Отримання та використання гранта: бухоблік та оподаткування у 2026 році

Світова спільнота активно допомагає українцям та вітчизняному бізнесу через міжнародні та вітчизняні благодійні і громадські організації. Допомога часто надається у формі грантів. Крім того, є гранти, що видаються з тією чи іншою метою з державного або місцевих бюджетів. Розгляньмо, як відобразити у бухобліку отримання гранта і його використання. Крім того, проаналізуємо вплив таких операцій на оподаткування.

Що таке «грант»?

Грант — це кошти (або інші ресурси, такі як майно, роботи, послуги), що надаються на безповоротній та безоплатній основі для реалізації конкретного проєкту, ініціативи чи діяльності, яка відповідає певним цілям грантодавця. Наприклад, грант може надаватися на підтримку розвитку сільського господарства в Україні чи окремої його галузі.

Основні характеристики гранта:

• безоплатність і безповоротність. На відміну від кредиту, грант не потрібно повертати, це фінансова допомога, а не позика;
• цільове використання. Кошти гранта надаються для конкретної мети або проєкту. Їх використання суворо регламентується умовами грантодавця, й одержувач зобов’язаний звітувати про їх витрачання;
• конкурсна основа. Зазвичай гранти розподіляються на конкурсній основі, де потенційні отримувачі подають заявки з детальним описом свого проєкту, бюджету та очікуваних результатів;
• джерела фінансування: гранти можуть надаватися урядовими органами, міжнародними організаціями, благодійними фондами, приватними компаніями тощо.

Крім того, є поняття так званого бюджетного гранта. Згідно з пп. 14.1.277-1 ПКУ бюджетний грант — це цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за кошти державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проєктів у сферах:

• культури та туризму;
• креативних індустрій;
• спорту;
• інших гуманітарних сфер.

Для того, щоб грант вважався «бюджетним» у розумінні ПКУ, його надавач має бути включений до спеціального переліку, затвердженого КМУ. Відповідно до постанови КМУ від 18.08.2021 №867, такими надавачами є:

1. Український культурний фонд.
2. Національна установа розвитку.
3. Український молодіжний фонд.
4. Український ветеранський фонд.

Бухгалтерський облік грантів

Як зазначалося вище, грантові кошти призначаються для конкретно визначеної грантодавцем мети, зазвичай для придбання основних засобів (далі — ОЗ). Тому з погляду бухобліку такі кошти є цільовим фінансуванням капітальних інвестицій.

Капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи — це витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об’єктів матеріальних необоротних активів (зокрема необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством (п. 4 НП(С)БО 7).

Отже, отримання грантових коштів відображають проведенням:

Д-т 311 — К-т 484 «Інші кошти цільового фінансування і цільових надходжень».

Одночасно з цим формують доходи майбутніх періодів:

Д-т 484 — К-т 69 «Доходи майбутніх періодів».

Цільове фінансування капітальних інвестицій визнають доходом протягом періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно до суми нарахованої амортизації цих об’єктів (п. 18 НП(С)БО 15).

Кошти отриманого гранта відображають у складі доходів не у періоді їх отримання і в повній сумі, а протягом строку амортизації придбаного ОЗ пропорційно до нарахованої амортизації.

При цьому в бухобліку формуватиметься проведення:

Д-т 69 — К-т 745 «Дохід від безоплатно отриманих активів».

Об’єкт ОЗ, придбаний за грантові кошти, оприбутковують у бухобліку та амортизують у загальному порядку.

Правила оподаткування отриманих грантів

Податок на прибуток.

Обчислюючи податок на прибуток, отримання цільового фінансування з будь-якою метою слід відображати за бухгалтерськими правилами. Робити так потрібно і «малодохідникам» (підприємствам із річним доходом до 40 млн грн), і «високодохідникам». Адже податкових різниць для отримання цільового фінансування нормами ПКУ не передбачено. Винятком є бюджетні гранти.

Так, згідно з пп. 140.4.8 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму бюджетних грантів, отриманих платником податку та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до НП(С)БО або МСФЗ.

Крім того згідно з пп. 140.5.16 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат, пов’язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранту, понесених у поточному звітному періоді коштом таких грантів (але не більше від суми таких грантів) та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до НП(С)БО або МСФЗ.

Причому обидві наведені вище різниці застосовують як «великодохідники» (підприємства з річним доходом понад 40 млн грн), так і «малодохідники» (пп. 134.1.1 ПКУ).

У додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств ці дві різниці відображають так:

• зменшення фінрезультату за пп. 140.4.8 ПКУ — у рядку 3.2.6;
• збільшення фінрезультату за пп. 140.5.16 ПКУ — у рядку 3.1.14.

ПДВ.

Кошти, отримані підприємством як грант, не є об’єктом оподаткування ПДВ, адже в рахунок таких коштів не здійснюватиметься будь-яке постачання товарів чи послуг.

При цьому підприємство має право на податковий кредит за придбаними за кошти такого гранта товарами (послугами). Таке роз’яснення надала ДПС в ІПК від 02.09.2024 №4298/ІПК/99-00-21-03-02.

Водночас радимо звернути увагу на позицію ДПС щодо необхідності нарахування коригуючого ПДВ, якщо фінансування відбувається безпосередньо коштом постачальника.

У «ЗІР» на запитання:

«Чи має право підприємство на податковий кредит на підставі податкової накладної, отриманої від постачальника обладнання, та чи потрібно в цій ситуації нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ, якщо підприємство отримує цільове фінансування для придбання основних засобів (обладнання): 50% — з бюджету, 50% — від благодійної організації, а фінансування може надходити або на рахунок підприємства з подальшим перерахуванням постачальнику, або безпосередньо на рахунок постачальника за умовами тристороннього договору?» —

податківці відповідають:

«За фактично здійсненою операцією підприємства (платника ПДВ) з придбання обладнання на митній території України підставою для включення сум ПДВ, нарахованих (сплачених) за такою операцією, є податкова накладна, складена на підставі первинних документів та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (платником ПДВ) такого обладнання.

Водночас, якщо оплата за таке обладнання здійснюватиметься не безпосередньо підприємством, а третьою особою, то у підприємства виникатиме обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими п. 198.5 ПКУ».

Єдиний податок III групи.

Якщо цільове фінансування отримує юрособа — платник єдиного податку (далі —ЄП) III групи, то виникає закономірне запитання: чи включати цю суму до оподатковуваного доходу такого суб’єкта господарювання?

Адже за загальним правилом доходом для платника ЄП є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юрособи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі (пп. 2 п. 292.1 ПКУ).

При цьому відповідно до пп. 4 п. 292.11 ПКУ до складу оподатковуваного доходу платника ЄП не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від:

• Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
• з бюджетів або державних цільових фондів, зокрема в межах державних або місцевих програм.

Отже, грантові кошти, отримані від міжнародної організації чи від інших організацій, включаються до доходу «єдинника» й оподатковуються ЄП за відповідною ставкою. І включати в дохід потрібно всю отриману суму відразу.

Єдиний податок IV групи.

Як відомо, базою оподаткування ЄП IV групи є площа сільгоспугідь, а тому факт отримання гранта на розмір ЄП не вплине.

Водночас аграріїв турбує інше запитання: чи включати таку суму до загальної суми доходу при розрахунку сільгоспчастки?

Нагадаємо, що форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджена наказом Мінагрополітики від 26.12.2011 №772 (далі — розрахунок сільгоспчастки).

Суму отриманого гранта слід включати до загального доходу — ряд. 2 розрахунку сільгоспчастки. Але, як зазначалося вище, дохід визнають не у всій сумі гранта, а лише в розмірі амортизації ОЗ, який був придбаний за грантові кошти. Тобто, складаючи розрахунок сільгоспчастки за 2026 рік, у ряд. 2 зазначають лише дохід від гранта в сумі амортизації ОЗ за 2026 рік.

Увага: вилучити цю суму з доходу через рядок 3.1 не вдасться, адже в ньому відображають лише суми одержаних із державного бюджету коштів фінансової підтримки.

Приклад відображення у бухобліку отримання гранта та його використання.

Підприємство придбало виробниче обладнання вартістю 12 000 000 грн (у т. ч. ПДВ — 2 000 000 грн) за кошти, надані міжнародним благодійним фондом. Вартість послуг з доставки  обладнання стороннім перевізником — 30 000 грн (у т.ч. ПДВ — 5 000 грн). Строк експлуатації обладнання становить 7 років. Ліквідаційна вартість — 200 000 грн. Обрано прямолінійний метод амортизації.

Первісна вартість обладнання — 10 025 000 грн (10 000 000 + 25 000).

Вартість, яка амортизується, — 9 825 000 грн (10 025 000 — 200 000).

Сума амортизації за один місяць — 116 964,29 грн (9 825 000 : 7 років : 12 місяців), що становить 1,1904% [(116 964,29 / 9 825 000) х 100%].

Сума цільових коштів (гранта), яка визнається щомісяця в доходах пропорційно до суми нарахованої амортизації, — 142 848,00 грн. (12 000 000 х 1,1904%)

Таблиця. Відображення у бухобліку операцій за прикладом