І знову про військовий збір та про збільшення його ставки з грудня 2024 року з 1,5% до 5% щодо виплат працівникам. Але цього разу практична ситуація особлива.
Нагадаємо, що ст. 119 КЗпП вже не гарантує мобілізованим працівникам збереження середнього заробітку за місцем роботи — зберігаються лише посада і саме робоче місце. Натомість за місцем служби мобілізовані отримують грошове забезпечення. Тобто навантаження з фінансування таких працівників було перекладено з плечей роботодавців на державу.
Але деякі роботодавці добровільно роблять різноманітні виплати таким працівникам. З погляду закону тут усе нормально, якщо роботодавець має право розпоряджатися своїми коштами вільно, а керівник за установчими документами — ухвалювати рішення про такі виплати. Цікавіше те, як оподаткувати таку виплату? Розгляньмо окремо.
ЄСВ
На запитання, чи нараховувати на таку виплату ЄСВ, — податківці відповіли ствердно ще 2022 року. Ось основний аргумент: такі виплати працівникам є складовою фонду оплати праці, а заробітна плата є базою нарахування ЄСВ.
Тут зазначимо, що основним критерієм, за яким податківці дійшли такого висновку, є регулярність подібних виплат. А от якщо подібні виплати робляться лише раз на рік, то їх, на нашу думку, можна віднести до одноразових допомог (особливо якщо саме так це й оформити) і ЄСВ не нараховувати. Позаяк одноразова матеріальна допомога, зазначена у п. 3.31 Інструкції зі статистики заробітної плати, не вважається зарплатою.
ПДФО
Пільг щодо таких виплат, тим більше якщо вони мають регулярний характер, ПКУ не містить. Особливо якщо такі виплати не оформлені як благодійна допомога на прохання працівника, а зазначені в колективному, трудовому договорі або в наказі керівника як такі, щодо яких роботодавець ухвалив самостійне рішення.
Тому ПДФО за ставкою 18% треба з таких виплат утримати. Ба більше, податківці радять відображати такі виплати в додатку 4ДФ з ознакою доходу «101», тобто розглядають її з метою оподаткування як звичайну зарплату.
Військовий збір
А ось тут ми підходимо до коментованої ІПК (див. «ДК» №2/2025). Адже з грудня 2024 року ставка ВЗ для зарплати працівників становить уже 5%. Тим часом для мобілізованих ставку ВЗ зберегли на рівні 1,5%. Тож у роботодавців виникає слушне запитання: яку ставку ВЗ застосовувати до виплат мобілізованим за місцем роботи?
На що податківці відповідають так. Ставка військового збору в розмірі 1,5% застосовується тільки до доходу мобілізованих, одержаного у вигляді:
- грошового забезпечення,
- грошових винагород
- та інших виплат, які здійснюються їм, як мобілізованим, відповідно до законодавства України.
Інші доходи зазначеної категорії громадян оподатковуватимуться за загальними правилами за ставкою 5%.
Отже, і з виплат за місцем роботи, що їх роботодавець виплачує добровільно, а не за законом, теж утримується ВЗ за ставкою 5% починаючи з грудня 2024 року.
Лікарняні і відпусткові
У листі від 14.09.2022 р. №4711-06/64983-09 Мінекономіки зазначило, що, обчислюючи середню заробітну плату для оплати відпусток, треба враховувати виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток, у тому числі виплати за час проходження військової служби. І немає значення, добровільно цей середній заробіток зберігається чи за законом, бо такою є норма п. 3 Порядку №100. А ось якщо виплати будуть нерегулярні або менші за середній заробіток, то, на нашу думку, підстав включати їх до розрахунку немає.
Мінсоцполітики в листі від 06.10.2022 р. №2809/0/5-22/45 наголосило, що подібні виплати не можна враховувати при обчисленні лікарняних. Адже вони не передбачені КЗпП як обов’язкові!
Але насправді, якщо ці виплати будуть показані в єдиній звітності як звичайна зарплата, з якої сплачено ЄСВ, у ПФУ не буде заперечень щодо врахування таких виплат при обчисленні лікарняних.