Працевлаштування осіб з інвалідністю — 2025

Як і торік, коротко схему гарантій особам з інвалідністю щодо працевлаштування можна описати так:

1. є норматив (кількість) осіб з інвалідністю, яких треба взяти на роботу. Він стосується роботодавців, у яких працює від 8 працівників (у кого менше, — на тих цей норматив не поширюється);
2. раніше про виконання нормативу роботодавці звітували. Тепер спеціального звіту немає, проте інформація наводиться в єдиній «зарплатній» звітності, де її бачить ПФУ;
3. тим роботодавцям, які не виконали обовʼязкового для них нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, загрожує штраф;
4. розмір штрафу залежить від кількості непрацевлаштованих і середньої річної зарплати, яка склалася у роботодавця;
5. рахує штрафи (за даними, отриманими у «зарплатній» звітності від ПФУ) Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю;
6. надсилає інформацію про штрафи ПФУ, на своєму вебпорталі електронних послуг.

Тепер про все це докладніше.

Звіт не подаємо, але норматив з працевлаштування виконуємо!

Законом України від 18.10.2022 №2682-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» (далі — Закон №2682) було внесено зміни до переліку заходів, що їх підприємства, установи, організації, фізособи, які використовують найману працю (далі — роботодавці), зобов’язані вживати з метою працевлаштування осіб з інвалідністю. Зокрема, у новій редакції викладено статті 18 і 19 Закону України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі — Закон №875).

Отже, роботодавці, незалежно від їхньої форми власності та системи оподаткування, а також ФОПи-роботодавці повинні виконувати норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а саме (Закону №2682):

— якщо у роботодавця працює від 8 до 25 осіб, — одне робоче місце;

— якщо кількість працівників перевищує 25 осіб (26 і більше), — 4% середньооблікової кількості штатних працівників.

На кого норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю не поширюється?

Не повинні виконувати норматив роботодавці з кількістю найманих працівників до 8 осіб (рахуємо, як і раніше, в середньому за календарний рік).

А от представництва іноземних компаній, які не є юрособами цей норматив повинні виконувати. Таку думку Фонд соцзахисту інвалідів наводив у листі від 20.06.2014  № 1/3-63/02-01.

Виконанням нормативу вважається працевлаштування осіб з інвалідністю:

— для яких місце роботи є основним. Отже, сумісники до нормативу не враховуються (внутрішні сумісники зараховуються до виконання нормативу лише за основним місцем роботи);

— інвалідність яких підтверджено:

1. копією довідки до акта огляду МСЕК, виданої до 31.12.2024 (або витягом із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про встановлення інвалідності, оформленим за відповідною формою, затвердженою МОЗ починаючи з 01.01.2025);
2. копією пенсійного посвідчення або посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.

Водночас на зарахування до нормативу не впливає:

• група інвалідності, встановлена особі;
• режим роботи такої особи на підприємстві (повний чи неповний робочий час);
• коли саме особі встановлено інвалідність (до її працевлаштування на підприємство чи вже коли вона перебувала у трудових відносинах).

Право осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, забезпечується шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості (ст. 18 Закону №875).

Підприємства, установи, організації, фізособи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти і створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому КМУ.

Особам з інвалідністю, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома, особи з інвалідністю можуть залучатися до оплачуваних громадських робіт за їхньою згодою.

Як розрахувати норматив

Для того щоб розрахувати норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю, потрібно мати інформацію про середньооблікову кількість штатних працівників.

Під час розрахунку кількість робочих місць округлюють до цілого значення.

Облікову кількість штатних працівників визначають на певну дату звітного періоду, наприклад на перше або останнє число місяця, включно з прийнятими працівниками і за винятком тих, які вибули цього дня. В обліковій кількості штатних працівників за кожний календарний день ураховують осіб, які фактично працювали, а також відсутніх на роботі з будь-яких причин, тобто всіх працівників, які перебувають у трудових відносинах.

Якщо підприємство працювало неповний місяць

Якщо підприємство працювало неповний місяць (новостворене, ліквідоване чи із сезонним характером роботи), показник середньооблікової кількості штатних працівників визначається діленням суми облікової кількості штатних працівників за всі дні роботи підприємства у звітному місяці (включно з вихідними та святковими і неробочими днями за період роботи) на кількість календарних днів у звітному місяці.

Перелік категорій працівників, які включаються до облікової кількості, міститься у п. 2.4 і 2.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, зареєстрованої наказом Держкомстату України від 28.09.2005 №286 (далі — Інструкція №286). До них належать штатні працівники, які:

• фактично з’явилися на роботу, включно з тими, які не працювали через простій;
• прийняті на роботу з випробним терміном;
• прийняті або переведені з ініціативи адміністрації на роботу на неповний робочий день або неповний робочий тиждень;
• перебувають у службових відрядженнях, включно із закордонними;
• уклали трудовий договір із підприємством про виконання роботи вдома особистою працею (надомники);
• прийняті для заміщення працівників, які тимчасово відсутні (через хворобу, відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею віку, встановленого чинним законодавством або колективним договором, та з інших причин);
• працюють згідно з договорами (розпорядженнями, наказами) за межами підприємства;
• скеровані для виконання робіт вахтовим методом;
• прийняті на постійну роботу за скеруванням державної служби зайнятості згідно з договором з роботодавцем про надання дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних;
• іноземні громадяни, якщо вони оформлені згідно з національним законодавством та одержують заробітну плату;
• студенти денних відділень навчальних закладів, аспіранти, а також учні професійно-технічних навчальних закладів, з якими укладено трудові договори;
• не з’явилися на роботу через поважні причини, перелічені у п. 2.5 Інструкції №286.

Перелік категорій працівників, які не включаються до облікової кількості, міститься у п. 2.6 Інструкція №286. До них належать:

• прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств;
• залучені до виконання робіт за  цивільно-правовими договорами (договорами підряду);
• переведені з інших підприємств згідно з договорами між суб’єктами господарювання;
• учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів, які проходять виробниче навчання та виробничу  практику на підприємстві згідно з договорами про надання робочих місць із зазначеною метою;
• особи, скеровані підприємствами для навчання у навчальних закладах із відривом від виробництва, які одержують коштом цих підприємств тільки стипендію;
• особи, які навчаються за кошти, передбачені у зведених кошторисах будівництва, для роботи на підприємствах, які вводитимуться в дію;
• працівники, які подали заяви про звільнення і припинили роботу до закінчення строку попередження або які припинили роботу без попередження адміністрації. Їх вилучають з облікового складу працівників з першого дня невиходу на роботу.

Наведемо приклади.

Приклад 1. На підприємстві протягом року працювала така кількість штатних працівників:

Середньооблікова кількість штатних працівників становить: 80 : 12 = 6,67.

Округлюємо до цілого значення — 7 осіб.

Працевлаштування осіб з інвалідністю не є необхідним (до 8 осіб).

Приклад 2. На підприємстві протягом року працювала така кількість штатних працівників:

Середньооблікова кількість штатних працівників становить: 151: 12 = 12,58.

Округлюємо до цілого значення — 13 осіб.

13 більше 8 і менше 25.

Тобто, підприємству необхідно працевлаштувати 1 особу з інвалідністю.

Приклад 3. На підприємстві протягом місяця працювала така кількість штатних працівників:

Середньооблікова кількість штатних працівників становить: 1510 : 12 = 125,83.

Округлюємо до цілого значення — 126 осіб.

Необхідно працевлаштувати осіб з інвалідністю: 4% х 126 = 5,04.

Округлюємо до цілого значення — підприємству потрібно працевлаштувати 5 осіб з інвалідністю.

Що зі звітністю?

Згідно із Законом №2682 роботодавці не повинні реєструватися за своїм місцезнаходженням у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та подавати до нього звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за формою №10-ПОІ.

Тож виникає запитання: яким чином Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю визначає, чи потрібно підприємству мати працевлаштованих осіб з інвалідністю?

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримує від Пенсійного фонду України інформацію (ст. 19 Закону №875):

• про працевлаштованих осіб з інвалідністю;
• про створення підприємствами, установами, організаціями, фізособами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
• необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізособами, які використовують найману працю.

Щороку до 10 березня Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності визначає підприємства, установи й організації, у тому числі підприємства, організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізосіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв’язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств е-порталу ПФУ в затвердженій формі. Тобто кожному роботодавцю треба самостійно дізнатися про нараховані штрафи через е-портал послуг ПФУ.

ПФУ надсилає розрахунки протягом п’яти календарних днів з дня їх одержання від Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Інформацію про дату і час надсилання розрахунків ПФУ надає в електронному вигляді у формі квитанцій протягом трьох робочих днів з дня їх надсилання.

Штрафи за невиконання нормативу

Розмір штрафу залежить від загальної кількості працівників та від кількості непрацевлаштованих осіб з інвалідністю. Усі ці показники братимуться в середньому за рік, тож працевлаштувати особу з інвалідністю у грудні для виконання нормативу буде недостатньо:

• якщо у роботодавця від 8 до 25 працівників і потрібно працевлаштувати 1 особу з інвалідністю, але не зробити цього, то штраф буде у розмірі половини середньої річної заробітної плати працівників;
• якщо працівників більше, то за кожну особу з інвалідністю, яку роботодавець усупереч нормативу не працевлаштує, буде штраф у розмірі цілої середньої річної заробітної плати працівників.

Сплатити штраф за надісланим вам розрахунком треба до 15 квітня (ст. 20 Закону №875).

Жодних пільг на час воєнного стану у Законі №875 не прописано. Тому не забувайте, що порушення термінів сплати штрафу тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи зі 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

У разі несплати штрафу або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення у примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у т. ч. підприємства, організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізособи, яка використовує найману працю, у порядку, передбаченому законом.

Судова практика щодо невиконання нормативу

Судова практика під час розгляду спорів із Фондом соцзахисту осіб з інвалідністю щодо недотримання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, така:

— підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно:

1. розробило необхідні заходи зі створення для них робочих місць, зокрема створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, у повному обсязі поінформувало Центр зайнятості;
2. проте фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин, не залежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, відмова особи з інвалідністю від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які мають сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю;
3. працевлаштування осіб з інвалідністю здійснюється або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, або шляхом звернення до держслужби зайнятості, яка, своєю чергою, шукає відповідну роботу для працевлаштування такої особи з інвалідністю.

Обов’язку щодо самостійного пошуку осіб з інвалідністю для їх подальшого працевлаштування нормами чинного законодавства на підприємства не покладено (так вважає ВС в постанові від 19.12.2018 у справі №812/1140/18, посилання на яку можна знайті в численній судовій практиці, наприклад, в  постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023 у справі №640/10944/20).

Тому, аби забезпечити виконання нормативу, роботодавці можуть шукати осіб з інвалідністю на вакантні місця самостійно або звернутися по допомогу до територіального центру зайнятості. Так само й особи з інвалідністю, аби забезпечити своє право на працевлаштування та оплачувану роботу, у т. ч. з умовою про надомну роботу, можуть самостійно звертатися до підприємств, установ, організацій чи до держслужби зайнятості.

Доказами створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у т. ч. спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, є:

• наказ по підприємству стосовно створення відповідного робочого місця;
• звіт форми №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», що подається у порядку, визначеному наказом Мінекономіки від 12.04.2022 №827-22.