Єдиний податок
Податківці у «ЗІР» (107.01.03) на запитання: «Чи включаються до складу доходу ФОПа — платника ЄП (крім е-резидента) суми від орендарів гарантійних внесків, які забезпечують виконання зобов’язань за договорами оренди та повертаються після закінчення терміну дії договору?» — відповіли:
«ФОП — платник єдиного податку у разі отримання коштів, які забезпечують виконання зобов’язань за договорами оренди (гарантійних внесків) від орендарів, включає такі суми до складу доходу податкового (звітного) періоду у якому вони були отримані. При цьому після закінчення дії договору оренди при поверненні гарантійного внеску у платника єдиного податку немає підстав зменшити свій дохід, оскільки такі суми коштів не є авансом або передоплатою за товари (роботи, послуги)».
На нашу думку, це дуже фіскальний підхід, і потрібно аналізувати саму суть госпоперації.
Статтею 572 ЦКУ передбачено, що зобов’язання може бути забезпечено заставою. Тому, якщо за договором оренди сплачений платіж є саме заставою, наприклад, для збереження майна, і який буде повернено, то доходу ФОП не матиме. Якщо орендар пошкодить майно, то ФОП частину гарантійного платежу зарахує як компенсацію, тоді у ФОПа є дохід.
З огляду на особливості визначення об’єкта оподаткування єдиним податком в умовах невизначеності доцільно гарантійний платіж визнати як дохід. А ось із неможливістю проведення коригування ми не можемо погодитися з ДПС. Адже розмір отриманого доходу за гарантійним платежем визначається саме наприкінці строку договору оренди, коли кошти повертаються орендарю у розмірі гарантійного платежу — суми, що залишається в орендодавця (плата за останній місяць, компенсація витрат). Тож якщо кошти повернуто, то, отже, ФОП має відкоригувати дохід.
Проте позиція ДПС інша. Тож з цього питання або погоджуємося й оподатковуємо як дохід без права на коригування, або подаємо запит на ІПК із подальшим оскарженням у суді. Адже навряд чи ІПК відрізнятиметься від роз’яснень у ЗІР.
ПРРО/РРО
Суб’єкт господарювання зобов’язаний проводити розрахункові операції на повну суму купівлі (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом про РРО, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (ч. 1 ст. 3 Закону про РРО).
Своєю чергою, згідно зі ст. 2 Закону про РРО, розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, в разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця.
Якщо гарантійний платіж спрямований саме на забезпечення, без можливості зарахування в рахунок орендної плати, інших платежів і має бути повернений у повному обсязі, то розрахункової операції немає і, отже, РРО/ПРРО застосувати не потрібно. Адже продаж товарів чи надання послуг така операція не передбачає.
Та якщо ФОП вирішить провести гарантійний платіж через РРО/ПРРО, то в номенклатурі можна ідентифікувати його як «гарантійний платіж».