14 травня 2026 року банківська спільнота підписала оновлену редакцію Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг (далі — Меморандум) (див. «ДК» №22/2026).
Нагадаємо, що ця ініціатива реалізується за участі Асоціації українських банків (далі — АУБ) та Національної асоціації банків України (далі — НАБУ) і залишається відкритою для приєднання інших учасників фінансового ринку.
Так, Перший Меморандум було підписано 10.12.2024. Спочатку до нього долучилися чотири великі банки-емітенти, надалі до ініціативи приєднувалися інші учасники ринку. На початок 2026 року до нього приєдналися більше ніж 50 банків та фінансових установ.
До оновленої редакції Меморандуму приєднався 31 банк. Проте очевидно, що їх кількість лише зростатиме. А бізнесу доведеться працювати в умовах жорсткішого контролю, нових лімітів та підвищеної уваги з боку банків.
Які завдання покликаний вирішити Меморандум
Меморандум спрямований на уніфікацію ринкових практик фінансового моніторингу, зокрема щодо виявлення та протидії використанню так званих дропів, через яких можуть здійснюватися незаконні фінансові операції й обслуговування тіньового сектору економіки.
Ключова мета документа — забезпечити однакові та зрозумілі правила для всіх підписувачів.
Різні підходи окремих учасників ринку створюють можливості для обходу правил та «міграції» фінансових схем між установами. Саме тому ефективна протидія таким схемам потребує спільних та уніфікованих підходів.
Як зазначає АУБ, узгоджені підходи є збалансованими та базуються на ризик-орієнтованих підходах до оцінки операцій клієнтів. Це дозволятиме ефективно протидіяти зловживанням без створення додаткового навантаження для добросовісних клієнтів.
Увага!
Меморандум не запроваджує нових законодавчих обмежень та не змінює чинних вимог фінансового моніторингу.
Йдеться про вдосконалення та узгодження ринкових практик у межах чинного законодавства та нормативних вимог НБУ. Розуміючи суспільну важливість боротьби з тіньовою економікою, творці оновленого Меморандуму передбачають запровадження додаткових та коригування наявних інструментів моніторингу для фізосіб, фізосіб-підприємців, фізосіб, що провадять незалежну професійну діяльність (далі — ФО НПД) та юросіб. Розгляньмо їх.
Ключові домовленості банків-підписувачів
Банки домовилися про єдину практику та підходи, які вони застосовуватимуть щодо:
- належної перевірки клієнтів на етапі встановлення ділових відносин;
- моніторингу фінансових операцій за рахунками клієнтів відповідно до наявної інформації про клієнта та фактично здійснюваних операцій;
- встановлення автоматизованих цілодобових заходів для виявлення шахрайства та запобігання йому;
- встановлення правил здійснення фінансових операцій (надання продуктів / послуг) клієнтів відповідно до узгоджених підходів та процедур, які базуватимуться на ризик-орієнтованому підході;
- обміну інформацією між банками-учасниками Меморандуму про клієнтів та їхню діяльність, яка містить ознаки підозрілості.
Висновок: під час установлення ділових відносин та моніторингу під час подальшого обслуговування банки уважніше перевірятимуть клієнтів, стежитимуть за рухом коштів на рахунках, аналізуватимуть відповідність операцій реальній діяльності клієнта та перевірятимуть законність платежів. Банки мають впроваджувати однакові підходи до перевірок, користуватися ризик-орієнтованим підходом та дотримуватися вимог НБУ щодо фінансового моніторингу.
Отже, банк може призупинити операцію, запитати додаткові документи чи передати відповідну інформацію іншим банкам або державним органам, якщо вона видаватиметься підозрілою або її мета і джерело коштів не будуть належно підтверджені. А за наявності у клієнта негативної банківської історії в одному банку — про це знатимуть й інші банки. І в разі блокування рахунку клієнта через фінансовий моніторинг — про це стане відомо іншим банкам.
Нові підходи до роботи з ФОПами та ФО ПНД
Банки вважатимуть новостворених та неактивних (що відновлюють діяльність) ФОПів (до 6 місяців діяльності) більш ризиковою категорією клієнтів. Тому під час відкриття рахунку та подальшого обслуговування вони орієнтуватимуться на доходи, характерні для платників І групи єдиного податку, і ретельніше перевірятимуть операції таких ФОПів (суть, масштаб та вид діяльності, вид послуг / продуктів, за якими клієнт звертається до банку, обсяг планованих фінансових операцій клієнта тощо). Тож новостворені ФОПи з великими оборотами потраплятимуть у зону ризику та додаткового контролю.
Найважливіше нововведення — встановлено автоматичні ліміти переказів для ФОПів, залежно від групи єдиного податку.
З 14 травня 2026 року діють такі ліміти для максимальних місячних переказів:
- ФОПи І групи — до 600 000 грн;
- ФОПи ІІ та ІІІ груп — до 3 000 000 грн..
Але це тимчасові підвищені ліміти на перехідний період. З 14 листопада 2026 року ліміти для максимальних місячних переказів істотно зменшуються:
- ФОПи І групи — до 400 000 грн;
- ФОПи ІІ та ІІІ груп — до 1 000 000 грн.
Перекази понад ці суми залишаються можливими лише після проходження фінмоніторингу банку (тобто не проводиться в автоматичному режимі).
Для решти ФОПів або ФО ПНД відбуватиметься моніторинг ділової активності клієнта за рахунками з урахуванням рівня ризику клієнта.
Установлено, що банк може вживати додаткових заходів перевірки (запитати документи, пояснення, передати інформацію контролюючим органам тощо), якщо бачить підозрілі операції, зокрема, але не виключно до них віднесено:
- різке збільшення платежів від різних контрагентів (фізосіб, ФОПів);
- залишок на рахунку ФОПа «0» на початок та кінець дня;
- різке зростання переказів від фізосіб удвічі і більше, що не відповідає особливостям бізнесу;
- дроблення переказів, зокрема круглими сумами від або на одного контрагента впродовж місяця (якщо це суперечить моделі бізнесу).
Підходи до роботи з фізособами
З фізособами банки й надалі працюватимуть за принципом: що вищий ризик клієнта, то жорсткіша перевірка. Тож банки оцінюватимуть, звідки надходять гроші, які суми проходять через рахунок, наскільки це відповідає доходам особи, чи немає підозрілих операцій тощо.
І якщо діяльність клієнта викликатиме у банку підозри, то пропорційно до виявлених ризиків банк застосовуватиме посилені заходи належної перевірки в кожному конкретному випадку (може запитати документи на підтвердження доходів для перевірки). Якщо ж банк віднесе клієнта до середнього або низького ризику, — діятимуть спрощені заходи (без документального підтвердження доходів).
Документальне підтвердження доходів передбачає, зокрема, отримання документів / інформації в електронній формі, зокрема сформовані клієнтом довідки ОК5 та ОК7, або податкова декларація, або зарплатні відомості, або підтвердження зарахувань від державних органів, підтверджені доходи членів родин, підтвердження волонтерської діяльності чи інші документи, що можуть підтвердити законність отриманих доходів .
Меморандум зберігає підходи до лімітів переказів з рахунків фізосіб, запроваджені наприкінці 2024 року:
- 50 000 грн на місяць — для клієнтів «високого» рівня ризику;
- 100 000 грн на місяць — для клієнтів з низьким або середнім рівнем ризику.
Перевищення цих лімітів можливе лише після додаткової перевірки клієнта банком та ухвалення відповідного рішення.
Клієнти, які планують здійснювати перекази понад установлений ліміт, зобов’язані надати документальне підтвердження доходів під час установлення ділових відносин / планування переказів.
Також погоджено, що банки запровадять обмеження на кількість рахунків, відкритих в одній валюті для одного клієнта (винятки: рахунки, відкриті для використання державних програм та депозитні, кредитні рахунки) — не більше ніж 3 рахунки для клієнтів без документально підтверджених джерел доходів.
Підходи до роботи з юрособами
НБУ рекомендував банкам приділяти особливу увагу клієнтам, які можуть мати ознаки так званих компаній-оболонок (фірм, що використовуються для сумнівних або непрозорих операцій).
Тому під час відкриття рахунку та встановлення ділових відносин банк може перевіряти фінансову спроможність проведення клієнтом заявленого ним обсягу операцій на основі даних, отриманих від клієнта та з відкритих джерел, зокрема, але не виключно: звітність за попередні періоди; виписки з рахунків в інших банках; наявність реальної господарської діяльності, складських приміщень, власного чи орендованого транспорту, руху товарів тощо).
Іншими словами, банк захоче переконатися, що клієнт справді веде заявлену діяльність і його фінансові операції відповідають масштабам бізнесу.
Для клієнтів підвищеного рівня ризику, в яких виявлено більше ніж дві ознаки компанії-оболонки, банки запроваджуватимуть ліміти:
- з 14 серпня 2026 року — до 5 000 000 грн на місяць;
- з 14 листопада 2026 року — до 2 000 000 грн на місяць.
Щодо інших клієнтів відбуватиметься моніторинг ділової активності клієнта за рахунками з урахуванням рівня ризику клієнта.
За потреби збільшення ліміту клієнт може звернутись до банку, надати документальне підтвердження такої потреби (сезонність, необхідність здійснення капітальних витрат тощо), а також спроможності здійснювати операції у більших обсягах.
Нововведення, для яких потрібен час
Надалі прогнозується запровадження системних кроків, зокрема, для отримання банками можливості одержувати з онлайн-сервісу «Дія» інформацію про фізособу-клієнта (дохід, судові справи тощо). А також прогнозується створення централізованого реєстру ризикових клієнтів, платіжні операції яких потребують посиленого контролю.
Також передбачається, що банки налагоджуватимуть обмін інформацією з державними установами (Держфінмоніторинг, Мін’юст, ДПС) для забезпечення належної оцінки ризиків під час обслуговування ФОПів, які мають ознаки належності до групи пов’язаних компаній (далі — груп) (коли кілька ФОПів або юросіб фактично працюють як один бізнес, але формально оформлені окремо).
Ознаки, за якими визначатимуть належність до групи, затверджені НБУ ще в листопаді 2024 р.:
- спільна адреса місця юрособи та ФОПа;
- спільне місце реалізації товарів та послуг (адреса магазину, інтернет-сайту);
- спільні власники, представники, бухгалтери або довірені особи;
- відсутність у ФОПа реальних ресурсів для ведення бізнесу (працівників, приміщення, обладнання, техніки тощо);
- великі надходження на рахунок ФОПа від юрособи або інших суб’єктів групи;
- сплата юрособою послуг ФОПу, вартість яких складно оцінити (оренда, маркетингові, інформаційні, рекламні послуги тощо);
- надання юрособою фінансової допомоги ФОПу;
- значні обороти у новоствореного ФОПа;
- ФОП за 2 — 3 місяці використовує майже весь граничний обсяг доходу своєї групи;
- використання одного POS-термінала кількома суб’єктами господарювання.
Банкіри наголошують, що ліміти й обмеження, встановлені Меморандумом, не поширюються на клієнтів (юридичних та фізичних осіб, ФОПів, ФО ПДН), які провадять прозору діяльність у правовому полі, своєчасно та в повному обсязі сплачують податки, офіційно працевлаштовують працівників тощо. За умови прозорої діяльності та підтверджених джерел доходів бізнес не має відчути значного впливу від запроваджених лімітів.