Коли ми тільки починаємо аналізувати єдину «зарплатну» звітність, ми рухаємося зверху вниз. А на самому верху цієї звітності бачимо традиційний і обов’язковий реквізит будь-якої податкової декларації — її тип.
Наприклад, у заголовній частині податкового розрахунку (цього головного документа єдиної звітності) є три рядки, в одному з яких треба поставити позначку «Х»:
— рядок 011 «Звітний» — якщо ПР подають за звітний (податковий) період уперше. Розрахунок із типом «звітний», який прийнятий контролюючим органом та який пройшов усі контролі, у тому числі під час завантаження до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, залишається чинним під час прийняття контролюючим органом наступного ПР за такий звітний (податковий) період;
— рядок 012 «Звітний новий» — якщо ПР подають наступним за звітний (податковий) період до закінчення граничного строку подання з даними про уточнення в сумах нарахованого ПДВФ, ВЗ, ЄСВ та/або реквізитах. Подають у разі виявлення помилок у сумах нарахованого ПДВО, ВЗ, ЄСВ у ПР або реквізитах у рядках додатків до ПР та містить виключно коригування даних на підставі інформації з попередньо поданих за такий звітний (податковий) період ПР із типом «Звітний» або «Звітний новий», як передбачено порядком коригування даних ПР (додатків);
— рядок 013 «Уточнюючий» — якщо ПР подають після закінчення граничного строку подання для відповідного звітного (податкового) періоду з даними про уточнення в сумах нарахованого ПДВФ, ВЗ, ЄСВ та/або реквізитах. Подають у разі виявлення помилок у сумах нарахованого ПДВФ, ВЗ, ЄСВ у ПР або реквізитах у рядках додатків до ПР та містить виключно коригування даних на підставі інформації з попередньо поданих за минулий звітний (податковий) період.
Аналогічні рядки є й у кожному з додатків до податкового розрахунку.
Але тим, хто складає єдину звітність, треба пам’ятати про історію її створення. Річ у тім, що ця звітність поєднала в собі інформацію про ЄСВ, ПДФО та ВЗ. Саме тому вона не тільки зовні є гібридом колишніх звіту про ЄСВ та форми №1ДФ, — сам Порядок №4 її складання став таким самим гібридом, адже поєднав у собі правила складання цих колишніх звітів.
Це повною мірою стосується і виправлення помилок у єдиній звітності. Наприклад, у табличній частині додатків Д1 і Д5 з’явилися окремі графи, в яких проставляють позначку на додавання або на вилучення певного рядка (чого не було у звіті з ЄСВ, але було у формі №1ДФ і збереглося у додатку 4ДФ). Але в табличній частині додатка Д1 збереглися коди типу нарахувань 2 і 3 для відображення зменшення або збільшення сум доходів та ЄСВ за минулі звітні періоди (чого, відповідно, немає в додатку 4ДФ).
Тобто, як правило, якщо ми виправляємо помилки, то це треба зазначити в типі єдиної звітності, яку складаємо. І це має бути тип або «Звітний новий», або «Уточнюючий».
Проте деякі сумові помилки можна виправити й у «Звітній» формі, але тільки якщо це не потребує аналогічних виправлень і в додатку 4ДФ.