ПДФО та ВЗ
Вартість негрошових подарунків не є об’єктом оподаткування ПДФО та військовим збором, якщо вона не перевищує 25% однієї мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного року (пп. 165.1.39 ПКУ).
Мінімальна зарплата на 01.01.2025 становить 8 000 грн. Таким чином, неоподатковуваний ліміт: 8000 грн × 25% = 2 000 грн. Позаяк вартість подарунка (до 2 000 грн) ліміту не перевищує, ПДФО (18%) та ВЗ (5%) не застосовуються.
У додатку 4ДФ єдиної звітності такий неоподатковуваний дохід слід відобразити з ознакою доходу «160».
ЄСВ
На нашу думку, обережніше буде на повну вартість подарунка працівнику нарахувати ЄСВ за ставкою 22%.
Річ у тім, що в Переліку №1170 є такий вид виплат, на які не треба нараховувати ЄСВ, як подарунки до свят.
Проте водночас подарунки працівникам, що є одноразовими заохоченнями і не пов’язані з конкретними результатами праці, належать до фонду додаткової зарплати згідно з пп. 2.3.2 Інструкції №5. Базою нарахування ЄСВ є сума зарплати, що включає основну, додаткову зарплату та інші заохочувальні виплати (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).
І податківці, коли говорять про подарунки працівникам, згадують саме цю норму, вимагаючи нарахування ЄСВ. Єдиний виняток, який вони при цьому допускають, — це новорічні подарунки, які надаються працівникові для його дітей.
Вартість подарунків, на які нараховується ЄСВ, потрібно відображати в додатку 1 у складі зарплати за відповідний місяць.
ПДВ
Безоплатна передача подарунків працівникам є об’єктом оподаткування ПДВ.
У разі придбання подарунків підприємство має право на податковий кредит з ПДВ на підставі податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН. У разі безоплатної передачі подарунків нараховувати податкові зобов’язання потрібно виходячи з ціни придбання подарунків.
Нараховувати «компенсаційні» податкові зобов’язання згідно з пп. 198.5 ПКУ не потрібно.
Позаяк при роздачі подарунків договірна ціна дорівнює нулю (бо їх роздають безкоштовно), тобто база оподаткування перевищує договірну ціну, підприємству потрібно виписати дві ПН (пп. 15 Порядку №1307):
— одну — на договірну ціну (суми постачання та ПДВ у ній дорівнюватимуть нулю);
— другу — виходячи з бази оподаткування.
Першу ПН виписують на дату оформлення документа (накладна, відомість тощо), що підтверджує факт передання подарунків. Цю ПН заповнюють як на неплатника ПДВ.
У шапці ПН зазначають (пп. 12 Порядку №1307):
— тип причини «02 — складена на постачання неплатнику податку» і ставлять «Х», тобто що ПН покупцеві не видається;
— умовний ІПН — «100000000000»;
— податковий номер покупця не наводять;
— у графі «Отримувач (покупець)» — «Неплатник».
У розділі А в рядках, призначених для вартісних показників, проставляють нулі.
Розділ Б заповнюють так:
— у графі 2 «опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» фіксують найменування подарунка;
— графі 3.1 — код подарунка згідно з УКТЗЕД;
— графах 7, 10 проставляють нулі;
— графу 11 не заповнюють.
Інші графи розділу Б заповнюють у звичайному порядку.
Другу ПН виписують на суму перевищення бази оподаткування над договірною ціною, тобто на вартість придбання подарунків. Заповнюють ПН так (п. 8, 15, 16 Порядку №1307):
— у лівому верхньому кутку — позначка про те, що ПН покупцеві не видається, і наводять тип причини «15»;
— рядках «Одержувач (покупець)» та «ІПН одержувача (покупця)» — власні дані підприємства;
— у графі 2 розділу Б «Опис (номенклатура) товарів (послуг) постачальника (продавця)» — номенклатура товарів, а також пишуть:
— «перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання»;
— графи 3.1 — 3.3, 4, 5 та 12 розділу Б не заповнюють.
Другу ПН можна виписати як звичайну, так і зведену. Якщо виписуєте як зведену, то у лівому верхньому кутку ПН у полі «Зведена податкова накладна» ставите код «3». Зведену ПН оформляєте не пізніше останнього числа місяця, в якому були вручені подарунки.
Розглянуті ПН підлягають реєстрації в ЄРПН у загальному порядку.