• Посилання скопійовано

Ремонти й повернення об’єкта фінлізингу

Минулого разу ми розглянули питання бухгалтерського та податкового обліку отримання/передачі об’єкта фінлізингу орендарем/орендодавцем. Сьогодні мова піде про облік ремонтів, поліпшень об’єкта фінлізингу та його повернення.

Облік поточного та капітального ремонтів об’єктів фінлізингу

Перше запитання, що постає: хто повинен ремонтувати об’єкт фінлізингу?

І відповідь: витрати на утримання об’єкта фінансового лізингу, пов’язані з його експлуатацією, технічним обслуговуванням, ремонтом несе лізингоодержувач (п. 2 ст. 23 Закону про фінлізинг).

Витрати на поточний ремонт відображають у складі витрат залежно від напряму використання предмета фінлізингу. Здебільшого це витрати поточного періоду, які показують за датою їх понесення відповідно до п. 7 НП(С)БО 16.

Розглянемо бухоблік поточного ремонту об’єкта фінлізингу, що здійснюється сторонньою СТО, в орендаря/лізингоодержувача (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Бухгалтерський облік поточного ремонту в орендаря


з/п
Найменування операції Д-т К-т
1 Отримано акт виконаних робіт щодо проведеного ремонту, без урахування ПДВ 23, 91, 92, 93, 94 631
2 Нараховано податковий кредит з ПДВ 641/ПДВ  631 
3 Сплачено СТО за ремонт 631 311

Класичний приклад — надання автомобіля у фінлізинг та проведення його поточного ремонту.

Стосовно капітального ремонту. Витрати на нього можуть бути як витратами звітного періоду (їх облік відображено у таблиці 1), так і витратами у вигляді збільшення вартості об’єкта фінансової оренди за аналогією з обліком поліпшень (розглянемо нижче у наступному розділі цієї статті). Для прийняття рішення, до якого з видів ремонтів віднести проведений, треба проаналізувати суть ремонту. Якщо витрати пов’язані зі збільшенням очікуваних майбутніх вигід від використання предмета фінлізингу, можуть бути ідентифіковані з окремою амортизованою частиною (компонентом), не здійснюються з метою підтримання об’єкта у придатному для використання стані, їх можна відобразити через капітальні інвестиції і згодом збільшити первісну вартість ОЗ (п. 31 Методрекомендацій №561).

Облік поліпшень об’єктів фінлізингу

Що ж до поліпшення об’єкта фінансового лізингу, то поліпшення майна, переданого у фінансовий лізинг, можливе лише за письмовою згодою лізингодавця (п. 1 ст. 24 Закону про фінлізинг).

Якщо лізингодавець не згодний із проведеними поліпшеннями, то (п. 2 ст. 24 Закону про фінлізинг):

— лізингоодержувач має право вилучити здійснені ним поліпшення, за умови що вони можуть бути відділені від об’єкта фінансового лізингу без шкоди для нього;

— поліпшення безоплатно переходять у власність лізингодавця (якщо їх неможливо відокремити від об’єкта фінансового лізингу без шкоди для нього).

При цьому лізингоодержувач ще й сплачує лізингодавцю передбачену договором фінансового лізингу неустойку за кожний випадок здійсненого ним поліпшення об’єкта фінансового лізингу без згоди лізингодавця.

Якщо ж поліпшення об’єкта фінлізингу узгоджене з лізингодавцем, то потрібно домовитися, чи лізингоодержувач отримуватиме відшкодування вартості витрат, чи зараховуватиме таку вартість до складу лізингових платежів (п. 3 ст. 24 Закону про фінлізинг).

Витрати, пов’язані з поліпшенням, — це фактично витрати на модернізацію, дообладнання тощо, тобто витрати, які спричинюють збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об’єкта. В обліку, як це підтверджено абз.1 п. 2 розд. 2 НП(С)БО 14, витрати орендаря/лізингоодержувача на поліпшення об’єкта фінансової оренди відображають як капітальні інвестиції, що включаються до вартості об’єкта фінансової оренди.

Зверніть увагу: нарахування амортизації у бухобліку зупиняється на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації ОЗ (п. 23 НП(С)БО 7). Поліпшення об’єкта фінлізингу теж треба призупинити.

Розгляньмо облік поліпшень у орендаря/лізингоодержувача (див. таблицю 2).

Таблиця 2

Бухгалтерський облік поліпшення об’єкта фінлізингу в орендаря


з/п
Найменування операції Д-т К-т
1 Отримано автомобіль у фінансовий лізинг 152 531
2 Нараховано податковий кредит з ПДВ 641/ПДВ  531 
3 Сплачено реєстрацію автомобіля в ДАІ 377 311
4 Збільшено первісну вартість автомобіля на вартість реєстрації в ДАІ 152 377
5 Введено автомобіль в експлуатацію 105 152
6 Нараховано амортизацію об’єкта фінансової оренди 92 тощо 131
7 Установлено на автомобіль додаткове газове обладнання 152
105
631
152
8 Нараховано податковий кредит з ПДВ 641/ПДВ 631
9 Сплачено СТО за дообладнання 631 311
10 Нараховано відсотки та комісія за лізинговим платежем(без ПДВ) 952 684
11 Перераховано відсоткову частини лізингових платежів 684 311
12 Переведено частину довгострокової кредиторської заборгованості до короткострокової заборгованості поточного року 531 611
13 Перераховано частину лізингового платежу в сумі компенсації вартості об’єкта лізингу як погашення заборгованості за майно 611 311

Приклад той самий — надання автомобіля у фінлізинг, але операція інша — проведення його капітального ремонту або поліпшення.

Облік повернення об’єктів фінлізингу

Розгляньмо бухоблік операцій з повернення автомобіля, що був раніше переданий у фінлізинг, у лізингоодержувача за умови, що ціна реалізації визначається на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об’єкта фінлізингу, не сплачених за такий об’єкт лізингу на дату такого повернення (див. таблицю 3).

Таблиця 3

Бухгалтерський облік повернення об’єкта фінлізингу в орендаря


з/п
Найменування операції Д-т К-т
1 Переведено автомобіль до групи вибуття 286 105
2 Списано суму нарахованої амортизації 131 105
3 Повернення автомобіля 531 712
4 Відображено податкові зобов’язання з ПДВ  712   641 
5 Списано собівартість автомобілю 943 286

Оподаткування у лізингоодержувача

Податковий облік ремонту і поліпшення.

ПДВ-облік ремонтів і поліпшень не містить якихось істотних особливостей. «Вхідний» ПДВ за такими операціями на загальних підставах (за наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної) включають до податкового кредиту з цього податку за правилами ст. 198 ПКУ.

Податок на прибуток. Платники податку на прибуток, які не застосовують податкові різниці при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток, діють виключно за бухгалтерськими правилами.

Платники податку на прибуток, які при визначенні об’єкта оподаткування враховують податкові різниці, при здійсненні ремонтів та поліпшень спеціальні різниці також не розраховують.

Податковий облік повернення.

ПДВ. Зворотний продаж, згідно з договором про фінансовий лізинг, вважається постачанням товарів для потреб оподаткування (пп. «а» пп. 14.1.191 ПКУ).

Виходячи з цього:

— така операція є об’єктом оподаткування ПДВ (пп. «а» п. 185.1 ПКУ);

— датою виникнення податкових зобов’язань лізингоодержувача є дата повернення об’єкта основних засобів з фінлізингу (п. 187.6 ПКУ);

— база оподаткування визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче від залишкової вартості об’єкта лізингу за даними бухобліку, що склалася на початок звітного періоду, в якому здійснюється повернення (п. 188.1 ПКУ).

Податок на прибуток. Для лізингоодержувача повернення лізингодавцю прирівнюється до продажу лізингового майна, а точніше власного об’єкта основних засобів.

Це означає, що у момент передачі об’єкта лізингодавцю всі підприємства-лізингоодержувачі показують бухгалтерський дохід від реалізації такого активу, який збільшує фінрезультат для потреб оподаткування. Водночас платник податків зменшує бухгалтерський фінрезультат на балансову вартість об’єкта лізингу.

Платники податку на прибуток, які не застосовують податкові різниці при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток, діють виключно за бухгалтерськими правилами.

Платники податку на прибуток, які при визначенні об’єкта оподаткування враховують податкові різниці, при поверненні додатково розраховують «продажні» різниці, встановлені ст. 138 ПКУ, а саме: при реалізації виробничих об’єктів основних засобів фінрезультат до оподаткування потрібно:

— збільшити на суму залишкової вартості об’єкта фінлізингу, що реалізується, визначену за бухгалтерськими правилами (абз. 4 п. 138.1 ПКУ);

— зменшити на суму залишкової вартості такого об’єкта, визначену за податковими правилами (абз. 3 п. 138.2 ПКУ).

Оподаткування у лізингодавця

Податковий облік ремонтів та поліпшень лізингодавці не ведуть.

Податковий облік повернення.

ПДВ. При поверненні об’єкта лізингу лізингодавець отримує право на податковий кредит на підставі ПН лізингоодержувача, зареєстрованої в ЄРПН.

При цьому величину податкового кредиту визначають за загальним правилом, передбаченим п. 198.3 ПКУ, тобто виходячи з договірної (контрактної) вартості поверненого об’єкта лізингу.

Податок на прибуток. Повернення лізингоодержувачем об’єкта фінлізингу ніяк не позначиться на об’єкті оподаткування податком на прибуток, тому що коригування для такого випадку ПКУ не передбачені. На бухгалтерський фінрезультат така операція також не вплине, бо повернення об’єкта фінлізингу лізингоодержувачем у бухобліку лізингодавця відображають як придбання такого об’єкта. Своєю чергою, таке придбання не відображають у складі доходів/витрат лізингодавця.

Нормативна база

  • ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.
  • Закон про фінлізинг — Закон України від 04.02.2021 №1201-IX «Про фінансовий лізинг».
  • Методрекомендації №561 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 №561.
  • НП(С)БО 7 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 №92.
  • НП(С)БО 14 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну України від 28.07.2000 №181.
  • НП(С)БО 16 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.1999 №318
  • НП(С)БО 27 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність», затверджене наказом Мінфіну України від 07.11.2003 №617.

Автор: Брік Світлана

До змісту номеру