На нашу думку, навіть якщо такий договір буде укладено, він не зможе бути підставою для застосування повної матеріальної відповідальності в разі виникнення матеріальної шкоди. Адже посади головного бухгалтера немає у Переліку №447/24, який визначає категорії працівників, із котрими роботодавець має право укладати такі договори. Цей нормативний акт було ухвалено ще за радянських часів, але він досі залишається чинним і не включений до Закону про дерадянізацію законодавства України.
Правові наслідки укладення договору
Верховний Суд у справі №686/12599/17 чітко зазначив: сам факт укладення договору про повну матеріальну відповідальність із працівником, який не включений до відповідного Переліку, не є підставою для покладання матеріальної відповідальності у повному розмірі за пп. 1 ч. 1 ст. 134 КЗпП.
Свіжа судова практика підтверджує неможливість застосування повної матеріальної відповідальності до головного бухгалтера на підставі договору. Постанова Верховного Суду від 13.02.2025 у справі №757/26467/22 стосується ситуації звільнення головного бухгалтера через втрату довіри. Суд установив, що до посадових обов’язків цього працівника не входило безпосереднє обслуговування грошових та товарних цінностей. Навіть за наявності договору про повну матеріальну відповідальність суд урахував, що посади головного бухгалтера у Переліку №447 немає, і це стало вирішальним аргументом.
Фактично договір про повну матеріальну відповідальність можна легально укласти з головним бухгалтером лише в одному випадку: якщо він виконує обов’язки, безпосередньо пов’язані зі зберіганням, отриманням та відвантаженням матеріальних цінностей. Наприклад, коли головний бухгалтер одночасно працює на посаді касира або старшого касира, тоді договір укладають із ним саме в цій ролі. Аналогічна ситуація виникає, коли посадова інструкція головного бухгалтера містить трудові обов’язки щодо зберігання, отримання та відвантаження матеріальних цінностей.
Альтернативні механізми захисту інтересів роботодавця
Головний бухгалтер несе обмежену матеріальну відповідальність у розмірі не більше ніж середній місячний заробіток згідно зі ст. 132 КЗпП.
Водночас у певних випадках уможливлюється повна матеріальна відповідальність працівника навіть без укладення спеціального договору, зокрема: якщо шкода завдана умисними діями, внаслідок кримінального правопорушення або діями, що виходили за межі повноважень головного бухгaлтера.
Проте стягнення збитків з головного бухгалтера на практиці є складним процесом. Роботодавцю потрібно довести прямий причинний зв’язок між діями працівника та збитками. Наприклад, штрафи від органів ДПС можуть бути наслідком не лише дій головного бухгалтера, а й бездіяльності директора, особливо якщо головний бухгалтер попереджав керівника про можливі ризики.
Висновки
1. Укладення договору про повну матеріальну відповідальність із головним бухгалтером є неправомірним, бо ця посада до Переліку №447/24 не включена і такий договір буде визнаний судом нечинним незалежно від згоди працівника.
2. Виняток становлять випадки, коли головний бухгалтер виконує додаткові обов’язки касира або інші функції, пов’язані з безпосереднім зберіганням, отриманням та відвантаженням матеріальних цінностей, — тоді договір укладають саме у зв’язку з цими обов’язками.
3. Для захисту інтересів підприємства доцільно зосередитися на належному документуванні облікових процесів, проведенні регулярного аудиту стану обліку тощо, бо дозволить довести вину працівника у разі заподіяння шкоди.