В окремій новині ми вже наголосили на тому, що для оплати праці немає значення, який статус працівника — всім треба контролювати нарахування зарплати від не менше ніж МЗП за фактично відпрацьований час. А от для нарахування ЄСВ не нижче від мінімального статус працівника має значення.
У чому ж між цими випадками різниця? Розгляньмо їх окремо.
Щодо сплати мінімального ЄСВ
Нагадаємо, що єдиний соцвнесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22% до бази нарахування ЄСВ (ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ). Менші ставки ЄСВ передбачено лише щодо працівників з інвалідністю (проте щодо них ЄСВ до мінімального розміру і не донараховують!).
Коли йдеться про «базову» ставку 22%, то є вимога сплачувати за працівника за основним місцем роботи ЄСВ у розмірі, не меншому за мінімальний внесок!
Якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру МЗП, встановленого законом на місяць, за який отримано дохід, суму ЄСВ розраховують як добуток розміру мінімальної зарплати (далі — МЗП), встановленого законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ.
Наприклад, ваш працівник за основним місцем роботи працює в режимі неповного робочого часу (наприклад, на пів ставки) і внаслідок цього нарахована йому зарплата менша за 8000 грн? Але ЄСВ за такого працівника треба сплатити саме з 8000! У цьому разі базою нарахування ЄСВ буде МЗП, а не фактичний дохід працівника.
Те саме стосується й інших випадків, коли норма робочого часу не виконана, через що зарплата працівника у певному місяці була нарахована у розмірі, меншому за МЗП. Наприклад, якщо працівник частину місяця перебував у відпустці без збереження зарплати.
У 2025 році розмір мінімальної зарплати становить:
— у місячному розмірі — 8 000 грн;
— у погодинному розмірі — 48 грн.
З розмірами мінзарплати можна ознайомитися у нашому довіднику.
Про те, що таке погодинна оплата праці, ми вже докладно розповіли.
Максимальна база для нарахування ЄСВ з 1 січня 2025 року становить 20 МЗП — 160 тис. грн.
В яких випадках ЄСВ не донараховують?
Це можна зрозуміти і з уже наведеного вище. Особам з інвалідністю і сумісникам ЄСВ до мінімального розміру не донараховують — щодо них ЄСВ нараховують з фактичної зарплати.
Але є ще кілька винятків.
Неодноразово податківці наводили перелік випадків, коли застосовувати правило донарахування ЄСВ до мінімального страхового внеску не потрібно:
до заробітної плати з джерела не за основним місцем роботи — базою нарахування ЄСВ є отриманий дохід (прибуток) незалежно від його розміру;
— до зарплати (доходу) працівника — особи з інвалідністю, який працює на підприємстві або у ФОПа, де застосовується ставка 8,41%;
— до зарплати (доходу) працівників усеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, де застосовується ставка 5,3%;
— до зарплати (доходу) підприємств та організацій, громадських організацій інвалідів, де застосовується ставка 5,5% (для працюючих інвалідів);
— якщо працівника прийнято не з першого робочого дня та звільнено не останнім робочим днем звітного місяця;
— якщо працівник повний місяць перебуває у відпустці без збереження зарплати, — бази нарахування єдиного внеску немає;
— для працівника (за основним місцем роботи), в якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці, єдиний внесок у місяці початку лікарняного нараховують за фактично відпрацьований час, адже загальна сума доходу ще не є відомою (суму лікарняних визначають після надання листка непрацездатності).
Окремо вимоги щодо нарахування ЄСВ з мінімальної зарплати ми розглянули у нашому довіднику.
Щодо доплати зарплати до МЗП
МЗП — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір МЗП. Цей розмір для 2025 року ми навели вище!
Якщо нарахована зарплата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір МЗП, роботодавець проводить доплату до рівня МЗП, яка виплачується щомісяця одночасно з виплатою заробітної плати. Така доплата, по суті, є складовою фонду оплати праці.
Правила застосування цієї гарантії прописані в ст. 3-1 Закону про оплату праці.
На відміну від мінімального ЄСВ, гарантія щодо мінімального розміру оплати праці застосовується щодо всіх працівників, незалежно від їх статусу або категорії!
Тобто, хай би де працівник працював — за основним місцем роботи чи за сумісництвом, — він має право на оплату праці в розмірі не нижчому за МЗП!
Інша річ, якщо він працює в режимі неповного робочого часу або частину місяця не працював, то така гарантія, як МЗП, застосовуються пропорційно до фактично відпрацьованого часу!
МЗП і погодинна оплата
Якщо працівники, яким установлено годинні тарифні ставки, виконали місячну норму праці і розмір нарахованої заробітної плати нижчий від місячної мінімальної зарплати, то доплату до розміру мінімальної місячної зарплати їм не провадять, бо годинна ставка для цих працівників не може бути меншою за МЗП у погодинному розмірі (лист Мінсоцполітики від 20.03.2017 №766/0/101-17/28).
Таким чином, ті, хто встановив деяким працівникам погодинну оплату праці, не роблять доплат до МЗП. Це проблема тих роботодавців, які скористалися правом установлювати місячний оклад працівників у розмірі не нижче за прожитковий мінімум для працездатних осіб (а він у 2025 році становить 3 028 грн).
Ось чому багато хто з роботодавців одразу встановлює оклади працівникам у розмірі не менш ніж МЗП (8 000 грн). Щоб не створювати бухгалтерії зайвої роботи для розрахунку доплати.
Але тим, хто має оклади у меншому розмірі, у пригоді стане наша таблиця!
Таблиця
Які виплати враховуються/не враховуються для дотримання норм щодо МЗП
| Забезпечення мінімального розміру зарплати | |
| Що входить до мінімальної зарплати? | До мінімальної зарплати входять: оклад, премії, надбавки, доплата за суміщення професій, розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника та інші доплати, не перелічені в наступному рядку (зокрема, індексація і доплата за використання дезінфікуючих засобів*). Законом «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено мінімальну зарплату на рівні 8 000 грн, а на місяць — 48 грн відповідно (ці суми застосовують при погодинній оплаті праці). Якщо працівникові за повністю відпрацьований місяць у 2025 році нараховано менше ніж 8 000 грн за відповідні місяці, роботодавець повинен проводити доплату до рівня мінімальної зарплати. Доплату проводять щомісяця і виплачують одночасно з виплатою зарплати |
| Що не входить до мінімальної зарплати? | Доплата за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат (ст. 3-1 Закону «Про оплату праці»). Коли працівникові встановлено доплати за роботу у шкідливих умовах праці (зокрема, на підставі результатів атестації робочих місць), такі доплати виплачують понад розмір мінімальної зарплати. Відповідно до роз’яснень Мінсоцполітики, якщо за умовами оплати праці передбачено підвищення посадових окладів працівників за роботу у шкідливих та важких умовах праці, то зазначене підвищення враховують до мінімальної зарплати. |
| Мінімальна зарплата при неповному робочому часі | Якщо працівник працює на умовах неповного робочого часу або за якихось підстав не виконав у повному обсязі місячну норму робочого часу, мінімальну заробітну плату виплачують пропорційно до виконаної норми праці. |
| Розрахунок зарплати при сумісництві | Відповідно до оплати праці за посадою за фактично відпрацьований час, при цьому встановлена зарплата за 1 годину роботи у 2025 році не має бути меншою за 48 грн. Доплату до рівня мінімальної зарплати нараховують окремо за основним місцем роботи та окремо на роботі за сумісництвом. |
| Розрахунок зарплати при суміщенні професій | Це — виконання працівником разом зі своєю роботою, передбаченою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою). Додаткова робота за іншою професією (посадою) здійснюється у межах робочого часу за основним місцем роботи. Таким чином, працівник виконує покладені на нього додаткові обов’язки без звільнення його від основної роботи і виконання такої роботи відбувається у межах робочого часу за основною роботою. А це означає, що доплату враховують у складі зарплати. |
| Чи враховуватимуться середній заробіток за час відпустки, лікарняний до мінімальної зарплати? | Не враховуватимуться, бо допомога по тимчасовій непрацездатності та відпусткові не входять до фонду оплати праці, а також їх виплачують за час, коли працівник фактично не працював, а перебував на лікарняному чи у відпустці. |
А як бути при відрядній оплаті праці?
Чи донараховувати до МЗП? Так!
Як саме це робиться, — див. у прикладі 6 нижче.
Цю та іншу інформацію можна переглянути у нашому довіднику за посиланням.
Простій та призупинення трудових відносин
Окремо спинимося на правилах щодо простою та призупиненні трудових відносин, бо зараз війна й ці питання залишаються актуальними.
Якщо простій тривав цілий місяць, доплату до МЗП при оплачуваному простої не здійснюють.
Таким було роз’яснення Мінсоцполітики Про це ми вже писали.
Що це означає на практиці? Наприклад, ви оголосили простій в середині місяця. Тоді працівник має нараховану зарплату за фактично відпрацьовану частину місяця й оплату простою за другу частину місяця.
От щодо оплати простою доплату до МЗП не здійснюєте — для оплати простою є свій мінімальний показник, не менш ніж 2/3 окладу.
А та зарплата, яку працівник отримує за відпрацьований час, має бути не нижчою за МЗП. Але, позаяк він працював не цілий місяць, то ця гарантія теж застосовуватиметься не за цілий місяць, а за фактично відпрацьований час.
Відпрацював пів місяця (половину норми робочого часу) — за цей час він має отримати не менш ніж 4 000 грн (якщо працівникові встановлено місячний оклад) або не менш ніж 48 грн за годину (якщо працівникові встановлено погодинну оплату праці).
Але щодо ЄСВ ситуація інша. У місяці, в якому був оплачуваний простій, за працівників, зайнятих за основним місцем роботи, які не є особами з інвалідністю і перебували в трудових відносинах цілий місяць, сплата ЄСВ має бути не нижче від мінімального страхового внеску.
Проте з метою нарахування ЄСВ зарплата за відпрацьований час (якщо він у місяці простою був) і оплата простою не розглядаються окремо, ці виплати підсумовуються. Тобто обидві ці виплати входять до бази нарахування ЄСВ з метою визначення страхового внеску.
Розгляньмо докладно зазначене вище на числових прикладах.
Приклад 1. Доплата МЗП та «дотяжка» ЄСВ до МЗП, основне місце роботи.
Працівникові за основним місцем роботи встановлюється оклад 7 000,00 грн. Цей працівник відпрацював повний місяць і повністю виконав норму праці, тож має отримати не менше ніж 8 000,00 грн.
Тому йому треба доплатити до рівня МЗП 1 000,00 грн (8 000,00 грн – 7 000,00 грн). ЄСВ нараховуємо в розмірі 1 760 грн грн (8 000,00 х 22%).
Нарахована зарплата працівника буде базою для ЄСВ. Тобто через те, що йому доплатили зарплату до МЗП, і ЄСВ сплачуєте у мінімальному розмірі.
Приклад 2. «Дотяжка» ЄСВ до МЗП, але не доплата до МЗП.
Працівник за основним місцем роботи працює на підприємстві на неповній зайнятості по 4 години на день (п’ятиденка), оклад за цією посадою становить 8 000,00 грн. Таким чином, він має отримати за роботу 4 000 грн (8 000,00 х 0,5). Мінімальні гарантії з оплати праці виконано.
Але ЄСВ роботодавець має нарахувати не з фактичної зарплати працівника, а з МЗП, у розмірі 1 760 грн (8 000,00 х 22%).
Приклад 3. Доплата до МЗП та «дотяжка» ЄСВ.
Працівникові за основним місцем роботи встановлено оклад 3 600,00 грн. Він працює неповний робочий час (1/4 зайнятості). Працівник повністю виконав норму праці.
За відпрацьований час підприємство має виплатити йому за окладом 900,00 грн (3 600 х 0,25) і доплатити до рівня мінімальної зарплати 1 100 грн ((8 000,00 – 3 600,00) х 0,25). Нараховано разом 2 000 грн (8 000,00 х 0,25).
Позаяк це основне місце роботи і база нарахування ЄСВ менша від мінімальної зарплати, ЄСВ роботодавець нараховує в розмірі 1 760 грн (8 000,00 х 22%) — з мінімальної зарплати. Тобто робить і доплату до МЗП, і «дотяжку» ЄСВ.
Приклад 4. Iндексація та доплата до МЗП.
Умовно припустімо, що оклад працівника у травні 2025 дорівнює 4 000 грн. Працівник відпрацював цілий місяць.
Для індексації роботодавець вирішив брати базовим грудень 2024, і сума індексація становить 105,98 грн.
Як бачимо, зарплата працівника менша за МЗП. Таким чином, треба провести доплату до МЗП. При цьому індексація враховуватиметься в сумі вже нарахованої зарплати, а не нараховуватиметься зверху МЗП:
8 000,00 грн – 4 105,98 грн = 3 894,02 грн.
ЄСВ нараховуємо в розмірі 1 760,00 грн (8 000,00 х 22%).
Отже, донарахована зарплата працівника буде базою для ЄСВ. Тобто відбувається «дотяжка» двох показників: і МЗП, і ЄСВ.
Приклад 5. Суміщення посад та доплата МЗП.
У травні 2025 р. працівник суміщає посади. За суміщення посади йому встановили доплату в розмірі 1 000,00 грн.
Оклад за основною посадою становить 5 500,00 грн.
Позаяк фактична зарплата працівника за місяць менша, ніж розмір МЗП, — 6 500,00 грн (5 500,00 грн + 1000,00), треба провести доплату до МЗП, а саме:
8 000,00 – 6 500,00 грн = 1 500,00 грн.
ЄСВ нараховуємо в розмірі 1760 грн (8 000,00 х 22%).
Отже, нарахована зарплата працівника буде базою для ЄСВ. Тобто відбувається «дотяжка» двох показників: і МЗП, і ЄСВ.
Приклад 6. Доплата до МЗП за відрядної оплати праці.
За відрядною розцінкою працівникові встановлено оплату 22 грн/шт. (220 грн за день, 10 штук за день).
У травні 2025 р. працівник відпрацював усі дні за графіком роботи — 22 дні.
Також виготовив 200 деталей — тобто норму виконав.
Зарплата працівника за місяць становить 4 840,00 грн (22 грн х 220 деталей).
Позаяк фактичний заробіток працівника за травень менший, ніж розмір МЗП, треба доплатити до МЗП:
3 160 грн (8 000,00 грн – 4 840,00 грн).
ЄСВ нараховуємо в розмірі 1 760 грн (8 000,00 х 22%).
Отже, нарахована зарплата працівника буде базою для ЄСВ. Тобто відбувається «дотяжка» двох показників: і МЗП, і ЄСВ.
Приклад 7. Погодинна оплата праці та доплата до МЗП.
У працівника на підприємстві встановлено погодинну оплату праці.
Годинна ставка працівника становить 41,00 грн.
Працівник за травень відпрацював 176,00 год.
Фактична зарплата працівника становить 7 216,00 грн.
Позаяк працівнику встановлено годинну тарифну ставку (41,00 грн/год.) і вона менша за МЗП у погодинному розмірі 48 грн, треба провести доплату до МЗП за кожну годину, відпрацьовану працівником.
225,60 грн (48 грн х 176,00 год. – 7 216,00 грн) = 8 448,00 грн – 7 216 грн = 1 232 грн.
ЄСВ нараховуємо в розмірі 1 760 грн (8 000,00 х 22%).
У цьому прикладі заробітна плата з доплатою до МЗП становить 8 448 грн — за погодинною ставкою, а мінімальний внесок з ЄСВ справляють з місячної мінімальної зарплати — 8 000 грн.