Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавст

Суттєво. Законотворці затвердили зміни до ПКУ, що стосуються платників рентної плати за видобуток корисних копалин та спецводовикористання. Але водночас були внесені зміни і щодо інших платників податків.

! Платникам податків

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№13 — 17, ст. 112) такі зміни:

1. Підпункт 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 доповнити абзацом шостим такого змісту:

«Для цілей, визначених підпунктом 162.1.2 пункту 162.1 статті 162 цього Кодексу, окремою категорією фізичних осіб — нерезидентів є військовополонені — особи, які мають право на цей статус відповідно до статті 4 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року та статті 44 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року».

2. Пункт 51.1 статті 51 викласти в такій редакції:

«51.1. Платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску (крім фізичних осіб — підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, як податкових агентів та платників єдиного внеску) зобов’язані подавати до контролюючих органів у строки, встановлені цим Кодексом для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сумм утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Фізичні особи — підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, як податкові агенти, платники єдиного внеску зобов’язані подавати до контролюючих органів у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску з розбивкою по місяцях звітного кварталу».

3. Підпункт 70.16.1 пункту 70.16 статті 70 викласти в такій редакції:

«70.16.1. крім інформації, передбаченої статтею 51 цього Кодексу, також органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, юридичні особи, податкові агенти (крім фізичних осіб — підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, як податкових агентів та платників єдиного внеску) — про дату прийняття на роботу або звільнення з роботи фізичних осіб протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, фізичні особи — підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, — про дату прийняття на роботу або звільнення з роботи фізичних осіб протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу».

4. Абзац перший підпункту 166.3.9 пункту 166.3 статті 166 доповнити словами «учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни».

5. Пункт 168.1 статті 168 доповнити підпунктом 168.1.11 такого змісту:

«168.1.11. Податкові агенти (табори для тримання військовополонених, установи виконання покарань та слідчі ізолятори Державної кримінальновиконавчої служби України), які нараховують доходи у вигляді винагороди за працю військовополоненим, у податковому розрахунку, подання якого передбачено підпунктом «б» пункту 176.2 статті 176 цього Кодексу, відображають загальну суму нарахованих у звітному (податковому) періоді доходів та загальну суму утриманого з них податку. При цьому у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми нарахованих доходів окремих фізичних осіб — платників податку, які є військовополоненими, а також відомості про таких фізичних осіб».

6. Абзац другий пункту 172.4 статті 172 викласти в такій редакції:

«Державний нотаріус (державна нотаріальна контора) щомісяця, а приватний нотаріус щокварталу в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію за формою такого податкового розрахунку, в якій зазначають відповідно відомості про посвідчені державними нотаріусами протягом звітного місяця, а приватними нотаріусами протягом звітного кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію, передбачену податковим розрахунком, подання якого передбачено підпунктом «б» пункту 176.2 статті 176 цього Кодексу, у тому числі ціну (вартість) договорів та суму сплаченого податку у розрізі кожного договору».

7. Абзаци п’ятий і шостий пункту 173.4 статті 173 викласти в такій редакції:

«Державний нотаріус (державна нотаріальна контора) щомісяця, а приватний нотаріус щокварталу в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію за формою такого податкового розрахунку, в якій зазначають відповідно відомості про посвідчені державними нотаріусами протягом звітного місяця, а приватними нотаріусами протягом звітного кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію, передбачену податковим розрахунком, подання якого передбачено підпунктом «б» пункту 176.2 статті 176 цього Кодексу, у тому числі ціну (вартість) таких договорів та суму сплаченого податку у розрізі кожного договору;

суб’єкти господарювання, які надають послуги з укладення біржових угод або беруть участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору (юридична особа — щомісяця, а фізична особа — підприємець — щокварталу), у порядку, встановленому цим розділом, подають до контролюючого органу податковий розрахунок, подання якого передбачено підпунктом «б» пункту 176.2 статті 176 цього Кодексу, в якому зазначають інформацію про такі угоди, у тому числі інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку».

8. Абзац перший пункту 174.4 статті 174 викласти в такій редакції:

«174.4. Державний нотаріус (державна нотаріальна контора) за місцем розташування державної нотаріальної контори та/або в сільських населених пунктах уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щомісяця, а приватний нотаріус за місцем розташування робочого місця щокварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) у порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу інформацію за формою такого податкового розрахунку, в якій зазначають відомості про видачу свідоцтв про право на спадщину, а також іншу інформацію, передбачену податковим розрахунком, подання якого передбачено підпунктом «б» пункту 176.2 статті 176 цього Кодексу. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування».

9. Абзац перший підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 замінити чотирма новими абзацами такого змісту:

«б) подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку:

для податкових агентів, які є фізичними особами — підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, — у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);

для інших податкових агентів, крім фізичних осіб — підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, — у строки, встановлені цим Кодексом для податкового місяця.

Такий податковий розрахунок подається лише у разі нарахування сумм зазначених доходів платнику податку — фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду».

У зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом п’ятим.

10. Пункт 226.11 статті 226 викласти в такій редакції:

«226.11. Ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України суб’єктами господарювання немаркованих у встановленому порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, крім випадків ввезення економічними операторами підакцизних товарів (продукції) у режимі митного складу відповідно до глави 20 Митного кодексу України для їх маркування, забороняються.

Ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування фізичними особами немаркованих у встановленому порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, крім випадків, визначених частиною другою статті 376 Митного кодексу України, забороняються.

За порушення вимог цього пункту суб’єкти господарювання та фізичні особи несуть відповідальність згідно із законом».

11. У статті 250:

у пункті 250.3 слова «водокористування та розміщення відходів» замінити словами «водокористування, здійснення операцій з оброблення відходів та/або інтегрований довкіллєвий дозвіл», а слова і цифри «до 30 числа» — словами і цифрами «не пізніше 10 числа»;

у пункті 250.8 слова «водокористування та розміщення відходів» замінити словами «водокористування, здійснення операцій з оброблення відходів та/або інтегрований довкіллєвий дозвіл».

12. Підпункт 252.1.4 пункту 252.1 статті 252 доповнити словами «та/або інтегрованого довкіллєвого дозволу».

13. У пункті 255.11 статті 255:

підпункт 255.11.2 після слів «спеціальне водокористування» доповнити словами «та/або в інтегрованому довкіллєвому дозволі»;

підпункт 255.11.15 пункту 255.11 статті 255 викласти в такій редакції:

«255.11.15. За відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування та/або інтегрованого довкіллєвого дозволу із встановленими в них лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання»;

підпункт 255.11.19 після слів «спеціальне водокористування» доповнити словами «та/або інтегрованого довкіллєвого дозволу»;

абзац перший підпункту 255.11.20 після слів «спеціальне водокористування» доповнити словами «та/або в інтегрованому довкіллєвому дозволі».

14. У підпункті 258.2.5 пункту 258.2 статті 258:

абзаци другий і третій викласти в такій редакції:

«Органи, що видають дозволи на спеціальне водокористування та/або інтегрований довкіллєвий дозвіл, щороку до 20 січня надають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та органам водного господарства інформацію про водокористувачів, яким видано такі дозволи, а також подають відомості про внесення змін до інформації про водокористувачів, яким видано такі дозволи, до 10 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися.

Водокористувачі, яким видано дозволи на спеціальне водокористування та/або інтегрований довкіллєвий дозвіл та які здійснюють постачання води іншим водокористувачам, щороку до 20 січня подають до контролюючих органів та органів водного господарства перелік водокористувачів — абонентів»;

абзац четвертий після слів «дозволів на спеціальне водокористування» доповнити словами «та/або інтегрованого довкіллєвого дозволу», а після слів «договори на поставку води» — словами «та/або інтегрований довкіллєвий дозвіл, до якого внесено зміни»;

абзац п’ятий після слів «спеціальне водокористування» доповнити словами «та/або інтегрований довкіллєвий дозвіл».

15. Статтю 274 доповнити пунктом 274.3 такого змісту:

«274.3. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, встановлюється у розмірі 8 відсотків від їх нормативної грошової оцінки».

16. Статтю 277 доповнити пунктом 277.2 такого змісту:

«277.2. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, встановлюється у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області».

17. У пункті 281.3 статті 281 слова «в оренду» замінити словами «в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису)».

18. В абзаці першому пункту 2921.1 статті 2921 слова «на умовах оренди» замінити словами «на умовах оренди або емфітевзису».

19. Підпункти 295.9.6 і 295.9.7 пункту 295.9 статті 295 викласти в такій редакції:

«295.9.6. у разі надання сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в оренду або в користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) іншому платникові податку враховують площу орендованих або наданих у користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок у своїй декларації. У декларації орендаря площа таких земельних ділянок не враховується;

295.9.7. у разі оренди або взяття у користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в особи, яка не є платником податку, враховують площу орендованих або взятих у користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок у своїй декларації».

20. У підпункті 4 пункту 297.1 статті 297 слова «на іншому праві користування» замінити словами «на іншому праві користування (у тому числі на умовах емфітевзису)».

21. У розділі XX «Перехідні положення»:

у підрозділі 2:

в абзацах першому і другому пункту 44 слова і цифри «до 1 січня 2026 року» замінити словами і цифрами «до 1 січня 2028 року»;

доповнити пунктом 99 такого змісту:

«99. У період до набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з безоплатної передачі об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній та комунальній власності, організаціям водокористувачів відповідно до Закону України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель».

У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування податком на додану вартість відповідно до абзацу першого цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій»;

у підрозділі 10:

пункт 69 доповнити підпунктами 69.42 і 69.43 такого змісту:

«69.42. У разі прийняття органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, по 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, рішення про внесення змін до раніше прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів або рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів, відповідно до яких зменшуються раніше встановлені ставки місцевих податків і зборів:

платники місцевих податків мають право відкоригувати за відповідні податкові (звітні) періоди (з урахуванням строку позовної давності, але не раніше ніж за 2022 рік) нараховані податкові зобов’язання з таких податків шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій;

складені, надіслані (вручені) податкові повідомлення-рішення про сплату сум місцевих податків за відповідні податкові (звітні) періоди (з урахуванням строку позовної давності, але не раніше ніж за 2022 рік) підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по таким податкам, — анулюванню. Контролюючий орган проводить перерахунок суми податку та за результатом проведеного перерахунку надсилає платнику податку в електронний кабінет засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» з одночасним надсиланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) (у разі її зазначення в електронному кабінеті) інформації про вид документа, дату та час його надсилання в електронний кабінет (у тому числі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет) нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку.

Датою вручення платнику податків такого податкового повідомлення-рішення є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що надсилається з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка податкового повідомлення-рішення відбулася після 18 години, датою вручення такого податкового повідомлення-рішення платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення податкового повідомлення-рішення платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надсилання таке податкове повідомлення-рішення у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

Строк доставки податкового повідомлення-рішення в електронний кабінет, визначений цим абзацом, не зараховується до строку надсилання документів, визначеного цим Кодексом.

При цьому на суми податкових зобов’язань з місцевих податків, зменшені в порядку, визначеному цим пунктом, штрафні санкції та пеня, визначені цим Кодексом, не застосовуються (не нараховуються), а застосовані (нараховані) штрафні санкції та пеня підлягають анулюванню. Дія положення цього абзацу поширюється, у тому числі, на уточнюючі податкові декларації, подані платниками податків за період, визначений абзацом першим цього пункту, до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства».

Суми податків, сплачені до дня прийняття органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про внесення змін до раніше прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів або рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів, відповідно до яких зменшуються раніше встановлені ставки місцевих податків за податкові (звітні) періоди з урахуванням строку позовної давності, але не раніше ніж за 2022 рік, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, але підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з відповідного податку або в рахунок погашення податкового боргу з відповідного податку.

Якщо обов’язок внесення плати за землю перейшов до іншого суб’єкта з підстав, передбачених статтею 120 Земельного кодексу України щодо зміни власника об’єкта нерухомого майна, сума внесеної плати за землю за зверненням попереднього користувача зараховується в рахунок майбутніх платежів з плати за землю нового користувача такої земельної ділянки, за умови відшкодування новим користувачем земельної ділянки, який придбав нерухоме майно, попередньому користувачу суми внесеної ним до бюджетів плати за висновком контролюючого органу про таку суму.

69.43. Установити, що обчислені відповідно до положень статті 252 цього Кодексу податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування нафти, конденсату у податкових (звітних) періодах починаючи з 1 вересня 2025 року до останнього дня (включно) третього календарного місяця, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан на території України, тимчасово не сплачуються в частині обсягів нафти, конденсату, видобутих, але не реалізованих у відповідних податкових (звітних) періодах, та переданих за договорами зберігання на зберігання без права їх переробки АТ «Укртранснафта», що підтверджується зведеними актами зберігання нафти, конденсату, складеними у відповідних податкових (звітних) періодах.

Нараховані та не сплачені податкові зобов’язання за обсяги нафти, конденсату, передані на зберігання без права їх переробки АТ «Укртранснафта» у відповідному податковому (звітному) періоді, що припадають на період, зазначений у цьому абзаці, не вважаються податковим боргом та підлягають сплаті відповідно до положень цього підпункту.

Форма зведеного акта зберігання нафти, конденсату затверджується АТ «Укртранснафта» та розміщується на офіційному веб-сайті НАК «Нафтогаз України».

У період починаючи з 1 вересня 2025 року до останнього дня (включно) шостого календарного місяця, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан на території України, платники рентної плати зобов’язані вести в кожному окремому податковому (звітному) періоді окремий облік обсягів видобутих нафти, конденсату, нафти та конденсату, переданих на зберігання без права їх переробки АТ «Укртранснафта», реалізованих нафти, конденсату, переданих на переробку нафти, конденсату та повернутих із зберігання нафти, конденсату, а також сум нарахованих та не сплачених податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за обсяг видобутої нафти, конденсату в таких податкових (звітних) періодах.

Сума рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за податковий (звітний) період, яка у визначений пунктом 257.5 статті 257 цього Кодексу граничний строк підлягає сплаті, обчислюється як різниця між величиною задекларованих платником податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування нафти, конденсату за такий податковий (звітний) період та добутком обсягу нафти, конденсату, переданих на зберігання без права їх переробки АТ «Укртранснафта», за такий самий податковий (звітний) період і середньозваженої ефективної ставки рентної плати за користування надрами для видобування нафти, конденсату, розрахованої за такий податковий (звітний) період.

Середньозважена ефективна ставка рентної плати за користування надрами для видобування нафти (за обсягом відповідної категорії нафти, видобутої у відповідному податковому (звітному) періоді) та конденсату (за обсягом відповідної категорії конденсату, видобутого у відповідному податковому (звітному) періоді) визначається у гривнях із застосуванням ефективних ставок рентної плати за користування надрами для видобування нафти, конденсату, визначених цим Кодексом для відповідних категорій нафти, конденсату, видобутих у відповідному податковому (звітному) періоді.

У разі реалізації, передачі на переробку, повернення із зберігання обсягів нафти, конденсату, переданих на зберігання без права їх переробки АТ «Укртранснафта», у податкових (звітних) періодах починаючи з 1 вересня 2025 року до останнього дня (включно) третього календарного місяця, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан на території України, сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування нафти, конденсату обчислюється за принципом FIFO (first in — first out), виходячи з середньозваженої ефективної ставки рентної плати за відповідний податковий (звітний) період та обсягу нафти, конденсату, видобутих у такому податковому (звітному) періоді, що списується з балансу нафти, конденсату, переданих на зберігання без права їх переробки АТ «Укртранснафта».

Копія зведеного акта зберігання нафти, конденсату надсилається платником податку не пізніше граничного строку подання податкової декларації з рентної плати за відповідний податковий (звітний) період до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування нафти, конденсату, визначених відповідно до абзацу шостого цього підпункту, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) період, в якому відбулася реалізація та/або передача на переробку, та/або повернення із зберігання таких нафти, конденсату.

Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування нафти, конденсату за обсяги нафти, конденсату, переданих на зберігання без права їх переробки АТ «Укртранснафта», які залишилися на зберіганні станом на останній день (включно) третього календарного місяця, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан на території України, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) період, в якому відбулася реалізація таких нафти, конденсату, але не пізніше останнього дня (включно) шостого календарного місяця, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан на території України.

Нараховані відповідно до цього підпункту податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування нафти, конденсату за обсяги нафти, конденсату, передані за договорами зберігання на зберігання без права їх переробки АТ «Укртранснафта», за відповідні податкові (звітні) періоди, які залишилися несплаченими платником рентної плати на день припинення дії його спеціального дозволу на користування надрами в результаті виконання рішень про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятих у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», підлягають сплаті платником рентної плати протягом 10 календарних днів з дня припинення відповідним дозвільним органом (центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр) дії його спеціального дозволу на користування надрами, а у разі несплати вважаються податковим боргом.

З дня прийняття відповідного рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», і до дня повної сплати податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування нафти, конденсату за обсяги нафти, конденсату, передані за договорами зберігання на зберігання без права їх переробки АТ «Укртранснафта», поширюється право податкової застави, оформленої актом опису, відповідно до вимог цього Кодексу»;

доповнити пунктом 75 такого змісту:

«75. Термін «котирувальні ціни», визначений підпунктом 14.1.941 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, застосовується для цілей підпункту 39.3.3.4 підпункту 39.3.3 пункту 39.3 та підпункту «б» підпункту 39.5.3.1 підпункту 39.5.3 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу щодо податкових періодів починаючи з 1 січня 2021 року».

ІІ. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування, крім:

пункту 1 (щодо внесення змін до статті 14 Податкового кодексу України), пункту 5 (щодо внесення змін до статті 168 Податкового кодексу України) розділу І цього Закону та підпункту 1 пункту 2 цього розділу (щодо внесення змін до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур»), які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону;

пункту 11 (щодо внесення змін до статті 250 Податкового кодексу України), пункту 12 (щодо внесення змін до статті 252 Податкового кодексу України), пункту 13 (щодо внесення змін до статті 255 Податкового кодексу України), пункту 14 (щодо внесення змін до статті 258 Податкового кодексу України) розділу І цього Закону, які набирають чинності з 8 серпня 2025 року;

пункту 2 (щодо внесення змін до статті 51 Податкового кодексу України), пункту 3 (щодо внесення змін до статті 70 Податкового кодексу України), пункту 6 (щодо внесення змін до статті 172 Податкового кодексу України), пункту 7 (щодо внесення змін до статті 173 Податкового кодексу України), пункту 8 (щодо внесення змін до статті 174 Податкового кодексу України), пункту 9 (щодо внесення змін до статті 176 Податкового кодексу України), пункту 10 (щодо внесення змін до статті 226 Податкового кодексу України) розділу І цього Закону та абзаців сорок шостого — сорок дев’ятого підпункту 5 пункту 2 цього розділу (щодо внесення змін до статті 69 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»), які набирають чинності з 1 січня 2026 року.

2. Внести зміни до таких законів України:

1) Закон України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., №44, ст. 389 із наступними змінами) доповнити статтею 11 такого змісту:

«Стаття 11. Затвердити ставки вивізного (експортного) мита на такі види олійних культур:

Починаючи з 1 січня 2030 року, ставка вивізного (експортного) мита на олійні культури, види яких визначені цією статтею, щороку зменшується на 1 відсотковий пункт до значення 5 відсотків.

Сільськогосподарські товаровиробники, які експортують власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТ ЗЕД, а також сільськогосподарські кооперативи, які експортують таку сільськогосподарську продукцію, вирощену членами такого кооперативу, звільняються від сплати вивізного (експортного) мита, передбаченого цією статтею.

Термін «сільськогосподарський товаровиробник» вживається у значенні, наведеному в Податковому кодексі України»;

2) абзац третій частини другої статті 124 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., №52, ст. 565; 2023 р., №7, ст. 20; 2024 р., №№42 — 45, ст. 259) викласти в такій редакції:

«інформація про інгредієнти тютюнового виробу»;

3) частину шосту статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №2 — 3, ст. 11 із наступними змінами) викласти в такій редакції:

«6. Особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску»;

4) у частині третій статті 17 Закону України «Про географічні зазначення спиртних напоїв» (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., №53, ст. 158;

2024 р., №№42 — 45, ст. 259) слово і цифри «статті 101» замінити словом і цифрами «статті 61»;

5) у Законі України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (Відомості Верховної Ради України, 2024 р., № №42 — 45, ст. 259 із наступними змінами):

частину четверту статті 2 доповнити словами і цифрами «на здійснення діяльності, у тому числі операцій з ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України продуктів, що містять нікотин, призначених для сприяння припиненню вживання тютюну, що класифікуються за кодом 2404 91 10 00 згідно з УКТ ЗЕД»;

у частині першій статті 7 слово «нерезидентами» замінити словом «нерезидента»;

у статті 15:

у частині п’ятій:

в абзаці першому слово «відповідно» виключити;

в абзаці другому слова «ліцензію на право виробництва спирту етилового, на право оптової торгівлі спиртом етиловим або на право виробництва алкогольних напоїв» замінити словами «ліцензію на право виробництва спирту етилового або на право оптової торгівлі спиртом етиловим, або на право виробництва алкогольних напоїв»;

частину дев’яту викласти в такій редакції:

«9. Поміщення спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу у митні режими:

1) імпорту, реімпорту, переробки на митній території здійснюються шляхом їх декларування в порядку, визначеному Митним кодексом України, та за наявності у суб’єкта господарювання діючої ліцензії, визначеної частинами першою — третьою цієї статті, а для суб’єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, — за умови внесення місць зберігання спирту етилового до Єдиного реєстру місць зберігання;

2) експорту, реекспорту здійснюються шляхом їх декларування в порядку, визначеному Митним кодексом України, та за наявності у суб’єкта господарювання діючої ліцензії, визначеної частинами п’ятою — сьомою цієї статті, а для суб’єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, — за умови внесення місць зберігання спирту етилового до Єдиного реєстру місць зберігання»;

частини першу — третю статті 18 викласти в такій редакції:

«1. Операції з ввезення на митну територію України алкогольних напоїв (крім сидру та перрі (без додавання спирту) з метою збуту здійснюються суб’єктами господарювання за наявності однієї з таких ліцензій: на право оптової торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, суб’єктами, які здійснюють виробництво/розлив алкогольних напоїв, — за наявності ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв, а суб’єктами господарювання — виробниками харчових продуктів (крім алкогольних напоїв) — за умови внесення місць зберігання таких алкогольних напоїв до Єдиного реєстру місць зберігання та надання митному органу за місцем митного оформлення алкогольних напоїв копії витягу з Єдиного реєстру місць зберігання з датою його надання суб’єкту господарювання не раніше ніж попередній календарний день.

Операції з ввезення на митну територію України сидру та перрі (без додавання спирту) з метою збуту здійснюються суб’єктами господарювання за наявності однієї з таких ліцензій: на право оптової торгівлі алкогольними напоями, на право оптової торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту).

2. Операції з вивезення за межі митної території України алкогольних напоїв здійснюються суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв, а в разі повернення раніше ввезених на митну територію України алкогольних напоїв (крім сидру та перрі (без додавання спирту) або поміщення алкогольних напоїв (крім сидру та перрі (без додавання 15 спирту) у митний режим реекспорту (крім випадків завершення митного режиму безмитної торгівлі) — за наявності ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Операції з повернення раніше ввезених на митну територію України сидру та перрі (без додавання спирту) або з поміщення сидру та перрі (без додавання спирту) у митний режим реекспорту (крім випадків завершення митного режиму безмитної торгівлі) здійснюються суб’єктом господарювання за наявності у нього однієї з таких ліцензій: на право оптової торгівлі алкогольними напоями, на право оптової торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту).

Суб’єкти господарювання — виробники харчових продуктів (крім алкогольних напоїв) можуть здійснювати операції з вивезення за межі митної території України раніше ввезених алкогольних напоїв, за умови внесення місць зберігання алкогольних напоїв до Єдиного реєстру місць зберігання та надання митному органу за місцем митного оформлення таких алкогольних напоїв копії витягу з Єдиного реєстру місць зберігання з датою його надання суб’єкту господарювання не раніше ніж попередній календарний день.

3. Поміщення алкогольних напоїв у митні режими імпорту, реімпорту, експорту, переробки на митній території, реекспорту (крім випадків завершення митного режиму безмитної торгівлі) здійснюються шляхом їх декларування в порядку, визначеному Митним кодексом України, та за наявності у суб’єкта господарювання діючої ліцензії, визначеної частиною першою або другою цієї статті, з урахуванням напрямку переміщення через митний кордон України таких товарів (продукції), а для суб’єктів господарювання — виробників харчових продуктів (крім алкогольних напоїв) — за умови внесення місць зберігання алкогольних напоїв до Єдиного реєстру місць зберігання»;

частину другу статті 23 доповнити абзацом другим такого змісту:

«Заборона, визначена абзацом першим цієї частини, також поширюється на безоплатне розповсюдження на території України тютюнової сировини, сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотину (токсичного алкалоїду, екстрагованого з тютюну або отриманого шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах»;

у статті 24:

частину п’яту після слів «у митний режим реекспорту» доповнити словами «(крім випадків завершення митного режиму безмитної торгівлі)»;

частину сьому викласти в такій редакції:

«7. Поміщення тютюнової сировини у митні режими імпорту, реімпорту, експорту, реекспорту здійснюється шляхом їх декларування в порядку, визначеному Митним кодексом України, та за наявності у суб’єкта господарювання діючої ліцензії, визначеної частинами першою — третьою цієї статті, з урахуванням напрямку переміщення через митний кордон України таких товарів (продукції).

Поміщення тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у митні режими імпорту, реімпорту, експорту, реекспорту (крім випадків завершення митного режиму безмитної торгівлі) здійснюється шляхом їх декларування в порядку, визначеному Митним кодексом України, та за наявності у суб’єкта господарювання діючої ліцензії, визначеної частинами четвертою — п’ятою цієї статті, з урахуванням напрямку переміщення через митний кордон України таких товарів (продукції).

Поміщення паперу цигаркового, що відноситься до товарної позиції 4813 згідно з УКТЗЕД (крім товарної підкатегорії 4813 10 00 00), фільтрів для промислового виробництва сигарет — фільтропаличок ацетатних (трубок з волокон ацетату целюлози, вкритих папером цигарковим), що відносяться до товарної підкатегорії 5601 22 90 00 згідно з УКТЗЕД (крім фільтрів як готових виробів, що призначені для реалізації кінцевим споживачам в окремій споживчій упаковці та не можуть використовуватися для промислового виробництва сигарет), у митний режим імпорту здійснюється шляхом їх декларування в порядку, визначеному Митним кодексом України, та за наявності у суб’єкта господарювання діючої ліцензії, визначеної частиною шостою цієї статті»;

у частині п’ятій статті 28 слова «у споживчій тарі кожна об’ємом» замінити словами «у споживчій тарі, тарі споживача та поворотній тарі (газових балонах), кожна об’ємом»;

у статті 30:

частини першу і другу викласти в такій редакції:

«1. Операції з ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України пального (крім пального виключно у споживчій тарі об’ємом до 5 літрів включно) здійснюються за наявності у суб’єкта господарювання, який здійснює відповідні операції, ліцензії на право виробництва пального або на право зберігання пального, або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, або на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, або на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним, або на право роздрібної торгівлі пальним.

2. Поміщення пального (крім пального виключно у споживчій тарі об’ємом до 5 літрів включно) у митні режими імпорту, реімпорту, експорту, переробки на митній території, переробки за межами митної території здійснюється шляхом його декларування у порядку, визначеному Митним кодексом України, та за наявності у суб’єкта господарювання діючої ліцензії, визначеної частиною першою цієї статті»;

в абзаці восьмому пункту 7 частини четвертої статті 34 слова «кадастровий номер земельної ділянки, на якій вирощується тютюн та зберігається тютюнова сировина, — для ліцензій на право вирощування тютюну або на право ферментації тютюнової сировини» замінити словами «кадастровий номер земельної ділянки, на якій вирощується тютюн, — для ліцензій на право вирощування тютюну;

поштова адреса місця зберігання тютюнової сировини (у разі відсутності поштової адреси місця зберігання тютюнової сировини — кадастровий номер земельної ділянки, на якій зберігається тютюнова сировина) — для ліцензій на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини»;

в абзаці восьмому пункту 7 частини четвертої статті 35 слова «кадастровий номер земельної ділянки, на якій зберігається пальне» замінити словами «кадастровий номер земельної ділянки, на якій зберігається пальне (у разі відсутності поштової адреси місця зберігання пального)»;

статтю 42 доповнити частинами тринадцятою і чотирнадцятою такого змісту:

«13. Розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів — адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, здійснюється відповідно до даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сумм нарахованого єдиного внеску, шляхом ділення сумарно нарахованої заробітної плати, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, на кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення).

14. Розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа — підприємець, що не має найманих працівників, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа — підприємець, що не має найманих працівників, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів — адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року»;

в абзаці тринадцятому пункту 4 частини третьої статті 43 слова «кадастровий номер земельної ділянки, на якій вирощується тютюн та зберігається тютюнова сировина (для ліцензій на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини), зберігається пальне (для ліцензій на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки)» замінити словами «кадастровий номер земельної ділянки, на якій вирощується тютюн, — для ліцензій на право вирощування тютюну; поштова адреса місця зберігання тютюнової сировини (у разі відсутності поштової адреси місця зберігання тютюнової сировини — кадастровий номер земельної ділянки, на якій зберігається тютюнова сировина) — для ліцензій на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини; кадастровий номер земельної ділянки, на якій зберігається пальне (у разі відсутності поштової адреси місця зберігання пального), — для ліцензій на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки»;

частину другу статті 46 доповнити пунктами 49 і 50 такого змісту:

«49) факт невідповідності розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, розміру, визначеному частиною тринадцятою статті 42 цього Закону, протягом трьох повних календарних місяців поспіль у період дії ліцензії, встановлений контролюючим органом під час проведення перевірки з питань дотримання вимог цього Закону та зафіксований в акті такої перевірки;

50) факт невідповідності розміру загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа — підприємець, що не має найманих працівників, розміру, визначеному частиною чотирнадцятою статті 42 цього Закону, протягом трьох повних календарних місяців поспіль у період дії ліцензії, встановлений контролюючим органом під час проведення перевірки з питань дотримання вимог цього Закону та зафіксований в акті такої перевірки»;

в абзаці п’ятому пункту 3 частини третьої статті 47 слова «кадастровий номер земельної ділянки, на якій зберігається пальне» замінити словами «кадастровий номер земельної ділянки, на якій зберігається пальне (у разі відсутності поштової адреси місця зберігання пального)»;

пункт 3 частини першої статті 51 після слів «алкогольними напоями» доповнити словами «власного виробництва»;

статтю 69 доповнити частиною другою такого змісту:

«2. Ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України суб’єктами господарювання немаркованих у встановленому порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, крім випадків ввезення економічними операторами підакцизних товарів (продукції) у режимі митного складу відповідно до глави 20 Митного кодексу України для їх маркування, забороняються.

Ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування фізичними особами немаркованих у встановленому порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, крім випадків, визначених частиною другою статті 376 Митного кодексу України, забороняються.

За порушення вимог цієї частини суб’єкти господарювання та фізичні особи несуть відповідальність згідно із законом»;

абзац чотирнадцятий частини десятої статті 71 виключити;

доповнити статтею 721 такого змісту:

«Стаття 721. Право на здійснення операцій з ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України товарів (продукції) та інші особливості застосування деяких статей цього Закону 1. Для цілей застосування статей 15, 18, 24, 30 цього Закону поміщення товарів (продукції) у відповідні митні режими здійснюється за наявності у суб’єкта господарювання — резидента, який уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), діючої ліцензії або у визначених цим Законом випадках — відомостей про місця зберігання, внесених до Єдиного реєстру місць зберігання, крім випадку, визначеного абзацом другим цієї частини.

У разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі пов’язаного з ним посередницького договору, укладеного між резидентами, поміщення товарів (продукції) у відповідні митні режими здійснюється за наявності такої ліцензії або таких відомостей у суб’єкта господарювання — особи, яка не є стороною цього зовнішньоекономічного договору (контракту) та є стороною такого посередницького договору, та за умови внесення відомостей про таку особу до графи 9 митної декларації у порядку, визначеному законодавством України з питань митної справи.

2. Для цілей застосування частини четвертої статті 15 цього Закону перевірка відомостей про наявність у суб’єкта господарювання ознаки малого виробництва дистилятів в Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється митним органом під час виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів (продукції) у відповідні митні режими імпорту, реімпорту, переробки на митній території, на підставі відомостей, внесених до митної декларації про одержувача, суб’єкта господарювання — резидента, який уклав зовнішньоекономічний договір (контракт), або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору — також відомостей про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору.

3. Для цілей застосування статей 15, 18, 24 цього Закону відомості про мету використання товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, та інші особливості, визначені цими статтями, підлягають внесенню до митної декларації у вигляді кодів відповідно до законодавства України з питань митної справи.

4. Для цілей цього Закону поверненням раніше ввезених (вивезенням раніше ввезених) товарів (продукції) вважається повернення таких товарів (продукції) нерезиденту — стороні зовнішньоекономічного договору або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), згідно з якими ці товари (продукція) були ввезені на митну територію України»;

пункт 21 частини другої статті 73 викласти в такій редакції:

«21) роздрібна торгівля або безоплатне розповсюдження тютюнової сировини, сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотину (токсичного алкалоїду, екстрагованого з тютюну або отриманого шляхом хімічного синтезу), який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД, окремо чи в наборах — 200 відсотків вартості реалізованих або безоплатно наданих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року»;

розділ XIII «Перехідні положення» доповнити пунктом 33 такого змісту:

«33. Для цілей цього Закону розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати та розміру загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання здійснюється за період починаючи з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства».

3. Установити, що до порядку підготовки та прийняття нормативноправових актів, які приймаються на виконання вимог пунктів 2, 4 — 10 розділу І цього Закону, не застосовуються вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

4. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

1) розробити та подати до Верховної Ради України проект закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення Державного фонду підтримки сільськогосподарських товаровиробників; передбачити, що джерелами формування такого фонду є кошти, які надійшли до Державного бюджету України від сплати вивізного (експортного) мита на соєві боби, подрібнені або не подрібнені (код 1201 згідно з УКТ ЗЕД), та на насіння ріпаку або кользи, подрібнене або не подрібнене (код 1205 згідно з УКТ ЗЕД);

2) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

3) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради України Р. СТЕФАНЧУК