Податок з доходів фізичних осіб

Компенсація працівникові за використання власного автомобіля у госпдіяльності обкладається ПДФО

Підприємство виплачує працівникові компенсацію за використання власного автомобіля, при цьому утримується ПДФО. Чи не заборонено законодавством таку виплату? Яку ознаку доходу ставити у ф. №1ДФ для відображення такого нарахування?

Можливість отримання працівником компенсації за використання особистого автомобіля для службових потреб підтверджується листом Держкомпідприємництва від 03.07.2007 р. №4773¹. У листі, зокрема, сказано, що підтвердними документами в такому разі можуть бути: наказ про використання автомобіля у господарській діяльності СГД, в якому бажано зазначити марку автомобіля, номерний знак та спосіб використання автомобіля у господарській діяльності СГД, та заява працівника.

Якщо мати на увазі, що ст. 125 К3пП передбачає компенсацію за зношування інструменту, то слід виходити з вартості автомобіля і терміну його використання. У договорі має бути зазначено, що компенсація виплачується саме за зношення автомобіля, а не на придбання ПММ.

Якщо ж у договорі буде передбачено компенсацію витрат на ПММ, ремонт, техобслуговування, то такий договір не відповідатиме нормі КЗпП. У листі Держкомпідприємництва рекомендовано також документи, необхідні для виплати компенсації, такі як рішення керівника про виплату компенсації, розпорядження про призначення відповідального за використання автомобіля, щомісячне розпорядження на виплату. У договорі також має бути записано суму компенсації та метод розрахунку суми компенсації.

Розраховуємо суму компенсації з вартості, що амортизується. Приміром, працівник використовує авто, придбане за 50000 грн. Приймаємо термін використання авто 5 років. Отже, можемо компенсувати у межах 833 грн (50000 : 12 : 5).

ДПСУ ще не видала роз'яснень щодо того, як розрахувати компенсацію в умовах дії ПКУ, але зверніть увагу на лист ДПАУ від 09.11.2006 р. №911/10/31-106. У ньому сказано, що до складу ВВ платника податку могли відноситися витрати на відшкодування вартості послуг фізособи лише в тому разі, якщо ці витрати пов'язані з веденням господарської діяльності платника податку та підтверджені відповідними документами первинного бухгалтерського обліку, а не з фінансуванням особистих потреб фізосіб — працівників підприємства.

Сума компенсації обкладається ПДФО, попри те що прямої норми про включення її до оподатковуваного доходу ПКУ не передбачено. Такий висновок можна зробити на підставі того, що не передбачено також і невключення таких виплат до доходів для оподаткування. Це означає, що такі суми мають бути включені до доходу фізособи на підставі ч. «г» пп. 164.2.17 ПКУ як суми грошового відшкодування будь-яких втрат платника податку, відповідно оподатковані за ставкою 15%. У розрахунку за формою №1ДФ² такі доходи відобразяться за ознакою 126. Нагадаємо, що такі виплати включаються до загального місячного оподатковуваного доходу, тож оподатковуються сумарно із зарплатою за ставкою 15%, якщо дохід у межах 9410,00 грн, а сума понад 9410,00 грн — за ставкою 17%.

¹ Див. «Школа бухгалтера» №18/2007.

² Затверджена наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. №1020.

Суму компенсації за використання легкових автомобілів логічно відобразити у витратах за місцем використання — наприклад, на підставі ч. «в» пп. 138.10.2 ПКУ, якщо цей автомобіль використовує працівник адмінапарату, а якщо авто використовував спеціаліст зі збуту, то це будуть витрати на збут згідно з ч. «е» пп. 138.10.3 ПКУ.

Оскільки компенсації працівникам за використання для потреб виробництва особистого транспорту не належать до фонду оплати праці (п. 3.22 Iнструкції №5), ЄСВ на суму компенсації за використання автомобіля не нараховується та з цих сум не утримується. Згідно з п. 11 Переліку №1170, компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструменту й особистого транспорту не обкладаються ЄСВ.

Приклад Підприємство «Зразкова послуга» передбачило у трудовому договорі зі своїм працівником Г. Барчуком, який працює на посаді менеджера зі збуту, компенсацію витрат на експлуатацію особистого автомобіля зі збутовою метою у розмірі 700 грн/міс. Відображення відповідних операцій в обліку показано у таблиці.

Таблиця

Відображення компенсації за використання особистого транспорту в податковому та бухгалтерському обліку підприємства

Богдана АНДРУЩАК, «Дебет-Кредит»

З матдопомоги понад 1320 грн утримується ПДФО

За місяць нараховано зарплату та надано матдопомогу при народженні дитини з прибутку підприємства (відповідно у розмірі 1000 грн та 1500 грн). Чи потрібно нарахувати ПДФО на матдопомогу?

Цього року не оподатковувати можна лише суму допомоги у межах 1320 грн. Відповідно до абз. 1 пп. 170.7.3 ПКУ, не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у т. ч. матеріальної, що надається протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суму граничного розміру доходу, визначеного згідно з абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року. У 2011 році це 1320 грн. Сума перевищення допомоги над зазначеним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з пп. 164.2.18 ПКУ і підлягає оподаткуванню у джерела виплати за ставками, встановленими п. 167.1 ПКУ. Це означає, що суму допомоги понад 1320 грн слід оподаткувати за ставкою 15% (якщо сума перевищення разом з іншим оподатковуваним доходом не більша за 9410 грн). Тобто оподатковується зарплата разом зі сумою матдопомоги понад 1320 грн.

У наведеному випадку сума перевищення — 180 грн (1500 - 1320), зарплата — 1000,00 грн, тобто у працівника зберігається право на ПСП, бо загальний місячний оподатковуваний дохід не перевищив суми, визначеної у пп. 169.4.1 ПКУ (суми місячного прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня звітного року, помноженого на 1,4, що становить у 2011 році 1320 грн).

Окремо спинимося на тому, як відображати таку допомогу в звіті №1ДФ. Маємо лист ДПСУ від 26.03.2011 р. №6005/6/17-0 715 (див. «ДК» №28/2011, №30/2011), де сказано, що благодійник — юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності за формою №1ДФ за ознакою доходу «169». ЄСВ не нараховуємо та не утримуємо на підставі п. 14 ч. 1 Переліку №1170. Витрат у податковому обліку при виплаті цієї допомоги підприємство не матиме.

Приклад Працівникові відділу збуту ТзОВ «Мандрагора» Рісному Б. В. нараховано 1000,00 грн заробітної плати та надано матеріальну допомогу в розмірі 1500,00 грн. ПДФО з зарплати утримуємо з урахуванням ПСП у звичайному розмірі 470,50 грн (дохід у межах 1320 грн). Відображення в обліку надання допомоги при народженні дитини показано у таблиці.

Таблиця

Відображення у бухгалтерському та податковому обліку надання матеріальної допомоги

Богдана АНДРУЩАК, «Дебет-Кредит»

Як визначити базу оподаткування доходу від здавання в оренду квартири

Фізособа — не ФОП здає в оренду власну квартиру. Який метод застосовується для визначення бази обкладення податком на доходи (15 чи 17%) — нарахування чи «касовий»? Перший раз кошти отримано 25 травня за період 25.05 — 25.06 у сумі 11 тис. грн.Чи потрібно розбити суму на період з 25 травня до 1 червня, нарахувати 15%, залишок віднести на червень? Чи вже з фактично отриманої суми у травні сплачувати 15 і 17%?

Спосіб оподаткування доходу фізичної особи — непідприємця від здавання в оренду власної квартири залежить насамперед від того, хто є орендарем.

Варіант 1. Якщо орендарем є суб'єкт господарювання — підприємець або юридична особа, то відповідальним за нарахування і сплату ПДФО є орендар. СГД-орендар є в такому випадку податковим агентом щодо цих доходів та зобов'язаний оподаткувати їх під час виплати за їх рахунок, тобто утримати ПДФО під час сплати орендної плати орендодавцю (пп. 170.1.2, 170.1.4 ПКУ).

Так, у наведеному прикладі ПДФО утримується та сплачується орендарем 25 травня.

Щодо ставок податку, які мають застосовуватися при такій схемі сплати ПДФО. Відповідно до абз. 2 п. 167.1, якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує 10 МЗП¹, то сума перевищення оподатковується за ставкою 17%. Так, у абзаці 3 п. 167.1 ПКУ наведено порядок застосування ставки 17% для тих фізичних осіб — непідприємців, які зобов'язані подати річну податкову декларацію у зв'язку з тим, що вони отримували дохід² від двох чи більше податкових агентів, і при цьому загальна сума такого доходу за будь-який календарний місяць перевищувала 10 МЗП³ (згідно з пп. «є» п. 176.1 ПКУ). А саме: ставка 17% застосовується ними тільки до частини середньомісячного доходу за рік, яка перевищує 10 МЗП, тобто розрахунок і сплата проводяться після закінчення звітного року.

¹ 10 МЗП — 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року — межа, сума перевищення якої оподатковується за ставкою 17% (п. 167.1 ПКУ). Для 2011 р. це і буде 941 х 10 = 9410 грн.

² Йдеться тільки про дохід, який оподатковується за ставками 15% та 17%, згідно з п. 167.1 ПКУ.

³ Аналогічний порядок застосування ставки 17% застосовується підприємцями на загальній системі оподаткування та фізособами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Але стаття 167.1 прямо не звільняє податкових агентів від нарахування 17% ПДФО, якщо сума доходу, що виплачується, буде більшою за 10 МЗП. У цій нормі чітко зазначено на утримання 15% та 17% із отриманих протягом звітного місяця доходів. Отже, на нашу думку, податковий агент повинен утримати ПДФО із суми перевищення за ставкою 17%, а вже перерахунок ПДФО за результатами року покласти на фізособу.

Так, у нашому прикладі з 11000 грн має бути утримано та сплачено до бюджету:

15% х 9410 грн = 1411,50 грн;

17% х (11000 - 9410) грн = 270,30 грн.

До речі, зауважимо, що об'єкт оподаткування під час виплати орендної плати визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної у договорі оренди, але не меншого ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується та оприлюднюється Кабміном виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються місцевими органами. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року (як, наприклад, цього року), об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди (пп. 170.1.2 ПКУ).

Варіант 2. Якщо орендарем є фізична особа — не суб'єкт господарювання.

Якщо орендар є фізособою, яка не є суб'єктом господарювання, то особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку — орендодавець (пп. 170.1.5 ПКУ). Вимагається, щоб орендодавець самостійно нарахував та сплатив ПДФО до бюджету у строки, встановлені ПКУ «для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу». Цікаво, що насправді, відповідно до пп. 49.18.2 та п. 57.1 ПКУ, податкове зобов'язання за квартал сплачується протягом 10 днів після граничного терміну, встановленого для подання квартальної декларації, тобто протягом 50, а не 40 днів після закінчення звітного кварталу. 40 днів — це граничний термін подання квартальної декларації, а не сплати «квартального» податку. Але радимо все ж таки уважно читати п. 170.1 та сплачувати ПДФО з доходу, отриманого протягом звітного кварталу, у 40-денний термін.

До речі, сплачуємо ПДФО саме з отриманого протягом звітного кварталу доходу. Про те, що дохід оподатковуємо за касовим методом, тобто тільки після отримання, і всю отриману суму, а не розбиваючи її на періоди, за які нараховано орендну плату, свідчить пп. 170.1.5 ПКУ: «Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації». Отже, оскільки в декларації відображається тільки фактично отриманий дохід, а не нарахований, то логічно оподатковувати саме його.

Зверніть увагу! Є ряд осіб, які передають інформацію про договори оренди до ДПС. Це нотаріуси — у разі нотаріального посвідчення договорів, та ріелтори — щодо договорів, укладених за їхнім посередництвом.

Наталія КАТЕРИНЕЦЬ, «Дебет-Кредит»

Безоплатне надання пального працівникам як додаткового блага прирівнюється до його продажу

Підприємство надає працівникам додаткове благо у вигляді безоплатних ПММ за рахунок власного прибутку. Iз загальної суми вартості такого додаткового блага щомісяця утримується ПДФО і сплачується до бюджету. У звіті за формою №1ДФ це додаткове благо відображається з ознакою доходу 126 окремо за кожним працівником. Чи правильно це і чи є ще якісь нюанси, які підприємство не врахувало в обліку?

Звісно, є. Адже згідно із пп. 14.1.202 ПКУ операції з безоплатного надання товарів є операціями з продажу (реалізації) товарів. Підпадає така операція і під пп. 14.1.191: постачання товарів — будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару. Отже, в податковому обліку така операція розглядається як дохідна (пп. 135.4.1 ПКУ), мало того — як така, що підпадає під обкладення ПДВ (п. 185.1 ПКУ). Можливо, ДПАУ надасть інші роз'яснення в частині податку на прибуток, адже підприємство не отримує жодної компенсації при безоплатній передачі товару. Але наразі обережні платники податку повинні діяти за нормами Податкового кодексу України. А вони такі.

Щодо податку на прибуток. Згідно з пп. 135.4.1 ПКУ дохід від операційної діяльності включає, зокрема, дохід від реалізації товарів. Підпунктом 153.2.1 ПКУ визначено, що дохід, зокрема отриманий платником податку від продажу товарів пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, що діяли на дату такого продажу, у разі якщо договірна ціна на такі товари відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари. Положення цього підпункту поширюються на операції з особами, які не є платниками податку на прибуток або сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток. Отже, якщо платник податку безоплатно надає працівникам ПММ, то вартість таких ПММ включається до складу доходу такого платника податку, і вона повинна бути не меншою від звичайних цін на такі товари, що діяли на дату такого продажу.

Щодо ПДВ. Згідно з п. 188.1 ПКУ у разі постачання товарів без оплати база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижчої за звичайні ціни.

Нагадаємо, що наразі звичайна ціна все ще визначається за п. 1.20 Закону про прибуток.

Приклад Підприємство — платник ПДВ і податку на прибуток на загальних підставах, надає у жовтні 2011 р. безоплатно своєму працівникові ПММ на суму 1200,00 грн з ПДВ (це звичайна ціна реалізації за прайсом). Собівартість ПММ — 600,00 грн без ПДВ. У бухгалтерському і податковому обліку така операція відобразиться так, як показано у таблиці.

Таблиця

Бухгалтерський та податковий облік операцій з безоплатної передачі ПММ працівникові

Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»