У ст. 121 КЗпП зазначено, що працівники мають право на відшкодування витрат і одержання інших компенсацій у зв’язку зі службовими відрядженнями. Працівникам, яких скеровують у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад, а також витрати на найм житлового приміщення — у порядку та розмірах, установлених законодавством.
Водночас у КЗпП не визначено мінімально допустимого розміру добових по Україні та за кордоном. У ПКУ встановлено лише неоподатковуваний розмір добових, який не слід плутати з мінімально допустимим.
Як орієнтир можна використовувати положення Інструкції №59.
Основним документом, що регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з бюджету, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.1998 №59. Інші підприємства й організації можуть застосовувати її як довідковий документ.
Якщо працівник під час прямування до країни відрядження або повертаючись до місця постійної роботи має пересадку на інший транспортний засіб чи зупинку в готелі (мотелі, іншому житловому приміщенні) на території іноземної держави, добові витрати за цей період відшкодовуються у розмірах, установлених для відповідних держав, починаючи з дати перетину кордону (згідно з транспортними квитками, рахунками за проживання чи відмітками прикордонної служби).
У разі перетину протягом доби кордонів кількох іноземних держав (не держави відрядження) добові відшкодовуються у розмірі середнього арифметичного сум, установлених для цих держав.
За день вибуття з України у відрядження за кордон (якщо пересадок чи зупинок на території України немає) добові виплачуються за нормами першої іноземної держави, в якій відбулася пересадка чи зупинка.
День прибуття в Україну (перетину кордону) — за нормами останньої іноземної держави, де була пересадка чи зупинка.
За день перетину кордону держави відрядження (незалежно від пересадок чи зупинок у третіх країнах) добові виплачуються за нормами, встановленими для країни відрядження.
Якщо працівник під час поїздки до іноземної держави або повертаючись звідти має пересадку чи зупинку в готелі (мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України, то витрати за цей період відшкодовуються за правилами відряджень у межах України. При цьому добові за час з дня останньої пересадки (вибуття з готелю) під час виїзду за кордон і до дня першої пересадки (зупинки) під час повернення в Україну оплачуються за нормами закордонного відрядження. Якщо день вибуття або день прибуття збігається з днем пересадки (зупинки), добові за цей день відшкодовуються за нормами для відряджень за кордон.
За відсутності пересадок чи зупинок добові виплачуються за кожен день відрядження, включаючи день вибуття та прибуття, — у розмірах, установлених для закордонних відряджень.
Ці правила й норми не є обов’язковими для госпрозрахункових підприємств. Їх можна використовувати як орієнтир і закріпити власні правила у Положенні про відрядження.
Отже, відповідаючи на запитання: не буде помилкою, якщо за цей день було виплачено добові у розмірі 500,00 грн, за умови що в положенні про відрядження інших вимог не встановлено.
Дивіться висновки у зручній таблиці:
| Запитання | Відповідь | Орієнтир / Документ |
| Чи встановлено мінімальний розмір добових у КЗпП? | Ні | Ст. 121 КЗпП |
| Чи є в ПКУ мінімальний розмір добових? | Ні, є лише неоподатковуваний розмір | пп. 165.1.11 ПКУ |
| Який документ регулює відрядження бюджетників? | Інструкція №59 (обов’язкова) | Наказ Мінфіну №59 від 13.03.1998 |
| Чи зобов’язані комерційні підприємства застосовувати Інструкцію №59? | Ні, можуть використовувати як орієнтир | Власне Положення про відрядження |
| Чи є помилкою виплата 500 грн добових по Україні? | Ні, якщо інше не передбачено внутрішніми документами | Положення про відрядження підприємства |