Визначення доходів

Продавець та покупець здійснюють перерахунок доходів у періоді повернення передоплати

Повернення передоплати за товар, отриманої у I кварталі 2011 року, відбувається у III кварталі 2011 року. Як відобразити у декларації про прибуток таку операцію: показувати у III кварталі витрати чи зменшувати доходи на суму повернення передоплати?

У I кварталі 2011 року платники керувалися нормами Закону про прибуток, відповідно діяло правило першої події, а це, своєю чергою, означає, що отриманий аванс було відображено у валових доходах за першою подією.

З 01.08.2011 р. Законом №3609 до підрозділу 4 розділу XX ПКУ внесено зміни, якими врегульовано оподаткування повернення авансів, отриманих до 01.04.2011 р. (до набрання чинності розділом III ПКУ) і врахованих у складі валових доходів.

Відповідно до оновленого п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ на суму такого повернення коригують дохід звітного податкового періоду, в якому такі аванси будуть повернені. Але і до внесення змін податкові органи у листах також схилялися до такої думки: «У разі якщо підприємство розриває договір після 01.04.2011 р. і контрагент повертає кошти, отримані ним як аванс (передоплату) до 01.04.2011 р., то підприємство-продавець і підприємство-покупець проводять відповідний перерахунок доходів або витрат у звітному періоді, в якому відбулося таке повернення коштів» (лист ДПАУ від 06.05.2011 р. №8594/6/15-0315).

Як відобразити у декларації про прибуток таку операцію? На наш погляд, така операція продавцем буде відображена у додатку IД у рядку 03.25 зі знаком «-». Хоча розшифрування цього рядка посилається на п. 140.2 ПКУ, вважаємо, сюди відносяться і операції коригування сум доходів, отриманих у вигляді попередньої оплати до 01.04.2011 р. У покупця повернення авансу буде відображатися у зменшенні інших витрат. В декларації цю суму показуємо зі знаком «-» у рядку 06.5 з одночасним заповненням рядка 06.5.37 додатка IВ. При умові, що такі витрати були відображені у складі ВВ (раніше діючий пп. 11.2.3 Закону про прибуток).

Марина КРИВЕНКО, «Дебет-Кредит»

Безнадійна заборгованість після закінчення строку позовної давності стає доходом

Ми не розрахувалися с постачальником на суму 70000,00 грн, у т. ч. ПДВ. Минуло 3 роки. Ні ми, ні постачальник жодних заходів щодо врегулювання розрахунків не вживали. Куди в декларації про прибуток віднести цю суму? З ПДВ чи без?

Відповідно до п. 5 ст. 261 ЦКУ перебіг позовної давності починається:

1) за зобов'язаннями з визначеним строком виконання — зі спливом строку виконання. Тобто строк позовної давності починається з наступного дня після граничної дати здійснення розрахунків, зазначеної в договорі;

2) за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначено або визначено моментом вимоги, — від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Таким чином, залежно від умов поставки строк позовної давності не обов'язково може починатися з наступного дня після поставки товару. Якщо договором установлено строк розрахунків, наприклад, упродовж двох років, то строк позовної давності починається з наступного дня після спливу цих двох років. У запитанні не уточнено умови поставки, тому важко визначити, чи справді зі спливом 3 років починається відлік строку позовної давності. Відповідно до п. 1 ст. 259 ЦКУ договором може бути збільшено строки позовної давності.

З метою оподаткування та відповідно до пп. 14.1.11 ПКУ безнадійною визнається, зокрема, заборгованість, за якою минув строк позовної давності, або заборгованість СГД, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку чи припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією. З іншого боку, за пп. 14.1.257 Кодексу для покупця така заборгованість буде безповоротною фінансовою допомогою. Як бачимо, в цьому разі кредиторську заборгованість в обліку покупця слід визнати безнадійною. Це означає, що покупець безоплатно отримав від кредитора-постачальника товари (роботи, послуги), тому для нього щодо такої заборгованості виникають податкові наслідки за пп. 135.5.4 ПКУ, згідно із яким суму безнадійної кредиторської заборгованості слід віднести до інших доходів. Разом із тим ні продавець, ні покупець не зверталися до суду щодо врегулювання заборгованості, а також нотаріусом не було вчинено виконавчого напису про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна. Тобто покупець не застосовує ні ст. 159 ПКУ, якою регулюється оподаткування у разі звернення сторін до суду після 01.04.2011 р., ні п. 5 підрозділу 4 розділу ХХ, який застосовується щодо врегулювання такої заборгованості до набрання чинності розділом III ПКУ. При цьому пеня за пп. 159.1.2 Кодексу також не застосовується.

Стосовно суми ПДВ, яка міститься у безнадійній заборгованості, зауважимо, що розділ V ПКУ, який встановлює правила обкладення ПДВ, не містить жодних застережень щодо виключення цієї суми ПДВ з податкового кредиту. Саме тому, на нашу думку, до інших доходів має бути віднесено усю суму безнадійної заборгованості разом із ПДВ.

У декларації з прибутку за період, у якому минає строк позовної давності, сума цієї заборгованості відображається таким чином:

— у додатку IД вся сума (з ПДВ) заноситься до рядка 03.9 «Сума безповоротної фінансової допомоги, отриманої у звітному (податковому) періоді»;

— із додатка IД сума безнадійної заборгованості переноситься до рядка 03 «Iнші доходи» декларації з прибутку.

При цьому у зв'язку з тим, що сторони не зверталися до суду, додаток СБ не заповнюється.

Приклад Підприємство «АВС» 20 серпня 2008 року отримало від постачальника товар на суму 70000 грн (у тому числі ПДВ 11666,67 грн) — з терміном оплати 10 днів. Розрахунок з постачальником не здійснено. Строк позовної давності закінчується з 31 серпня 2011 року. У декларації з податку на прибуток за II — III квартали 2011 року у складі інших доходів підприємство «АВС» відображає 70000 грн.

Бухгалтерський і податковий облік наведено в таблиці.

Таблиця

Бухгалтерський та податковий облік безнадійної заборгованості

Наталія КУЦМІДА, «Дебет-Кредит»

На суму неповернутої фіндопомоги слід нарахувати умовні відсотки і віднести їх суму до інших доходів

Як відобразити у декларації з прибутку за II кв. умовні відсотки від отриманої поворотної фіндопомоги до 2011 року і не повернутої на кінець кварталу?
Чи потрібно нараховані умовні відсотки у II кв. 2011 року додавати до умовних відсотків I кв. 2011 року?

Нарахування і, відповідно, виникнення умовних відсотків у податковому обліку особи, яка отримала поворотну фінансову допомогу, залежить від статусу особи, яка надала кошти на поворотній основі. Якщо юридична особа отримала поворотну фінансову допомогу від платника податку на прибуток (надавач допомоги не має пільг з податку на прибуток та сплачує податок за ставкою, встановленою п. 151.1.ПКУ), норми пп. 135.5.5 ПКУ не застосовують. Це означає, що отримана поворотна фінансова допомога, як і раніше (до 01.04.2011 р.), не відноситься до складу доходів отримувача.

У разі якщо платник податку не повертає суму такої отриманої поворотної фінансової допомоги на кінець звітного періоду, до доходів звітного періоду, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включається сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду (п. 151.1 ПКУ).

Визначення умовних відсотків наводиться у пп. 14.1.257 ПКУ: «Сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги». Відповідно до цього пункту такі умовні відсотки визнаються безповоротною фінансовою допомогою. Платник податку на прибуток повинен нарахувати умовні відсотки і віднести їх суму до інших доходів.

Нараховують ці відсотки таким чином: суму поворотної фінансової допомоги, не поверненої на кінець звітного періоду, помножити на кількість днів користування та на облікову ставку Нацбанку і поділити на 365 днів. Якщо протягом користування поворотною фінансовою допомогою у звітному періоді облікова ставка Нацбанку змінювалася, то для розрахунку умовних відсотків можна застосувати таку формулу:

УВ = ФД х (Д1 х ОС1 + Д2 х ОС2) : 365 ,

де:

Д1 і Д2 — кількість днів користування поворотною фінансовою допомогою протягом дії різних ставок НБУ у звітному періоді;

ОС1 і ОС2 — облікові ставки НБУ, що діяли протягом звітного періоду.

Приклад Підприємство — платник податку на прибуток отримало 01.04.2011 р. поворотну фінансову допомогу від підприємства — платника податку на прибуток на загальних підставах у сумі 100000,00 грн. Станом на 30.06.2011 р. (кінець II кварталу) неповернутою залишалася частина 50000,00 грн.

Умовні відсотки за користування поворотною фінансовою допомогою за II квартал 2011 р. становлять:

УВ = 50000,00 х 91 х 7,75% : 365 = 966,10 грн.

Умовні відсотки відображають у декларації з прибутку у рядку 03 та в додатку IД у рядку 03.10.1.

Марина КРИВЕНКО, «Дебет-Кредит»

Неприбуткові організації сплачують податок на прибуток з доходів від надання майна в оренду за загальною ставкою

Чи оподатковуються доходи неприбуткової організації від надання майна в оренду?

У пункті 157.1 ПКУ наведено перелік неприбуткових установ та організацій, які можуть бути включені до Реєстру неприбуткових організацій та установ.

Виключний перелік доходів неприбуткових організацій, що звільняються від оподаткування, визначено пунктами 157.2 — 157.9 ПКУ. Надання в оренду майна не входить до цього переліку. У більшості видів неприбуткових організацій від оподаткування звільняються пасивні доходи. Проте у пп. 14.1.268 ПКУ надано визначення пасивних доходів, а оренду до складу пасивних доходів не віднесено.

Отже, можемо дійти висновку, що нормами Податкового кодексу України прямо не передбачено звільнення від оподаткування доходів неприбуткових організацій від надання майна в оренду.

Крім того, якщо неприбуткова організація отримує дохід з інших джерел, ніж ті, що визначено пунктами 157.2 — 157.9 ПКУ, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих із таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних з отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів (абз. 2 п. 157.11 ПКУ). При цьому при визначенні сум оподатковуваного прибутку сума амортизаційних відрахувань не враховується.

Отже, неприбуткові організації та установи повинні сплачувати податок на прибуток з доходів від надання майна в оренду за ставкою 23% у 2011 році (з наступного року ставка податку становитиме 21%).

Проте цікавою буде позиція ДПАУ з цього питання, висловлена у листі від 19.09.2011 р. №299/5/15-1415. Податкове відомство, розглядаючи подібні операції, зазначає: «...доходи органів місцевого самоврядування (бюджетних установ та організацій) від надання в оренду приміщення та доходи від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна) є надходженнями від плати за послуги, що надаються такими бюджетними установами, які звільняються від оподаткування податком на прибуток підприємств за умови, що такі послуги пов'язані з їх основною статутною діяльністю.

Доходи від надання в оренду приміщення та доходи від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна) відображаються у рядку 1.3.7 частини I Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій, форму якого затверджено Наказом ДПАУ від 31.01.2011 р. №56 «Про затвердження форми та Порядку складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій».

Тобто податківці дозволяють бюджетним установам не оподатковувати такі доходи, якщо надання відповідних послуг передбачене статутом. Проте для впевненості у такій ліберальній позиції бухгалтеру неприбуткової організації у разі виникнення операцій такого виду ліпше звернутися з письмовим запитом до ДПС за місцезнаходженням та отримати відповідне роз'яснення.

Мар'яна КОНДЗЕЛКА, головний редактор тижневика «Дебет-Кредит»

Для складання фінзвіту суб'єкта малого підприємництва застосовують норми П(С)БО 25

Наше підприємство — платник податку на прибуток (23%) на загальних підставах, кількість працюючих — 12, дохід за останні 3 роки менший 3 млн. Чи підпадаємо ми під визначення підприємств, що здають скорочений фінзвіт за формою №1-мс?

Згідно з ч. 7 ст. 63 ГКУ «малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує сімдесяти мільйонів гривень». Аналогічне визначення міститься у ст. 1 Закону про підтримку малого підприємництва від 19.10.2000 р. №2063-III.

Відповідно до п. 46.2 ПКУ, «платники податку на прибуток, малі підприємства <...> подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації». А це означає, що якщо платник податку на прибуток належить до малого підприємства, до органу ДПС за місцезнаходженням у термін до 9 лютого 2012 року разом із річною декларацією з податку на прибуток потрібно подати фінзвітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати.

Пунктом 3 ст. 11 Закону про бухоблік визначено, що для суб'єктів малого підприємництва національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена фінзвітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Норми П(С)БО 25 застосовуються для складання Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва.

Зверніть увагу: суб'єкти малого підприємництва — юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним п. 154.6 ПКУ, та мають право на застосування спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат (п. 2 розділу I П(С)БО 25), подають фінансову звітність у складі Балансу (форма №1-мс) і Звіту про фінансові результати (форма №2-мс)¹.

¹ Форми Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва та Спрощеного фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва наведені відповідно у додатках 1 і 2 до П(С)БО 25.

Марина КРИВЕНКО, «Дебет-Кредит»