Товариство планує прийняти на роботу громадянина України, який є податковим резидентом Польщі.
У зв’язку з цим виникають такі запитання:
1. Як оподатковувати отриману в Україні заробітну плату громадянина України, який є податковим резидентом Польщі?
2. Яким чином у цьому випадку уникнути подвійного оподаткування?
Податківці у коментованій ІПК від 24.10.2024 №4937/ІПК/99-00-24-03-03 (див. «ДК» №47/2024) пояснили так.
Визначення резидентського статусу фізособи.
Якщо фізособа має місце проживання в Україні, то вона є податковим резидентом України, і, отже, нерезидентом є фізособа, що не є резидентом (пп. 14.1.213, пп. «в» пп. 14.1.122 ПКУ).
Якщо особа одночасно мешкає в іноземній державі і має місце постійного проживання в Україні, вона однаково вважатиметься резидентом України, бо місцем проживання фізособи вважається житло, в якому вона мешкає постійно або тимчасово (ст. 29 ЦКУ).
Тобто якщо фізособа мешкає у державі понад один рік, не має постійного місця в інших країнах та планує залишатися в цій державі без певної мети і не через службові обов’язки або контракт, то це місце і є її постійним місцем проживання (ст. 4 Митного кодексу України) і, отже, місцем податкового резидентства.
Особа залишиться податковим резидентом України, навіть якщо вона постійно мешкає за кордоном, але має тісні особисті чи економічні зв’язки в Україні, так званий центр життєвих інтересів (пп. «в» пп. 14.1.213 ПКУ).
Однією з ознак центру життєвих інтересів (достатньою, але не виключною) є місце проживання членів сім’ї чи реєстрація особи як підприємця в Україні.
Також достатньою підставою для податкового резидентства є самостійне визначення України як основного місця проживання або реєстрація як самозайнятої особи.
Якщо, звіривши всі чинники, визначити центр життєвих інтересів неможливо або особа не має постійного місця проживання в жодній країні, вона вважається резидентом за умови перебування в Україні не менше ніж 183 дні на рік. Якщо резидентський статус не визначено за іншими критеріями, резидентом вважається громадянин України.
Якщо за цими нормами встановити резидентський статус фізособи не можна, така особа може вважатися нерезидентом.
ПДФО із зарплати резидента Польщі
На думку ДПС, фізособа вважається резидентом України, якщо має місце проживання в Україні, центр життєвих інтересів, перебуває в Україні понад 183 дні на рік.
Але така фізособа може отримати сертифікат про податкове резидентство Польщі й надати його ДПС та своєму роботодавцю.
Правила оподаткування ПДФО
Якщо фізособа є нерезидентом, отримує доходи з джерела їх походження в Україні, то вона є платником ПДФО (пп. 162.1.2 ПКУ). При цьому об’єктом оподаткування для неї є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід із джерела його походження в Україні (пп. 163.1.1, 163.2.1 ПКУ). Сюди входять доходи у вигляді зарплати, нараховані (виплачені) платникові податку за трудовим договором (контрактом) (пп. 164.2.1 ПКУ).
Для оподаткування ПДФО доходів нерезидентів діють правила та ставки, визначені для резидентів (пп. 170.10.1 ПКУ), тож ставка ПДФО становить 18% (п. 167.1 ПКУ).
Відповідальною особою за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді зарплати є податковий агент, тобто роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника (п. 171.1 ПКУ).
Підсумуємо: доходи, отримані нерезидентом, оподатковуються на загальних підставах ПДФО за ставкою 18% і ВЗ (1,5%). ПДФО і ВЗ нараховує та утримує з доходів нерезидентів податковий агент, що виплачує доходи.
Зарплата українського громадянина — резидента Польщі: що з ЄСВ?
ДПС наголошує: дохід у вигляді зарплати, який виплачується юрособою-резидентом на користь громадян України, як резидентів, так і нерезидентів, є базою нарахування єдиного внеску на загальних підставах.
Правила оподаткування ЄСВ
На загальних підставах дохід, отриманий нерезидентом в Україні, оподатковується і ЄСВ.
Наразі у Законі України від 08.07.2010 №2464‑VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон №2464) жодних зауважень стосовно нерезидентів немає.
Як і у випадку з ПДФО, відповідальними страхувальниками є роботодавці та інші особи, зобов’язані сплачувати єдиний внесок (п. 10 частини першої ст. 1 Закону №2464).
Застрахована особа — це фізособа, яка підлягає загальнообов’язковому державному соцстрахуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону №2464).
Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі зарплати й сума винагороди фізособам за виконання робіт (надання послуг) за договорами ЦПХ (п. 1 частини першої ст. 7 Закону №2464).
Ставка єдиного внеску становить 22% до визначеної ст. 7 Закону №2464 бази нарахування ЄСВ (частина п’ята ст. 8 Закону №2464).
Як бачимо, немає різниці, чи є застрахована особа податковим резидентом (або нерезидентом), чи ні.
Уникнення подвійного оподаткування доходів
Між Урядом України та Урядом Республіки Польща існує Конвенція про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень (далі — Конвенція).
Відповідно до п. 1 ст. 24 Конвенції, на польський податок, що сплачується за законодавством Польщі із джерел у Польщі, буде знижка у вигляді кредиту проти будь-якого українського податку, що обчислюється стосовно того самого прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється український податок.
Але ці вирахування не мають перевищувати частини податку з доходу або з майна, яку було підраховано до надання вирахування, яка стосується доходу або майна, що можуть оподатковуватися у цій другій Державі (п. 3 ст. 24 Конвенції).
Конвенція поширюється на такі податки в Україні (п. 3 ст. 2 Конвеції), як податок на прибуток та прибутковий податок з громадян, тобто ПДФО.
Зарахування сплаченого податку з доходів
Якщо фізособа заплатила ПДФО в Україні, то він вираховуватиметься з належного до сплати податку в Польщі, але він не може бути більший за суму, яка належить до сплати у Польщі. Тобто навіть якщо ви заплатили в Україні більше, ніж сплачували б у Польщі, то повертати цю переплату вам не будуть.
Податок на доходи, утриманий податковим агентом та сплачений в Україні, потрібно зазначати у річній податковій декларації, що подається до податкових органів Польщі.
І навпаки, заплативши аналог ПДФО у Польщі, фізособа має право на вирахування його з належного до сплати податку в Україні, якщо внесе до рядка 18 декларації про майновий стан і доходи (пп. 170.11.2 ПКУ).
Податковий агент, що виплачує доходи співробітникові-нерезидентові у звітному (податковому) році, може:
— застосувати правила міжнародного договору України щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, якщо співробітник надасть довідку, що він є резидентом іншої країни (п. 103.8 ПКУ);
— або не застосувати ці правила й оподатковувати доходи на загальних підставах, якщо нерезидент не надав такої довідки (п. 103.10 ПКУ).
Підсумуємо: для уникнення подвійного оподаткування доходів, отриманих в Україні, фізособа-нерезидент повинна надати податковому агентові, який виплачує їй доходи, довідку, що підтверджує, що нерезидент України є резидентом іншої країни, з якою укладено міжнародний договір (у цьому випадку — Польщі).