Лист Державної податкової адміністрації України від 23.03.2011 р. №8073/7/16-1617
Щодо питань адміністрування податку на додану вартість
Суттєво. Працівники підрозділів оподаткування юросіб проводять камеральні перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ, та за їх результатами направляють до структурних підрозділів відповідні висновки для проведення документальних перевірок та їх оперативного супроводження.
! Платникам ПДВ
Державна податкова адміністрація України у зв'язку із надходженням численних запитів органів державної податкової служби та з метою забезпечення однозначного тлумачення окремих статей Податкового кодексу України підпорядкованими підрозділами оподаткування юридичних осіб в частині справляння податку на додану вартість повідомляє таке.
Відповідно до пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) з 1 січня 2011 року платники податків, що належать до середніх та великих підприємств, зобов'язані подавати податкові декларації та додатки до них в електронній формі. Поряд із цим для платників податків, віднесених до малих підприємств, збережено подання податкової звітності на паперових та електронних носіях із доданням роздрукованих оригіналів.
Слід зазначити, що починаючи зі звітності за березень та I квартал 2011 року податкова звітність з податку на додану вартість подається до органів державної податкової служби за формами податкової звітності, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 р. №41 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.02.2011 р. за №197/18935 (далі — Наказ №41).
Податкова декларація з податку на додану вартість та невід'ємні додатки до неї приймаються підрозділами ведення та захисту податкової звітності, якими здійснюється візуальний контроль за повнотою поданої податкової звітності, наявністю та достовірністю заповнення всіх обов'язкових реквізитів.
Підрозділи оподаткування юридичних осіб проводять камеральну перевірку. Посадові особи контролюючого органу здійснюють камеральну перевірку без обов'язкового письмового запиту органу державної податкової служби та будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Так, відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Кодексу камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податку. Єдиним місцем проведення камеральної перевірки є приміщення контролюючого органу. Згідно з вимогами пункту 76.1 статті 76 Кодексу камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Камеральні перевірки податкової звітності з податку на додану вартість платників податку — юридичних осіб проводяться працівниками підрозділів оподаткування юридичних осіб протягом 30 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання звітної податкової декларації до органу ДПС або днем фактичного подання уточнюючого розрахунку.
Рекомендовано встановити таку черговість проведення камеральних перевірок із застосуванням системи подвійного контролю відповідно до категорій платника:
— ймовірні вигодоформуючі суб'єкти (податкові ями, згідно з АС «Розподіл платників ПДВ за категоріями уваги» категорія уваги 3.2 переважно 3.2.2);
— ймовірні вигодотранспортуючі суб'єкти (транзитери, згідно з АС «Розподіл платників ПДВ за категоріями уваги» категорія уваги 3.2 переважно 3.2.3);
— ймовірні вигодонабувачі (згідно з АС «Розподіл платників ПДВ за категоріями уваги» — категорія уваги 3.1);
— інші платники ПДВ.
При визначенні черговості проведення камеральних перевірок у межах категорії рекомендовано враховувати показник рейтингової оцінки платника згідно з АС «Розподіл платників ПДВ за категоріями уваги» від більшого до меншого значення ступеня ризику.
Під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, зокрема:
1) розбіжності при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість:
— арифметико-логічні помилки при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість (додатків);
— даних податкової декларації з податку на додану вартість та додатками до неї;
2) розбіжності між даними податкової декларації з податку на додану вартість та реєстром виданих та отриманих податкових накладних;
3) розбіжності між даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та даними митних органів;
4) розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних;
5) розбіжності між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів (по заниженню податкових зобов'язань; по завищенню податкового кредиту) за даними розшифровок;
6) розбіжності за результатами зіставлення даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних контрагентів (у виданих податкових накладних; в отриманих податкових накладних);
7) розбіжності за результатами обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних.
За результатами проведених камеральних перевірок працівники підрозділів оподаткування юридичних осіб проводять:
— складання актів, підготовку та направлення податкових повідомлень-рішень з метою застосування згідно з пунктом 120.1 статті 120 Кодексу штрафних санкцій до платників податків, які не подали у встановлені терміни до податкового органу податкову звітність з ПДВ;
— складання актів у разі, якщо результати камеральної перевірки податкової звітності платника свідчать про наявність у такій звітності помилок (порушень);
— підготовку та направлення податкових повідомлень-рішень у разі, якщо результати камеральної перевірки податкової звітності платника свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, завищення суми бюджетного відшкодування, завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість (згідно з пунктом 123.1 статті 123 Кодексу);
— оформлення довідок про неможливість вручення платникові податку документа (листа, акта камеральної перевірки, податкового повідомлення-рішення тощо) та передача до підрозділу податкової міліції з метою встановлення місцезнаходження платника податків;
— формування висновків за наслідками камеральних перевірок податкової звітності та опрацювання іншої наявної в базах даних та звітній частині облікової справи платника податкової інформації (результатів Системи автоматизованого зіставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, розбіжностей у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних контрагентів, даних митних органів, інформації Єдиного реєстру податкових накладних тощо).
Форма акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (далі — Акт, додаток 3 до Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість), затверджена Наказом ДПА України від 25.01.2011 р. №41 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», набрала чинності з 4 березня 2010 року.
Акт складається у разі виявлення за результати камеральної перевірки помилок (порушень) за кожен звітний (податковий) період. Залежно від підстави перевірки (неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з податку на додану вартість (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76, п. 49.18 ст. 49 Кодексу) або виявлення помилок (порушень) у податковій звітності з податку на додану вартість (п. 200.10 ст. 200, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76) в Акті зазначається:
суть помилки (порушення) — відміткою та, у разі необхідності, зазначенням пунктів Кодексу та нормативно-правових актів;
інформація про застосовані штрафи для визначення повторності порушень;
таблиця з показниками, у яких допущено помилки (для перевірки з питань виявлення помилок (порушень) у податковій звітності з податку на додану вартість), або таблиця з показниками термінів подання податкової звітності з податку на додану вартість;
відповідний висновок.
Акти реєструються у журналі обліку актів камеральних перевірок та заносяться до АС «Аудит».
Висновки формуються на підставі проведеного поглибленого аналізу звітних даних платника, даних інформаційних ресурсів податкового органу, у разі якщо працівниками підрозділів оподаткування юридичних осіб виявлено податкові ризики платників податку на додану вартість.
У разі якщо податкові ризики виявлені за наслідками аналізу уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (або у зв'язку з уточненням показників податкової звітності контрагентів, або надходженням іншої податкової інформації), висновки складаються з урахуванням податкової звітності за звітний період, за який виправляються помилки.
У разі виявлення за наслідками аналізу уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (або у зв'язку з уточненням показників податкової звітності контрагентів, або надходженням іншої податкової інформації) додаткових податкових ризиків, обґрунтовані матеріали передаються як доповнення до раніше наданих висновків.
Обґрунтований висновок із застосуванням системи подвійного контролю формується працівником підрозділу оподаткування юридичних осіб, підписується керівником структурного підрозділу, у відповідних випадках, затверджується резолюцією начальника податкової інспекції.
Додатком до висновку у разі наявності є ймовірна схема руху ПДВ з визначенням ймовірного вигодонабувача.
При цьому виходячи з функціональних повноважень підрозділів оподаткування юридичних осіб органів державної податкової служби схема руху ПДВ є графічним зображенням орієнтовної схеми руху податку на додану вартість, сформованої засобами підсистеми «Побудова схем руху ПДВ» на підставі даних Системи автоматизованого зіставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів з визначенням:
— суми податку на додану вартість та його імовірного руху ланцюгом поставки/придбання;
— періоду здійснення операцій з поставки, у разі якщо він не збігається зі звітним періодом;
— ймовірної ролі кожного суб'єкта в ланцюгу поставки/придбання (вигодоформуючий суб'єкт, вигодотранспортуючий суб'єкт, вигодонабувач);
— сум розбіжностей податкових зобов'язань та податкового кредиту (у разі наявності);
— окремих даних суб'єкта господарювання (код ЄДРПОУ, індивідуальний податковий номер, стан платника податку, код та назва органу ДПС, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання, згідно з ланцюгом поставки/придбання).
Відповідним чином сформований, підписаний та затверджений (у відповідних випадках) висновок передається до підрозділу податкового контролю юридичних осіб:
щодо ймовірних вигодоформуючих (податкових ям) та вигодотранспортуючих (транзитерів) суб'єктів — для організації проведення позапланової документальної перевірки і підрозділу податкової міліції — для оперативного супроводження;
щодо вигодонабувачів — для організації проведення планової документальної перевірки.
Таким чином, працівники підрозділів оподаткування юридичних осіб проводять камеральні перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, та за їх результатами направляють до структурних підрозділів відповідні висновки для проведення документальних перевірок та їх оперативного супроводження.
Зважаючи на викладене, Державна податкова адміністрація України зобов'язує державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі:
довести зазначене роз'яснення до відома підпорядкованих підрозділів та забезпечити його використання при проведенні камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість;
забезпечити неухильне дотримання вимог Кодексу, нормативно-правових актів та розпорядчих актів ДПА України в частині проведення камеральних перевірок;
на виконання вимог розпорядження ДПА України від 24.01.2011 р. №48-р забезпечити 04.04.2011 р. інформування ДПА України про вжиті станом на 01.04.2011 р. підрозділами оподаткування юридичних осіб заходи щодо опрацювання переліків підприємств, задіяних у формуванні сумнівного податкового кредиту.
Iнформацію у текстовому вигляді та за формою додатків 1 — 3 надсилати до Департаменту адміністрування податку на додану вартість засобами електронного зв'язку архівним файлом на адресу 1616ДДММ.КОx, де КО — назва області, або засобами fossmail на адресу «ДПА України Центр Деп 1616 Нескородєва».
Додаток: на 3 електронних арк1.
1 Не наводиться. — Ред.
Заступник голови комісії з проведення реорганізації ДПА України,
заступник голови ДПА України О. ЛЮБЧЕНКО