Іноді придбані товари зовсім не тішать і їх доводиться повертати. Але як це зробити, якщо товар придбано дистанційно, наприклад в інтернет-магазині? Покажемо на реальному прикладі зі свіжої судової практики.
* Постанова ВС від 06.12.2024 у справі №753/23491/18.
Зміст справи
Відповідно до товарного чека фізособа придбала мобільний телефон марки «Iphone» в інтернет-магазині ФОПа. Товарний чек містить напис «Інтернет-магазин «… назва…» і фігурний штамп «… назва…» . Він не містить прізвища та підпису посадової особи , яка передала товар, а також печатки юрособи чи ФОПа, що видали товарний чек. Подібним чином оформлено й гарантійний талон, відповідно до якого мобільний телефон має гарантійний строк 12 місяців.
Проте на цьому телефоні тріснула кнопка, через що фізособа звернулася до ФОПа з проханням здійснити гарантійний ремонт телефону та на час ремонту надати їй у користування аналогічний апарат. На це звернення отримала відмову.
Зі скаргами на неналежну якість товару позивачка зверталася до інтернет-магазину та до самого ФОПа. Але бажаного результату не отримала, тож звернулася до суду. І справа дійшла аж до ВС. А що каже закон і що такого складного було в деталях справи?
Права споживача при придбанні товарів через Інтернет
Нагадаємо, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (ст. 673 ЦКУ). За відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, придбаний з метою, з якою товар такого роду зазвичай використовується. Якщо продавець, укладаючи договір купівлі-продажу, був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання згідно з цією метою.
Інтернет-магазин — це засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги за допомогою вчинення електронного правочину (ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Договір, укладений на відстані, — це договір, укладений продавцем (виконавцем) зі споживачем за допомогою засобів дистанційного зв’язку (п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону №1023).
До договору, укладеного на відстані, застосовуються положення, передбачені ч. 5 — 9 ст. 12 Закону №1023.
У разі ненадання документа (електронного документа) або підтвердження інформації споживач повідомляє продавця (виконавця) про недійсність договору (ч. 6 ст. 12 Закону №1023). Продавець (виконавець) протягом 30 днів з моменту одержання такого повідомлення повинен повернути споживачеві одержані кошти й відшкодувати витрати, понесені споживачем у зв’язку з поверненням продукції.
У разі виявлення протягом установленого гарантійного строку недоліків споживач, у порядку та строки, встановлені законодавством, має право вимагати (ч. 1 ст. 8 Закону №1023):
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі виявлення протягом установленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), споживач має право на власний вибір вимагати від продавця або виробника:
1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару на такий самий товар або на аналогічний, з-поміж наявних у продавця (виробника), товар.
Для встановлення істотності недоліку товару потрібна наявність таких ознак:
1) виникнення недоліку з вини виробника (продавця, виконавця);
2) неможливість чи недопустимість використання товару за призначенням або повторний прояв недоліку з не залежних від споживача причин після його усунення,
3) наявність хоча б однієї з таких ознак:
— недолік узагалі не може бути усунений;
— його усунення потребує понад 14 календарних днів;
— він робить товар істотно іншим, ніж передбачено договором.
Підстави для претензії до ФОПа
Покупець звернулася до суду з позовом до ФОПа про розірвання договору купівлі-продажу товару та стягнення вартості сплаченого товару.
ФОП заперечував як сам факт укладення договору купівлі-продажу мобільного телефону, так і наявність істотних недоліків придбаного покупцем товару.
До речі, суди також зауважили, що зі змісту товарного чека не вбачається, що телефон проданий саме ФОПом, бо не містить прізвища та підпису особи, яка передала товар. Таких самих даних немає і в гарантійному талоні. У товарному чеку немає інформації про те, що саме ФОП отримав кошти за цим договором купівлі-продажу. До того ж фізособа-покупець не довела, що недоліки товару виникли з вини продавця, а не покупця у процесі експлуатації.
Фізособа-продавець є підприємцем та власником знака для товарів і послуг «… назва…», проте покупець не надав доказів на підтвердження того, що саме ФОП є реєстратором доменного імені «… назва…», (яке збішається із зареєстрованою ТМ).
Тут спинимося на такому моменті. За приписами ст. 492 ЦКУ, відповідно до якої, торговельною маркою може бути будь-яке позначення чи будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Фізособа-покупець мобільного телефону наголошує, що придбала телефон на однойменному сайті, отримала його в одному з магазинів з однойменною назвою «… назва…», який фізично працював та працює у Києві. Під час продажу їй було надано розрахункові документи й гарантійний талон, де особу продавця зазначено як «… назва…», збігається з назвою сайту й магазину.
Утім, такі твердження можуть бути помилковими. Адже згідно з визначеннями, наведеними у розділі І Закону №3689, власником торгової марки може бути фізична або юридична особа. Тобто ФОП не може бути власником торгової марки. Отже, назву сайту та/або магазину не завжди можна ототожнювати з власником ТМ-фізособою, позаяк право користування такою ТМ може передано третім особам за ліцензійним договором.
Продавець відповідає за істотні недоліки
Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту (ч. 1 ст. 679 ЦКУ).
Важливо! Умовою відповідальності продавця за недоліки товару є виникнення цих недоліків до моменту передання товару покупцеві. Залежність настання відповідальності продавця від моменту виникнення недоліків пояснюється тим, що за загальним правилом (ч. 1 ст. 668 ЦКУ) до моменту передання товару ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару несе продавець. Якщо ж недоліки товару виявлено після переходу до покупця ризику його випадкового знищення або випадкового пошкодження, саме на нього покладається обов’язок доведення того, що недоліки виникли до передання йому товару.
У разі наявності гарантії щодо якості товару обов’язок доведення обставин, що звільняють продавця від відповідальності, покладається на нього.
Важливо! Під гарантією якості товару треба розуміти твердження продавця про відсутність у товарі в момент його передачі або в інший момент, установлений у договорі, недоліків щодо якості товару. За загальним правилом, товар має відповідати вимогам щодо якості у момент його передачі від продавця до покупця. Це означає, що наслідки при реалізації продавцем неякісної продукції настають у разі, коли недоліки товару мали місце на час його передання покупцеві, але не були і не могли бути виявлені останнім у момент передання.
Отже, покупцю було відмовлено у задоволенні позову. Адже йому треба було довести, що саме ФОП має нести відповідальність за недолік, який виник у придбаному телефоні і цей недолік є істотним. Таких доказів немає.
Адже фізособа-покупець не заперечувала, що з моменту придбання телефону вона тривалий час користувалася ним і під час його експлуатації тріснула кнопка «home», після чого через п’ять місяців за допомогою електронного листування вона звернулася до інтернет-магазину з проханням здійснити гарантійний ремонт телефону. В електронній відповіді служби підтримки інтернет-магазину покупцю було сказано, що цей випадок не є гарантійним.