Навіть якщо ви забронювали потрібну кількість працівників, не варто розслаблятися! Адже щоб бронь діяла й надалі, роботодавцю потрібно зберігати відповідність Критеріям критично важливого підприємства.
Один з яких — середня зарплата на підприємстві.
Але як перевірятимуть відповідність цьому критерію?
Про це ми вже писали тут і тут. А тепер щодо цього вирішив висловитися ПФУ у листі від 01.10.2025 №2800-060202-5/65659.
Що радило Мінекономіки
У листі від 07.03.2025 №2704-25/20968-01 надано такі рекомендації:
1. Роботодавцям слід здійснювати розрахунок середньої зарплати на підставі суми рядків 1.1 «сума нарахованої заробітної плати», 1.3 «сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за кошт платника податків», 1.4 «сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за кошт Пенсійного фонду України».
Зверніть увагу! До суми нарахованої зарплати, за якою перевірятимуть на відповідність Критерію, входять і лікарняні, причому, як за кошти роботодавця, так і ті, що фінансує ПФУ. Декретні — не входять!
2. Після розрахунку цієї загальної суми (1.1+1.3+1.4) її слід поділити на рядок 103 «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення)».
Проте, якщо із зарплатою все було більш-менш зрозуміло (якщо не думати про виплати за кілька місяців або виправлення помилок за минулі місяці — вони впливають на бухоблік та відображаються у звітності у місяці їх нарахування). То із лікарняними — не дуже. Адже вони теж нараховуються у місяці, коли лікарняний закінчився. І може вийти так, що в якомусь місяці працівник отримає менше, а в іншому — більше. А якщо непрацездатність тривала, то деякі місяці взагалі можуть бути неоплаченими.
Якщо місяць повністю неоплачений, то це на середню зарплату для Критерію якраз не впливає — такого працівника у рядку 103 не відображають (те саме стосується і неоплачуваних відпусток, і призупинення трудових договорів, і прогулів). А от якщо нараховано хоча б копійку, — зниження зарплати працівника зменшить і середню зарплату по підприємству. Тож деякі роботодавці опиняються перед вибором: аби не втрачати критичний статус, вони роблять таким працівникам доплати, щоб рівень зарплат не знижувався.
Наш коментар до листа Мінекономіки читайте у статті «Рахуємо середню зарплату для бронювання за новою єдиною звітністю з ПДФО, ВЗ та ЄСВ».
Що каже ПФУ в листі від 01.10.2025 №2800-060202-5/65659?
1. Внутрішні сумісники (тобто особа, яка обіймає дві посади на одному підприємстві) розглядаються як одна особа в рядку 103, і їхній дохід для розрахунку середньої зарплати підсумовується.
2. Те саме відбувається і з працівником, якого спочатку звільнили, а потім, того самого місяця, взяли на роботу знову. Він для рядка 103 — одна особа, і дохід за весь місяць підсумовується.
3. Лікарняні нараховуються однією сумою за весь період непрацездатності, але з розрахунку середньої зарплати суми виплат, нараховані за дні тимчасової непрацездатності, враховуватимуться за відповідний місяць лише в сумі, що припадає на такий місяць.
Це, звісно, чудово, але незрозуміло, як бути з «перехідними» лікарняними.
Як їх відображати в додатку Д1, податківці роз’яснювали у консультації тут. Якщо коротко, то показуємо їх у місяці нарахування, але при цьому розшифровуємо, за які місяці їх нараховано. І якщо місяців два (наприклад, лікарняний почався у вересні, а закінчився у жовтні), то у жовтневому додатку Д1 буде два рядки про лікарняні: за вересень і за жовтень.
Утім, усі ці дані переносяться до податкового розрахунку загальними сумами. Він не передбачає поділу за місяцями, за які у жовтні було нараховано дохід. Головне, що ЄСВ треба сплатити за ці доходи за жовтень. Тож у рядках 1.3 і 1.4 податкового розрахунку за жовтень буде вся сума нарахованих у жовтні лікарняних.
Що буде далі, практика покаже, але можливі два варіанти.
Варіант 1. ПФУ орієнтуватиметься на формулу, запропоновану Мінекономіки, і братиме до уваги рядки податкового розрахунку (а дані додатка Д1 ігноруватиме). І тоді все залишиться, як раніше, ми (роботодавці) теж орієнтуватимемося лише на дані (р. 1.1+ р.1.3+ р.1.4)/р.103;
Варіант 2. Якщо ж ПФУ стежитиме за тим, за який місяць було нараховано лікарняні, то щодо «перехідних» виникне ще одна проблема. Першу проблему роботодавці «гасили» додатковими нарахуваннями в місяці, коли працівник хворів, але лікарняні йому ще не нарахували. Якщо після цього ПФУ лікарняні за цей місяць віднесе до розрахунку за місяць, ЗА який вони нараховані (а не до того, У якому вони були нараховані), то роботодавцям доведеться у місяці нарахування ретельно перевіряти середній рівень зарплати.
Наприклад, у працівника зарплата 20 000 грн. Він хворів у вересні-жовтні. За вересень йому нарахували зарплати 6 000 грн + премію 14 000 грн (щоб не занижувати показник середньої зарплати по підприємству). В жовтні йому нарахували зарплати 10 000 грн + 25 000 грн лікарняних (з яких 18 000 грн за вересень).
Разом у жовтні нараховано 35 000 грн, і раніше роботодавець вважав би, що умови Критерію виконав. Якщо ж ПФУ 18 000 грн до розрахунку середньої зарплати за жовтень не візьме, бо вони припадають на вересень, то у жовтні в такого працівника залишиться лише 17 000 грн. І для перестраховки доведеться знову зробити доплату.
Сподіваємося, ПФУ швидко відреагує і в наступному роз’ясненні наведе конкретні приклади.