За відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування зі встановленими у ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання, тобто у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад установлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (пп. 255.11.15, пп. 255.11.13 ПКУ).
Рентна плата за понадлімітне використання води справляється з прибутку, що залишається у розпорядженні водокористувача після оподаткування (пп. 255.11.20 ПКУ).
Своєю чергою, об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається коригуванням (збільшенням або зменшенням) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, визначені ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ).
Але НП(С)БО не містить додаткових указівок щодо обліку рентної плати за понадлімітне використання води. Тобто це витрати періоду в загальному порядку.
При цьому додаткових коригувань фінансового результату ПКУ щодо цих витрат не визначено.
Тому норма пп. 255.11.20 ПКУ є, а застосувати її неможливо.
Отже, рентна плата за понадлімітне використання в загальному порядку включається до складу витрат, зменшуючи таким чином фінрезультат до оподаткування, який є основою для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток. Податкових різниць тут немає.