Іноді власники підприємства роблять не лише внески до статутного капіталу, а й додаткові внески, формуючи тим самим додатковий капітал підприємства. Проте згодом один або декілька учасників можуть захотіти перетворити додаткові внески на внески до статутного капіталу. Зробити зарахування, так би мовити, без повернення цих активів власникам. Як оформити таке рішення або оскаржити його зацікавленим сторонам? Розглянемо на прикладі свіжого судового рішення.
* Постанова ВС від 12.09.2024 у cправі №922/2145/21.
Зміст справи
Учасниками ТОВ є дві фізособи з рівними частками у статутному капіталі — по 50%, що становить по 50 500,00 грн. 21 липня 2020 року відбулися загальні збори учасників ТОВ, на яких були присутні обидва учасники товариства. На зборах згідно з протоколом вирішили:
1) внести додатковий вклад одним з учасників без зміни пропорцій їхніх часток у статутному капіталі;
2) збільшити статутний капітал ТОВ через залучення додаткового грошового вкладу одного учасника товариства — у розмірі 2 500 000,00 грн, протягом дев’яти місяців з дня ухвалення рішення про залучення додаткових вкладів учасників товариства.
Тобто що ми бачимо на цьому етапі:
— один з учасників здійснюватиме додатковий внесок;
— йому обіцяно, що цей внесок означатиме у перспективі збільшення належної йому частки у статутному капіталі. Отже, статутний капітал буде збільшено, і щодо цього треба буде в належний час внести зміни до статуту і надати їх до ЄДР для реєстрації.
21.04.2021 цей учасник ТОВ вніс додатковий вклад до статутного капіталу в розмірі 2 500 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 21.04.2021.
22.04.2021 цей учасник ініціював проведення загальних зборів учасників ТОВ з метою визначення розмірів часток у СК та їх співвідношення.
Виконавчий орган ТОВ скликав загальні збори учасників та призначив їх проведення на 24 травня 2021 року, про що надіслав учасникам товариства відповідні повідомлення. Проте на загальні збори ані другий учасник, ані його уповноважений представник не прибули, про причини своєї неявки не повідомили.
Тобто що відбулося на цьому етапі:
— згаданий вище один з учасників зробив додатковий внесок;
— але зміни до статутного капіталу оформлені належним чином не були. І цей внесок так і продовжував обліковуватися підприємством як додатковий капітал.
Позаяк загальні збори учасників ТОВ не відбулися через відсутність кворуму (необхідної кількості голосів) для ухвалення будь-яких рішень, учасник звернувся до суду та просив:
1) визначити розміри часток з урахуванням внесеного додаткового вкладу (у відношенні 98,06% та 1,94%),
2) визначити новий розмір статутного капіталу (2 601 000 грн).
Процедура збільшення статутного капіталу
Процедура збільшення статутного капіталу товариства за рахунок додаткових вкладів учасників передбачає такі основні етапи:
Етап 1. Ухвалення загальними зборами учасників товариства рішення про залучення додаткових вкладів, в якому визначаються:
— загальна сума збільшення статутного капіталу товариства;
— розмір частки кожного учасника у статутному капіталі пропорційно до додаткового внеску або можливість внесення учасниками товариства додаткових вкладів без дотримання пропорцій їхніх часток чи право лише певних учасників вносити додаткові вклади;
— строки внесення додаткових вкладів;
— запланований розмір статутного капіталу.
Етап 2. Внесення учасником товариства додаткового вкладу у строки, встановлені рішенням загальних зборів, але не більше ніж протягом одного року з дня ухвалення рішення про залучення додаткових вкладів.
Етап 3. Ухвалення загальними зборами учасників товариства протягом одного місяця з дати закінчення строку для внесення додаткових вкладів рішення про затвердження:
— результатів унесення додаткових вкладів учасниками;
— розмірів часток учасників та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених додаткових вкладів;
— збільшеного розміру СК товариства.
Саме це останнє рішення загальних зборів (Етап 3) і є підставою для проведення держреєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу та розміри часток учасників в ЄДР.
Суди не втручаються у діяльність ТОВ
ВС нагадав, що до компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема:
— зміна розміру статутного капіталу товариства;
— перерозподіл часток між учасниками товариства.
Ці питання віднесені Законом про ТОВ/ТДВ до компетенції вищого органу товариства. Виключна компетенція полягає у тому, що лише єдиний орган управління товариством (у цьому випадку — загальні збори учасників товариства) може вирішувати такі питання.
Стала судова позиція
Загалом суди стоять на позиції, що за умов неможливості проведення загальних зборів учасників для затвердження результатів внесення додаткових вкладів унаслідок недобросовісної поведінки одного з учасників товариства заявлені вимоги про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства є належним способом захисту.
Без здійснення державної реєстрації змін до відомостей про юрособу щодо розміру статутного капіталу та розмірів і співвідношення часток учасників товариства факт внесення учасником товариства додаткового внеску до статутного капіталу товариства залишається невизнаним, що унеможливлює реалізацію таким учасником усього обсягу його прав як учасника товариства.
Суд не може задовольнити позов. А в разі відмови у задоволенні позову фактично матиме місце порушення принципу справедливого балансу інтересів учасника, який вніс додатковий вклад, та самого ТОВ.
Утім, на нашу думку, відмова від позову може спричинити ще складніші проблеми діяльності такого ТОВ — інший учасник може нескінченно не з’являтися, а рішення, які потребують його участі, не обмежуються лише цим спірним питанням. Це може призвести навіть до зупинення діяльності підприємства.
ВС наголошує: якщо закон передбачає ухвалення рішення з того чи іншого питання виключно загальними зборами, ці повноваження не можуть бути надані або делеговані іншим органам цієї особи. Отже, і суд не може ухвалювати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.
З огляду на це Верховний Суд зазначає, що учасник ТОВ, який вніс додатковий вклад, прагне за рахунок судового рішення здійснити підміну органу, який відповідно до вимог закону має затвердити результати внесення учасником товариства додаткового вкладу до СК товариства, розміри часток учасників та їх номінальну вартість з урахуванням фактично внесеного ним додаткового вкладу та збільшений розмір СК товариства.
Враховуючи наведене, ВС доходить висновку про відмову у задоволенні позову.
Як бути надалі з внесеним додатковим вкладом?
У відповідь на це запитання ВС наголосив: позаяк у спірних правовідносинах загальні збори ТОВ не ухвалили рішення про затвердження результатів внесення додаткових вкладів (ч. 10 ст. 18 Закону про ТОВ/ТДВ) та не подали таке рішення держреєстратору для внесення змін до ЄДР, це свідчить про те, що збільшення розміру СК цього товариства у зв’язку з внесенням учасником додаткового вкладу не відбулося.
І, як наслідок, правова підстава для набуття товариством коштів, унесених його учасником як додатковий вклад, відпала. Тож ТОВ зобов’язане повернути ці кошти учасникові на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦКУ.