В ІПК від 31.08.2021 №3162/ІПК/13-01-07-09-10 податківці чітко зазначили, що операції, здійснені за допомогою платіжного сервісу LiqPay АКБ «Приватбанк» за допомогою банківських платіжних карток, у разі його застосування продавцем як запропонованого покупцям способу оплати товарів, у межах договорів купівлі-продажу, підпадають під визначення розрахункової операції у розумінні Закону про РРО. А якщо так, то такі платежі реєструються через РРО.
Така сама позиція викладена і в ІПК від 28.08.2021 №3152/ІПК/99-00-07-05-02-06 щодо WayForPay.
Звертаємо увагу на два моменти:
1) платіж відбувається за допомогою платіжної картки чи мобільного платіжного інструменту. Щоб здійснити такий платіж, продавець пропонує покупцям POS-термінал під час приймання платежів в офлайновій точці продажу або платіжний віджет у разі дистанційного приймання платежів онлайн на своєму сайті. В офлайні через POS-термінал потрібно провести платіжну картку, щоб POS-термінал зчитав з неї інформацію, необхідну для ініціювання електронного переказу коштів, а в онлайні цю інформацію покупець сам вводить у діалогове вікно платіжного віджета номер картки, строк її дії та CVV;
2) продавець сам пропонує покупцям способи оплати за допомогою платіжної картки чи мобільного платіжного інструменту. Щоб отримувати такі платежі, сам продавець спочатку повинен укласти договір з екваєром, який надасть йому в користування POS-термінал або надасть інформацію для встановлення платіжного віджета на сайті. Без цього покупці не зможуть здійснити оплату продавцю за допомогою платіжної картки чи мобільного платіжного інструменту. Іншими словами, сама собою розрахункова «карткова» операція у продавця не виникне. Тож, якщо продавець не укладав договори еквайрингу з жодним еквайром, покупці ніяк не зможуть зробити йому платіж за допомогою платіжної картки чи мобільного платіжного інструменту.
Отже, використання будь-якого еквайрингового сервісу (LiqPay, Portmone, Interkassa, WayForPay тощо), POS-терміналів потребує застосування РРО. І таке використання неможливе без попереднього під’єднання продавця до такого сервісу.
Що таке «еквайринг»?
Еквайринг — це послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі (п. 1.9 ст. 1 Закону №2346).
Приймати платіжні картки до сплати за товари/послуги продавець може тільки після укладання договору еквайрингу з банком (п. 3 розділу V Положення №705).
Загальний принцип роботи еквайрингу такий:
— щоб почати оплату в точці продажу товарів/послуг, покупець надає продавцю платіжну картку, а продавець проводить її через POS-термінал, іноді при цьому потрібно ввести ПІН. У разі оплати карткою на сайті через Інтернет покупець самостійно користується платіжним застосунком, що працює на цьому сайті, вводячи необхідну інформацію (як правило, це номер картки, термін її дії та CVV-код). В обох випадках платіжний пристрій також має отримати інформацію про суму, яка підлягає сплаті;
— POS-термінал або платіжний застосунок використовують отриману інформацію і надсилають команду до банку-емітента картки про те, щоб банк-емітент списав з рахунку покупця ту суму, яка підлягає оплаті;
— банк-емітент картки здійснює переказ коштів з рахунку держателя картки на спеціальний рахунок банку-еквайра;
— банк-еквайр збирає всі здійснені оплати за певний період і переказує загальну суму всіх оплат на рахунок торговця, який зазвичай відкривається в цьому самому банку. Як правило, банк-еквайр збирає всі платежі за один операційний день та наступного дня перераховує їх на рахунок продавця єдиною сумою. При цьому продавець не може ідентифікувати кожну окрему транзакцію у своїй банківській виписці, таку деталізацію можна побачити хіба що у звіті банку-еквайра.
Відображення в обліку
Еквайринг.
При оплаті через інтернет-еквайринг фізособа-споживач використовує платіжні системи на кшталт LiqРау, Fondy, Portmone, Wayforpaу, EasyPay тощо. Реквізити платіжної картки вводяться на сайті постачальника послуг. Кошти на рахунок продавця заходять не одразу і за мінусом комісії еквайра. Через часовий розрив в обліку така операція відображається із застосуванням субрахунку 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті».
Приклад Підприємство — платник ПДВ приймає платежі від населення через еквайринг. Кошти зараховуються на рахунок підприємства за мінусом комісії еквайра. Наприклад, фізособа заплатила 240 грн, а зараховано 235 грн. Як відобразити цю операцію в обліку?
— Д-т 333 К-т 681 = 240 грн — споживач здійснив оплату на сайті;
— Д-т 641 К-т 644 = 40 грн — ПЗ з ПДВ, на всю суму оплати (Д-т субрах. 333);
— Д-т 311 К-т 333 = 235 грн — отримано кошти;
— Д-т 93 К-т 333 = 5 грн — сума комісії, утримана еквайром.
Дата виникнення ПЗ з ПДВ.
Якщо постачання товарів/послуг здійснюється з використанням кредитових або дебетових карток, датою збільшення податкових зобов’язань вважається дата, що засвідчує факт постачання платником податку товарів/послуг покупцю, оформлена податковою накладною, або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше (п. 187.5 ПКУ). Тобто у разі оплати дебетовими та кредитовими картками датою виникнення ПЗ є дата події, що відбулася раніше:
— дата, що засвідчує факт постачання товарів/послуг покупцеві, оформлена ПН;
— дата виписування відповідного рахунка.
І тут є певна невизначеність, як застосовувати цей пункт. У загальному випадку ПН складають на дату першої події — оплати чи надання послуг, а у п. 187.5 ПКУ сказано, що замість оплати треба враховувати таку подію, як виписування рахунка (товарного чека). Що це означає?
Частково це питання було розглянуто податківцями у ІПК від 30.04.2021 №1804/ІПК/26-15-07-07-01-14. Вони пишуть, що ПЗ визнається на дату, що була раніше, зокрема перерахування коштів на рахунок підприємства платіжними системами (LiqРау, Portmone), або на дату засвідчення надання послуг.
РРО та ПДВ
Нагадаємо про вимоги Закону про РРО, за якими одночасно з отриманням коштів від покупця треба видати покупцю чек РРО, а також особливості еквайрингових розрахунків офлайн та онлайн. В офлайні для цього застосовується POS-термінал, який приймає оплати з картки, а РРО одночасно з оплатою формує фіскальний касовий чек. У такий спосіб виконується умова, що ПЗ виникають на дату виписування товарного чека.
Це формулювання «виписування товарного чека» було ще у початковій редакції Закону про ПДВ від 03.04.1997 — пп. 7.3.3 Закону про ПДВ. Тепер воно набуло значення «видача фіскального чека», тому що реалії змінюються, а це формулювання — ні (але воно теж потребує змін).
Перш ніж прийняти еквайринговий платіж онлайн, покупцю на сайті інтернет-магазину пропонується оплатити замовлення, що можна назвати «виписуванням рахунка». Якщо покупець негайно не оплатить своє замовлення і залишить сторінку магазину, ця пропозиція буде анульована і «рахунок» не буде виписаний. А якщо покупець оплатить замовлення, одразу ж відбудеться розрахункова операція й у продавця виникнуть податкові зобов’язання — на дату «виписування рахунка».
На практиці часто еквайрингові кошти зараховуються на рахунок продавця наступного банківського дня. І ось щоб зафіксувати виникнення податкових зобов’язань саме на ту дату, коли покупець використав свою картку для оплати, й існує норма п. 187.5 ПКУ. Щоправда, її формулювання вже застаріли і потребують оновлення, тому в разі сумнівів рекомендуємо отримати від податківців власну ІПК з цього питання.
Зверніть увагу! ПН складають на всю суму, без вирахування суми комісії, незалежно від того, що ця комісія була утримана банком до зарахування коштів на рахунок продавця.