Ліміт бронювання — 2026: алгоритм дій роботодавця з 2 червня та з 1 вересня, приклади й рекомендації

Для початку з’ясуймо щодо кількості працівників, яких можна забронювати. Тут важливо розмежувати дві дати:

• 2 червня 2026 року — дата набрання чинності постановою КМУ №692 і, отже, новими правилами реагування на перевищення ліміту бронювання;
• 1 вересня 2026 року — дата набрання чинності нормами щодо врахування сумісників і працівників, які мають відстрочку за статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі — Закон про мобілізацію).

2 червня 2026 року: що змінилося у правилах щодо ліміту бронювання

Постанова №692 внесла зміни до пункту 9-2 Порядку бронювання військовозобов’язаних, затвердженого постановою КМУ №76.

Ця норма визначає, як має діяти керівник критично важливого підприємства або критично важливої установи, якщо кількість заброньованих військовозобов’язаних перевищила дозволений ліміт.

Постанова №692 встановила прямий обов’язок:

якщо ліміт бронювання перевищено, керівник протягом 10 робочих днів з дня такого перевищення подає через портал Дія заяву про анулювання бронювання військовозобов’язаних працівників понад дозволений ліміт.

Отже, з 02.06.2026 роботодавець має не лише контролювати ліміт, а й діяти за визначеним алгоритмом, якщо перевищення фактично виникло.

Як визначати ліміт, у межах якого можна забронювати працівників

Йдеться про обмеження, передбачені пунктами 8 і 9 Порядку №76.

Пункт 8 Порядку №76 установлює загальне правило: кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, має становити не більше ніж 50% загальної кількості військовозобов’язаних працівників, окрім окремих винятків.

Про те, кому треба зазначати кількість військовозобов’язаних для визнання підприємства критично важливим, читайте у статті: Хто, коли і як тепер подає інформацію про кількість військовозобов’язаних? Маємо новий лист Мінекономіки.

Також Порядок №76 передбачає можливість збільшення цього ліміту понад 50% за рішенням Міноборони.

Пункт 9 Порядку №76 регулює ліміти для окремих категорій, зокрема:

• постійних представництв нерезидентів;
• іноземних медіа;
• Товариства Червоного Хреста України;
• інших українських неурядових організацій, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів.

Для цих категорій також установлено кількісні обмеження та передбачено можливість збільшення ліміту за рішенням Міноборони.

Постанова №692 прямо визначає:

перевищення підприємствами або установами обмежень щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню за пунктами 8 і 9 Порядку №76, є підставою для скасування статусу критично важливого підприємства або установи.

Отже, перевищення ліміту бронювання тепер має значно серйозніші наслідки. Якщо роботодавець вчасно не приведе кількість заброньованих працівників у межі дозволеного ліміту, це може створити ризик втрати статусу критично важливого підприємства або установи і втрати броні всіма працівниками такого підприємства.

Як має діяти роботодавець з 2 червня

Роботодавцю потрібно діяти за такими правилами:

• оперативно відстежувати кількість військовозобов’язаних та заброньованих працівників;
• у разі перевищення ліміту визначити дату, з якої воно виникло;
• з цієї дати рахувати 10 робочих днів;
• подати заяву саме через портал Дія;
• анулювати бронювання тієї кількості працівників, яка перевищує дозволений ліміт.

Приклад 1. Перевищення ліміту бронювання вже було на 02.06.2026.

Підприємство має статус критично важливого. Останнє рішення про критичність отримано у лютому 2026 року. Станом на 02.06.2026, тобто на дату набрання чинності постановою КМУ №692, на підприємстві працює 15 військовозобов’язаних працівників. Із них 10 працівників заброньовані. Ліміт 50% перевищено. Коли потрібно анулювати бронювання працівників понад дозволений ліміт?

Ці 10 робочих днів потрібно рахувати з 02.06.2026, якщо перевищення ліміту вже було на цю дату.

Якщо військовозобов’язаних працівників 15, ліміт 50% дозволяє забронювати 7 працівників.

Фактично заброньовано 10 працівників. Отже, потрібно анулювати бронювання 3 працівників.

Заяву про анулювання бронювання працівників понад ліміт керівник подає через портал Дія. Безпечний строк подання заяви для прикладу 1 — до 15.06.2026 включно.

Приклад 2. Переліміт броні виник після 02.06.2026.

Станом на 01.07.2026 підприємство має статус критично важливого. На підприємстві працює 250 військовозобов’язаних працівників. Із них 140 працівників заброньовані. Ліміт бронювання — 50%. Отже, підприємство може мати не більше ніж 125 заброньованих працівників. Як повинен вчинити роботодавець?

У цьому випадку ліміт бронювання перевищено на 15 працівників:

250 х 50% = 125 працівників;

140 - 125 = 15 працівників.

Керівник підприємства має подати через портал Дія заяву про анулювання бронювання 15 військовозобов’язаних працівників.

Строк — протягом 10 робочих днів з дня перевищення ліміту.

Якщо перевищення виникло 01.07.2026, безпечний строк для подання заяви — до 14.07.2026 включно.

З 1 вересня сумісників і працівників з іншою відстрочкою враховуватимуть лише за одним місцем роботи

З 1 вересня 2026 року почне діяти нове правило для визначення загальної кількості військовозобов’язаних працівників з метою розрахунку ліміту бронювання.

Воно стосується двох категорій працівників:

• які мають відстрочку з інших підстав, визначених статтею 23 Закону про мобілізацію;
• які працюють за сумісництвом в іншого роботодавця. З 01.09.2026 такі працівники враховуватимуться у загальній кількості військовозобов’язаних працівників лише за одним місцем роботи.

Як це працює тепер

Пункт 12 Порядку №76 визначає категорії військовозобов’язаних, яких не враховують у загальній кількості військовозобов’язаних працівників для потреб пунктів 6 — 10 Порядку №76.

Зокрема, не враховуються:

• військовозобов’язані жінки;
• військовозобов’язані, які перебувають на військовому обліку в СБУ або розвідувальних органах України;
• окремі категорії військовозобов’язаних, зазначені в абзацах 2 — 6 пункту 5 Порядку №76;
• військовозобов’язані, заброньовані за іншими підприємствами, установами, організаціями.

Тобто чинна редакція пункту 12 Порядку №76 вже містить перелік осіб, яких не включають до загальної кількості військовозобов’язаних працівників. Проте окремого правила про сумісників і працівників з іншою відстрочкою, яких потрібно враховувати лише за одним місцем роботи, раніше не було.

Що змінюється з 1 вересня 2026 року

Постанова №692 доповнила пункт 12 Порядку №76 новим правилом.

З 01.09.2026 військовозобов’язані працівники, які мають відстрочку з інших підстав, передбачених статтею 23 Закону про мобілізацію, а також працівники-сумісники враховуватимуться у загальній кількості військовозобов’язаних працівників лише за одним місцем роботи.

Таблиця 1. Визначення кількості військовозобов’язаних для ліміту бронювання у 2026 році

Що має перевіряти роботодавець з 01.09.2026

З 1 вересня 2026 року роботодавцю потрібно буде уважно перевіряти дві категорії працівників:

1. Працівників з іншими відстрочками. Вони не повинні одночасно збільшувати загальну кількість військовозобов’язаних працівників у кількох роботодавців.

2. Сумісників. Якщо працівник працює ще в іншого роботодавця, його можна буде врахувати лише за одним місцем роботи.

Увага!

Нова норма не уточнює, яке саме місце роботи має бути визначальне: основне місце роботи чи робота за сумісництвом.

Тому практичне застосування цього правила потребує додаткової технічної реалізації.

Станом на сьогодні можна виходити з такого:

• обов’язку отримувати паперові довідки з інших місць роботи законодавство наразі не передбачає;
• до 01.08.2026 Міноборони, Мінцифри та ПФУ мають доопрацювати електронні ресурси й електронну взаємодію для реалізації правила про врахування сумісників і працівників з іншою відстрочкою лише за одним місцем роботи. Отже, очікуємо, що до цієї дати має бути зрозумілішим механізм практичного застосування нового правила.

Далі перейдемо до практичних ситуацій, які також можуть виникнути на підприємствах.

Мобілізований працівник за сумісництвом: враховувати в чисельність чи ні?

Тут потрібно розділити дві умови.

1. Коли мобілізували працівника.

Чинний пункт 12 Порядку №76 прямо передбачає: до загальної кількості військовозобов’язаних працівників враховуються працівники, призвані на військову службу під час мобілізації після 18 травня 2024 року.

Отже, мобілізували після 18.05.2024 — враховуємо, до 18.05.2024 (включно) — не враховуємо.

2. Мобілізований працівник є сумісником чи працює за основним місцем роботи.

З 01.09.2026 додатково почне діяти правило про сумісників: якщо працівник працює за сумісництвом в іншого роботодавця, його можна буде враховувати лише за одним місцем роботи.

Приклад 3. Працівник був мобілізований після 18.05.2024, але має кілька місць роботи

Мобілізований після 18.05.2024 працівник:

• має основне місце роботи на підприємстві А;
• працює за сумісництвом на підприємстві Б.

За яким місцем роботи його враховують для визначення кількості військовозобов’язаних на підприємстві?

Нова норма Порядку №76 не встановлює, що такого працівника потрібно рахувати тільки за основним місцем роботи.

Також вона не передбачає, що якщо основне підприємство є критично важливим, то роботодавець за сумісництвом автоматично не враховує такого працівника.

Формулювання інше: працівник-сумісник враховується у загальній кількості військовозобов’язаних працівників лише за одним місцем роботи. А от хто саме його може врахувати, не уточнено. Формально — це можуть зробити обидва роботодавця. Але, якщо до 1 вересня 2026 року не з’явиться роз’яснень, як це зробити організовано, це будуть робити стихійно: хто перший встиг, той і врахував. Решта роботодавців включити такого працівника до розрахунку не матимуть права.

Таблиця 2. Сумісники в розрахунку ліміту бронювання з 01.09.2026

Таблиця 3. Порядок дій роботодавця щодо врахування сумісників та працівників з іншими відстрочками

Приклад 4. Мобілізований сумісник у розрахунку ліміту бронювання з 01.09.2026.

На підприємстві з 01.09.2026 працює 100 військовозобов’язаних працівників. Серед них — мобілізований зовнішній сумісник, який також має основне місце роботи в іншого роботодавця. Чи враховувати його у загальній кількості військовозобов’язаних працівників для визначення ліміту бронювання?

З 01.09.2026 такого працівника можна врахувати лише в одного роботодавця.

Якщо за визначеним механізмом або за даними електронної взаємодії мобілізованого сумісника буде враховано у роботодавця за основним місцем роботи, підприємство, де він працює за сумісництвом, не повинно включати його до загальної кількості військовозобов’язаних працівників для розрахунку ліміту бронювання.

Тоді для підприємства, де працівник працює за сумісництвом, розрахунок буде такий:

100 - 1 = 99 військовозобов’язаних працівників.

Ліміт бронювання визначають уже від 99 працівників, а не від 100.

Висновок: з 01.09.2026 мобілізований зовнішній сумісник не може одночасно збільшувати ліміт бронювання у двох роботодавців. Його враховують лише за одним місцем роботи.

Приклад 5. Працівник з інвалідністю у розрахунку ліміту бронювання.

На підприємстві працює 100 військовозобов’язаних працівників. Один із них має інвалідність. Чи є для такого працівника окрема квота для бронювання? Чи потрібно його бронювати? Чи враховувати його у загальній кількості військовозобов’язаних працівників для розрахунку ліміту?

Окремої квоти для бронювання працівників з інвалідністю немає.

Працівника з інвалідністю не бронюють, якщо він не підлягає призову під час мобілізації за статтею 23 Закону про мобілізацію. Порядок №76 не передбачає бронювання військовозобов’язаних, які за законом не підлягають призову.

Водночас такого працівника враховують у загальній кількості військовозобов’язаних працівників, якщо він залишається військовозобов’язаним і не належить до категорій, які вилучаються з розрахунку за пунктом 12 Порядку №76.

Тому ліміт бронювання рахуємо від 100 працівників:

100 х 50% = 50 працівників.

Увага!

З 01.09.2026 потрібно врахувати ще одне правило: якщо працівник з інвалідністю має кілька місць роботи, його можна буде включити до загальної кількості військовозобов’язаних працівників лише в одного роботодавця.

Висновки

З 02.06.2026 роботодавець має не лише контролювати ліміт бронювання, а й оперативно усувати його перевищення через портал Дія.

З 01.09.2026 розрахунок цього ліміту стане точнішим: сумісники та працівники з іншими відстрочками не повинні одночасно збільшувати кількість військовозобов’язаних у кількох роботодавців.

Отже, обидві зміни спрямовані на одне: ліміт бронювання має відповідати фактичній кількості військовозобов’язаних працівників, яких роботодавець має право враховувати. Якщо ліміт розраховано неправильно або перевищення не усунуто вчасно, це створює ризик для збереження статусу критично важливого підприємства чи установи.

Таблиця 4. Ключові зміни у розрахунку ліміту бронювання з 02.06.2026 та 01.09.2026

Де почитати додатково щодо критичності підприємств та бронювання працівників?

• Перегляд статусу критично важливого підприємства-2026: що треба зробити швидко
• Перевірка критично важливих підприємств за Постановою №692 — до 1 липня 2026 р.: що треба знати роботодавцям
• Зміни у бронюванні працівників з 2 червня 2026 р. за Постановою №692: офіційне розʼяснення від Мінекономіки
• Перегляд критичності роботодавців до 1 вересня 2026 р. та інші зміни у бронюванні: аналіз Постанови КМУ №692
• Зміни у критичності та збільшення порогу зарплати до 26 тис. грн: з 2 червня діє Постанова КМУ №692
• 25 941 грн — поріг зарплати для бронювання працівників з 1 вересня 2026 року: Постанова №692
• Чи враховуються лікарняні у зарплатні показники 2,5 та 3 МЗП за постановою №692? Позиція ПФУ та наш коментар
• Зміни у бронюванні працівників — 2026: деталі від Мінекономіки, але без відповіді про зарплату у 26 тис. грн.
• Критичність підприємств 2026: які рішення не скасують з 1 вересня 2026 року
• Зарплата у 3 МЗП (25 941 грн) на критичному підприємстві: перевіряють вже в червні за травневим нарахуванням

Більше дивіться за посиланням>>>