Насамперед потрібно визначити, що відбуватиметься: поточний ремонт ОЗ чи їх поліпшення:
— поточним ремонтом є операції, спрямовані на підтримку об’єкта ОЗ у робочому стані й отримання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання (пп. 15 П(С)БО 7);
— якщо ж операції спрямовані на збільшення майбутніх економічних вигід від використання об’єкта ОЗ (порівняно з первісно очікуваними), то вони належать до поліпшень ОЗ. Поліпшенням є операції з модернізації, модифікації, добудови, реконструкції або капітального ремонту (пп. 14 П(С)БО 7).
У наведеній ситуації складські приміщення перетворюватимуться на офісні. Тобто очевидно, що змінюються (вочевидь у бік збільшення) економічні вигоди від використання цих приміщень. Тож, на нашу думку, такі операції у бухобліку слід відображати як поліпшення орендованих ОЗ.
Утім, рішення про характер здійснюваних підприємством робіт з ОЗ (тобто про те, чи є такі роботи поточним ремонтом, а чи поліпшенням), ухвалює керівник підприємства й оформлює наказом по підприємству.
Операції з поточного ремонту в бухобліку відносять до витрат періоду. Якщо ремонтується офіс, то витрати відносять на 92 рахунок (адмінвитрати).
Якщо йдеться про поліпшення, наприклад орендованого ОЗ, то для цього спочатку слід отримати дозвіл в орендодавця (бажано письмовий). Дозвіл можна не отримувати, якщо можливість поліпшення ОЗ орендарем передбачена договором оренди.
У бухобліку втрати, понесені на поліпшення орендованого об’єкта ОЗ, спочатку акумулюють на субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів», а потім за рахунок цих витрат створюють окремий об’єкт ОЗ. Для цього витрати із субрахунку 153 переносять у дебет субрахунку 117 «Інші необоротні матеріальні активи».
Вести облік такого об’єкта ОЗ слід за правилами, притаманними звичайним ОЗ, у т. ч. нараховувати амортизацію.
Увага: в жодному нормативно-правовому акті немає згадки про те, як визначити строк амортизації такого об’єкта. Водночас у пп. 4 П(С)БО 7 зазначено, що амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) необоротних активів. Тобто протягом очікуваного періоду часу, протягом якого необоротні активи використовуватимуться підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).
З цього можна зробити висновок, що строк корисного використання (експлуатації) витрат, понесених на поліпшення орендованих ОЗ, не повинен перевищувати строку дії договору оренди. Нараховану амортизацію за таким об’єктом відображають на тих самих рахунках витрат, на яких враховують і орендну плату.
Важливо! Якщо модернізацію ОЗ здійснює платник податку на прибуток, який проводить коригування на податкові різниці, то йому слід встановлювати строк експлуатації такого об’єкта не менший, ніж зазначено у пп. 138.3.3 ПКУ. Податківці вважають, що витрати на поліпшення орендованих об’єктів ОЗ треба відносити до складу об’єктів ОЗ групи 9 «Інші основні засоби», для якої мінімально допустимий строк амортизації, визначений у пп. 138.3.3 ПКУ, становить 12 років.
Висновки
Ремонтні роботи, що їх проводять з метою зміни цільового призначення орендованого приміщення (зі складського в офісне), на нашу думку, слід розглядати як поліпшення ОЗ. Витрати та на таке поліпшення утворюють окремий об’єкт ОЗ, який треба амортизувати протягом строку оренди приміщення. Для платників податку на прибуток, які застосовують податкові різниці, такий строк має бути не менше ніж 12 років.