За нормами п. 198.5 ПКУ потрібно нарахувати компенсуюче ПЗ з ПДВ та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену ПН за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними з ПДВ, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
1) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
2) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 197.1.28 ПКУ, та операцій, передбачених п. 197.11 ПКУ);
3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
4) в операціях, що не є госпдіяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ПКУ).
Ситуацію зі знищенням власної продукції податківці розглянули тут.
Якщо ж були придбані ОЗ, які призначалися для використання в операціях, наведених у п. 198.5 ПКУ, то вже у момент придбання ОЗ потрібно нарахувати компенсуючі ПДВ, навіть якщо придбані ОЗ ще не використовуються.
Зверніть увагу на цей нюанс! Коли написано «призначалися», мається на увазі очікування, планування долі придбаного об'єкта. Тобто якщо ухвалили рішення, що ОЗ використовуватиметься в операціях, наведених у п. 198.5 ПКУ, визнати ПЗ з ПДВ потрібно на дату такого рішення (а не на дату фактичного початку використання). Утім, якщо таке рішення стосується використання у майбутньому, наприклад з наступного місяця, а нині ОЗ ще використовується у госпдіяльності та в оподатковуваних операціях, ПЗ з ПДВ треба визнавати у місяці, коли планується початок зміни використання.
Залежно від особливостей кожної конкретної операції такі очікування можна оформлювати в різні способи. Наприклад, наказом керівника підприємства. Чи рішенням комісії із зарахування ОЗ на баланс, яке зазначається в акті введення в експлуатацію ОЗ тощо.
Приклад 1. Придбали ОЗ у серпні, і на момент придбання очікується використовувати ОЗ в операціях, що не є госпдіяльністю. ОЗ придбано платником ПДВ з ПДВ. У такому разі потрібно нарахувати компенсуючі ПДВ у серпні, склавши зведену ПН до кінця серпня.
Приклад 2. Придбали ОЗ у травні, на момент придбання операції, в яких використовуватиметься придбане ОЗ, ще не відомі. ОЗ придбано платником ПДВ з ПДВ. До серпня ОЗ не використовували, а в серпні почали використовувати в операціях, наведених у п. 198.5 ПКУ. Компенсуюче ПДВ потрібно нарахувати у серпні.
Базу оподаткування для нарахування компенсуючого ПДВ визначають за п. 189.1 ПКУ. Для товарів/послуг — це ціна придбання, а для необоротних активів її визначають виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (за відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни).
Приклад 3. Об'єкт ОЗ придбали за 50 000 грн, крім того ПДВ — 10 000 грн, і цей об'єкт ОЗ від самого початку призначено для використання в неоподатковуваних операціях. На підставі цих умов базою оподаткування буде 50 000 грн. А сума компенсуючого ПДВ — 10 000 грн (50 000 х 20%).