30 квітня до Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики було внесено новий законопроєкт №13232. Його вніс прем’єр-міністр Д. Шмигаль, який виступив автором цієї законодавчої ініціативи.
Законопроєкт мав назву «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи».
Проте насправді цей законопроєкт має на меті встановлення нового порядку оподаткування таких доходів. Він визначає коло доходів, які оподатковуватимуться по-новому.
Коли йдеться про доходи саме фізосіб, цей законопроєкт встановлює нову ставку ПДФО 5% щодо таких доходів.
А міжнародний обмін інформацією для встановлення фізосіб, які отримали доходи, та розміру таких доходів (а також чи були вони оподатковані за кордоном), — це вже інструмент, що його податківці використовуватимуть для того, аби визначати тих, хто уникає сплати податків. І під контроль потраплятимуть не лише українці, а й іноземці.
Як оподатковуватимуться доходи фізосіб від торгівлі на цифрових платформах?
Це регулюватиме нова ст. 178-1 ПКУ! Передбачається, що вона почне діяти з 1 січня 2026 року.
Ставка ПДФО — 5%, проте за виконання семи умов:
1) мати спеціальний рахунок, та повідомлення кожного оператора платформи про номер (реквізити) такого рахунку!
2) виключно грошові розрахунки! Готівку застосовувати можна, але безготівкові — тільки через спецрахунок!
3) не мати спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)!
4) не бути ФОПом або фізособою-«незалежником»!
5) не використовувати працю інших осіб! Тобто працювати без найманих працівників!
6) обсяг доходу не більше ніж 834 розмірів МЗП, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року! Тобто у 2025 році — не більше ніж 6 672 000 грн.!
7) не здійснювати продажу підакцизних товарів! Тобто жодного алкоголю, тютюнових виробів, пального й авто!
А якщо порушити хоч одну з цих умов? Ставка ПДФО 18%, звісно!
Утім, для тих, хто торгує в Інтернеті мало і тільки за потреби, зробили послаблення.
Якщо фізособа — підзвітний продавець протягом звітного періоду (календарного року) здійснила не більш ніж три продажі товарів через платформу на загальну суму, що не перевищує еквівалент 2 000 євро за календарний рік за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим НБУ станом на 1 січня звітного податкового року, така особа матиме право застосовувати ставку 5%, не відкриваючи спецрахунку, а використовуючи наявні поточні рахунки у банку, відкриті для власних потреб.
Але така особа теж буде зобов’язана повідомити про номер (реквізити) такого рахунку підзвітного оператора платформи або кваліфікованого оператора платформи, що є податковим агентом.
В уважних читачів одразу мало виникнути запитання «Стривайте! А якщо фізособи не реєструються ФОПами, то як же сплачуватиметься цей ПДФО? Невже податківці настільки довіряють продавцям?».
Довіряють, але не настільки.
Оператори цифрових платформ оголошуються податковими агентами продавців. Тобто саме оператори повинні будуть утримувати ПДФО і подавати ДПС звіти про доходи продавців. ПДФО утримуватиметься за ставкою 5% або 18%.
Причому, якщо розрахунки за товари/послуги провадилися без участі оператора, то кошти на сплату ПДФО оператору має перерахувати продавець!
Проте в разі перевищення річної суми доходу або в разі іншого порушення умов застосування ставки ПДФО 5% — доплатити різницю мусять самі продавці, попередньо подавши річну декларацію про майновий стан та доходи.
Тобто оператор орієнтуватиметься тільки на те, що продавець має спецрахунок і повідомив про це під час укладення договору. Для оператора такий продавець буде тим, чий дохід оподатковується за ставкою 5% ПДФО, і рівно стільки оператор і сплачуватиме до бюджету. Про те, що він не може користуватися зменшеною ставкою ПДФО, знатиме сам продавець, і саме він повинен буде декларувати і доплачувати різницю (18% - 5%) ПДФО.
Друге запитання, що має виникнути в уважних читачів, — це: «А як же військовий збір з доходів продавців?».
А про це в законопроєкті №13232 наразі нічого не сказано. Можливо, норми про нього з’являться в остаточній версії закону. Наша версія: ВЗ сплачуватимуть у тому самому порядку, що й ПДФО, за чинною ставкою 5%. Проте — побачимо.
Третє запитання, яке могло виникнути в читачів, — це: «А як щодо юросіб і ФОПів, фізосіб-«незалежників»?».
Так, їхні доходи від продажу на цифрових платформах теж відстежуватимуть. Проте лише для встановлення обсягу продажів, для них — жодних пільгових ставок. Їхні доходи оподатковуватимуться в старому, загальному порядку.
А тепер ті, хто зацікавився, — розгляньмо деталі.
Цифрові платформи — що це таке?
З метою оподаткування має бути чітке визначення терміна в ПКУ. І воно запроваджується законопроєктом №13232.
Цифрова платформа — це будь-яке програмне забезпечення, включаючи вебсайт, його частину або додатки (у тому числі мобільні додатки), що доступне для користувачів та дозволяє продавцям товарів та послуг здійснювати комунікацію з іншими користувачами для здійснення прямо або опосередковано звітної діяльності для таких користувачів.
Операції, що забезпечуються платформою, також можуть включати збір, розрахунок та виплату (зарахування) винагороди за звітну діяльність.
Термін «цифрова платформа» не включає програмне забезпечення, яке не впливає на можливість здійснення звітної діяльності та забезпечує виключно здійснення хоча б однієї з таких операцій:
— обробку платежів, що здійснюються щодо звітної діяльності;
— інформування щодо або рекламу звітної діяльності для користувачів;
— переспрямування або переведення користувачів на платформу.
Це цікаво, але мало що дає пересічному громадянину. Проте погляньмо на визначення терміна «звітна діяльність».
Які види діяльності підпадають під законопроєкт?
Звітна діяльність — це будь-який із таких видів діяльності, що здійснюється продавцем через платформу за винагороду:
а) надання в оренду нерухомого майна, у тому числі житлової та нежитлової нерухомості, а також будь-якого іншого нерухомого майна та місць для паркування;
б) особисті послуги;
в) продаж товарів;
г) надання в оренду транспортних засобів.
Для продавця, який не є резидентом України, звітна діяльність не включає діяльність, що ним здійснюється як працівником оператора платформи або працівником пов’язаної організації оператора платформи.
Отже, нові правила оподаткування стосуються оренди нерухомості та авто, продажу товарів та послуг, що їх надає продавець (або іноді юрособи, яких він представляє). Тобто це те коло видів діяльності, що їх провпадять пересічні громадяни, здебільшого без реєстрації ФОПами. Саме на них і спрямовані ці зміни.
Для потреб визначення звітної діяльності особистою послугою є послуга (включаючи виконання роботи), що надається (виконується) протягом певного часу та/або за завданням (замовленням) користувача платформи однією або кількома особами, які діють самостійно або від імені організації, і вона може надаватись або виконуватись фактично або онлайн.
Отже, всілякі онлайн-сайти або торгові майданчики в Інтернеті, які спеціалізуються на наданні фізособам місця для розміщення інформації про товар або послугу, дозволяють продавати їх і спілкуватися з покупцями та іншими користувачами для провадження торговельної діяльності, — це цифрові платформи.
А як щодо соцмереж, які начебто не спеціалізуються на торгівлі, проте дозволяють її здійснювати? Де можна розмістити інформацію про товар або послугу, спілкуватися з покупцями та іншими продавцями, проте розрахунок між продавцями та покупцями проводиться без участі таких соцмереж? Вони теж підпадають під визначення цифрової платформи, адже проведення розрахунків (у тому числі за винагороду за посередництво) не є обов’язковою умовою — вони лише можуть бути.
Але тут є тонка межа: розміщення інформації про товар та послугу, наприклад, в особистому блозі в соцмережі, без пропозиції їх купити — це не звітна діяльність. Навіть розміщення такої інформації на сайті з контактами осіб, в яких можна купити ці товари або послуги, з позначкою, що це реклама, — не звітна діяльність. Тобто законопроєкт стосується саме торгівлі, коли продавець отримує дохід.
Хто вважатиметься продавцем у світлі нового законопроєкту?
Тепер визначимося з тим, для кого будуть встановлені нові правила оподаткування доходів. Законопроєкт №13232 вносить до ПКУ кілька нових термінів щодо продавців.
Продавець — це користувач цифрової платформи (фізособа чи організація), який на підставі договору з оператором платформи зареєстрований на платформі у будь-який момент часу протягом звітного періоду для провадження звітної діяльності.
Звітним періодом вважатимуть календарний рік!
Продавців поділятимуть на активних, підзвітних і виключених!
Активний продавець — це будь-який продавець, який або здійснює звітну діяльність (хоча б одну операцію) протягом звітного періоду, або якому виплачується чи зараховується винагорода у зв’язку зі здійсненням звітної діяльності протягом звітного періоду.
Підзвітний продавець — це будь-який активний продавець (окрім виключеного продавця), який відповідає щонайменше одній із таких умов:
1) є резидентом юрисдикції (у тому числі України), що є стороною Багатосторонньої угоди DPI або іншої кваліфікованої угоди компетентних органів, яка набрала чинність;
2) надає в оренду нерухоме майно, розташоване в юрисдикції, що є стороною Багатосторонньої угоди DPI, або іншої кваліфікованої угоди компетентних органів, яка набрала чинність, у тому числі в Україні.
Виключений продавець — це продавець, який є:
1) урядовою організацією;
2) організацією, акції якої регулярно торгуються на одному або декількох організованих ринках цінних паперів та їх пов’язані особи; або
3) організацією, яка за допомогою платформи здійснила понад 2000 операцій з надання в оренду нерухомості щодо однієї одиниці оголошення.
Зверніть увагу: одна одиниця оголошення включає всі номери (місця), кімнати або інші спеціально обладнані приміщення, що розташовані за однією адресою та пропонуються для надання в оренду через платформу одним продавцем.
Продавці — це всі, хто здійснює торгівлю товарами або послугами на цифровій платформі. Активні — це ті, кому вдалося щось продати у звітному періоді (або отримати виручку за минулі звітні періоди) за допомогою платформи. Натомість підзвітні та виключені продавці — це лише ті, що надають в оренду нерухомість.
І ще одна з особливостей, яка стосується підзвітних продавців! Якщо вони бажатимуть скористатися особливостями оподаткування їхніх доходів, про які ми розповімо нижче, то повинні проводити розрахунки через окремі рахунки у банках або інших фінустановах. Назвемо їх «рахунки для підзвітних продавців». Такі продавці мають повідомляти банк/фінустанову, в якій відкривають рахунок, про свій статус. А банки/фінустанови — повідомляти ДПС про відкриття/закриття таких рахунків.
Нові штрафи за нові порушення
До ПКУ вноситься новий пп. 117.7. Згідно з ним за неподання оператором платформи заяви про взяття його на облік тягне за собою накладення штрафу у 20 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Тобто на сьогодні це 160 000 грн.
Причому сплата цього штрафу не звільняє оператора платформи від обов’язку реєстрації!
А ще на операторів цифрових платформ чекають нові штрафи за ст. 118 ПКУ:
— неподання звіту про доходи підзвітних продавців — штраф 100 розмірів МЗП на 1 січня звітного (податкового) року. Тобто на сьогодні це 1 600 000 грн;
— несвоєчасне подання цього звіту — штраф 0,5 розміру МЗП на 1 січня звітного (податкового) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту. Тобто прострочили подання звіту на місяць (30 днів) — штраф буде на сьогодні 120 000 грн;
— подання звіту з неповними або недостовірними відомостями чи помилками — буде штраф у 0,5 розміру МЗП на 1 січня звітного (податкового) року, що застосовується до одного продавця.
У разі вчинення в одному звіті порушень щодо двох і більше підзвітних продавців сума штрафу розраховується додаванням розмірів штрафів за кожного продавця, щодо якого було подано помилкову, неповну або недостовірну інформацію. Тобто помилка про одного продавця — штраф 4 000 грн, а про трьох — вже 12 000 грн.
Щоправда, якщо оператор встигне виправити помилки до податкової перевірки (або отримавши запит від податківців), то штрафи застосовуватися не будуть.
А от якщо перевірка виявить умисне викривлення даних звіту про доходи продавців, — штраф буде в розмірі 5 відсотків виручки підзвітного продавця, щодо якого було подано неповні, помилкові або недостовірні відомості, або щодо якого не було подано інформацію у звіті про доходи підзвітних продавців, але не менше ніж 1 МЗП (на сьогодні — 8 000 грн). Причому такий штраф рахуватиметься щодо кожного продавця і щодо кожного звіту окремо!
— незберігання документів та інформації про продавців — штраф у розмірі 1 МЗП, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (на сьогодні — 8 000 грн). Але якщо таке незберігання призвело до невідображення інформації про продавця у звіті про доходи, — штраф буде вже 50 МЗП, тобто 400 000 грн.
Які інструменти отримають податківці?
Це окрема тема для розмови, тож наголосимо зараз на найцікавішому.
Щодо продавців
Для виявлення доходів, щодо яких було створено законопроєкт №13232, податківці отримають право отримувати безоплатно від банків з урахуванням законів, що визначають порядок розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, інформацію щодо операцій за поточними рахунками підзвітних продавців.
Отже, щодо операцій з оренди нерухомості, то податківці зможуть отримувати від банків на письмовий запит відомості на визначену дату або за визначений період часу дані про операції зарахування коштів на поточні рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані та номер поточного рахунку контрагента. Щоправда, не тоді, коли їм захочеться, а лише у разі проведення звіряння даних щодо суми доходів від здійснення звітної діяльності, отриманої фізособою — підзвітним продавцем.
Якщо фізособа — підзвітний продавець бажатиме застосовувати ставку ПДФО 5% і відкриватиме для цього спецрахунок, то під час відкриття зобов’язана буде надати банку згоду на розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю!
Йдеться про відомості на визначену дату або за визначений період часу про операції зарахування коштів на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані та номер рахунку контрагента — на запит контролюючого органу.
Щодо операторів
Щодо вітчизняних операторів цифрових платформ ДПСУ все вирішить швидко: щодо них за потреби призначатиметься податкова перевірка, за наслідками якої, в разі підтвердження порушень, надсилатиметься ППР.
А от з іноземцями, які перебувають за кордоном України, буде не так просто.
Тому до ПКУ вносять спеціальний пункт 58-1.6. За ним ППР організації-нерезиденту, яка є підзвітним оператором платформи, але не зареєстрована як платник податку у контролюючому органі, надсилатиметься ДПСУ до компетентного органу іноземної держави для вручення організації-нерезиденту.
Тобто з тими, хто не перебуває на податковому обліку в Україні, матимуть справу податківці в країні їх резидентства. Втім, податкові перевірки з боку ДПС операторам-нерезидентам теж обіцяють, але у межах, установлених новою статтею 347 ПКУ.
Загалом, щодо обміну інформації із закордонними податковими органами у ПКУ запроваджується новий розділ XVIII-3 «Міжнародне адміністративне співробітництво у сфері оподаткування». Щоправда, він складатиметься лише з однієї статті 347, проте досить великої. Докладно про неї розповімо в окремій статті після того, як отримаємо остаточний текст цього закону.
Коли зміни запрацюють?
Законопроєктом №13232 передбачено, що він почне діяти з дня, наступного за днем опублікування, крім норми щодо нової ставки 5% ПДФО — вона, як очікується, почне діяти з 01.01.2026.