Процедура перебронювання вже закінчилася, тож більшість із тих, хто мав право і хотів оформити бронь для своїх працівників, уже це зробили. Тому зараз поговоримо про один із нюансів, який стосується заброньованих працівників, — це перетин державного кордону України.
Декому з таких працівників треба виїхати за кордон зі службовою метою, зокрема у відрядження. Дехто бажає з’їздити за кордон з особистою метою, наприклад на відпочинок. Але чи випустять їх з України? І якщо так, то які документи треба надати прикордонникам, щоб виїзд відбувся без проблем?
Що каже закон
Правила перетинання державного кордону громадянами України затверджені постановою КМУ від 27.01.1995 №57. Проте більшість норм цієї постанови діють у мирний час. А от якщо в Україні оголошено воєнний стан, щодо військовозобов’язаних діють спеціальні норми.
Про військовослужбовців, які їдуть за кордон для виконання завдань Міноборони, ми зараз говорити не будемо — їх, звісно, випускають без проблем (згідно з п. 2-15 Правил). Хоч варто згадати чоловіків віком від 18 до 25 років, які проходили військову службу за контрактом у Збройних Силах або розвідувальному органі Міноборони та які до укладення контракту не проходили військової служби (крім базової військової служби), — їх пропускають за кордон згідно з п. 20-20 Правил.
А ті, кому оформлено відстрочку (бронь)?
Згідно з п. 2-14 Правил, заброньовані працівники мають право перетинати державний кордон на підставі відповідних рішень про службові відрядження.
Утім, для працівників у сфері культури діє окрема норма (п. 2-21 Правил). За нею чоловіки від 18 до 60 років, які перебувають у трудових відносинах із критично важливими:
— закладами, підприємствами, установами, організаціями сфери культури (далі — заклади культури);
— закладами освіти сфери культури;
— підприємствами, установами, організаціями, що провадять діяльність у сфері кінематографії (далі — суб’єкти кінематографії), — можуть перетинати кордон із метою провадження діяльності у сфері культури.
Те саме стосується і ФОПів, які провадять незалежну професійну діяльність у сфері культури або професійну кінематографічну діяльність.
Діє аналогічне правило і для чоловіків, які провадять професійну діяльність у сфері стратегічних комунікацій, медіа та інформаційній сфері (п. 2-22 Правил). Їх випускають за кордон, але тільки за наявності документів, які підтверджують зв’язок поїздки з такою професійною діяльністю.
У відрядження за кордон поїхати можна!
Як бачимо, кожен із заброньованих працівників, якого скерували у відрядження, може перетнути кордон України абсолютно легально.
Для цього працівник повинен буде підготувати і показати прикордонникам такі документи:
— закордонний паспорт громадянина України;
— військово-обліковий документ. У разі бронювання за допомогою «Дії» це має бути документ в електронній формі;
— документ, який підтверджує, що заброньований їде саме у відрядження. Насамперед це наказ роботодавця про відрядження, в якому зазначено такого працівника. До наказу можна додати й інші документи, що підтверджують мету виїзду та строки перебування за кордоном: запрошення з боку сторони приймання, транспортні квитки, документи з готелю, де буде мешкати працівник під час перебування за кордоном, тощо.
Часто прикордонники вимагають ще й довідки з місця роботи — в ній має бути зазначено, що чоловік, який її надає, є працівником вашого підприємства, що в нього оформлена бронь, що він скерований у відрядження (докладно розповісти, куди, з якою метою та на скільки).
Надані документи мають підтвердити Державній прикордонній службі, що чоловік, який намагається виїхати з України, робить це легально і саме з метою відрядження. Та, звісно ж, планує повернутися в Україну після виконання службового завдання.
Про що треба пам’ятати:
1) на сьогодні вичерпного переліку документів для перетину кордону не встановлено. Тобто може бути таке, що ви підготували мінімальний пакет документів (паспорт, військово-обліковий документ, наказ про відрядження), а прикордонники вимагають додаткових документів, які підтверджують мету та строки перебування за кордоном. Тож варто бути готовими відповісти на всі запитання й надати всі документи, що підтвердять ваші слова;
2) якщо є сумніви, чи достатньо у вас документів для перетину кордону, — краще проконсультуватися з Державною прикордонною службою заздалегідь;
3) рішення, випускати за кордон чи ні, ухвалюють прикордонники, після того як проаналізують ваші документи і вислухають ваші пояснення. У них залишається право відмовити.
Чи можна поїхати у відпустку?
Згідно з Правилами №57 — ні.
Пункт 2-14 Правил перетинання державного кордону громадянами України дозволяє заброньованим працівникам виїжджати за кордон лише у відрядження.
Хоча на практиці прикордонники кажуть, що можуть пропустити. Але залишається ризик відмови. Тож, якщо ваш заброньований працівник дуже хоче поїхати на відпочинок саме за кордон, він може спробувати це зробити, але на власний ризик.
Які документи можуть переконати прикордонників зробити виняток? Їх набір той самий, що і для відрядження, ось тільки мета поїздки вже буде особиста, а не службова. Тобто замість наказу про відрядження — наказ на відпустку. А в довідці з підприємства треба буде зазначити, що працівник їде за кордон саме у відпустку (куди саме і на скільки), аби підтвердити, що роботодавець знає про це і дає на це згоду.
В яких випадках працівника точно не випустять?
Перше, на що треба звернути увагу, — це відповідність військово-облікових документів правилам, чинним на момент перетину кордону. Та відповідність зазначеного у цих документів із даними системи «Оберіг» Міноборони.
Нагадаємо: нещодавно військово-облікові дані всіх чоловіків треба було оновити. Більшість це зробила. Звісно, що роботодавці мали стежити за таким оновленням.
Друге, на що звертаємо вашу увагу: право виїхати за кордон у відрядження мають лише заброньовані працівники!
Якщо у вас працює чоловік віком від 18 до 60, у якого в повному порядку військово-облікові дані і документ, але він не заброньований, — виїхати за кордон у відрядження він не зможе.
А ще — працівників із неоновленими даними неможливо було перебронювати або оформити на них нову бронь. Тож, коли йдеться про заброньованого працівника, то, найімовірніше, військово-облікові документи в нього будуть у порядку. Але розбіжності між базами даних іноді трапляються. Тож, якщо вони є, — треба їх усунути до поїздки за кордон.
Третя за частотою причина відмов у виїзді за кордон — відсутність достатніх документів, які підтверджують мету та строки поїздки. Але це вже залежить від роботодавця і самого працівника.
Мета службової поїздки (відрядження) — це виконання службового завдання. Вона має бути зазначена у наказі про відрядження. І, звісно ж, працівник повинен знати цю мету і, якщо у прикордонників виникнуть запитання щодо неї, вміти пояснити, що саме він робитиме за кордоном і як це пов’язано з його службовими обов’язками.
Роботодавець, своєю чергою, робить усе, щоб організувати службову поїздку. Але цього разу до відрядження треба буде поставитися дуже серйозно і спланувати все наперед. Працівник, який їде у закордонне відрядження, повинен не лише перетнути кордон (на що йому знадобиться чинний закордонний паспорт і, можливо, й віза!), а й доїхати до місця відрядження та повернутися назад. А ще він має десь мешкати у місці відрядження та, можливо, у дорозі (якщо він їде за кордон автомобілем, наприклад). І прикордонники вимагатимуть документального підтвердження такої підготовки.
Тож працівник мусить мати транспортні квитки, документи про бронювання готелю тощо. Якщо частину витрат бере на себе сторона приймання, про це теж варто мати зі собою підтвердний документ.