Свого часу ми розглянули ситуацію щодо можливості засновника/учасника виконувати обов’язки керівника підприємства, але без зарплати: «Чи може засновник працювати як директор без зарплати?».
У цій статті ми відповіли на запитання:
1. Якщо підприємство тимчасово не має можливості платити зарплату працівникам, навіть директору, чи може він працювати без зарплати?
2. Чи треба для цього вносити зміни до статуту?
Але раніше (до 28.08.2025 — до скасування ГКУ) це питання регулював саме ГКУ.
Так, у ч. 1 та 2 ст. 65 ГКУ було написано таке:
«1. Управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна й участі в управлінні трудового колективу.
2. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів».
Нині ГКУ вже немає, натомість є зміни до ч. 1 та 2 ст. 97 ЦКУ, які набрали чинності з 28.08.2025, де наведено вже дещо інше правило управління засновником створеним ним підприємством:
«1. Управління товариством здійснюють його органи або безпосередньо його єдиний учасник — фізична особа у разі прийняття таким учасником рішення про це та після внесення відповідних відомостей до єдиного державного реєстру.
2. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом або установчими документами товариства».
Тобто раніше ми могли безпосередньо зазначити у статуті товариства можливість управління учасником без трудових відносин на певний період часу (незалежно від кількості засновників товариства). Тоді ми вносили такого учасника як керівника до Єдиного державного реєстру юросіб, а трудові відносини з ним не оформлялися, і він працював без нарахування зарплати.
А що тепер?
Чи може засновник/учасник (один із них, якщо їх кілька) товариства управляти ним самостійно без оформлення трудових відносин, як це було раніше?
Чи вносити зміни щодо цього до статуту через скасування ГКУ та протягом якого періоду часу?
Розгляньмо ці питання докладно.
Засновник/учасник як керівник без з/п — все змінилося!
Що було раніше (до 28 серпня)
1. Формулювання в ч. 1, 2 ст. 65 ГКУ дозволяло закріпити у статуті, що власник (учасник) може управляти підприємством без оформлення трудових відносин.
2. На практиці це давало можливість внести засновника до ЄДР як керівника, але не укладати з ним трудового договору — отже, він діяв як орган управління, а не як найманий працівник.
3. Податково-кадрові наслідки: не було зарплати, ЄСВ, ПДФО та ВЗ, трудового договору (контракту).
Що маємо тепер
Нова редакція ст. 97 ЦКУ каже:
1. Управління товариством здійснюють АБО його органи, АБО безпосередньо його єдиний учасник — фізична особа (за умови внесення даних до ЄДР).
2. Органами управління є загальні збори та виконавчий орган (директор, дирекція).
Тобто тепер згідно із законом:
— лише єдиний учасник (ТОВ з одним засновником) може управляти товариством безпосередньо;
— для ТОВ із кількома учасниками така можливість не передбачена — управління має здійснюватися органами.
Практичні наслідки
1. ТОВ з одним учасником
Може обрати модель «без директора»: сам учасник безпосередньо управляє товариством.
Трудові відносини в такому разі не оформлюють, зарплату не нараховують.
2. ТОВ із кількома учасниками
Керувати безпосередньо на вимогу закону один учасник НЕ МОЖЕ (навіть якщо всі погодили в статуті).
Потрібно мати виконавчий орган (директор або дирекція).
Якщо учасники хочуть, щоб директором був один із них, — це можливо, але вже на підставі трудових відносин (трудового договору/контракту, наказу про вступ на посаду).
Чи потрібно змінювати статут?
Якщо у чинному статуті ТОВ із кількома учасниками прописано, що управління може здійснювати один із засновників без оформлення трудових відносин, — такі положення:
— втратили чинність (вони суперечать ч. 1 ст. 97 ЦКУ в новій редакції);
— можуть спричинити проблеми при внесенні змін до ЄДР, під час перевірок фінмоніторингу, а також у відносинах із контрагентами.
Тому варто оновити статут, забравши ці норми, або не використовувати їх на практиці (не ухвалювати рішення засновниками про управління підприємством безпосередньо одним із засновником без нарахування зарплати).
Наведемо порівняльну таблицю, яка показує ключові відмінності між ТОВ з одним учасником і ТОВ із кількома учасниками після скасування ГКУ (ст. 65) та внесення змін до ст. 97 ЦКУ (ч. 1 та 2).
Таблиця
Управління ТОВ: один учасник — кілька учасників
| Критерій | ТОВ з одним учасником | ТОВ із кількома учасниками |
| Норма права | ч. 1 ст. 97 ЦКУ (нова редакція) | ч. 2 ст. 97 ЦКУ (нова редакція) |
| Хто здійснює управління | Єдиний учасник безпосередньо або через виконавчий орган (на вибір) | Органи управління: загальні збори + виконавчий орган |
| Можливість працювати без директора | Так. Єдиний учасник може керувати сам, без оформлення трудових відносин і зарплати | Ні. Має бути виконавчий орган (директор/дирекція) |
| ЄДР | У графі «керівник» має зазначатися: «єдиний учасник — фізична особа». | У графі «керівник» зазначають директора (навіть якщо це один із учасників) |
| Трудові відносини | Не потрібні, якщо учасник керує безпосередньо | Обов’язкові: якщо учасника обирають директором, — укладають трудовий договір (контракт), нараховують зарплату |
| Статут | Може містити положення, що управління здійснюється безпосередньо учасником | Не може передбачати управління одним з учасників безпосередньо (це суперечить ЦКУ) |
| Податкові/кадрові наслідки | Немає обов’язку нараховувати зарплату, ЄСВ, ПДФО та ВЗ, складати кадрові документи та повідомляти податкові органи | Є обов’язок оформити директора як працівника, нараховувати зарплату і сплачувати ЄСВ, ПДФО та ВЗ |
| Гнучкість | Максимальна — учасник сам ухвалює рішення та діє як керівник | Менша — рішення ухвалюються зборами, директор виконує рішення учасників та діє у межах повноважень, установлених законом та трудовим договором/контрактом |
Висновок
Якщо ТОВ має єдиного учасника — він може керувати без директора і без трудових відносин (варіант, що заощаджує ресурси).
Якщо ТОВ має кількох учасників — тільки через директора/дирекцію, навіть якщо директором є один з учасників (пряма вимога ЦКУ).
Статути з положеннями «учасник здійснює безпосередньо управління товариством» у ТОВ із багатьма учасниками треба оновлювати, інакше вони не діятимуть.
Невже заборона настільки жорстка? Чи не можна трактувати норми ЦКУ ширше?
Насправді можна. На сьогодні тут, можливо, є правова колізія:
— ч. 1 ст. 97 ЦКУ каже: лише єдиний учасник (фізособа) може керувати товариством безпосередньо, без виконавчого органу;
— ч. 2 ст. 97 ЦКУ каже: органами управління товариства є загальні збори учасників і виконавчий орган (якщо інше не встановлено законом або статутом).
І ось це формулювання «якщо інше не встановлено законом або установчими документами» залишає простір для маневру.
Формально — закон каже, що має бути виконавчий орган.
Тобто «класичний» директор або дирекція.
Але — у ч. 2 ст. 97 є застереження: «якщо інше не встановлено установчими документами».
І саме це відкриває можливість закріпити в статуті особливу модель, наприклад:
— на певний перехідний період управління здійснюють самі учасники спільно;
— або окремий учасник уповноважується рішенням зборів на вчинення певних дій без оформлення його як директора за трудовим законодавством.
Судова практика після скасування ГКУ ще не сформувалася остаточно:
— раніше суди підтверджували, що директор не завжди має бути оформлений як найманий працівник (зокрема, коли директор — учасник ТОВ, який діє на підставі статуту). Але при цьому вони спиралися на норми ГКУ;
— тепер суди орієнтуватимуться на ЦКУ. Проте, як саме вони трактуватимуть нові норми, побачимо найближчим часом. Наразі можна аргументувати, що ч. 2 ст. 97 дозволяє альтернативні механізми управління, якщо вони передбачені статутом.
Якщо товариство з кількома учасниками (власниками) має керівника без зарплати після 28 серпня — які ризики?
Податкові/кадрові: ДПС і Держпраці традиційно наполягатимуть, що директор = трудові відносини. Та навіть якщо один з учасників виконуватиме обов’язки директора без оформлення трудових відносин, що раніше не заборонялося, тепер вони можуть наполягати на тому, що це заборонено, а отже, навіть якщо посади директора немає, трудові відносини є. Отже, якщо в ЄДР є керівник, навіть із числа учасників, — очікуватиметься нарахування зарплати та сплати ПДФО, ВЗ й ЄСВ.
Відносини з партнерами: контрагент може поставити під сумнів повноваження «не директора». Щоб уникнути цього, потрібно чітко закріпити повноваження у статуті та рішеннях зборів, додавати витяги із цих документів до господарських договорів та інших документів (на вимогу контрагента або за потреби).
Суди: є ризик, що перевищення формальних вимог закону (ст. 97 ЦКУ) трактуватиметься як підстава для визнання угоди нечинною, хоча практики з цього питання ще немає.
З 28 серпня 2025 року для підприємства з кількома учасниками є два варіанти.
Варіант 1 (обережний, без ризиків):
— призначити директора з числа учасників або найняти третю особу за трудовим законодавством;
— встановити зарплату;
— закріпити жорсткі обмеження в статуті.
Варіант 2 (альтернативний, на власний ризик):
— у статуті прописати, що на певний перехідний період управління здійснюється самими учасниками або уповноваженим учасником,
— внести це до ЄДР як «обмеження повноважень виконавчого органу»;
— якщо варіант управління підприємством обрали всі учасники, діяти на підставі рішень зборів.
Приклади формулювання положень статуту
За відсутності усталеною практики для бізнесу та судових рішень, пропонуємо два варіанти формулювання положень у статуті ТОВ щодо можливості управління товариством одним учасником — коли у ТОВ два та більше учасників, але на певний перехідний період (наприклад, становлення бізнесу) вони хочуть уникнути трудових відносин із директором та надати одному із засновників право управляти товариством.
Увага! Одразу наголосимо: це альтернативна конструкція, яка формально спирається на ч. 2 ст. 97 ЦКУ («якщо інше не встановлено установчими документами»), але може бути спірною для ДПС, Держпраці чи навіть суду. Це спосіб «заощадити на старті», але він несе ризики.
Зразок 1. Приклад формулювання положень статуту
Також варто навести приклад короткого рішення загальних зборів учасників (протоколу), яке можна буде подати держреєстратору разом зі статутом у новій редакції, щоб зафіксувати модель управління ТОВ на перехідний період.
Зразок 2. Проєкт рішення загальних зборів учасників ТОВ
Також можна буде додати до ЄДР короткий запис у полі «обмеження/особливості управління»:
«На перехідний період управління здійснюється без створення виконавчого органу; повноваження директора виконує Уповноважений учасник згідно зі статутом».
Протягом якого часу слід вирішити цю проблему?
З одного боку, ГКУ скасували з 28 серпня. З іншого — маємо перехідний період, протягом якого бізнес і держава переходитимуть на нові норми і правила.
Зокрема, ст. 97 ЦКУ (у новій редакції) вже діє. Але перехідні положення про скасування ГКУ (тут варто стежити за змінами у чинному законодавстві, які можуть змінити цей строк або встановити додаткові умови) дають 3-річний строк для приведення установчих документів у відповідність.
А це означає, що у цей час статути «старого зразка» не визнаються автоматично нечинними, навіть якщо вони суперечать новим нормам. Проте частину таких статутів, яка регулює діяльність одного з учасників як виконувача обов’язків директора без зарплати, можуть визнати нечинною (як ми зазначили вище).
Тому, щоб не виникло проблем із контролерами, банками та бізнес-партнерами, радимо внести відповідні зміни до статуту, не відкладаючи їх на три роки.