Розроблення нових продуктів — це завжди шлях спроб та помилок. Для бухгалтера цей процес створює два головні виклики: як правильно відобразити витрати в обліку та чи не виникне обов’язку нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ.
ПДВ: господарська діяльність чи «негосподарське» списання?
Ключовим чинником для нарахування ПДВ є причина списання матеріалів.
Сценарій А. Матеріал (зразок) знищено під час тестування. Ви купили якісні компоненти, склали дослідний зразок, але під час випробувань він не спрацював або був фізично знищений.
Це господарська діяльність. Тестування (навіть із негативним результатом) є обов’язковим етапом створення продукту. Це планована технологічна операція, спрямована на перевірку характеристик та виявлення недоліків, а не непередбачена втрата. Позаяк матеріали використані за призначенням — для розробки, — податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ не нараховуються.
Сценарій Б. Виявлено брак компонента до або під час складання.
Ви отримали від постачальника деталь із дефектом. Якщо ви просто списуєте як непридатну, то це негосподарське використання. Позаяк бракована деталь не принесе економічної вигоди у майбутньому, податковий кредит, сформований при її придбанні (або імпорті), має бути компенсований нарахуванням ПДВ за пп. 198.5 ПКУ.
Бухгалтерський облік розробок
Усі прямі витрати на створення дослідного зразка до моменту завершення його випробувань накопичують за Д-т рахунку 23 «Виробництво».
Типові проведення:
— Д-т 23 К-т 20, 22 — використано матеріали, компоненти та комплектуючі;
— Д-т 23 К-т 661, 651 — нараховано зарплату інженерам та розробникам із нарахуванням ЄСВ;
— Д-т 23 К-т 631, 685 — отримано послуги сторонніх організацій (наприклад, стендові випробування).
Що робити з накопиченими витратами після тестування?
Доля суми, зібраної на рахунку 23, залежить від результату випробувань:
— зразок знищено або визнано непридатним: списуємо собівартість до складу витрат періоду: Д-т 941 К-т 23;
— після тестування залишилися придатні вузли/деталі: оприбутковуємо їх на баланс: Д-т 207, 209 — К-т 23. Оцінюємо їх за чистою вартістю реалізації (якщо плануємо продати) або за вартістю можливого використання;
— зразок успішно пройшов тест і готовий до продажу: переводимо до складу готової продукції: Д-т 26 К-т 23;
— списання бракованої деталі (без тестування): Д-т 94 К-т 20. На цю саму дату нараховуємо ПДВ.
Висновок: якщо матеріали списано внаслідок їх використання під час тестування власних розробок і це є частиною господарської діяльності, податкові зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ не нараховують.