У «ДК» №30/2025 ми навели текст Закону №4536-ІХ, який уже підписано Головою ВРУ і передано на підпис Президентові.
Цей Закон набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування. У липні його вочевидь уже не опублікують, тож, найімовірніше, це відбудеться в серпні (а набрання чинності Законом — у вересні).
Для деяких змін Законом №4536 передбачено спеціальні строки набрання чинності. Проте для змін, про які йтиметься далі, вони не діють.
Щодо ПДВ
1. Касовий метод для енергетиків та комунальників продовжено.
Законодавці продовжили дію касового методу з ПДВ, передбаченого нормою п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ. Якщо раніше планувалося, що ця пільга діятиме до 1 січня 2026 року, то тепер цей термін продовжено до 1 січня 2028 року.
Що це означає на практиці?
Усе просто: підприємства, які постачають електричну та/або теплову енергію, вугілля, надають послуги з водопостачання та водовідведення, продовжують визначати дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ «за грошима». Тобто обов’язок нарахувати ПДВ виникає тоді, коли ви фактично отримали кошти від покупців, а право на податковий кредит, — коли ви фактично сплатили за товари/послуги постачальникам.
Такий підхід значно полегшує життя, адже дозволяє уникнути касових розривів, коли податки потрібно платити з відвантаження, а гроші за нього ще не надійшли.
Кого це стосується?
Платників податку, які:
— постачають, передають або розподіляють електричну та теплову енергію;
— надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів на ринку електроенергії;
— постачають вугілля та/або продукти його збагачення (товарні позиції 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД);
— надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення;
— нараховують плату за абонентське обслуговування.
Важливий нюанс щодо зведених податкових накладних
Як і раніше, якщо постачання мають безперервний або ритмічний характер (два і більше разів на місяць одному покупцю), ви можете складати зведені податкові накладні не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти. Це стосується розрахунків як із платниками, так і з неплатниками ПДВ.
Отже, й надалі працюємо за звичною та зручною схемою ще кілька років.
2. Нова пільга: звільнення для меліоративних систем.
Законом №4536 підрозділ 2 ПКУ доповнено новою нормою: пунктом 99, яка розв’язує давню проблему, що гальмувала реформу меліорації.
Тимчасово, до набуття Україною повноправного членства в ЄС, запроваджено звільнення від ПДВ для операцій з безоплатної передачі об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем.
Пільга діє, якщо виконуються такі умови:
— що передають: об’єкти інфраструктури меліоративних систем;
— хто передає: об’єкти, що перебувають у державній та комунальній власності;
— кому передають: організаціям водокористувачів (ОВК) відповідно до Закону України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель»;
— як передають: безоплатно.
Раніше балансоутримувачі таких систем, які є бюджетними установами, передаючи майно ОВК, мали б нараховувати ПДВ, на що в них просто не було коштів у бюджеті. Ця зміна розблоковує процес передачі майна.
І ще один надважливий момент для бухгалтера!
Зазвичай, якщо ви використовуєте товари, послуги чи необоротні активи (придбані з ПДВ) в операціях, звільнених від оподаткування, ви маєте нарахувати так звані компенсуючі податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 та ст. 199 ПКУ.
Так от, нова норма прямо зазначає, що в разі безоплатної передачі меліоративних систем положення пункту 198.5 та статті 199 не застосовуються. Це означає, що вам не потрібно нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання за такими операціями. Це істотне полегшення, яке знімає додатковий податковий тягар.
Щодо місцевих податків
Законодавці додали до підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ нову норму: пункт 69.42, — яка дозволяє місцевій владі ухвалювати «заднім числом» рішення про зменшення ставок або надання пільг.
Розгляньмо, як це працює і що дає нам на практиці.
У чому суть нововведення?
Якщо ваша місцева рада, військова чи військово-цивільна адміністрація протягом дії воєнного стану (і до кінця року, в якому його скасують) ухвалить рішення зменшити ставки місцевих податків або запровадити пільги, то таке рішення може поширюватися і на попередні періоди починаючи з 2022 року.
Це означає, що влада може, наприклад, у 2025 році вирішити зменшити ставку земельного податку за 2023 та 2024 роки.
Що робити бухгалтеру, якщо влада ухвалила таке рішення?
Тут усе залежить від того, хто є платником податку — юридична чи фізична особа.
Якщо платник — юридична особа (тобто ви самі нараховуєте податок): ви отримуєте право відкоригувати свої податкові зобов’язання. Для цього потрібно подати уточнюючі декларації за ті періоди, яких стосується рішення місцевої влади. Наприклад, якщо зменшили ставку за 2023 рік, ви подаєте уточнюючу декларацію за 2023 рік і зменшуєте суму податку.
Якщо платник — фізична особа (податок нараховує ДПС): тут усе відбувається автоматично. Податкова сама скасує (відкличе) раніше надіслані вам податкові повідомлення-рішення (ППР), перерахує суму податку за новою, зменшеною ставкою та надішле вам нове ППР. Вам нічого робити не потрібно.
Приємний бонус: жодних штрафів та пені!
Дуже важливий момент: на суми, на які ви зменшили податкові зобов’язання через таке рішення влади, штрафні санкції та пеня не нараховуються. А якщо вони вже були нараховані, то їх анулюють.
А що з переплатою, яка виникне?
Якщо ви вже встигли сплатити податок за старими, вищими ставками, то виникає переплата. Нова норма чітко встановлює: ці гроші на ваш поточний рахунок не повертаються. Вони автоматично зараховуються в рахунок:
— майбутніх платежів з цього ж податку;
— або в рахунок погашення податкового боргу з цього податку, якщо він у вас є.
Окремий випадок: зміна власника нерухомості
Є спеціальне правило щодо плати за землю, якщо змінився власник нерухомого майна. Якщо попередній власник заплатив податок наперед, а потім продав об’єкт, то сума його переплати може бути зарахована в рахунок майбутніх платежів нового власника. Але для цього є дві умови:
1. Новий власник має компенсувати попередньому суму переплати.
2. Податкова має надати висновок, що підтверджує суму переплати.
Щодо земельного податку для гірничодобувних підприємств
ПКУ доповнено двома новими пунктами:
- 274.3. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, встановлюється у розмірі 8 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.
- 277.2. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, встановлюється у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Разом з тим, у ПКУ залишається чинним п. 284.4, за яким плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до ст. 274 і 277 цього Кодексу.
За буквального розуміння цих норм потрібно розрахувати податок за п. 274.3 чи 277.2 ПКУ, а потім від суми таким чином розрахованого податку обчислити розмір 25%. Це і буде сума податку до сплати.
Але є й інше розуміння, альтернативне, відповідно до якого норми п. 274.3 і пункту 277.2 ПКУ є спеціальними, а тому застосовуються саме ці норми, а п. 284.4 ПКУ не застосовується.
Варто дочекатися думки ДПС з цього питання.
До речі, ці норми набувають чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування Закону №4536. Тож, якщо закон набуде чинності, наприклад, починаючи з вересня 2025 року, то земельний податок потрібно буде перерахувати починаючи з вересня до кінця року.
Пільги для власників землі, що надають землю в користування платникам ЄП групи 4
Власники земельних ділянок та паїв, які передають їх в користування, зокрема на умовах емфітевзису, платникам єдиного податку четвертої групи, отримали звільнення від сплати земельного податку. Відповідні зміни до п. 281.3 ПКУ розширили перелік умов, за яких діє ця податкова пільга.
Раніше норма Податкового кодексу передбачала звільнення від сплати земельного податку для власників землі лише за умови передачі її в оренду платнику єдиного податку четвертої групи. Це створювало нерівні умови для тих, хто обирав інші форми співпраці, такі як договір емфітевзису (право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб).
Нова редакція норми.
Тепер п. 281.3 ПКУ звучить наступним чином (доповнене виділене жирним шрифтом):
«281.3. Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи.»
Що це означає на практиці?
Внесені зміни усувають дискримінаційну прогалину в законодавстві. Раніше при передачі землі за договором емфітевзису, власник був зобов'язаний сплачувати земельний податок, оскільки така форма користування не підпадала під визначення "оренди". Це створювало додаткове фінансове навантаження на землевласників і могло стримувати використання гнучких правових інструментів у земельних відносинах.
Тепер, завдяки розширенню формулювання, власники, які уклали договори емфітевзису чи інші договори користування землею з платниками єдиного податку четвертої групи, нарівні з орендодавцями звільняються від сплати земельного податку на період дії такого договору.
Щодо ТЦУ
Є новина для тих, хто у своїй роботі стикається з трансфертним ціноутворенням, а саме з контрольованими операціями з сировинними товарами (зерно, руда, олія тощо).
Законодавці внесли невелике, але дуже важливе уточнення щодо минулих періодів: підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ доповнено пунктом 75 такого змісту:
«75. Термін «котирувальні ціни», визначений підпунктом 14.1.94-1 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, застосовується для цілей підпункту 39.3.3.4 підпункту 39.3.3 пункту 39.3 та підпункту «б» підпункту 39.5.3.1 підпункту 39.5.3 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу щодо податкових періодів починаючи з 1 січня 2021 року».
У чому була проблема?
Певний час тому до ПКУ було внесено спеціальні правила для контролю за цінами на сировинні товари. Ключовим у цих правилах є поняття «котирувальні ціни» — тобто ринкові ціни на товар із міжнародних бірж та авторитетних цінових агентств, які використовуються як еталон.
Проте не було остаточно зрозуміло, з якого саме періоду застосовувати ці правила, зокрема сам термін «котирувальні ціни». Це створювало підґрунтя для спорів із податківцями під час перевірок за минулі роки.
Що змінилося?
Закон №4536 поставив крапку в цьому питанні, додавши до ПКУ пункт 75 у підрозділі 10 розділу ХХ.
Цей пункт прямо встановлює, що термін «котирувальні ціни» та всі пов’язані з ним правила застосовуються для податкових періодів починаючи з 1 січня 2021 року.
Що це означає на практиці?
1. Для кого це важливо: для компаній, які експортують або імпортують сировинні товари (з переліку, затвердженого Кабміном) у контрольованих операціях.
2. Ретроспективна дія: зміна підтверджує, що при звітуванні за 2021, 2022, 2023 та наступні роки ви повинні були і повинні тепер обґрунтовувати ціну вашої операції з сировинними товарами, порівнюючи її саме з біржовими (котирувальними) цінами. Це пріоритетний метод.
3. Юридична визначеність: найголовніше — ця норма надає вам «залізобетонну» правову підставу під час перевірок ТЦУ за періоди з 2021 року. Тепер ані ви, ані податковий інспектор не можете трактувати закон інакше. Якщо ви обґрунтовували ціни за цей період, спираючись на котирування, — ви робили правильно.
По суті, це не нова вимога, а офіційне законодавче закріплення практики, яка вже склалася. Ця зміна працює на користь платників податків, адже усуває правову невизначеність і зменшує ризик потенційних спорів із контролюючими органами щодо минулих звітних періодів.