• Посилання скопійовано

Коментар

Лист ПФУ від 11.10.2011 р. №21665/03-20

Питання сплати пенсійного збору при відчуженні легкових автомобілів не нове. Наразі маємо черговий лист ПФУ, в якому роз'яснюється питання сплати цього збору при передачі з балансу на баланс між двома юрособами. Проаналізуємо, чи все тут так однозначно, як бачиться Пенсійному фонду.

Частина 7 ст. 1 Закону про пенсійний збір1 визначає платниками пенсійного збору2 юридичних та фізичних осіб при відчуженні легкових автомобілів.

Ставка збору становить 3% від об'єкта оподаткування (п. 8 ст. 4 цього Закону), який, своєю чергою, визначається на рівні вартості легкового автомобіля. Отже, тут слід керуватися саме вартістю, прописаною в договорі, на підставі якого відбувається відчуження автомобіля.

Порядок сплати пенсійного збору з окремих видів господарських операцій регламентовано Постановою №17403.

Пункт 12 Постанови говорить про те, що збір сплачується при відчуженні автомобіля шляхом:

— купівлі легкових автомобілів4;

1 Закон України від 26.06.97 р. №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

2 Ця норма не діє в частині легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

3 Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою КМУ від 03.11.98 р. №1740.

4 У тому числі у виробників або торговельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).

— міни;

— дарування (безоплатної передачі);

— успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом);

— з інших підстав, передбачених законодавством.

Ця Постанова платниками збору визначає підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізосіб, які набувають право власності, тобто покупців. Від сплати збору звільнені тільки інваліди, яких забезпечують автомобілями органи соціального захисту населення, та особи, що успадкували автомобіль за законом (особи, які отримали автомобіль у спадщину за заповітом, сплачують збір на загальних підставах). Також не треба сплачувати збір у випадках, якщо право власності не переходить від однієї особи до іншої, наприклад, у разі перереєстрації автомобіля внаслідок зміни власником місця проживання, зміни технічних характеристик автомобіля тощо.

У своєму досить вже старому листі від 17.02.99 р. №04/877 Пенсійний фонд у вигляді додатка навів докладний перелік операцій, що здійснюються органами ДАI при перереєстрації автотранспорту, за якими сплачується пенсійний збір.

Як бачимо, з усього цього зрозуміло тільки одне: при перереєстрації автомобіля, сплачується пенсійний збір, проте хто саме його має сплачувати (продавець чи покупець), не цілком зрозуміло. Судова практика на підставі аналізу норм ч. 7 ст. 1 Закону про пенсійний збір та п. 12 Постанови №1740 свідчить, що сплачувати збір має все-таки продавець (див. Постанову ВСУ від 17 червня 2008 року). Але господарська практика пішла іншим шляхом. Відповідно до п. 14 Постанови №1740 органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати покупцем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору. Таким чином, при реєстрації «на себе» автомобіля саме покупець має надати платіжний документ від свого імені, що свідчитиме про сплату саме від його імені пенсійного збору.

Юлія КЛОВСЬКА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру