З першого числа місяця, наступного після місяця його опублікування, тобто з 1 липня набрав чинності Закон України від 09.05.2024 №3707-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» (далі — Закон №3707).
У ньому треба звернути увагу на кілька моментів.
Митниця дає інформацію про ЗЕД
Одне із завдань контролерів щодо ЗЕД — це нагляд за дотриманням строків проведення валютних розрахунків. І, як відомо, до цього залучені фінансові установи (від НБУ до небанківських фінансових установ, які проводять розрахунки в іноземних валютах); органи ДПС (які мають право штрафувати за порушення строків розрахунків; і, нарешті, сама митниця, через яку відбувається імпорт та експорт товарів.
Тому інформація, яку має кожен із контролерів, потрібна й іншим. І саме тому завдяки Закону №3707 обмін інформацією (причому швидкий, в електронній формі за допомогою Інтернету) відбуватиметься й надалі.
Тобто офіційно: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, обмінюється з банками, Національним банком України інформацією щодо експортно-імпортних операцій суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, необхідною для забезпечення здійснення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (включаючи інформацію про експортера/імпортера, його контрагента-нерезидента, країну походження товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, вартість товару, реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та документів, що є невід’ємною частиною зовнішньоекономічного договору (контракту), на підставі міжвідомчих угод про інформаційний обмін, укладених із НБУ.
Як визначається митна вартість товару (з якої рахують мито й податки)
До 31 грудня 2030 року включно митною вартістю товарів, які вивозяться за межі митної території України з поміщенням у митний режим експорту та на які законом встановлено вивізне мито, що нараховується за адвалорними ставками (крім товарів, визначених статтею 19-2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», у разі запровадження КМУ режиму експортного забезпечення), є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі, але не нижче від середньоарифметичного значення котирувань цін на відповідні товари на міжнародних товарних біржах.
Доти такий спеціальний порядок визначення митної вартості планувався лише до кінця 2025 року.
Але що він означає?
Відносною (адвалорною) визнається ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування (п. 28.2 ПКУ). Щодо мита діє аналогічне визначення: адвалорна ставка — це ставка у відсотках, яка застосовується до митної вартості.
А митна вартість, як ми бачимо, цього року та в наступні 6 років визначатиметься з ціни, зазначеної у рахунку, виставленому постачальником. Проте митники ще порівнюватимуть її з даними міжнародних товарних бірж і визначатимуть середню ціну на такі товари. Ні, формально митну декларацію, як і раніше (з усіма показниками, зокрема і з митною вартістю, сумами податків та мита), має скласти декларант. Але (також, як і раніше) без перевірки цих показників та згоди з ними з боку митниці товар кордону не перетне.
Режим експортного забезпечення — що це?
Цей режим передбачено ст. 19-2 Закону про ЗЕД. За нею на період дії воєнного стану в Україні КМУ має право ухвалювати рішення про запровадження та скасування режиму експортного забезпечення. Він полягає у встановленні особливостей здійснення операцій з експорту окремих видів товарів.
Наприклад, може бути заборонено експорт певних товарів неплатниками ПДВ. Або заборонено експорт товарів за ціною, нижчою за мінімальну (це може стосуватися сільгосптоварів, а мінімальні ціни на них має затвердити той самий КМУ).
Як оформлятимуть МД у режимі експортного забезпечення
У такому разі декларування товарів, які підпадатимуть під цей режим, але які дозволено все-таки експортувати, здійснюватиметься на підставі окремої періодичної, спрощеної митної декларації або митної декларації, заповненої у звичайному порядку, до якої декларант обов’язково вносить відомості про дату й номер відповідної податкової накладної, складеної за операцією з вивезення за межі митної території України таких товарів у порядку, встановленому пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, та зареєстрованої в ЄРПН не пізніше ніж за 30 днів до дня подання такої митної декларації.
Відповідна митна декларація має містити інформацію лише щодо одного товару та реквізити однієї відповідної податкової накладної. Тобто на кожен товар — окрема МД та ПН! Не допускається зазначення у МД номера й дати ПН, реквізити якої зазначені в іншій МД, крім випадків внесення таких відомостей до додаткових декларацій, що подаються до відповідної періодичної або спрощеної МД. Очевидно, що це було зроблено для полегшення контролю за такими операціями з боку податківців та митників.
І ще одна особливість складання МД у такому режимі. Після початку митного оформлення товарів на підставі окремої періодичної, спрощеної митної декларації або митної декларації, заповненої у звичайному порядку, не допускається внесення змін до таких митних декларацій, що стосуються:
- особи, відповідальної за фінансове врегулювання (комітента або іншої особи, від імені та за дорученням якої здійснюється експорт товарів);
- найменування товару;
- коду товару згідно з УКТ ЗЕД;
- збільшення кількості товару в кілограмах (вага нетто);
- дати й номера податкової накладної.
Ну і зрозуміло, що заявлена у такій МД фактурна вартість товару не може бути нижча за вартість цього товару, розраховану згідно з мінімально допустимими експортними цінами, крім випадків декларування товару на підставі форвардного контракту (у цьому разі мінімальні ціни беруться на дату укладення такого контракту).
В яких випадках митниця не пропустить товар на експорт?
У режимі експортного забезпечення митний орган ухвалює рішення про відмову в митному оформленні товарів, якщо:
- відомості про дату й номер податкової накладної, зазначені в такій додатковій декларації, не відповідають відомостям, зазначеним у відповідній періодичній або спрощеній митній декларації;
- заявлена фактурна вартість товару є нижчою за вартість товару, розраховану згідно з мінімально допустимими експортними цінами на дату пропуску цього товару за межі митної території України (крім випадків декларування товару на підставі форвардного контракту);
- заявлена фактурна вартість товару, декларування якого здійснюється на підставі форвардного контракту, є нижчою за вартість товару, розраховану згідно з мінімально допустимими експортними цінами на дату укладення такого контракту або на дату пропуску такого товару за межі митної території України, якщо на дату укладення форвардного контракту не було встановлено мінімально допустимих експортних цін;
- декларант або уповноважена ним особа не виконали інших умов, визначених Митним кодексом.
З 3 вересня діятиме Порядок затвердження мінімально допустимих експортних цін на окремі види сільгосптоварів
20 серпня на засіданні КМУ було затверджено Порядок затвердження мінімально допустимих експортних цін на окремі види сільгосптоварів. З текстом Постанови №944 можна ознайомитися тут. Деталі дії цього порядку вже навело Мінагрополітики. Про це ми написали тут.
Постанова №944 набирає чинності через 10 днів з дати її офіційного опублікування. Її було опубліковано 24 серпня в «Урядовому курʼєрі». Тож Порядок почне діяти з 3 вересня. Але він запрацює з дати набрання чинності Постановою щодо запровадження режиму експортного забезпечення. Наразі уряд не затвердив цього режиму.
Порядком передбачено, що рівень мінімально допустимих експортних цін на окремі види товарів визначає Мінагрополітики з урахуванням умов постачань відповідно до Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів «Інкотермс». Мінімально допустимі експортні ціни на окремі види товарів з урахуванням умов постачань визначаються у доларах США за 1 кг.
Нагадаємо, що дія режиму експортного забезпечення поширюється на експортні операції з вивезення за межі митної території України товарів, що класифікуються за кодами 0409 00 00 00, 0802 31 00 00, 0802 32 00 00, 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306 згідно з УКТ ЗЕД.
Складання податкових накладних
Реєстрація в ЄРПН податкової накладної, складеної на операцію з експорту окремих видів товарів у період дії РЕЗ, незалежно від того, яка ставка податку зазначена у такій податковій накладній (0% чи 20% або 14%), може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених КМУ відповідно до п. 201.16 ПКУ.
Податкова накладна, яка була складена на операцію з експорту окремих видів товарів у період дії РЕЗ та не була зареєстрована в ЄРПН, не надає платникові податку можливості розпочати митне оформлення такого товару.
Якщо з дати реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, минуло 30 календарних днів і протягом такого періоду не оформлено митної декларації на такі товари, реєстрація такої податкової накладної в ЄРПН скасовується.
Після складання податкової накладної за операцією з експорту окремих видів товарів у період дії РЕЗ та її реєстрації в ЄРПН коригування такої податкової накладної може здійснюватися шляхом складання розрахунків коригування лише за дотримання певних умов та в кілька етапів.
Про це та про всі етапи ми написали тут.
І наостанок наголосимо, що запровадження РЕЗ зумовить затвердження оновленої форми ПН й РК, а також декларації. І ці зміни вже стосуватимуться всіх платників ПДВ.