Законодавством не встановлено обов'язкової реєстрації у ФСС з ТВП та ФЗ при зміні юрадреси підприємства
Якщо змінилась юридична адреса, чи треба її змінювати в ФСС НВВ, ФСС з ТВП і Фонді зайнятості (в ПФУ адресу змінили)?
Після запровадження ЄСВ змінився порядок обліку платників страхових внесків у фондах соціального страхування. На сьогодні закони №1533, №1105, №2240, якими регулюються нарахування і сплата у ФЗ, ФСС з ТВП, ФСС НВВ, вже не містять норм щодо обов'язкової реєстрації платників у фондах соціального страхування (фонді зайнятості, ФСС з ТВП та ФСС НВВ).
Відповідно до ст. 5 Закону про ЄСВ, облік платників єдиного внеску ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Цей Порядок затверджено постановою Правління ПФ України від 27.09.2010 р. №21-6.
Згідно з п. 2.7 Порядку, при взятті на облік юридичної особи — платника єдиного внеску, державна реєстрація якого пов'язана зі зміною місцезнаходження, орган ПФ за новим місцезнаходженням платника не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей від державного реєстратора надсилає запит на переведення до органу Пенсійного фонду, де він перебував на обліку. У цьому разі орган ПФ за попереднім місцезнаходженням платника протягом 5 р. д. в передає пакет документів (картки особових рахунків платника єдиного внеску, акт перевірки у разі її проведення та інші наявні документи про платника єдиного внеску), знімає з обліку платника єдиного внеску з причини «Переведення в інший територіальний орган Пенсійного фонду» та зазначає у справі платника назву органу Пенсійного фонду, куди відбувається переведення платника.
Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., аудитор
Довіреність є одним із доказів отримання товару, тож ніколи не завадить
Печатка замість довіреності на видаткових накладних — у яких випадках це допускається? Які штрафи передбачено за відсутність довіреності (або генеральної довіреності) під час відвантаження?
Отже, юрособа придбала ТМЦ в іншої юрособи та оформляє отримання товару тільки на підставі видаткової накладної, яка скріплюється печаткою. При цьому постає запитання: чи обов'язково оформляти довіреність на особу, яка отримує ТМЦ за видатковою накладною?
Нагадаємо, що з 01.06.2008 р. довіреність на отримання ТМЦ не є бланком суворої звітності, тож може складатися як у затвердженій формі №М-2 (наказ Мінфіну від 16.05.96 р. №99), так і у довільній з урахуванням вимог Наказу №99, ЦКУ, ГКУ.
Відповідно до ст. 246 ЦКУ, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юрособи.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦКУ, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦКУ, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор — прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
За приписами ч. 1 ст. 528 ЦКУ виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому випадку кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
Отже, враховуючи вищенаведене, можуть мати місце дві ситуації:
1) видаткову накладну підписує керівник, скріплює її печаткою та особисто приймає товар за цієї накладною. У такому разі керівникові не потрібна довіреність і печатки буде цілком достатньо.
Хоча, зважаючи на практику розгляду судових спорів в адміністративних судах щодо нікчемних договорів, довіреність є одним із доказів отримання товару, а отже, підтверджує також і реальність вчинення госпоперації з придбання товару;
2) видаткову накладну підписує керівник, скріплює печаткою, а товар приймає працівник підприємства. З одного боку, довіреність у такому випадку є необхідною, адже такий працівник повинен мати з собою підтвердження повноважень на прийняття виконання за договором купівлі-продажу ТМЦ. З іншого боку, навіть якщо працівник діяв без довіреності, а керівник оплатив отримані ТМЦ, тобто прийняв виконання належним чином, то це не призведе до негативних наслідків.
На нашу думку, лише керівник підприємства може прийняти рішення щодо необхідності надавати довіреність працівникові на отримання ТМЦ як підтвердження його повноважень. Водночас юрособа, яка продає ТМЦ, може і не видати їх йому без довіреності, оскільки в договорі купівлі-продажу вони не передбачили список осіб, які можуть приймати виконання за ним та підписувати документи, в нашому випадку видаткову накладну.
Виходячи з практики видаткову накладну переважно підписує керівник, тоді як безпосередньо отримати ТМЦ може будь-яка особа, уповноважена на це належним чином. При цьому оформляти довіреність чи ні — вирішувати керівникові, адже лише він може діяти від імені підприємства без довіреності. Загалом у ситуації, якщо працівник отримуватиме ТМЦ без довіреності, спорів з податковою не уникнути, принаймні зараз.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»