.4 ст. 168, п. 171.2 «б» ст. 171 та ст. 123 Кодексу.

Стосовно питання визначення оціночної вартості при продажу легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера, яка підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, то це питання потребує додаткового нормативно-правового врегулювання.

Додатково повідомляємо, що відповідно до ст. 93 Конституції України суб'єктами законодавчої ініціативи у Верховній Раді України є Президент України, народні депутати України, Кабінет Міністрів України та Національний банк України.

Заступник голови комісії з проведення реорганізації ДПА України,
в. о. першого заступника голови ДПА України С. ЛЕКАРЬ

До змісту номеру